скачати на смартфон

lublin.today
The first magazine from Lublin published in three languages!
#1
numer 1/2016
Student? | Студент? | Student?
Tourist? | Турист? | Turysta?
Employee? | Працівник? | Pracownik?
Guest? | Гість? | Gość?
Enjoy Lublin. lublin.today.
wstępniak
Uniwersytety zawsze były ostoją wolnej myśli – w naszej części świata wiemy to
najlepiej. Dziś środowisko akademickie ma jeszcze jedną okazję do „wykazania
się” wolnością. To właśnie na uczelniach dokonuje się internacjonalizacja, która
wymyka się spłyceniu w otaczającym nas (skądinąd bardzo ważnym) sporze na temat
uchodźców.
Przypadkiem lub – mam nadzieję – zupełnie świadomie sięgnęliście po lublin.today.
Jesteśmy zaszczyceni i polecamy Wam lekturę „od deski do deski”. Dziś spotykamy się
po raz pierwszy, ale nie po raz ostatni. Enjoy!
editorial
Universities have always been the refuge of free thought - we know it very well in
this part of the world. Today, the academic community has another opportunity to
“demonstrate” freedom. It is the universities where the internationalization takes
place, avoiding belittling in the ubiquitous (otherwise very important) dispute about
refugees.
By chance or - hopefully - consciously you’ve reached for lublin.today. We are
honoured and recommend that you read it from “cover to cover”. It’s our first
meeting, but definitely not the last one. Enjoy!
редакційний
Університети завжди були гарантом вільної думки – в нашій частині світу
ми це дуже добре знаємо. Сьогодні академічне середовище має ще один
привід довести свою свободолюбність. Саме в університетах проходить
інтернаціоналізація, яку не вдається спростити в оточуючій нас (дуже важливій)
суперечці про біженців.
Випадково, або, сподіваюсь, цілеспрямовано, ви вирішили познайомитись з
lublin.today. Нам дуже приємно і ми заохочуємо вас прочитати номер від початку
до кінця. Сьогодні ми зустрічаємось вперше, але не востаннє. Насолоджуйтесь!
Marek Targoński
redaktor naczelny lublin.today | Editor in Chief of
lublin.today | головний редактор lublin.today
Redaktor naczelny: Marek Targoński
Brand manager: Katarzyna Wlazło
Autorzy tekstów: Magdalena Gładysz, Katarzyna Piekarczyk, Agnieszka Bąder, Małgorzata Wiktor, Monika Lewkowicz,
Jacek Skałecki, Dagmara Kottke, Marek Targoński
Tłumaczenia: Anna Jaślikowska, Denys Gornichar
Layout: Paweł Batyra
Skład: Irek Winnicki
Dział reklamy: [email protected] | +48 731 155 988 | +48 731 155 188
Ukłony dla: Maciej Maniecki, Justyna Kurek, Mateusz Targoński, Wydział SOI UM Lublin
lublin.today
[email protected]
Wydawca: Grupa Today Sp. z o. o.
Al. W. Witosa 16, 20-315 Lublin
SPIS TREŚCI
Table of Contests
ЗМІСТ
#1
numer 1/2016
Międzynarodowy potencjał
International potential
Міжнародний потенціал
Marek
Targoński
Jesteśmy liderem
We are leading
Ми лідери
Wszechstronny wybór w obcym języku
Comprehensive selection in a foreign language
Різносторонній вибір навчання іноземною мовою
Magdalena
Gładysz
Nie wiesz gdzie coś załatwić?
You don’t know how to deal with the bureaucracy?
Не знаєш де які питання вирішити?
Katarzyna
Piekarczyk
Od stacji do stacji
From one station to another
Від станції до станції
Agnieszka
Bąder
Sesja na chłodno
Exam session – keep it cool
Сесія зі спокоєм
Małgorzata
Wiktor
Szedł Sasza...
Szedł Sasza...
Шедл Саша...
Katarzyna
Piekarczyk
W dwa dni dookoła Lublina
Around Lublin in two days
По Любліну за два дні
Monika
Lewkowicz
Lubelszczyzna na weekend
The Lublin region during the weekend
Люблінський регіон на вихідні
Jacek
Skałecki
Czas na smartwatch’e?
Is it time for smartwatch?
Настав час смартвотча?
Dagmara
Kottke
UA
UA
EN
Marek Targoński
Międzynarodowy
potencjał
W Lublinie studiuje obecnie blisko 6000 cudzoziemców.
Największa grupa to Ukraińcy. Działania nastawione na
„zapraszanie” żaków z zagranicy rozpoczął 20 lat temu
obecny Uniwersytet Medyczny, a dziś – na tym polu –
pracują już wszystkie uczelnie, wspierane przez Urząd
Miasta. 8% wszystkich lubelskich żaków stanowią
cudzoziemcy. A wkrótce ten wskaźnik ma się zwiększyć.
Dla studentów z Ukrainy wybór Lublina jest naturalny: blisko do
domu, ale już za granicą. Na 9 lubelskich uczelniach studiuje ponad
3700 Ukraińców. Nasze miasto chętnie wybierają też żacy z Tajwanu,
Białorusi, USA, Norwegii i Arabii Saudyjskiej. I tak wymieniać
moglibyśmy jeszcze długo – w sumie to 94 kraje.
Gdy w 2011 roku Urząd Miasta inicjował program Study in Lublin –
część uczelni nie była przekonana do konieczności pozyskiwania
kandydatów na studia z zagranicy. – Dopiero po jakimś czasie
uczelnie zrozumiały, że „zaproszenie” studentów-cudzoziemców to
lek na niż demograficzny – mówi Wiktoria Herun z Urzędu Miasta
Lublin. Sama przyjechała na studia z Ukrainy, a dziś – pracując w
ratuszu – pomaga w „ściąganiu” do Polski jej młodszych kolegów.
Dziecko, zalegasz z podatkami?
Miejski program Study in Lublin to przede wszystkim część
informacyjna, na czele ze stroną internetową: study.lublin.eu. W
serwisie (dostępnym w 4 językach: po polsku, angielsku, ukraińsku
i rosyjsku) znajdziemy informacje o wszystkich kierunkach
studiów dostępnych w Lublinie. Są też informacje „urzędowe”: jak
zalegalizować pobyt, co to PESEL, NFZ czy Urząd Skarbowy.
– To może wywoływać przerażenie, gdy dziecko w wieku 16 lat słyszy:
„musisz przynieść zaświadczenie o tym, że nie zalegasz z płaceniem
podatków”. Próbujemy tłumaczyć o co chodzi w tych wszystkich
biurokratycznych kwestiach – mówi Herun. A wspomniane 16 lat to
nie literówka. Dla tych, którzy nie wiedzą: Ukraińcy kończą szkołę w
wieku 16-17 lat. Gdy zaczynają studia są więc, według polskiego prawa,
niepełnoletni.
Study in Lublin, współtworzony przez ratusz wspólnie z uczelniami,
to też obecność na targach edukacyjnych i konferencjach: zwłaszcza
na Wschodzie, ale nie tylko. Na co dzień – program zakłada
cykliczne spotkania osób zaangażowanych na uczelniach w ich
umiędzynarodowienie.
Weterani i nowicjusze
Wartość studentów przyjeżdżających z zagranicy doceniają niemal
wszystkie lubelskie uczelnie: i prywatne i publiczne. Liderem
jest Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej na którym studiuje
blisko 1500 cudzoziemców. Na drugim miejscu jest „weteran
umiędzynarodowienia” Uniwersytet Medyczny, na którym studiuje
ponad 1200 żaków z zagranicy. Wielojęzyczny gwar słychać też
w murach uczelni niepublicznych. Pod tym względem przoduje
Wyższa Szkoła Społeczno-Przyrodnicza z blisko 700 studentamicudzoziemcami.
Działania „rekrutacyjne” prowadzą same uczelnie, choć intensywnie
wspiera je Urząd Miasta. Na gruncie recepcji i integracji też pomagają
urzędnicy ratusza, ale i NGO’sy. – Dużą rolę odgrywają organizacje
studenckie: Erasmus Student Network na Politechnice Lubelskiej i
UMCS, AIESEC, EMSA (European Medical Students Association) – wylicza
Maciej Zaporowski, kierownik Referatu ds. Współpracy ze Środowiskiem
Naukowym Urzędu Miasta. – Są osoby, które mają odwagę, wychodzą
„na miasto”, nie czują barier. Ale są też osoby bardziej nieśmiałe. To
wyzwanie, by do nich dotrzeć, by poczuły się „zintegrowane” – dodaje
Zaporowski.
Klimat różnych kultur
To, co mieszkańcy Lublina mogą dostrzec „gołym okiem” – 8 %
zagranicznych studentów na uczelniach – w skali świata, nie jest
wysokim wskaźnikiem. W roku 2013 – jak wynika z danych Fundacji
Edukacyjnej Perspektywy – w krajach takich jak Australia, Wielka
Brytania czy Szwajcaria, poziom umiędzynarodowienia uczelni
wynosił 16-17%. Mamy więc jeszcze sporo do zrobienia.
Ilu zagranicznych studentów
uczy się na lubelskich uczelniach?
Skąd przyjechali?
Ukraina
3728
Norwegia
144
204
USA
172
Arabia
Saudyjska
Tajwan
427
123
Uniwersytet
Marii Curie Skłodowskiej
Uniwersytet
Medyczny
Wyższa Szkoła
Społeczno-Przyrodnicza
Politechnika
Lubelska
1458
1234
674
647
Katolicki
Uniwersytet Lubelski
Wyższa
Szkoła Ekonomii i Innowacji
Wyższa Szkoła
Przedsiębiorczości i Administracji
512
504
445
Uniwersytet
Przyrodniczy
Wyższa Szkoła
Nauk Społecznych
151
14
*dane Urzędu Miasta Lublin – luty 2016
następny artykuł
UA
PL
UA
Marek Targoński
International
potential
В Любліні на сьогоднішній день навчається біля
6000 іноземців. Більшість з них – українці. Дії
спрямовані на „приваблювання”
студентів з-за кордону 20 років тому почав
сьогоднішній Медичний Університет. Сьогодні ж у
цьому напрямку працюють вже всі університети,
які підтримує Міське управління. Вісім відсотків
люблінських студентів – іноземці. Скоро цей
показник має вирости.
When the City Office initiated the program “Study in Lublin” in 2011,
some of universities were not convinced whether it is necessary
to obtain candidates from abroad. – Only after some time, the
universities understood that ‘inviting’ foreign students is a cure for
the demographic decline – says Wiktoria Herun from the City Office
in Lublin. She herself came to study from Ukraine, and today – by
working at the city hall – helps to “import” her younger colleagues
to Poland.
Child, do you owe taxes?
The city program “Study in Lublin” is mainly an information section,
and the most important part of it is the website: study.lublin.eu. The
portal (available in four languages: Polish, English, Ukrainian and
Russian) provides information about all fields of study available in
Lublin. There are also “bureaucratic” information, such as: how to
legalize you stay, what is a PESEL, NFZ or the Tax Office.
– It can be scary, when a child of 16 is told: “you have to bring a tax
clearance certificate”. We try to explain how to deal with all these
bureaucratic issues – says Herun. And the mentioned “16” is not a
typo. For those who do not know: Ukrainians leave school at the
age of 16-17. Therefore, when they begin studies, they are minors,
according to the Polish law.
“Study in Lublin”, co-created by the town hall together with
universities, is also present at education fairs and conferences:
especially in the East, but not only. On a daily basis, the
program envisages regular meetings of people involved in the
internationalization of universities.
Veterans and newcomers
The value of students coming from abroad is appreciated by
almost all universities in Lublin: private and public ones. The Maria
Curie-Skłodowska University (UMCS) is the leader, with almost
1,500 foreign students. In second place is the Medical University, a
“veteran of internationalization”, where more than 1,200 students
from abroad are studying. Multilingual conversations can be also
heard within the walls of private universities. In this respect,
the Vincent Pol University is the leader, with almost 700 foreign
students.
The “recruitment” actions are being taken by the universities
themselves, but they are actively supported by the City Office. When
it comes to reception and integration, there is help not only from
the employees of the City Office, but also from NGOs. – A major role
is played by student organizations: Erasmus Student Network at the
Lublin University of Technology and UMCS, AIESEC, EMSA (European
Medical Students Association) – says Maciej Zaporowski, Head of
Department for Cooperation with the Scientific Community. – There
are people who are brave, go out in the city, feel no barriers. But
there are also shy people. It’s a challenge to reach them, to make
them feel ‘integrated’ – adds Zaporowski.
Atmosphere of different cultures
What the residents of Lublin can see with “the naked eye” – 8% of
foreign students at the universities – is not a high rate on a global
scale. In 2013 – according to data from the “Perpektywy” Education
Foundation – the level of internationalization of universities
amounted to 16-17% in countries such as Australia, the United
.
Kingdom
and Switzerland. So we still have a lot to do.
Ilu zagranicznych studentów
uczy się na lubelskich uczelniach?
Skąd przyjechali?
3728
144
204
172
123
427
Maria Curie-Skłodowska
University
Medical
University
Vincent Pol
University
Lublin
University of Technology
1458
1234
674
647
Catholic
University in Lublin
Economics
and Innovations University
University College
of Enterprise and Administration
512
504
445
University
of Life Sciences
College
of Social Sciences
151
14
*data from the Lublin City Office - February 2016
next article
PL
EN
UA
Marek Targoński
Міжнародний
потенціал
В Любліні на сьогоднішній день навчається біля
6000 іноземців. Більшість з них – українці. Дії
спрямовані на „приваблювання” студентів з-за
кордону 20 років тому почав сьогоднішній Медичний
Університет. Сьогодні ж у цьому напрямку працюють
вже всі університети, які підтримує Міське
управління. Вісім відсотків люблінських студентів
– іноземці. Скоро цей показник має вирости.
Студентам з України вибір Любліна приходить натурально:
близько до дому, але вже закордоном. На 9 люблінських
університетах навчається 3700 українців. Наше місто також з
радістю вибирають кандидати з Тайвану, Білорусі, США, Норвегії
та Саудівської Аравії. Перераховувати можна ще довго – загалом
94 країни.
Коли в 2011 році Міське управління розпочало програму
„Study in Lublin”, частина університетів не була впевнена, що
є необхідність здобувати кандидатів на навчання закордоном.
– Лише згодом університети зрозуміли, що „запрошування”
студентів-іноземців – це спосіб впоратися з демографічним
спадком – каже Вікторіа Херун з Люблінського міського
управління. Вона сама приїхала з України на навчання, а
сьогодні, працюючи в мерії, допомагає „приваблювати” в
Польщу своїх молодших послідовників.
Дитино, в тебе є податкова заборгованість?
Програма „Study in Lublin” – це перед усім інформаційна частина
на чолі з веб-сайтом: study.lublin.eu. За цією адресою можна
знайти інформацію (чотирма мовами: польською, англійською,
українською та російською) про всі доступні в Любліні
напрями навчання. Окрім того, тут знаходиться інформація з
„бюрократичної” сфери: як легалізувати своє проживання, що
таке „PESEL”, „NFZ” або Податкова служба.
– Дитина може злякатися, коли у віці 16 років почує: „тобі
необхідно принести довідку про те, що в тебе немає податкової
заборгованості”. Ми намагаємося пояснити, в чому суть всіх
цих бюрократичних питань – каже Херун. А згадані 16 років –
це не помилка. Українці закінчують школу у віці 16-17 років.
Згідно з польським законодавством, вони починають навчання
неповнолітніми.
Програма „Study in Lublin”, яку спільними зусиллями організує
мерія разом з університетами – це також участь в академічних
форумах та конференціях (перед усім на сході, але не тільки).
В рамках програми також проходять циклічні зустрічі осіб, які
відповідають за міжнародний аспект діяльності університетів.
Ветерани та новачки
Цінність студентів, які приїжджають з-за кордону, знають майже
всі люблінські університети: як приватні, так і державні. Лідирує
серед них Університет Марії Кюрі Склодовської, де навчають
близько 1500 іноземців. На другому місці розташований
„міжнародний ветеран” – Медичний Університет, де навчається
більше 1200 осіб з-за кордону. Багатомовний гомін чути також
в приватних університетах. В цьому плані лідирує Університет
Суспільно-Природничих Наук з майже 700 студентамиіноземцями.
Набір проводять самі університети, хоча Міське управління
їм інтенсивно у цьому допомагає. Працівники управління та
неурядові організації допомагають також з прийняттям та
інтеграцією. – Важливу роль відіграють студентські організації:
Erasmus Student Network в Люблінській Політехніці та УМКС,
AIESEC, EMSA (European Medical Students Association) –
перераховує Мацєй Запоровскі, керівник Відділу Міського
управління з питань співпраці з академічним середовищем. – Є
особи, які виходять у місто, не відчувають бар’єрів. Але є також
більш сором’язливі. Наша мета – дозволити їм відчути себе
„інтегрованними” – додає Запоровскі.
Атмосфера різних культур
Те, що мешканці Любліна можуть помітити голим оком – 8
% іноземних студентів в університетах – у порівнянні зі
світовими стандартами, не багато. В 2013 році (згідно з даними
Освітнього Фонду „Перспективи”) в таких країнах, як Австралія,
Великобританія, або Швейцарія, 16-17% студентів в університетах
були іноземцями. Перед нами багато роботи.
Скільки іноземних студентів
навчається в люблінських університетах?
Звідки вони приїхали?
3728
144
204
172
123
427
Університет
Марії Кюрі-Склодовської
Медичний
Університет
Університет
Суспільно-Природничих Наук
Люблінська
Політехніка
1458
1234
674
647
Католицький
Люблінський Університет
Вища Школа Економіки та
Інновацій Вища Школа
Підприємництва
та Адміністрації
512
504
445
Природничий
Університет
Вища Школа
Суспільних Наук
151
14
*дані Люблінського міського управління – лютий 2016
наступна стаття
UA
EN
UA
Jesteśmy
liderem
O tym dlaczego Lublin pokochał
studentów z zagranicy, co ich obecność
daje miastu i jaką rolę w tym wszystkim
mają urzędnicy – lublin.today rozmawia
z dr. Mariuszem Saganem.
Dlaczego Urząd Miasta stawia na studentów
zagranicznych? Ktoś mógłby powiedzieć, że to domena
i misja uczelni.
Po pierwsze Urząd Miasta bardzo mocno angażuje się w kwestie
akademickości, która jest wpisana jako jedna z czterech osi
priorytetowych w Strategii Lublin 2020. Uczelnie są jednym
z głównych aktywów miasta, w sensie potencjału intelektualnego,
miejsc pracy, oddziaływania na lokalną społeczność. Trudno byłoby
wyobrazić sobie Lublin bez akademickości.
Dlaczego studenci z zagranicy? Dzięki temu, że my wspieramy
uczelnie – te mają więcej studentów i budują potencjał
internacjonalizacji. Otwierają kierunki po angielsku, ale to
nie koniec. Później trzeba wyszkolić kadrę, budować relacje
z naukowcami z całego świata, budować konkurencyjność. Po nitce
do kłębka: od studenta cudzoziemca poprzez cały ten proces, który
buduję nową jakość – potencjał kadry akademickiej w Lublinie.
Druga rzecz to efekty ekonomiczne. Studenci cudzoziemcy wydają
więcej środków na żywność, na utrzymanie, niż studenci polscy –
są bardzo atrakcyjnym klientem dla miasta. To nie jest tylko sektor
ksero, ale cały sektor usługowy: restauracje, puby, kluby fitness; cały
sektor budowlany, deweloperski – który buduje mieszkania pod
wynajem. Dzięki cudzoziemcom co roku do gospodarki miasta trafia
dodatkowo 100 milionów złotych.
Studenci-cudzoziemcy przynoszą też nowe wzorce: kulturowe,
zachowań, konsumpcji. Powodują, że miasto staje się nie
tylko wielokulturowe, ale też bardziej: nowoczesne, otwarte,
międzynarodowe, globalne. Oni zmienią też otoczenie, wprowadzają
nowe impulsy, nowe patrzenie na świat.
Co już dziś udaje się robić, żeby studentów
zachęcić do przyjazdu do Lublina i żeby oni dobrze
się tu czuli?
Jeśli chodzi o promocję, to jesteśmy bardzo zaawansowani.
Uczestniczymy – z uczelniami i sami jako miasto, realizując
program Study in Lublin – w dziesiątkach, jeśli nie setkach,
targów, konferencji, których celem jest pozyskiwanie studentówcudzoziemców. Jesteśmy jako Lublin rozpoznawalni; dzisiaj chyba
najbardziej rozpoznawalni w Polsce. To ogromny sukces miasta
i uczelni. Mamy najwyższy w Polsce wskaźnik umiędzynarodowienia
studiów (odsetek studentów-cudzoziemców w stosunku do całości
studentów), który obecnie wynosi 8%.
„Wchodzimy” bardzo mocno w promocję kierunków anglojęzycznych.
Nie koncentrujemy się już tylko na krajach wschodnich i rekrutacji
na kierunki prowadzone po polsku.
Całą treść wywiadu znajdziecie na naszej stronie internetowej:
lublin.today.
Dr Mariusz Sagan – Dyrektor Wydziału Strategii i Obsługi Inwestorów
Urzędu Miasta Lublin, pełnomocnik Prezydenta ds. specjalnej strefy
ekonomicznej. Wykładowca w Szkole Głównej Handlowej, ekspert
i praktyk w zakresie rozwoju przedsiębiorczości oraz zarządzania
strategicznego, w tym strategii miast.
następny artykuł
UA
PL
UA
We are
leading
Mariusz Sagan tells lublin.today
why Lublin loves foreign students,
what does their presence give the city
and what is the officials’ role in all this.
Why does the City Office focus on foreign students?
One might say that this is a domain and mission of
the university.
First of all, the City Office is very much involved in issues of
academicism, which is listed as one of four priority axes in the Lublin
2020 Strategy. The universities are one of the main assets of the
city, in the sense of intellectual potential, workplaces, the impact
on the local community. It would be hard to imagine Lublin without
academicism.
Why students from abroad? Because we support universities, they
have more students and build the potential of internationalization.
They have launched English-speaking study programs, but that’s not
all. Then you need to train staff, build relationships with scientists
from around the world, build competitiveness. Systematically, starting
from a foreign student through the entire process that creates new
quality - a potential of the academic staff in Lublin.
The second thing – the economic effects. Foreign students spend
more money on food, on living, than Polish students – they are very
attractive customers for the city. It’s not only about the photocopying
sector, but the whole service sector: restaurants, pubs, fitness clubs;
the entire construction sector and property development, which
constructs housing for rent. Thanks to the foreigners, the city’s
economy receives additional 100 million every year.
The foreign students also bring new models of culture, behaviour,
consumption. Because of them, the city becomes not only
multicultural, but also more modern, open, international, global. They
will also change the environment, bring new impetus, new outlook at
the world.
What has been already done to encourage students
to come to Lublin and to make them feel welcomed?
When it comes to promotion, we are very advanced. We participate
– with universities or independently as a city implementing the
program “Study in Lublin” – in dozens, if not hundreds, of fairs,
conferences whose aim is to attract foreign students. Lublin is
recognizable; today perhaps the most recognizable in Poland. It’s a
huge success of the city and the university. We have the highest rate
of studies internationalization (percentage of foreign students in
relation to the total students) in Poland, which currently stands at
8%.
We are becoming very involved in the promotion of English-speaking
study programs. We no longer focus just on the Eastern countries and
recruitment for the Polish-speaking programs.
The entire interview can be found on our website: lublin.today.
Mariusz Sagan, PhD – Director of the Department of Strategy and
Investor Service of the City Office in Lublin, presidential plenipotentiary
for the special economic zone. Lecturer at the Warsaw School of
Economics, an expert and practitioner in the field of business
development and strategic management, including strategies of cities.
next article
PL
EN
UA
Ми лідери
Про те, чому Люблін покохав
іноземних студентів, що їх присутність
приносить місту та яку роль в усьому
цьому відіграють працівники управління,
lublin.today розмовляє з Маріушом Саганом.
Чому Міське управління поставило на міжнародних
студентів? Хтось міг би сказати, що це місія
університету.
По перше, Міське управління значною мірою займається
академічними питаннями, тому як вони записані в один з
чотирьох пріоритетів Стратегії Люблін 2020. Університети –
це один з головних активів міста у плані інтелектуального
потенціалу, трудових місць, впливу на місцевих мешканців.
Важко було б уявити собі Люблін без академічного аспекту.
Чому іноземні студенти? Завдяки тому, що ми підтримуємо
університети, у них більше студентів та росте міжнародний
потенціал. Вони відкривають напрямки англійською мовою,
але це ще не кінець. Після цього необхідно підготувати
кадри, створити зв’язки з науковцями з усього світу, зміцнити
конкурентоспроможність. Маленькими кроками до мети:
починаючи від іноземного студента, через увесь процес, який
створює нову якість та потенціал академічних кадрів в Любліні.
По друге, враховуються економічні ефекти. Іноземні студенти
витрачають більше, ніж польські, на харчі та проживання. Це дуже
привабливий клієнт для міста. Це не лише сектор ксерокопій,
але увесь сектор послуг: ресторани, паби, фітнес-клуби; увесь
будівельний сектор, сектор забудовників, які будують квартири під
оренду. Завдяки іноземцям, щороку місто отримує додаткові 100
мільйонів злотих.
Студенти-іноземці привозять із собою нові взірці поведінки,
споживання та культури загалом. Завдяки ним, місто стає не
лише багатокультурним, але також більш сучасним, відкритим,
міжнародним та глобальним. Вони також змінюють середовище,
приносять нові імпульси, новий світогляд.
Що вже зараз вдається робити для того, щоб заохотити студентів
приїздити в Люблін та щоб вони добре себе тут почували?
[odp] Що стосується реклами, вона в нас на високому рівні. Ми
беремо участь (разом з університетами, а також самі, реалізуючи
програму „Study in Lublin”) в десятках, якщо не сотнях форумів та
конференцій, метою яких є здобуття іноземних студентів. Люблін
впізнають; на сьогоднішній день ми найбільш відомі з усіх польських
міст. Це величезний успіх для міста та університетів. У нас найвищий
відсоток іноземних студентів в Польщі – 8 %.
Ми дуже інтенсивно починаємо рекламувати англомовне
навчання. Ми вже не концентруємося лише на східних країнах та
наборі кандидатів на польськомовні напрямки.
Інтерв’ю повністю можна прочитати на нашому сайті: lublin.today.
Кандидат наук Маріуш Саган – директор Відділу Стратегії та
обслуговування інвесторів Люблінського міського управління,
представник мера з питань окремої економічної зони. Викладач Головної
Торгової Школи, експерт та практик у сфері розвитку підприємництва та
стратегічного менеджменту, в тому числі стратегії міст.
наступна стаття
UA
EN
UA
Magdalena Gładysz
Wszechstronny
wybór w obcym
języku
Lubelskie uczelnie w swojej ofercie mają łącznie
kilkadziesiąt kierunków studiów w języku angielskim.
W ten sposób wychodzą naprzeciw oczekiwaniom
zagranicznych gości, ale także stwarzają
szanse rozwoju Polakom.
Co roku do naszego miasta przybywają tysiące studentów zza wschodniej
i zachodniej granicy. Przyjeżdżają tu zdobywać wykształcenie w różnych
specjalnościach, które przygotowały dla nich uczelnie.
– Poszerzanie oferty w języku angielskim jest odpowiedzią na realne
zapotrzebowanie uniwersytetu oraz kandydatów. Studenci chętnie
wybierają zajęcia w języku angielskim, ponieważ stwarza im to nowe
przestrzenie kształcenia. Są to zajęcia dostępne nieodpłatnie także
dla polskich studentów – mówi Lidia Jaskuła, rzecznik prasowy KUL.
Na przykład na biotechnologii w grupie angielskiej aktualnie studiują
tylko Polacy.
W języku angielskim KUL prowadzi studia na kierunkach: Cognitive
Studies, Philosophy, European Studies, Biotechnology, Theology,
Canon Law. W ofercie na rok 2016/17 uczelnia proponuje nowości:
European Union Law oraz Informatics.
Na UMCS prowadzonych jest 7 kierunków studiów w języku
angielskim: Applied Linguistics, English studies, Science and
Technology, Tourism Management, Chemistry, International Relations,
Doctoral Studies in Literature and Linguistics.
– Największym zainteresowaniem cieszą się studia II stopnia
z zakresu International Relations, które uruchomiliśmy w ubiegłym
roku – mówi Aneta Adamska, rzecznik prasowy UMCS. Kierunek
ten jest bezpłatny dla polskich studentów. Dla przykładu opłaty za
studia dla obcokrajowców na KUL wynoszą od 1600 do 9300 euro za
rok, zaś na UMCS ok. 2000 euro.
U medyków i inżynierów
Uniwersytet Medyczny ciągle zyskuje renomę wśród zagranicznych
studentów, zwłaszcza z Tajwanu, USA, Norwegii, Arabii Saudyjskiej,
Tajlandii. Oferuje kształcenie w języku angielskim na kierunku
lekarskim i lekarsko-dentystycznym. Studiują tam osoby pochodzące
z ponad 50 krajów. Uczelnia planuje otwarcie anglojęzycznych studiów
na farmacji od października 2016.
Na Uniwersytecie Przyrodniczym w języku angielskim oferowane są
studia doktoranckie prowadzone na 5 wydziałach w 2 dziedzinach
(nauki rolnicze i weterynaryjne) oraz 6 dyscyplinach: agronomia,
kształtowanie i ochrona środowiska, zootechnika, ogrodnictwo,
inżynieria rolnicza. Studiują tam wyłącznie obcokrajowcy.
Jedynie na Politechnice Lubelskiej nie ma kierunków prowadzonych
w całości w języku angielskim. – Być może zostaną takie
uruchomione w przyszłym roku akademickim – zapowiada Iwona
Czajkowska-Deneka, rzecznik prasowy PL.
Uczelnie niepubliczne
Nie tylko uniwersytety państwowe potrafią przyciągnąć do siebie
studentów zza granicy. W ofercie Wyższej Szkoły Przedsiębiorczości
i Administracji znajduje się kilka kierunków studiów prowadzonych
w języku angielskim: Journalism and Social Communication, Finance
and Accounting, Sociology, International Relations, Management,
Architecture, Computer Science, Transport.
– Kierunki najczęściej wybierane przez studentów zagranicznych to
Management oraz Computer Science. Dają one studentom wiedzę,
umiejętności i kompetencje pożądane na rynku pracy – informuje
Damian Maruszak z Centrum Studiów Anglojęzycznych WSPA.
Na tej uczelni planowany jest nowy kierunek: Translation studies,
dzięki któremu absolwent będzie mógł bez problemu pracować
jako tłumacz.
Wyższa Szkoła Społeczno-Przyrodnicza im. W. Pola proponuje studia
na następujących kierunkach: Physiotherapy, International Business
Studiess, Tourism and Hospitality Management, International
Tourism, Sport Science, Beauty Science. Studiują tutaj osoby z 34
krajów z całego świata. Umiędzynarodowienie przekroczyło 42% – pod
tym względem szkoła znajduje się w czołówce krajowej wśród uczelni
państwowych i niepaństwowych.
Same nowości
Wyższa Szkoła Ekonomii i Innowacji otworzy studia w języku
angielskim od roku akademickiego 2016/2017. Będą to studia
I stopnia: Logistics, Management, Physiotherapy, Nursing, Computer
Science oraz studia II stopnia: Economics, Transport, Nursing.
– Największym zainteresowaniem cieszą się: zarządzanie, informatyka,
pielęgniarstwo i fizjoterapia, na którą nabór zostanie uruchomiony
po uzyskaniu zgody ministerstwa – mówi Marek Szczodrak z WSEI. –
Wśród osób zainteresowanych studiami anglojęzycznymi są osoby
niemal z całego świata, w tym z Kazachstanu, Indii, Kamerunu, Filipin
i Tajwanu.
Bogata oferta lubelskich uczelni cieszy się rosnącym
zainteresowaniem obcokrajowców, co sprzyja także rozwojowi
akademickości, jednej z głównych strategii rozwoju Lublina na
najbliższe lata.
następny artykuł
UA
PL
UA
Magdalena Gładysz
Comprehensive
selection
in a foreign
language
The universities in Lublin have to offer dozens of study
courses in English. In this way, they meet the
expectations of foreign visitors, but also create
opportunities for the development of Poles.
Thousands of students from behind the eastern and western borders
come to our city every year. They come here to get educated in various
specialities prepared from them by the universities.
– Extension of the English offer is a response to a real need of
the university and of candidates. Students often choose courses
in English, because it provides them with new learning spaces.
These courses are also free of charge for the Polish students – says
Lidia Jaskuła, a spokesman for the Catholic University of Lublin.
For example, the English biotechnology group is attended only by
Poles.
The Catholic University offers the following study courses in English:
Cognitive Studies, Philosophy, European Studies, Biotechnology,
Theology, Canon Law. For the academic year 2016/17, the university
proposes new courses: European Union Law and Informatics.
The Maria Skłodowska-Curie University (UMCS) has 7 study
programs in English: Applied Linguistics, English studies, Science
and Technology, Tourism Management, Chemistry, International
Relations, Doctoral Studies in Literature and Linguistics.
– The most popular are second degree International Relations studies
that were launched last year – says Aneta Adamska, a spokesman of
UMCS. This course of study is free of charge for the Polish students.
To compare, tuition fees for foreigners at the Catholic University range
from 1,600 to 9,300 euros per year, while for UMCS it’s approx. 2,000
euros.
Medics and engineers
The Medical University is still gaining a reputation among foreign
students, especially from Taiwan, USA, Norway, Saudi Arabia and
Thailand. It offers education in English at the Faculty of Medicine
and the Faculty of Dentistry. People from more than 50 countries are
studying there. The university is planning to launch the Pharmacy
course in English in October 2016.
The University of Life Sciences provides doctoral programs in
English at 5 faculties in 2 fields of study (agricultural science
and veterinary) and in 6 disciplines: agronomy, development and
protection of the environment, animal husbandry, horticulture,
agricultural engineering. Only people from abroad are studying
there.
Only the Lublin University of Technology doesn’t provide courses
conducted entirely in English. – Perhaps such courses will be
launched in the next academic year – says Iwona Czajkowska-Deneka,
a spokesmen of the University of Technology.
Private universities
Not only state universities are able to attract students from abroad.
The offer of the College of Enterprise and Administration (WSPA)
includes several courses of study conducted in English: Journalism
and Social Communication, Finance and Accounting, Sociology,
International Relations, Management, Architecture, Computer
Science, Transport.
– Management and Computer Science are the courses most often
chosen by foreign students. They provide students with knowledge,
skills and competences desirable in the labour market – says
Damian Maruszak from the WSPA Centre for Programs in English.
A new course program is planned in this school: Translation
Studies, thanks to which a graduate will be able to work as
a translator.
The Vincent Pol University (WSSP) offers the following study
programs: Physiotherapy, International Business Studies, Tourism
and Hospitality Management, International Tourism, Sport Science,
Beauty Science. People from 34 countries around the world are
studying here. The internationalization has exceeded 42% – in this
respect, the school is at the national forefront of the state and
private universities.
Novelties
The Economics and Innovations University (WSEI) in Lublin
will launch the English studies in the academic year 2016/2017.
These will be the first degree studies in the field of: Logistics,
Management, Physiotherapy, Nursing, Computer Science, as well as
the second degree studies: Economics, Transport, Nursing.
– The most popular are: Management, Information Technology,
Nursing and Physiotherapy, for which recruitment will start after
obtaining the consent of the ministry – says Marek Szczodrak from
WSEI. – Among those interested in studying in English are people
from all over the world, including Kazakhstan, India, Cameroon, the
Philippines and Taiwan.
The rich offer of Lublin universities enjoys a growing interest of
foreigners, which favours the development of academic character,
one of the main development strategy of Lublin in the coming
years.
next article
PL
EN
UA
Magdalena Gładysz
Різносторонній
вибір навчання
іноземною
мовою
Люблінські університети пропонують загалом кілька
десятків напрямів навчання англійською мовою.
Таким чином, вони йдуть назустріч іноземним
студентам, але також створюють можливості
розвитку полякам.
Щороку до нашого міста прибувають тисячі студентів зі сходу
та заходу. Вони приїжджають для того, щоб здобути освіту за
різними спеціальностями, які приготували для них університети.
– Розширення англомовної пропозиції – це відповідь на реальні
потреби університету та кандидатів. Студенти охоче вибирають
заняття англійською мовою, тому що це створює для них новий
простір для розвитку. Ці заняття доступні також для польських
студентів, безкоштовно, – каже Лідія Яскула, прес-секретар КЛУ
(пол. KUL). Наприклад, на біотехнології, в англійській групі, на
даний момент навчаються лише поляки.
КЛУ пропонує навчання англійською мовою на таких напрямках:
Cognitive Studies, Philosophy, European Studies, Biotechnology,
Theology, Canon Law. В пропозиції на наступний навчальний рік
(2016/17) університет додає також нові напрямки: European Union
Law а також Informatics.
УМКС пропонує 7 англомовних напрямків: Applied Linguistics,
English studies, Science and Technology, Tourism Management,
Chemistry, International Relations, Doctoral Studies in Literature
and Linguistics.
– Найбільшим попитом користується дворічна магістерська
програма під назвою International Relations, яка стартувала
минулого року, – каже Анета Адамска, прес-секретар УМКС.
Цей напрямок безкоштовний для польських студентів. Для
порівняння, ціна навчання для іноземців в КЛУ – від 1600 до
9300 євро за рік, в той час як в УМКС – біля 2000 євро.
У медиків та інженерів
Медичний Університет стає дедалі більш престижним серед
іноземних студентів, перед усім з Тайвані, США, Норвегії,
Саудівської Аравії, Тайланду. Тут пропонують англомовне
навчання за напрямками лікар та лікар-стоматолог. В
університеті навчаються студенти родом з більше 50 країн.
Університет планує відкрити англомовний фармакологічний
напрямок в жовтні 2016 року.
Природничий Університет пропонує навчання англійською
мовою для аспірантів з 5 факультетів у 2 галузях (сільське
господарство та ветеринарія) та 6 дисциплінах: агрономія,
моделювання та охорона середовища, зоотехніка, садівництво,
сільськогосподарська інженерія. Тут навчаються виключно
іноземці.
Лише Любліньська Політехніка не пропонує виключно
англомовних напрямків. – Можливо такі напрямки з’являться в
наступному навчальному році, – передбачає Івона ЧайковськаДенека, прес-скретар ЛП.
Приватні університети
Не лише державні університети вміють привабити іноземних
студентів. В пропозиції Вищої Школи Підприємництва та
Адміністрації є декілька англомовних напрямків: Journalism
and Social Communication, Finance and Accounting, Sociology,
International Relations, Management, Architecture, Computer
Science, Transport.
– Напрями, які найчастіше обирають іноземні кандидати –
це Management та Computer Science. Вони дають студентам
необхідні на ринку праці знання, вміння та компетенції, –
розповідає Даміан Марушак з Центру Англомовного Навчання
ВШПА. В цьому університеті планують запустити новий напрям
– Translation studies, випускники якого зможуть працювати
перекладачами.
Вища Школа Суспільно-природничих Наук імені Вінцента Пола
пропонує навчання за наступними напрямками: Physiotherapy,
International Business Studiess, Tourism and Hospitality
Management, International Tourism, Sport Science, Beauty Science.
Тут навчаються особи родом з 34 країн з усього світу. Кількість
іноземних студентів перевищує 42%. У цьому плані навчальний
заклад лідирує серед державних та приватних університетів в
країні.
Одні новинки
Вища Школа Економіки та Інновацій готує відкриття
англомовних напрямків в навчальному році 2016/2017. Це
буде бакалаврат: Logistics, Management, Physiotherapy, Nursing,
Computer Science, та магістратура: Economics, Transport, Nursing.
– Найбільшим попитом користуються: менеджмент, інформатика,
медичний догляд та фізіотерапія, котра буде відкрита після
отримання дозволу від міністерства, – каже Марек Щодрак з
ВШЕІ. – Серед кандидатів фігурують особи з усього світу, у тому
числі з Казахстану, Індії, Камеруну, Філіпін та Тайвані.
Широка пропозиція люблінських університетів приваблює
іноземців, що сприяє розвитку вищої освіти – однієї з головних
стратегій розвитку Любліна на найближчі роки.
наступна стаття
UA
EN
UA
Katarzyna Piekarczyk
Nie wiesz
gdzie coś
załatwić?
Jak zalegalizować pobyt w Lublinie?
Na co zwrócić uwagę przy podpisywaniu umów o pracę
albo o wynajem pokoju? Jak zadbać o ubezpieczenie
zdrowotne?
Bieganie z plikiem dokumentów od urzędu do urzędu – nie należy
do najprzyjemniejszych zajęć. Niestety, niektóre sprawy prędzej czy
później musimy załatwić. Dla zaoszczędzenia czasu i nerwów warto
wiedzieć do kogo, gdzie i z czym się zwrócić.
Instytut na Rzecz Państwa Prawa pomaga studentom z zagranicy
odnaleźć się w „papierkowej rzeczywistości”. Do fundacji mieszczącej
się przy ulicy Chopina 14 w Lublinie możemy napisać, zadzwonić albo
umówić się na wizytę.
Prawnicy udzielają bezpłatnych porad najczęściej związanych
z legalizacją pobytu albo wynajmem mieszkania. Można śmiało
również pytać o to, jak założyć własną działalność gospodarczą czy
zarejestrować samochód.
– Zauważamy, że zapotrzebowanie na tego typu usługi jest spore.
Najczęściej przychodzą do nas studenci z krajów arabskich takich
jak Kuwejt, Irak, Iran albo Arabia Saudyjska. Zdaje się, że im jest
najtrudniej odnaleźć się w polskich realiach. Pomagamy też osobom
z Ukrainy, Rosji, Gruzji, Turcji i Kazachstanu – mówi Jakub Mróz
z Instytutu na rzecz Państwa Prawa w Lublinie.
Zespół IPP udziela porad w języku polskim, ukraińskim, angielskim
i rosyjskim. Dziennie udaje się obsłużyć od 8 do 10 osób. Warto
wcześniej zadzwonić i umówić się na wizytę. Niektóre sprawy
spokojnie załatwimy przez telefon albo mailowo.
– Jesteśmy od stałej opieki prawnej nad osobami z zagranicy.
Pomagamy zrozumieć zapisy w umowach, ale też wyjaśniamy jak
odnaleźć się w sytuacjach dnia codziennego. Odpowiadamy na
pytania o żłobki, przedszkola, rejestrację samochodu albo prawo
jazdy – dodaje Magdalena Tota, doradca legalizacyjny w projekcie
Centrum Informacji dla Cudzoziemców.
Legalizacja pobytu
Wszystkie formalności związane z legalizacją pobytu załatwimy
w Lubelskim Urzędzie Wojewódzkim, konkretnie w Wydziale Spraw
Obywatelskich i Cudzoziemców przy
ul. Spokojnej 4 w Lublinie. Po co biegać ciągle do urzędu? Cała
sztuka polega na skompletowaniu dokumentów i poprawnym
wypełnieniu wniosku.
Studenci, którzy pochodzą z krajów Unii Europejskiej mają
najłatwiej, bo przebywając dłużej niż 3 miesiące, muszą postarać
się o zaświadczenie o zarejestrowaniu pobytu. Ci, którzy nie
pochodzą z krajów Unii zobowiązani są do posiadania wizy albo
karty pobytu. Jeśli termin ważności wizy się skończy, należy
uzyskać zezwolenie na pobyt czasowy. I wtedy do urzędu trzeba
złożyć wniosek, 4 zdjęcia, zaświadczenie z uczelni, że nie zalegamy
z opłatami, potwierdzenie posiadanych dochodów i ubezpieczenia
zdrowotnego oraz ksero paszportu. Warto wiedzieć, że za wydane
zezwolenie zapłacimy 340 złotych. Na decyzje będziemy czekać
około 2 miesiące.
Wynajem mieszkania
Nie podpisujmy umów jeśli nie wiemy co jest w nich zapisane.
Jeśli wynajmujący mieszkanie przekazuje nam umowę w języku
polskim i po angielsku, to warto porównać czy zapisy na pewno się
zgadzają. Często zdarza się, że umowy są na korzyść właściciela,
a nie studenta. Jeśli właściciel nie zna angielskiego, to warto
poprosić o pomoc tłumacza albo znajomego, aby uniknąć
ewentualnych nieprzyjemności.
Ubezpieczenie zdrowotne
Studenci z krajów Unii Europejskiej mają prawo do bezpłatnych
świadczeń zdrowotnych w przychodniach, które mają kontrakt
z NFZ. Natomiast pozostali w NFZ mogą ubezpieczyć się
dobrowolnie. Odpowiedni wniosek razem z okazanym paszportem
i zaświadczeniem z uczelni należy złożyć w lubelskim oddziale NFZ
przy ul. Koryznowej 2d. Składkę musimy płacić co miesiąc. Można też
na własną rękę wykupić polisę ubezpieczeniową na okres studiów.
Przy prawnych „zagwozdkach” warto o pomoc poprosić kogoś
kompetentnego. Instytut na Rzecz Państwa Prawa w Lublinie porad
udziela od poniedziałku do piątku od godziny 10.00 do godziny 14.00.
Jeśli chcemy uzyskać poradę, należy skontaktować się z prawnikami
fundacji. Warto wcześniej na wizytę zapisać się telefonicznie
(81 743 68 05 wew. 28 lub 881 91 71 71) albo mailowo: migrant@
panstwoprawa.org. Zespół Instytutu specjalizuje się w pomocy
z zakresu prawa cywilnego, rodzinnego, administracyjnego i prawa
pracy. Fundacja pomaga również uchodźcom – osobom starającym
się o uzyskanie ochrony na terytorium RP oraz zobowiązań do
powrotu.
następny artykuł
UA
PL
UA
Katarzyna Piekarczyk
You don’t
know how to
deal with the
bureaucracy?
How to legalize your stay in Lublin?
What to look for when signing employment
contracts or when renting a room?
How to take care of health insurance?
Running with a file of documents from one office to another is not
one of the most pleasant activities. Unfortunately, these matters need
to be taken care of sooner or later. To save time and avoid problems
it’s worth knowing where to turn to and what is needed.
The Rule of Law Institute helps students from abroad to deal with
paperwork. You can write, call or make an appointment at the
foundation located at ul.Chopina 14.
The lawyers give free advice, most often associated with the
legalization of residence or renting an apartment. You can also ask
how to set up your own business or register a car.
– We’ve noticed a great need for this type of services. The students
from Arab countries such as Kuwait, Iraq, Iran or Saudi Arabia come
to us most frequently. It seems that they find it most difficult to deal
with their new situation in the Polish reality. We also help people from
Ukraine, Russia, Georgia, Turkey and Kazakhstan – says Jakub Mróz
from the Rule of Law Institute in Lublin. The RLI team gives advice
in Polish, Ukrainian, English and Russian. They manage to provide
services to 8-10 persons daily. It’s better to call in advance and make
an appointment. Some matters can be easily dealt with by phone or
by email.
– We provide foreigners with constant legal assistance. We help
them understand provisions in the agreements, but also explain
what they should do in everyday situations. We answer questions
about nurseries, kindergartens, a car registration or a driving license
– adds Magdalena Tota, a legalisation adviser for the project of the
Information Centre for Foreigners.
Legalization of residence
Any formalities related to legalizing your stay can be handled at
the Lublin Voivodeship Office, more specifically in the Department
of Civil Affairs and Foreigners at ul. Spokojna 4 in Lublin. Why make
multiple trips to the office? The trick is to complete all documents and
correctly fill in the application.
Students who come from the EU countries have it easier, because
when staying more than 3 months, they need to request a registration
certificate for residence. Those who don’t come from the EU countries,
are required to have a visa or a residence permit. If the visa is no
longer valid, you must obtain a temporary residence permit. And then
you must submit the following to the office: an application, 4 photos,
certificate from the university that you aren’t in default of payments,
a confirmation of income and of health insurance and a copy of your
passport. You should know that issuing a permit costs 340 PLN. The
decision is made within 2 months.
Renting an apartment
Don’t sign any contracts if you don’t know what is written in them.
If the landlord gives you an agreement in Polish and in English, it’s
better to compare whether both versions are the same. It often
happens that the contracts are in favour of the owner, not the
student. If the owner doesn’t know English, you should ask for help
from a translator or a friend, to avoid any possible troubles.
Health insurance
Students from the EU countries are entitled to free health services
in outpatient clinics which have a contract with the NFZ (National
Health Fund). The others can insure themselves voluntarily at the
NFZ. An appropriate application, along with the presented passport
and a certificate from the university, should be submitted at the
NFZ branch in Lublin at ul. Koryznowa 2d. The premium must
be paid monthly. You may also buy an insurance policy for the
duration of your studies.
If you are stumped by a legal problem, ask for help from someone
competent. The Rule of Law Institute in Lublin provides advice
from Monday to Friday, 10 a.m. - 2 p.m. If you want advice, you
should contact the lawyers of the foundation. It better to make an
appointment by phone (81 743 68 05 ext. 28 or 881 91 71 71) or by
mail: [email protected]. The Institute’s team specializes
in providing assistance in the field of civil, family, administrative
and labour law. The Foundation also helps refugees - those seeking
to obtain protection in the Polish territory and with the obligations
to return.
next article
PL
EN
UA
Katarzyna Piekarczyk
Не знаєш де
які питання
вирішити?
Як легалізувати своє проживання в Любліні?
На що звертати увагу при підписанні договорів
про працевлаштування або оренду кімнати?
Як зробити медичне страхування?
Бігати з папкою документів від кабінету до кабінету – це не
найприємніше заняття. На жаль, деякі питання, рано чи пізно,
необхідно вирішити. Для того, щоб зекономити трохи часу, варто
знати, куди і з чим потрібно звертатись.
Інститут на користь Правової Держави допомагає студентам
з-за кордону не загубитись в бюрократичній реальності. Сюди
можна звернутись особисто, за адресою вул. Шопена 14, або
зателефонувати чи написати.
Юристи надають безкоштовні консультації, здебільшого, пов’язані
з легалізацією проживання, або орендою помешкань. Однак,
можна також сміливо питати про те, як відкрити свій бізнес, або
зареєструвати автомобіль.
– Ми помічаємо великий попит на такі послуги. Найчастіше до нас
звертаються студенти з арабських країн, таких як Кувейт, Ірак, Іран
або Саудівська Аравія. Їм, здається, найскладніше знайти себе в
польських умовах. Ми також допомагаємо особам з України, Росії,
Грузії, Туреччини, та Казахстану – каже Якуб Мруз з Інституту на
користь Правової Держави.
Працівники ІПД надають консультації українською, англійською,
та російською мовами. Щоденно вдається обслужити від 8 до 10
чоловік. Варто заздалегідь зателефонувати та домовитись про
візит. Деякі питання спокійно можна вирішити по телефону або
через електронну переписку.
– Ми займаємося постійною юридичною опікою над особами,
які приїхали з-за кордону, допомагаємо їм зрозуміти зміст
договорів, але також знайти себе в щоденних побутових
ситуаціях. Ми відповідаємо на питання, що стосуються ясел,
дитсадків, реєстрації автомобілів, або водійських посвідчень –
додає Магдалена Тота, консультант з питань легалізації проекту
Центр Інформації для Іноземців.
Легалізація проживання
Всі формальності пов’язані з легалізацією проживання можна
вирішити в Люблінському воєводському управлінні, у Відділенні
з громадських питань та іноземців на вул. Спокойна 4 в Любліні.
Навіщо постійно бігати в управління? Вистачить зібрати всі
необхідні документи та правильно заповнити заяву.
Студентам, які приїхали з країн Європейського Союзу легше, тому що,
перебуваючи в Польщі більше 3 місяців, їм необхідна лише довідка
про легалізацію проживання. Ті, хто не прибув з країн членів Союзу,
зобов’язані мати візу або карту проживання. Якщо термін дії візи
закінчується, необхідно отримати дозвіл на тимчасове проживання.
У такому випадку, в управління необхідно подати заяву, долучити 4
фотокартки, довідку з університету про відсутність заборгованості,
підтвердження наявності доходів, медичного страхування, та
ксерокопію паспорту. Варто знати, що отримання дозволу коштує
340 злотих. Термін очікування рішення – 2 місяці.
Оренда помешкання
Не слід підписувати договір, якщо ми не розуміємо його зміст. Якщо
власник переказує нам договір польською та англійською мовами,
варто порівняти, чи зміст в них збігається. Часто виходить так,
що договір надає привілеї власнику, а не студенту. Якщо власник
не володіє англійською мовою, варто попросити про допомогу
перекладача, або знайомого, щоб уникнути неприємностей.
Медичне страхування
Студенти з країн Європейського Союзу мають право проходити
безкоштовне лікування в поліклініках, які мають підписаний
договір з Державним Фондом Охорони Здоров’я. Усі інші можуть
добровільно застрахуватися в ДФОЗ. Відповідну заяву, разом з
паспортом та довідкою з університету, слід подати в люблінське
відділення ДФОЗ, вул. Коризновей 2д. У такому випадку, необхідно
вносити щомісячну оплату. Можна також викупити страховий
поліс на період навчання.
При проблемах з вирішенням юридичних питань, варто
попросити про допомогу когось компетентного. Інститут на
користь Правової Держави в Любліні надає консультації від
понеділка до п’ятниці, від 10.00 до 14.00 години. Всі бажаючи
отримати консультацію, повинні зв’язатися з юристами
організації. Варто заздалегідь домовитись про зустріч за
номером телефону 81 743 68 05 (внутрішній 28), 881 91 71 71, або
за адресою:
[email protected]. Працівники Інституту
спеціалізуються в наданні консультацій з цивільного,
сімейного, адміністративного та трудового права. Фонд також
допомагає біженцям – особам, які намагаються отримати
охорону на території Польщі, або зобов’язаним повернутися на
батьківщину.
наступна стаття
Agnieszka Bąder
UA
Od stacji
do stacji
EN
UA
Lubelski Rower Miejski (LRM) podbił serca lublinian.
Choć system funkcjonuje dopiero 1,5 roku,
zyskał potężne grono użytkowników. Jesteśmy drugim
miastem w Polsce pod względem liczby stacji i rowerów.
fot. Nextbike Polska
LRM wystartował w Lublinie we wrześniu 2014 roku. Od tej pory
osiągnął kilka sukcesów na skalę kraju. Jako drudzy w Polsce i na
świecie (zaraz po Warszawie) posiadamy jednoślady dla dzieci
powyżej szóstego roku życia. W każdym sezonie pojawiają się nowe
sprzęty i stacje, padają również rekordy wypożyczeń. Rower miejski
w Lublinie to świetna alternatywa dla komunikacji miejskiej. System
działa przez całą dobę, dlatego zamiast wracać piechotą z nocnych
wojaży, możemy skorzystać z roweru.
Rower dla wszystkich
Obecnie w Lublinie i Świdniku funkcjonuje aż 90 stacji z 890
rowerami. Ta statystyka stawia miasto na drugim miejscu w Polsce
pod względem wielkości systemu. Konto założyło już ponad 40 tysięcy
osób, a każdego dnia przybywają kolejne. Jednoślady są coraz lepszej
jakości, najnowsze mają aż pięć biegów oraz specjalnie wyprofilowane
siodełka i kierownice.
Użytkownikiem systemu LRM może zostać osoba pełnoletnia.
Warunkiem rejestracji jest podanie numeru telefonu oraz innych
danych osobowych, np. imienia, nazwiska, e-maila. Dla celów
statystycznych należy zaznaczyć także swoją narodowość.
Jak zacząć?
Żeby rozpocząć swoją przygodę z rowerem wystarczy zarejestrować
się w specjalnym systemie. Można zrobić to na stronie internetowej,
za pomocą aplikacji mobilnej lub na każdej stacji. Portal LRM jest
prowadzony w czterech językach: polskim, angielskim, niemieckim
oraz rosyjskim. Niezbędna będzie opłata w wysokości 10 zł, jednak
warto wpłacić więcej. Jeśli stan konta będzie niższy niż ta kwota,
zostaniemy „zablokowani”. 10 zł to minimum, żeby korzystać z LRM.
Pierwsze 20 minut jazdy jest darmowe, a za kolejnych 40 zapłacimy 1
zł. To niewiele, biorąc pod uwagę duże zagęszczenie stacji LRM. W tym
czasie zdążymy dojechać do większości miejsc w mieście. Druga
godzina kosztuje już 3 zł, a każda następna – 4 zł. Łatwo obliczyć,
że kwoty korzystania z rowerów są o wiele niższe, niż ceny biletów
komunikacji miejskiej. Możemy więc nie tylko zaoszczędzić, ale
również zadbać o zdrowie i środowisko.
Wiele plusów, kilka minusów
– Korzystam z LRM od początku jego funkcjonowania. Podoba mi
się, bo mogę oszczędzić na komunikacji miejskiej, ale często brakuje
rowerów. Na szczęście w aplikacji mobilnej mogę sprawdzić stan
sprzętu na danej stacji – tłumaczy Piotrek, student KUL. – Jeżdżę
kilka razy w tygodniu, głównie ze stancji na uczelnię. Najbardziej
cieszy mnie uruchomienie nowych stacji, do których mam naprawdę
blisko – dodaje.
Lubelskie stacje rowerów są gęsto usiane, a samych jednośladów
jest naprawdę wiele. To na pewno wielki plus. Poza tym z tego
samego konta możemy korzystać w innych miastach, m.in.
Warszawie, Poznaniu, Katowicach czy Wrocławiu. Minusem są często
zacinające się lub niedziałające terminale. Aplikacja mobilna może
okazać się więc niezbędna, by w takich sytuacjach wypożyczyć lub
oddać sprzęt. Niejednokrotnie zdarza się też, że rowery są zepsute,
np. nie mają pedałów albo się zacinają. W takim przypadku warto
zgłosić problem za pomocą specjalnej infolinii. To na pewno
przyśpieszy interwencję firmy Nextbike, właściciela LRM.
– Obserwacje pokazują, że niestety część użytkowników korzysta
z rowerów w sposób powodujący ich szybsze niszczenie – tłumaczy
Aleksander Wiącek, asystent Prezydenta Lublina ds. polityki
rowerowej. – Do typowych, „złych” zachowań należą: jeżdżenie
w więcej niż jedną osobę na rowerze, za szybkie przejeżdżanie
przez istniejące uskoki i krawężniki lub przewożenie za ciężkich
rzeczy w koszyku na kierownicy. Trzeba również pamiętać, że rowery
miejskie wyposażone są w biegi wewnętrzne, które należy zmieniać
bez przekręcania korbą, odwrotnie niż w rowerach z przerzutką
zewnętrzną – dodaje Wiącek.
Pomimo kilku wad, LRM zdecydowanie wybija się na plus. Statystyki
mówią same za siebie. W kwietniu padł rekord wypożyczeń, gdy
jednego dnia z systemu skorzystało prawie 8000 osób. Lublinianie
pokochali rowery. Jednoślady nadały miastu ciekawszego
charakteru, a to na pewno jeszcze nie koniec.
następny artykuł
Agnieszka Bąder
UA
From one
station
to another
PL
UA
Lublin City Bike (the LRM) conquered the hearts of
Lublin residents. Although the system has been
functioning for just 1.5 year, it gained an enormous
amount of users. We are the second city
in Poland in terms of the number of stations and
bicycles.
fot. Nextbike Polska
The LRM launched in Lublin in September 2014. Since then it has had
several successes on a national scale. We are the second in Poland
and in the world (just behind Warsaw) offering bikes for children
over six years old. New equipment and stations appear every season,
and new renting records are set. The city bike in Lublin is a great
alternative to public transport. The system operates round the clock,
so instead of returning from night adventures on foot, we can use
a bike.
A bicycle for everyone
There are currently 90 stations with 890 bikes in Lublin and Świdnik.
This statistic puts the city on the second place in Poland in terms of
the system size. More than 40,000 people created their accounts, and
more are created every day. Bicycles are of increasingly better quality;
the most recent ones have five gears and specially profiled saddles
and handlebars.
The LRM system can be used by an adult person. In order to register,
you have to give your phone number and other personal details,
such as your name, surname, email address. For statistical purposes,
the nationality should also be stated.
How to begin?
To begin your adventure with the city bike, you just have to register
in the special system. You can do it on the website, via mobile
application or at any station. The LRM website is available in four
languages: Polish, English, German and Russian. A 10 PLN fee is
required, but it’s better to pay more. If the account balance is lower
than this amount, we will be “blocked”. 10 PLN is a minimum to use
the LRM.
The first 20 minutes of riding is free, the next 40 minutes cost 1 PLN.
It’s not a lot, considering that stations are close to each other. During
this time, we can reach most of places in the city. The second hour
costs already 3 PLN, and every next one – 4 PLN. It’s easy to calculate
that using a bike is less expensive than buying a ticket for the public
transport. So we can not only save money, but also take care of our
health and the environment.
Many pros, a few cons
– I’ve been using the LRM since the beginning of its operation. I like
it because I can save money on public transport, but there are often
not enough bicycles. Fortunately, with the mobile application I can
check the equipment status for the station – explains Piotrek, a KUL
student. – I ride a few times a week, mainly from my lodgings to the
university. I’m the most excited about opening of the new stations,
which will be really close to me – he adds.
The bike stations in Lublin are very concentrated, and there are really
a lot of bikes. This is definitely a big advantage. Besides, we can use
the same account in other cities, for example in Warsaw, Poznan,
Katowice or Wroclaw. The downside – the terminals are often
jammed or inoperative. Therefore, the mobile application can be
necessary to rent or return the equipment. It often happens that the
bikes are broken, for example they don’t have pedals or are jammed.
In this case, you should report a problem by calling a special
helpline. It will certainly speed up an intervention of the Nextbike
company, the LRM’s owner.
– Unfortunately, we’ve observed that some people use bikes in such
a way that they are destroyed more quickly – explains Aleksander
Wiącek, the cycling assistant to the Mayor of Lublin. – Typical “bad”
behaviour includes: riding a bike by more than one person, riding
too fast over ledges and curbs, and carrying heavy things in the front
wheel basket. You should also remember that city bikes have hub
gears, which should be changed without turning the crank, unlike in
bicycles with derailleur – adds Wiącek.
Despite a few drawbacks, the LRM is definitely very advantageous.
The statistics speak for themselves. The renting record was set
in April, when almost 800 people used the system in one day.
The Lublin residents fell in love with bicycles. Bikes added more
interesting character to the city; and this is certainly not the end.
next article
Agnieszka Bąder
Від станції
до станції
PL
EN
UA
Люблінський Муніципальний Велосипед (ЛМВ, пол.
LRM) здобув серця мешканців міста. Хоча система
почала працювати всього 1,5 роки тому, вона
привабила велику кількість користувачів. Люблін за
кількістю станцій та велосипедів на другому місці в
Польщі.
ЛМВ стартував в Любліні у вересні 2014 року. З того часу він досяг
успіху у декількох сферах. Люблін другим в Польщі та у світі (після
Варшави) пропонує велосипеди також для дітей після 6 років. З кожним
сезоном з’являються нові велосипеди та станції, встановлюються нові
рекорди прокатів. Муніципальний велосипед в Любліні – це чудова
альтернатива громадському транспорту. Система діє цілодобово, тому
замість повертатися пішки з нічних подорожей, ми можемо проїхатись на
велосипеді.
Велосипед для всіх
На сьогоднішній день в Любліні та Свіднику діє аж 90 станцій
з 890 велосипедами. Ця статистика дає Любліну друге місце в
Польщі за розміром системи. Свій аккаунт вже створило більше
40 тисяч осіб, а кожного дня їх число зростає. Велосипеди
стають все більш якісними: найновіші мають п’ять передач та
профільоване сидіння і кермо.
Користувачем системи ЛМВ може стати люба повнолітня особа.
Для реєстрації необхідно вказати номер телефону, а також інші
персональні дані, наприклад, ім’я, прізвище, адресу електронної
пошти. Для статистичних цілей необхідно вказати також свою
національність.
Як почати?
Щоб почати свою пригоду з велосипедом, вистачить
зареєструватися в призначеній для цього системі. Це можна
зробити на веб-сайті, за допомогою мобільної аплікації, або на
любій станції. Веб-сайт ЛМВ діє чотирма мовами: польською,
англійською, німецькою та російською. Необхідно здійснити
платіж на суму 10 злотих, однак варто поповнити рахунок вищою
сумою. Якщо на рахунку залишиться менше ніж 10 злотих,
користувача „заблокують”. Ця сума є мінімальною для того, щоб
користуватися ЛМВ.
Перші 20 хвилин їзди безкоштовні, за наступні 40 треба
заплатити 1 зл. Це небагато, з огляду на високу концентрацію
станцій ЛМВ. За цей час ми встигнемо доїхати до більшості місць
в Любліні. Друга година коштує вже 3 зл., а кожна наступна – 4.
Легко порахувати, що ціни прокату велосипедів набагато нижчі
від цін білетів громадського транспорту. Таким чином можна не
лише заощадити, але і подбати про середовище.
Багато плюсів, декілька мінусів
– Я користуюсь ЛМВ від самого початку. Мені подобається, тому
що я можу заощадити на громадському транспорті, але часто
не вистачає велосипедів. На щастя, в мобільній аплікації можна
перевірити статус велосипедів на даній станції – пояснює
Пьотрек, студент ЛКУ. – Я їжджу на велосипедах декілька разів на
тиждень, передусім зі станції в університет. Більш за все я радію,
коли з’являються нові станції, до яких мені дійсно близько –
додає хлопець.
Люблінські станції велосипедів загущені, а самих велосипедів
дійсно багато. Це, безумовно, велика перевага. Окрім цього,
тим самим рахунком ми можемо користуватися в інших містах,
наприклад, в Варшаві, Познані, Катовіцах або Вроцлаві. До
недоліків належать термінали, які часто заклинює, або вони
взагалі не працюють. В таких випадках, мобільна аплікація може
бути необхідною для того, щоб взяти або віддати велосипед.
Буває теж так, що велосипеди виявляються зіпсованими,
наприклад, в них немає педалей, або їх заклинює. Якщо це
трапиться з вами, варто сповістити про проблему працівників
інфолінії. Це прискорить реакцію фірми Nextbike, власника ЛМВ.
– Спостереження вказують на те, що, на жаль, частина клієнтів
користується велосипедами таки чином, що вони швидше
псуються – пояснює Александер Вьонцек, асистент мера
Любліна з питань політики велотранспорту. – До типових
„неправильних” дій належать: їзда більш ніж однієї особи на
одному велосипеді, занадто швидке проходження бар’єрів на
дорозі, або перевезення важких речей в багажному кошику на
кермі. Необхідно також пам’ятати, що муніципальні велосипеди
оснащені внутрішніми передачами, які слід перемикати без
прокрутки педалями, на відміну від велосипедів з зовнішніми
передачами – додає Вьонцек.
Не зважаючи на декілька недоліків, плюсів у ЛМВ значно
більше. Статистика говорить сама за себе. В квітні побито
рекорд прокатів, коли за один день системою скористалися
майже 8000 осіб. Мешканці Любліна покохали велосипеди. Вони
придали місту цікаву характерність, і це ще не кінець.
наступна стаття
UA
EN
UA
Małgorzata Wiktor
Sesja na
chłodno
Nadchodzi czerwiec, a wraz z nim letnia sesja
egzaminacyjna. Piękna pogoda nie zachęca do nauki,
a przecież zdobywaną w ciągu semestru wiedzę trzeba
powtórzyć i utrwalić. Jak się uczyć, żeby informacje
zostały w głowie na dłużej i w jaki sposób poradzić
sobie ze stresem?
Przepis na sukces
Mogłoby się wydawać, że studenci rozpoczynają przygotowanie do
sesji od uporządkowania notatek, albo chociaż podjęcia próby ich
zdobycia, tymczasem wygląda to nieco inaczej.
– Przede wszystkim – mówi Paulina, doktorantka Wydziału Biologii
i Biotechnologii UMCS, która prowadzi zajęcia ze studentami –
studenci chcą wiedzieć czy wykładowca zadaje pytania z poprzednich
lat i czy na egzaminie będzie test czy pytania otwarte. Jeśli test, mniej
przykładają się do nauki, bo wydaje im się, że wystarczy coś poczytać,
żeby wybrać dobrą odpowiedź. Moim zdaniem studenci mają duże
braki w wiedzy i na pewno nie potrafią wykorzystać informacji
w praktyce, czyli do rozwiązywania zadań.
A jak sami studenci mówią o przygotowaniach do sesji? Sławek,
student trzeciego roku historii pije w czasie sesji dużo energetyków,
czyta pożyczone notatki i stara się zapamiętać z nich jak najwięcej.
Z kolei Michał z drugiego roku architektury krajobrazu woli uczyć
się poza mieszkaniem. – Zabieram notatki i jadę nad zalew. Szukam
miejsca gdzie jest cicho i spokojnie, wtedy nic mnie nie rozprasza
i mogę zebrać myśli. W domu trudno mi się skupić, m. in. przez
komputer i młodsze rodzeństwo.
Michał zdaje się mieć dobrą metodę, bo również eksperci radzą przed
rozpoczęciem nauki pozbyć się wszystkich „rozpraszaczy”, a więc:
wyłączyć komputer, zawczasu przygotować sobie kawę lub herbatę
i oczywiście uporządkować przestrzeń wokół siebie. Największym
problemem jest Internet. Tym, którzy podczas nauki nie potrafią
zachować samodyscypliny z pomocą może przyjść oprogramowanie
czasowo blokujące wybrane strony internetowe :)
Stres ma wielkie oczy
Ponieważ skupienie to nie wszystko, warto znaleźć dobry sposób na
powtarzanie materiału. Wielu studentów przyznaje otwarcie, że nie
znalazło sprawdzonej metody przyswajania wiedzy, a czas sesji jest
dla nich pod tym względem polem doświadczalnym.
Według Małgorzaty Szerafin, psychologa z wieloletnim
doświadczeniem, wiele zależy od predyspozycji studenta. –
Wzrokowiec i kinestetyk będzie uczył się efektywnie używając
np. map myślowych czy innych kreatywnych notatek, słuchowiec
skuteczniej posłuży się zapisem dźwiękowym (własna wypowiedź
nagrana na dyktafon) niż linearną notatką, kinestetyk powinien
zaprzęgnąć w proces uczenia się swój własny ruch, gestykulację itp. –
twierdzi psycholog.
Oprócz tego należy zadbać o powtórki, aby informacje utrwaliły się
w pamięci. Dzięki temu będzie można przywołać istotne informacje
podczas egzaminu. To szczególnie ważne w stresującej sytuacji; wielu
osobom trudno zebrać myśli, a niektórych strach wręcz paraliżuje.
– Fizjologia tego zjawiska nie jest zbyt skomplikowana. Wystarczy
zauważyć, że napięte w stresie mięśnie zużywają dużo tlenu,
którego może zabraknąć na obwodzie ciała i w górnej jego partii.
Zasadniczym ratunkiem będzie odprężenie mięśni i zadbanie o tlen.
Ruch (choćby chodzenie po korytarzu, żucie gumy przed egzaminem)
oraz próby pogłębiania oddechu, który w stresie ma tendencję do
spłycania się, to najważniejsze kwestie – mówi Szerafin.
Studentom, których paraliżuje strach na samą myśl o konfrontacji
z autorytetem, pomoże oprócz tego wyobrażenie sobie profesora
w codziennych sytuacjach, a więc np. siedzącego przed telewizorem
w kapciach i z kotem na kolanach, czy nucącego podczas porannego
golenia.
A na progu sesji, warto wybrać się na termin zerowy. Pytania
zazwyczaj bywają łatwiejsze, w razie niepowodzenia egzaminator nie
wpisze złej oceny. Dodatkowo jest to dobry sposób na oswojenie
się z sytuacją. Chociaż historia polskiego szkolnictwa wyższego
liczy sobie ponad 650 lat, studenci co roku stają przed tym samym
problemem: Jak uczyć się, by zapamiętać? Odpowiedź od zawsze
pozostaje ta sama: uczyć się trzeba skutecznie.
Studentom, których paraliżuje strach na samą
myśl o konfrontacji z autorytetem, pomoże
wyobrażenie sobie profesora w codziennych
sytuacjach, a więc np. siedzącego przed
telewizorem w kapciach i z kotem na kolanach.
następny artykuł
UA
PL
UA
Małgorzata Wiktor
Exam session
– keep it cool
June is approaching, and with it the summer
examination session. The beautiful weather does not
encourage studying, and yet you have to revise and
consolidate the knowledge acquired during the
semester. How to study to make information
stay in your head longer, and how to cope with stress?
Recipe for success
It would seem that students begin preparing for the session by
organizing their notes, or at least attempting to acquire them;
however, the reality is a bit different.
– First of all, students want to know if the teacher asks the questions
from previous years and whether the exam will be a test or openended questions – says Paulina, a PhD student at the Faculty of
Biology and Biotechnology of UMCS, who teaches classes with
students. – If it’s a test, they don’t study so much, because they think
that it’s enough to read something to choose the best answer. I think
that students have big gaps in their knowledge and certainly don’t
know how to use the information in practice, that is, to solve tasks.
And what students themselves say about preparing for the session?
Sławek, a third year student of history, drinks a lot of energy drinks
during the session, reads some borrowed notes and tries to remember
as much as possible. Whereas Michał, a second year student of
landscape architecture, prefers to study outdoors. – I take my notes
and go to the lakeside. I look for a quiet and peaceful spot, then
nothing distracts me and I can gather my thoughts. It’s difficult for me
to concentrate at home, because of my computer and younger siblings,
among others.
It seems that Michał has a good method, because the experts also advise
that, before studying, you should get rid of all the distractions, namely: turn
off the computer, prepare you tea or coffee earlier and of course, organize
the space around you. The Internet is the biggest problem. Those who
cannot maintain self-discipline while studying, can use the software that
temporarily blocks selected websites :)
It’s all about that stress
Getting concentrated is not everything, so you should find a good way
to revise the material. Many students openly admit that they haven’t
found a proven method of acquiring knowledge, and in that respect,
the session time is an experimental field for them.
According to Małgorzata Szerafin, a psychologist with years of
experience, a lot depends on the abilities of a student. – A visualizer
and kinaesthetic learner studies effectively by using, for example,
mind maps or other creative notes; auditory learners prefer a sound
recording (their own voice recorder on a dictaphone) to a linear
note, and kinaesthetic learners should incorporate their own motion,
gestures, etc. in the learning process – says the psychologist.
In addition, you should also make frequent repetition, to perpetuate
information in your memory. This will allow you to recall important
information during the exam. It’s especially important in stressful
situations; many people find it difficult to collect their thoughts, and
some are even paralyzed with fear.
– The physiology of this phenomenon is not too complicated. Just notice
that muscles strained by stress consume a lot of oxygen, which may be
lacking in the circuit of the body and in its top parts. Basically, you just
have to relax your muscles and ensure the oxygen flow. Any movement
(even walking down the hallway, or chewing gum before an exam) and
attempts to deepen the breath which has a tendency to get shallow under
stress – these are the most important issues – says Szerafin.
Besides, it can be helpful for students, who are paralysed with
fear at the very thought of confrontation with authority, to imagine
a professor in everyday situations, for example sitting in front of
the television in slippers and with a cat on his/her lap, or humming
during the morning shave.
On the brink of the session, you should take advantage of the “zero
term”. The questions are usually easier and, in case of a failure, the
examiner won’t write down a bad grade. It’s also a good way to get
familiar with the situation. Although the history of Polish higher
education has more than 650 years, each year the students face the
same problem: How to study to memorize? The answer is always the
same: you have to learn effectively.
Besides, it can be helpful for students, who
are paralysed with fear at the very thought
of confrontation with authority, to imagine
a professor in everyday situations, for example
sitting in front of the television in slippers and
with a cat on his/her lap.
next article
PL
EN
UA
Małgorzata Wiktor
Сесія зі
спокоєм
Незабаром червень, а разом із ним літня
екзаменаційна сесія. Гарна погода не заохочує до
навчання, а здобуті протягом семестру знання треба
якось повторити та закріпити. Як вчитися, щоб
інформація залишалась в голові на довше та як
впоратися зі стресом?
Рецепт успіху
Може здаватися, що студенти починають готуватися до сесії від
упорядкування конспектів, або хоча б спроби їх здобути, однак в
практиці все виглядає дещо інакше.
– Перш за все – каже Пауліна, аспірантка Факультету Біології
та Біотехнології УМКС, котра проводить заняття зі студентами –
студенти хочуть дізнатися, чи викладач буде задавати питання з
попередніх курсів та як виглядатиме екзамен: це будуть тести, або
відкриті запитання. Якщо це мають бути тести, студенти менше
готуються до екзамену, їм здається, що вистачить лише дещо
почитати, щоб вибрати правильну відповідь. На мою думку, у
студентів великі прогалини в знаннях. Окрім того, вони не вміють
використати інформацію в практиці, тобто для розв’язання
завдань.
А як самі студенти говорять про приготування до сесії? Славек,
студент третього курсу історії, споживає протягом сесії багато
енергетичних напоїв, читає позичені конспекти та намагається
запам’ятати з них чим більше. В той час як Міхал з другого курсу
ландшафтної архітектури воліє вчитися на свіжому повітрі. – Я
збираю конспекти, їду на Залив та шукаю собі тихе, спокійне
місце, де мені нічого не заважає, та де я можу зібратись з
думками. Вдома мені важко зосередитись, перед усім з огляду на
комп’ютер та молодших братів та сестер.
Спосіб Міхала здається хорошим, тому що експерти також
радять перед початком навчання позбутися всіх відволікаючих
стимулів, а саме: виключити комп’ютер, заздалегідь заварити собі
каву, або чай, і, звичайно, упорядкувати простір навколо себе.
Найбільшою проблемою залишається інтернет. Ті, хто не вміє
протягом навчання зберегти самодисципліну, може скористатися
програмами, які тимчасово блокують доступ до вибраних сайтів :)
У стресу очі великі
Вміння зосередитись – це ще не все, тому варто знайти хороший
спосіб повторення матеріалу. Багато студентів відкрито визнають,
що не знайшли перевіреного способу закріплення знань, а
період сесії в цьому плані для них – експериментальна ділянка.
На думку Малгожати Шерафін, психолога з багаторічним досвідом,
багато чого залежить від схильностей студента. – Візуали та
кінестетики навчаються ефективніше за допомогою ментальних карт
або інших креативних конспектів. Для аудіалів кращим способом може
бути використання звукових записів (власний монолог записаний на
диктофон), ніж коспектів. Кінестетик повинен залучити в навчальний
процес свій власний рух, жести і т.д. – стверджує психолог.
Окрім того, варто пам’ятати про повторювання, щоб знання
закріпилися в пам’яті. Завдяки цьому, можна буде пригадати
важливу інформацію протягом екзамену. Це особливо важливо
в стресогенних умовах – багатьом важко зібратись з думками, а
декого страх навіть паралізує.
– Філософія цього явища не надто складна. Вистачить звернути
увагу на те, що напружені протягом стресу м’язи використовують
багато кисню, якого може не вистачити на периферіях тіла, та в його
верхній частині. Передусім, необхідно розслабити м’язи та подбати
про кисень. Найважливішим залишається рух (хоча б прогулянки
по коридору, або жування жуйки перед екзаменом), або спроби
поглиблення подиху, який під час стресу стає поверхневим – каже
Шерафін.
Студентам, яких паралізує від самої думки про зустріч з
авторитетом, може, окрім цього, допомогти ментальний образ
професора в побутових ситуаціях, наприклад, сидячого перед
телевізором в капцях з котом на колінах, або підспівуючого під
час ранішнього гоління.
А на порозі сесії варто скористатися „нульовим терміном”.
Питання, зазвичай, бувають простіші, а професор, у випадку
невдачі, не поставить погану оцінку. Це також хороший спосіб
освоїтися з ситуацією. Хоча історія польської вищої освіти
нараховує вже більше 650 років, студенти щороку стикаються
з тою-ж проблемою: Як вчитися, щоб запам’ятати? Відповідь
завжди залишається такою-ж – вчитися треба ефективно.
Студентам, яких паралізує від самої
думки про зустріч з авторитетом, може,
окрім цього, допомогти ментальний
образ професора в побутових ситуаціях,
наприклад, сидячого перед телевізором в
капцях з котом на коліна
наступна стаття
UA
EN
UA
Katarzyna Piekarczyk
Szedł Sasza...
Sposobów na naukę polskiego jest wiele:
czytanie książek, słuchanie muzyki,
oglądanie filmów albo rozmowy ze znajomymi.
Ćwiczenie czyni mistrza
Co za satysfakcja, kiedy jednym tchem uda nam się w końcu
wypowiedzieć łamańce językowe:
▯▯Szedł Sasza suchą szosą, bo gdy susza szosa sucha,
▯▯Król Karol kupił królowej Karolinie korale koloru koralowego,
▯▯Cecylia czyta cytaty z Tacyta,
▯▯Jola lojalna, lojalna Jola.
Polski nie jest językiem prostym, ale da się go nauczyć.
Sprawdziliśmy, ile to kosztuje, jakie metody są skuteczne i komu,
teoretycznie, jest łatwiej.
Gdzie w Lublinie nauczysz się polskiego?
Języka można uczyć się samemu, ale warto też skorzystać
z profesjonalnej pomocy. Działające przy UMCS Centrum Języka
i Kultury Polskiej dla Polonii i Cudzoziemców w Lublinie prowadzi
roczne kursy przygotowawcze dla przyszłych studentów z zagranicy,
którzy chcą studiować w języku polskim, m.in. na lubelskich
uczelniach. Taki kurs trwa zwykle od 1 października do 24 czerwca.
Do tej pory przez mury Centrum „przewinęło się” około 10 tysięcy
słuchaczy z 75 krajów świata, głównie ze Wschodu (Ukraina, Białoruś,
Kazachstan i Rosja).
Kursów językowych warto też szukać przy Szkole Języka i Kultury
Polskiej na Katolickim Uniwersytecie Lubelskim Jana Pawła II.
Instytucja działa już od czterdziestu trzech lat. Rocznie w zajęciach
bierze udział od 200 do 300 osób.
Ile potrzeba czasu, żeby dobrze
opanować język polski?
Na pewno nie da się nauczyć języka w tydzień. Szkoła Języka
i Kultury Polskiej oferuje kursy dwutygodniowe, ale z założeniem,
że słuchacz już wcześniej uczył się polskiego. Na pewno semestr
wystarczy, żeby opanować język w stopniu komunikatywnym –
zarówno w mowie, jak i w piśmie.
Dużo daje znajomość innych języków obcych, osobiste
predyspozycje, motywacja, umiejętność uczenia się, dobra pamięć,
systematyczna praca i zwykła ciekawość.
Pochodząca z Białorusi Nadia, studentka stosunków
międzynarodowych i europeistyki, języka polskiego uczyła się
od dziecka – poprzez zabawę. Kiedy miała 4 lata tata nauczył ją
wiersza Pewna żaba była słaba. Przyznaje, że dużo oglądała polskiej
telewizji i słuchała piosenek. – Bardzo mi się podobało to, że jeśli
chcesz sprawdzić, czy w danym słowie pisze się rz czy ż, wystarczy
porównać z rosyjskim albo białoruskim, na przykład: marzyć(bel.) марыць [maryc’]. Od dziecka fascynowało mnie powiedzenie
Stół z powyłamywanymi nogami. A Chrząszcz brzmi w trzcinie był
moim ulubionym wierszem. Przed rozpoczęciem studiów, Nadia
odbyła rok przygotowawczy w Centrum Języka Polskiego dla Polonii
i Cudzoziemców w Lublinie.
Komu łatwiej?
Łatwiej mają osoby, które znają podstawy gramatyki języków
słowiańskich.
– Najszybciej uczą się Słowianie, ale dobre wyniki osiągają również
Niemcy i Skandynawowie – mówi dyrektor Centrum Języka i Kultury
Polskiej dla Polonii i Cudzoziemców, Anna Dunin-Dudkowska.
Podobne spostrzeżenia ma dyrektor Szkoły Języka i Kultury Polskiej
na Katolickim Uniwersytecie Lubelskim, Cezary Ruta. – Szybciej
uczą się Ukraińcy, ale też studenci z Niemiec, którzy znają już kilka
języków. Jesteśmy pod wrażeniem osób z dobrych amerykańskich
uniwersytetów, które poświęcają całe wakacje na to, aby nauczyć się
polskiego – mówi dyr. Ruta.
Maria pochodzi z zachodniej Ukrainy. W Lublinie studiuje
dziennikarstwo. Języka polskiego uczyła się sama, rok przed
studiami. – Oglądałam filmy oraz czytałam książki. Mówienie nie
sprawiało mi kłopotu, ponieważ mamy wiele podobnych słów.
Prawdziwym wyzwaniem była nauka pisania po polsku. Zawsze mnie
zachwycało, jak Polacy mogą tak szybko mówić i wyrażać swoje
uczucia. Cały czas się uczę i jeszcze pewnie minie parę lat, zanim
pozwolę sobie powiedzieć: znam język polski.
Metody na kursach
W nowoczesnych metodach nauki języka używa się różnych
sposobów, żeby słuchacze mogli szybko przyswoić wiedzę.
Centrum Języka i Kultury Polskiej dla Polonii i Cudzoziemców,
obok wspomnianych wcześniej kursów, prowadzi także zajęcia
(w języku polskim) z przedmiotów zgodnych z kierunkiem przyszłych
studiów słuchaczy. Poza tym organizowane są pokazy polskich
filmów, zajęcia sportowe, a w weekendy realizowany jest program
kulturalno-turystyczny.
W Szkole Języka i Kultury Polskiej na Katolickim Uniwersytecie
Lubelskim dużo czasu poświęca się na naukę polskiej kultury,
historii i literatury.
Ile kosztuje nauka polskiego?
Za roczny kurs przygotowawczy do studiów w Polsce oraz za
intensywny, roczny kurs języka polskiego zapłacimy 2300 euro.
60-godzinny kurs semestralny dla studentów Erasmusa oraz
osób indywidualnych kosztuje 1200 zł. Zajęcia odbywają się 2 razy
w tygodniu po 3 godziny. Takie propozycje znajdziemy w Centrum
Języka i Kultury Polskiej dla Polonii i Cudzoziemców.
Szkoła Języka i Kultury Polskiej prowadzi kursy tradycyjne
i intensywne. Program dostosowany jest tematycznie dla grup, które
mają specjalne wymagania, np. turystyczne. Za semestr zapłacimy
do 3 tysięcy euro.
Obecnie w zajęciach semestralnych (do końca maja) bierze udział
około 25 osób ze wszystkich stron świata. Koszt to 1290 euro. Kurs
obejmuje średnio 22 godziny nauki tygodniowo.
Ucz się polskiego na wakacjach!
Wakacje to dobry czas na naukę polskiego. Centrum Języka Kultury
Polskiej dla Polonii i Cudzoziemców proponuje Letnią Szkołę
Języka i Kultury. Za zajęcia od 11 do 31 lipca zapłacimy 800 euro.
Oprócz typowej nauki języka organizatorzy zapewniają wykłady
z historii kultury, program turystyczno-kulturalny, zakwaterowanie
i wyżywienie.
W Szkole Języka i Kultury Polskiej w wakacje można uczyć się od 2
do 8 tygodni (5 do 8 godzin dziennie). Opłaty za kursy wakacyjne
zaczynają się od 600 euro. W cenę wliczone jest zakwaterowanie
i wyżywienie, ale można także wykupić tylko program gramatyczny.
Kursy językowe są dobre na start, ale podstawa to praktyka,
czyli słuchanie i rozmawianie. Oglądaj polskie filmy, słuchaj
muzyki, czytaj książki i gazety. Nie bój się rozmawiać z ludźmi: na
przystanku, w sklepie albo w akademiku. To na pewno pomoże
przełamać pierwsze lody i nabrać wprawy w codziennej komunikacji.
następny artykuł
UA
PL
UA
Katarzyna Piekarczyk
Szedł Sasza...
There are many ways to learn Polish:
reading books, listening to music,
watching movies or chatting with friend.
Practice makes perfect
It’s very satisfying to say the following tongue twisters in one
breath:
▯▯Szedł Sasza suchą szosą, bo gdy susza szosa sucha,
▯▯Król Karol kupił królowej Karolinie korale koloru koralowego,
▯▯Cecylia czyta cytaty z Tacyta,
▯▯Jola lojalna, lojalna Jola.
Polish language is not easy, but you can learn it. We checked how
much it costs, what methods are most effective, and for whom, in
theory, it may be easier to learn.
Where can you learn Polish in Lublin?
You can learn it by yourself, but it’s advisable to seek professional
help. The Polish Language and Culture Centre for Polish People
from Abroad and Foreigners, operating at UMCS in Lublin, offers
one-year preparatory courses for prospective foreign students who
want to study in Polish at universities in Lublin, among others.
This course usually lasts from October 1 to June 24. Approximately
10,000 students from 75 countries of the world, mainly from the
East (Ukraine, Belarus, Kazakhstan and Russia) passed through the
Centre so far.
You may also look for language courses at the School of Polish
Language and Culture at the John Paul II Catholic University of
Lublin. This institution has been operating for forty-three years. The
classes are attended yearly by 200-300 people.
How long do you need to
master the Polish language?
Certainly, it’s impossible to learn a language in a week. The School
of Polish Language and Culture offers two-week courses, but
assuming that a student has already learned some Polish. One
semester is more than enough to acquire communicative language
skills, both in terms of speaking and writing.
Knowledge of other foreign languages can be very advantageous,
as well as personal abilities, motivation, ability to learn, a good
memory, systematic work and simple curiosity.
Nadia, a native of Belarus and a student of international relations
and European studies, has been learning Polish since she was
a child – by having fun. When she was 4 years old, her dad taught
her the poem “Pewna żaba była słaba”. She admits to watching
a lot of Polish television and listening to songs. – I really liked the
fact that if you want to check whether a word is written with rz or ż,
just compare it with Russian or Belarussian, for example: marzyć(bel.) марыць [maryc’]. I’ve been fascinated by the saying “Stół
z powyłamywanymi nogami” since childhood. And „Chrząszcz brzmi
w trzcinie” was my favourite poem.
Before starting her studies, Nadia attended one-year preparatory
course at the Polish Language and Culture Centre for Polish People
from Abroad and Foreigners in Lublin.
Who has it easy?
It’s easier for people who know the basic grammar of Slavic
languages. – The Slavs learn the fastest, but Germans and
Scandinavians also have good results – says Anna DuninDudkowska, the director of the Polish Language and Culture Centre
for Polish People from Abroad and Foreigners.
Cezary Ruta, the director of the School of Polish Language
and Culture at the Catholic University of Lublin, makes similar
observations. – Ukrainians learn the fastest, but also students from
Germany, who already know a few languages. We are very impressed
with students from good American universities, who devote their
whole summer to learn Polish – says Mr. Ruta.
Maria comes from western Ukraine. She’s studying journalism in
Lublin. She learned Polish by herself, a year before starting her
studies. – I watched films and read books. I had no problem with
speaking, because we have a lot of similar words. The real challenge
was learning to write in Polish. It always amazed me how Poles
can speak so fast and express their feelings. I’m still learning and
I probably need a few more years to say to myself: I know Polish
language.
Learning methods
Modern methods of language learning use different ways to help
students quickly acquire knowledge. Besides the above mentioned
courses, the Polish Language and Culture Centre for Polish People
from Abroad and Foreigners also runs classes (in Polish) related
to the areas of students’ studies. In addition, they organize
screenings of Polish films, sport activities, and a cultural and tourist
programme is implemented at the weekends.
In the School of Polish Language and Culture at the Catholic
University of Lublin, a lot of time is devoted to learning Polish
culture, history and literature.
How much does it cost to learn Polish?
For a one-year course preparing for studying in Poland and an
intensive, one-year course of Polish language, we will pay 2,300
euros.
60-hour semester course for Erasmus students and individual
people costs 1,200 Polish zlotys. Classes are held 2 times a week for
3 hours. These are proposals from the Polish Language and Culture
Centre for Polish People from Abroad and Foreigners.
The School of Polish Language and Culture runs traditional and
intensive courses. The curriculum is organised by theme to suit
groups that have special requirements, e.g. tourism. One semester
costs up to 3,000 euros.
Currently, approx. 25 people from all over the world take part in the
semester course (till the end of May). The cost is 1,290 euros. The
course involves approx. 22 hours of studying per week.
Learn Polish during holidays!
The holidays are a good time to learn Polish. The Polish Language and
Culture Centre for Polish People from Abroad and Foreigners offer the
Summer School of Language and Culture. Classes are held from July 11 to
July 31 cost 800 euros. Besides traditional language learning, the organisers
provide lectures on the history of culture, cultural and tourism programme,
accommodation and meals.
In the School of Polish Language and Culture you can learn in
the summer for 2-8 weeks (5-8 hours a day). The fees for summer
courses start from 600 euros. The price includes accommodation
and meals, but you can also buy only the grammar program.
Language courses are a good start, but the most important is to
practice, by listening and speaking. Watch Polish movies, listen to
music, read books and newspapers. Don’t be afraid to talk with
people: at the bus stop, in a shop or in a dormitory. It will surely
help to break the ice and gain practice in everyday communication.
next article
PL
EN
UA
Katarzyna Piekarczyk
Шедл Саша...
Є багато способів вивчити польську мову:
читати книжки, слухати музику,
дивитися фільми, або розмовляти
зі знайомими. Практика приводить до досконалості
Яке ж це задоволення, коли нам, в кінці кінців, вдається одним
подихом вимовити скоромовки:
▯▯Szedł Sasza suchą szosą, bo gdy susza szosa sucha,
▯▯Król Karol kupił królowej Karolinie korale koloru koralowego,
▯▯Cecylia czyta cytaty z Tacyta,
▯▯Jola lojalna, lojalna Jola.
Польська мова не є легкою, але можна її вивчити. Ми
перевірили, скільки це коштує, які методи дієві та кому,
теоретично, легше.
Де в Любліні можна вивчити польську мову?
Мову можна вивчити самому, але варто скористатися
професійною допомогою. При УМКС діє Центр Польської
Мови та Культури для Діаспори та Іноземців, який проводить
річні підготовчі курси для майбутніх студентів іноземців, які
бажають навчатися польською мовою в люблінських (або інших)
університетах. Такі курси, зазвичай, тривають від 1 жовтня до
24 червня. До сих пір підготовку в Центрі пройшли біля 10
тисяч осіб з 75 країн з усього світу, переважно зі сходу (Україна,
Білорусь, Казахстан та Росія).
Мовні курси також проводить Школа Польської Мови та Культури
Люблінського Католицького Університету Іоанна Павла II.
Протягом року в заняттях приймає участь від 200 до 300 осіб.
Скільки потрібно
часу для того, щоб добре
вивчити польську мову?
Мову точно не вдасться вивчити протягом тижня. Школа
Польської Мови та Культури пропонує двотижневі курси, але
з розрахунком, що учасник раніше вже вивчав польську мову.
Одного семестру вистачить, щоб вивчити її на комунікативному
рівні у мові та письмі.
Багато чого залежить від знання інших мов, персональних
схильностей, мотивації, вміння вчитися, хорошої пам’яті,
систематичності та звичайної цікавості.
Надя, родом з Білорусі, студентка міжнародних відносин та
європеістики, польську мову вивчала з дитинства, граючись.
Коли їй було 4 роки, батько навчив її декламувати віршик Одна
слабка жаба (Pewna żaba była słaba). Дівчина визнає, що
дивилася багато польських телепередач та слухала пісень. –
Мені дуже подобалося, що якщо хтось бажає перевірити, чи в
даному слові необхідно писати „ rz” чи „ż”, вистачить порівняти
з білоруським, або російським еквівалентом, наприклад,
„marzyć” - по-білоруськи „марыць”. Я з малечку захоплювалася
прислів’ям Стіл з відламаними ніжками (Stół z powyłamywanymi
nogami), а моїм улюбленим віршем був Жук в очереті (Chrząszcz
brzmi w trzcinie).
Перед початком навчання, Надя пройшла річний підготовчий
курс в Центрі Польської Мови та Культури для Діаспори та
Іноземців в Любліні.
Кому легше?
Легше тим, хто знає основи граматики слов’янських мов. –
Найшвидше мову вивчають слов’яни, але хороших результатів
також досягають німці та скандинави – каже директор Центру
Польської Мови та Культури для Діаспори та Іноземців, Анна
Дунін-Дутковска.
Схожі спостереження має директор Школи Польської Мови
та Культури Люблінського Католицького Університету, Цезари
Рута. – Швидше вивчають мову українці, але також студенти
з Німеччини, які вже знають декілька мов. Ми під великим
враженням від осіб з престижних американських університетів,
які присвячують всі канікули на те, щоб вивчити польську мову –
каже Рута.
Марія родом з західної України. В Любліні вона навчається
на журналістиці. Польську мову вона вивчала сама протягом
року перед початком навчання. – Я дивилася фільми та
читала книжки. Розмова не була для мене складною, тому що
в нас багато схожих слів. Справжнім викликом був польський
правопис. Мене завжди вражало, як поляки можуть так швидко
говорити та виражати свої почуття. Я постійно вивчаю польську
мову і ще пройде декілька років перед тим, як зможу сказати, що
її знаю.
Методи навчання
Сучасні методи навчання передбачають різні способи
прискорення засвоєння знань. Центр Польської Мови та
Культури для Діаспори та Іноземців, окрім вищеназваних
курсів, проводить заняття (польською мовою) з предметів,
які відповідають майбутнім напрямам навчання учасників.
Окрім цього, проводяться покази польських фільмів, спортивні
заняття, а у вихідні дні передбачена культурно-туристична
програма.
В Школі Польської Мови та Культури багато часу присвячується
на пізнання польської культури, історії та літератури.
Скільки коштують курси польської мови?
Річний курс підготовки до навчання в Польщі та річний
інтенсивний курс польської мови коштує 2300 євро.
Семестрових, 60-годинний курс для студентів програми Еразмус
та сторонніх осіб коштує 1200 зл. Заняття проводяться два рази
на тиждень по 3 години. Такі пропозиції можна знайти в Центрі
Польської Мови та Культури для Діаспори та Іноземців.
Школа Польської Мови та Культури проводить традиційні та
інтенсивні курси. Програма тематично підлаштована під групи
учасників, котрі мають відповідні вимоги, наприклад, туристичні.
За семестр необхідно заплатити до 3 тисяч євро.
На даний момент, в семестрових заняттях (до кінця травня)
приймають участь біля 25 осіб з усіх частин світу. Його ціна –
1290 євро. Курс обіймає біля 22 годин навчання в тиждень.
Вивчай польську мову на канікулах!
Канікули – це хороший період для навчання польської мови.
Центр Польської Мови та Культури для Діаспори та Іноземців
проводить Літню Школу Мови та Культури. Заняття, які тривають
від 11 до 31 липня, коштують 800 євро. Окрім типового вивчення
мови, організатори пропонують заняття з історії культури,
культурно-туристичну програму, житло та харчування.
У Школі Польської Мови та Культури на канікулах можна вивчати
мову від двох до восьми тижнів. (від 5 до 8 годин в день). Ціна
таких курсів починається від 600 євро. Вона включає в себе
житло та харчування, однак можна обрати та оплатити лише
граматичну частину програми.
Мовні курси – це хороший початок, але найважливіше –
практика. Дивись польські фільми, слухай музику, читай
книжки та газети. Не бійся розмовляти з людьми - на зупинці,
в магазині, або в гуртожитку. Це допоможе зняти напругу та
здобути досвід у щоденному спілкуванні.
next article
Monika Lewkowicz
W dwa dni
dookoła Lublina
UA
EN
UA
Lublin to czarujące miasto, którego początki
sięgają VI wieku. Pełne zabytków, muzeów, galerii,
teatrów i domów kultury. Nie bez kozery jego
oficjalne hasło brzmi: Lublin miasto inspiracji. Co
musimy koniecznie zobaczyć, nawet jeśli
jesteśmy tu tylko przejazdem? – lublin.today
podpowiada.
Lublin – daj się zainspirować
– Największą popularnością wśród turystów cieszy się Muzeum
Lubelskie na Zamku, Państwowe Muzeum na Majdanku, Piwnica
pod Fortuną oraz Muzeum Wsi Lubelskiej – wyjaśnia Michał
Zlot, pracownik Lubelskiego Ośrodka Informacji Turystycznej
i Kulturalnej.
Duże zainteresowanie budzi też zwiedzanie z Ośrodkiem „Brama
Grodzka – Teatr NN”. Jednym z programów są Lubelskie Podziemia.
To 300-metrowa trasa znajdująca się pod powierzchnią Starego
Miasta.
Coraz więcej miejsc i instytucji umożliwia zwiedzanie „z pomocą”
nowych technologii. W ten sposób możemy poznać Lublin, którego
już nie ma – jego ciekawą i burzliwą historię. Jeśli chcemy zobaczyć
najważniejsze zabytki szybko i wygodnie – możemy wsiąść do
elektronicznego busa. W ofercie jest 60-minutowa podróż po
centrum Lublina. Przewodnik lub elektroniczny odtwarzacz może
przekazywać informacje w 5 językach.
Magiczne Stare Miasto
Jeśli chcesz zrozumieć serce i duszę Lublina – daj się zagubić
w uliczkach Starego Miasta. Rodowita lublinianka, studentka
Dominika, przekonuje, że gdy przyjeżdżają do niej znajomi
z zagranicy, zawsze pokazuje im Starówkę. – Zaczynamy od
Krakowskiego Przedmieścia i Bramy Krakowskiej. Później idziemy
na Plac Po Farze. Tu znajdują się fundamenty średniowiecznego
kościoła. Błądzimy trochę uliczkami, mijamy Trybunał, dalej
idziemy w kierunku Bramy Grodzkiej i Zamku. Zwiedzamy
dziedziniec z zabytkowym Donżonem. Później zamkowe wystawy
i Kaplicę Trójcy Świętej z pięknymi malowidłami – wylicza
Dominika.
Będąc w okolicach Starego Miasta warto też wspiąć się na Wieżę
Trynitarską, gdzie z wysokości 40 metrów można podziwiać
panoramę Lublina. W pobliżu znajduje się barokowa archikatedra
i starodawny kościół i klasztor Dominikanów.
Szlakiem Żydów lubelskich
Jak wspomina Michał Zlot wielu turystów przyjeżdża do Lublina
specjalnie by poznać kulturę, która ukształtowała miasto, a dziś
zostały po niej tylko ślady. Dawna dzielnica żydowska znajdowała
się tuż za Bramą Grodzką. W Lublinie znajduje się też Stary
Cmentarz Żydowski, którego najstarsze nagrobki pochodzą z XV
wieku. Z niechlubną częścią historii związany jest były niemiecki
obóz koncentracyjny, Majdanek. Na tym 90-hektarowym obszarze
obecnie działa muzeum, a zwiedzanie ułatwiają szklane tablice,
przewodniki i przewodnicy.
Egzotyka po lubelsku
– Dla zagranicznych turystów wyjątkowo egzotycznym miejscem
jest Muzeum Wsi Lubelskiej – wspomina Michał Zlot. Można tu
zobaczyć jak w dawnych czasach żyli mieszkańcy wsi, dworów
i miasteczek Lubelszczyzny. Skansen często organizuje pokazy
i warsztaty, które przyciągają wielu turystów, np. pokaz orki konnej
czy potańcówki przy muzyce ludowej.
Sztuka uliczna
Zwiedzając Lublin warto zwrócić uwagę na oryginalne murale.
Część z nich znajduje się w okolicach centrum. Na Starym Mieście
obejrzeć można panoramę Lublina z 1618 r. Przy Jasnej zobaczymy
dzieło bajecznie kolorowe i surrealistyczne. Podobnie przy
Narutowicza czy Żwirki i Wigury. A to tylko mała część murali, które
powstają na ścianach lubelskich budynków, jak grzyby po deszczu.
Zielono mi!
Studentka z Ukrainy, Anhelina, na pytanie co koniecznie trzeba
zobaczyć w Lublinie odpowiada: Starówka i Zamek. – Gdyby ktoś
z moich znajomych przyjechał tu w odwiedziny, zabrałabym go nad
Zalew Zemborzycki. Moim ulubionym miejscem jest Ogród Saski.
Można tam przyjemnie spędzić czas, pospacerować, posiedzieć.
Bo Lublin to nie tylko beton, cegła, kamień i ruchliwe uliczki
Starego Miasta. Pełno jest w nim zielonych skwerów. Wystarczy
przejechać kilka kilometrów żeby wypocząć na łonie natury czy
nad Zalewem Zemborzyckim.
następny artykuł
Monika Lewkowicz
Around Lublin
in two days
UA
PL
UA
Lublin is a charming city whose origins date back to the
sixth century. It full of monuments, museums, galleries,
theatres and cultural centres. It is not without reason
that its official slogan is: Lublin – the City of Inspiration.
What do we have to see, even if only passing through?
– lublin.today has some suggestions.
Lublin – let yourself be inspired
– Lublin Museum at the Castle, Majdanek State Museum, the
Fortuna Cellar and the Lublin Open Air Village Museum are the
most popular tourist attractions – says Michał Zlot, an employee of
the Lublin Tourist and Cultural Information Centre.
Many people are also interested in visiting the “Grodzka Gate –
NN Theatre” Centre. The Lublin Underground Trail is one of the
programmes. It’s a 300-meter trail located below the surface of the
Old Town.
More and more places and institutions enable visiting by means of
new technologies. In this way, we can get to know Lublin which no
longer exists – with its interesting and turbulent history.
If you want to see the most important sights quickly and easily –
take the electronic bus. It offers 60-minute trip around the centre
of Lublin. A guide or electronic player provides information in 5
languages.
Magical Old Town
If you want to understand the heart and soul of Lublin – let
yourself get lost in the streets of Old Town. Dominika, a student
and native of Lublin, claims that whenever her friends from abroad
come to visit her, she always shows them the Old Town. – We begin
from Krakowskie Przedmiescie and the Krakow Gate. Then we go to
the Po Farze Square, where the foundations of a medieval church
are located. We wander the streets a little, we pass the Crown
Tribunal, and then we go in the direction of Grodzka Gate and the
Castle. We visit the courtyard with the historic keep. Then, the
castle exhibitions and the Chapel of the Holy Trinity with beautiful
paintings – enumerates Dominika.
If you are in the vicinity of the Old Town, you should also climb the
Trinitarian Tower where you can admire the Lublin panorama from
a height of 40 meters. Nearby is the baroque Cathedral and ancient
Dominican church and monastery.
Heritage trail of Lublin Jews
As Michał Zlot mentions, many tourists come to Lublin specifically
to learn about the culture that shaped the city, and of which today
there are only traces. The former Jewish quarter was located just
behind the Grodzka Gate. There is also the Old Jewish Cemetery in
Lublin, with graves dating from the fifteenth century. The former
German concentration camp, Majdanek, is related to the shameful
part of history. At present, a museum operates in this 90-hectare
area, and visiting is facilitated by glass tables, guidebooks and
guides.
Exotic Lublin
– The Lublin Open Air Village Museum is a very exotic place for
foreign tourists – says Michał Zlot. It’s the place where you can see
how the inhabitants of villages, manor houses and little towns of
the Lublin region lived in the old days. The Village Museum often
organizes shows and workshops, which attract many tourists, such
as horse ploughing or dancing to folk music.
Street art
When visiting Lublin, it’s worth noting the unique murals. Some of
them are located around the city centre. There’s a panorama of
Lublin from 1618 that you may see in the Old Town. A fabulously
colourful and surreal work can be seen at Jasna street and,
similarly, at Narutowicza street and Żwirki i Wigury street. And this
is only a small part of the murals, which are still being created on
the walls of buildings in Lublin.
Greenery in the city
Anhelina, a student from Ukraine, says that the must-see places in
Lublin are the Old Town and the Castle. – If my friends came here
to visit, I’d take them to the Zemborzycki Lake. My favourite place is
the Saxon Garden. You can enjoy your time there, take a walk or just
sit and relax.
Because Lublin is not only the concrete, brick, stone and busy
streets of the Old Town. It is full of green squares. You only need to
drive a few kilometres to relax in the nature or by the Zemborzycki
Lake.
next article
Monika Lewkowicz
По Любліну за
два дні
PL
EN
UA
Люблін – це чарівне місто, якого історія сягає VI
століття. Тут можна знайти багато пам’ятників,
музеїв, галерей, театрів, та культурних осередків.
Не випадково про нього говорять: Люблін – місто інспірацій. Що вам необхідно
побачити, навіть якщо ви тут проїздом? – Вам
підкаже lublin.today.
Люблін – дозволь себе надихнути
– Найбільш популярними в місті є Музей в Люблінському Замку,
Державний Музей у Майданеку, Підвал під Фортуною та Музей
Люблінського Села – пояснює Міхал Злот, працівник Люблінського
Осередку Туристичної та Культурної Інформації.
Приїжджих також цікавить програма Осередку „Брама Ґродська Театр NN”. Один з пунктів програми - Люблінське Підземелля. Це
300-метрова траса, яка проходить під поверхнею Старого Міста.
Чим далі, тим більше організацій пропонує відвідувати цікаві місця
„за допомогою ” новітніх технологій. Таким чином, можна побачити
Люблін, якого вже немає, пізнати його цікаву та бурхливу історію.
Якщо у вас виникне бажання побачити найважливіші пам’ятки
швидко та зручно, скористайтесь електричним автобусом.
Пропозиція включає 60-хвилинну подорож по центру Любліна.
Провідник, або електричний програвач може переказувати
інформацію на 5 мовах.
Магічне Старе Місто
Якщо забажаєте зрозуміти серце та душу Любліна, пориньте у
вулички Старого Міста. Уродженка Любліна, студентка Домініка
переконує, що коли до неї приїжджають знайомі з-за кордону,
вона завжди показує їм Старувку (популярна назва Старого Міста).
– Ми починаємо від Краківського Передмістя та Краківської Брами.
Потім йдемо на Площу по Фаже. Тут знаходиться фундамент
середньовічного костелу. Після цього, гуляємо сусідніми вуличками,
проходимо повз Трибунал в напрямку Ґродської Брами та
Замку. Відвідуємо подвір’я Замку та розглядаємо історичний
Донжон, замкові виставки, Каплицю Святої Трійці з прекрасними
живописом – перераховує Домініка.
Знаходячись в околицях Старого Міста, варто також піднятися на
Тринітарську Вежу, де з висоти 40 метрів можна насолоджуватись
панорамою міста. Поблизу знаходиться собор в стилі бароко та
історичний костел і домініканський монастир.
Шляхами люблінських євреїв
Міхал Злот стверджує, що багато туристів приїжджає в Люблін, щоб
познайомитися з культурою, яка сформувала місто, а сьогодні від
неї залишились тільки сліди. Давній єврейський район знаходився
одразу за Ґродською Брамою. В Любліні також розташований
Старий Єврейський Цвинтар, в якому найстарші могили сягають
XV століття. З трагічною частиною історії пов’язаний минулий
німецький концентраційний табір, Майданек. На його території
площею 90 га сьогодні діє музей, а відвідування полегшують скляні
таблиці та провідники.
Люблінська екзотика – Для закордонних туристів особливо екзотичним місцем є
Музей Люблінського Села – каже Міхал Злот. Тут можна побачити,
як в давніх часах жили мешканці селищ, дворів та містечок
люблінського регіону. Скансен часто проводить покази та семінари,
які приваблюють багато туристів, наприклад, покази оранки при
використанні коней, або танці під народну музику.
Вуличне мистецтво Відвідуючи Люблін, варто звернути увагу на оригінальні мурали.
Частина з них знаходиться в центрі міста. У Старому Місті можна
побачити панораму Любліна з 1618 р. На вулиці Ясней (пол. Jasna)
видніє казково кольоровий та сюрреалістичний витвір. Схожі
роботи можна побачити на вулиці Нарутовіча (пол. Narutowicza)
та Жвіркі і Вігури (пол. Żwirki i Wigury). Це лише невелика частина
муралів, які з’являються на стінах люблінських будинків, мов гриби
після дощу.
Увага, зелень!
Ангеліна, студентка з України, відповідаючи на питання, що
обов’язково необхідно побачити в Любліні, каже – Старувку і Замок.
– Якщо хтось з моїх знайомих приїхав би мене провідати, я повела
б його на Зембожицький Залив. Моє улюблене місце – Саський Сад.
Там можна приємно провести час, погуляти, посидіти.
Тому що Люблін – це не тільки бетон, цегла, каміння та бурхливі
вулички Старого Міста. Тут багато зелених скверів. Можна проїхати
всього декілька кілометрів, щоб відпочити в оточенні природи, або
на Зембожицькому Заливі.
наступна стаття
Jacek Skałecki
Lubelszczyzna
na weekend
– sezon czas
zacząć!
UA
EN
UA
Na turystycznej mapie województwa lubelskiego są
miejsca, które nasuwają się od razu, gdy pomyślimy
o weekendowym wypadzie za miasto.
Zamość z odnowioną starówką i nowoczesnym zoo czy
Kazimierz Dolny z klimatycznymi knajpkami – to
sprawdzone atrakcje, które potrafią cieszyć nawet przy
kolejnych odwiedzinach.
Od pewnego czasu doceniamy jednak mniej oczywiste kierunki. Do
liderów turystyki weekendowej w regionie dołączyły: Janów Lubelski
i Zwierzyniec.
Janów Lubelski do tej pory pozostawał nieco w cieniu Janowa
Podlaskiego, słynnego (zwłaszcza ostatnio) ze stadniny koni
arabskich. Teraz może się to zmienić, a to za sprawą Zoomu Natury
– parku rekreacyjnego nad Zalewem Janowskim. Kompleks liczy
ponad 10 hektarów, a oprócz ścieżek rowerowych i piaszczystej plaży
znajdziemy w nim park linowy i nowoczesne laboratoria edukacyjne.
– Park ruszył w lipcu ubiegłego roku, odwiedziło go około 200 tysięcy
osób. W tym roku spodziewamy się jeszcze lepszego wyniku – mówi
Beata Staszewska, prezes spółki zarządzającej parkiem. Pomóc
w tym może nowa atrakcja, czyli Exit Room. – Dysponujemy trzema
pokojami: „Nawiedzona piwnica”, „Noc w laboratorium” i „Szalone
lata 80-te”. Gracze muszą wydostać się z nich, rozwiązując łamigłówki,
które wcale nie należą do łatwych – zaznacza pani prezes.
Zoom Natury w krótkim czasie stał się rozpoznawalną marką,
która zdobywa uznanie w całej Polsce. – Bardzo pozytywnie
zareagowały Warszawa, Łódź czy Rzeszów – wylicza Beata Staszewska.
Następnym krokiem może być zawalczenie o mieszkających w Polsce
obcokrajowców. – Odwiedzają nas cudzoziemcy, choć nie są to jeszcze
bardzo częste przypadki. Gościliśmy np. Hiszpanów czy Brytyjczyków –
mówi pani prezes i zaznacza, że język nie był barierą dla pracowników
parku.
Dzięki Zoomowi Natury powiat janowski znacznie zyskał pod
względem turystycznym. – Osoby przyjeżdżające do nas, przy
okazji odwiedzają inne atrakcje w okolicy. Wzbogaciła się też baza
noclegowa, powstało dużo kwater prywatnych – mówi Staszewska.
Z kolei Zwierzyniec, będący jedną z najbardziej znanych miejscowości
Roztocza, na brak turystów nigdy nie narzekał. Jednak prawdziwy
boom przeżywa od kilku lat. Miasto potrafiło wykorzystać fakt, że na
dość niewielkiej powierzchni można oddawać się różnym formom
aktywności. – Spływy kajakowe, trasy piesze i rowerowe, kąpielisko
przyciągają fanów aktywnego wypoczynku – wylicza Bartosz Bielec
z Punktu Informacji Turystycznej w Zwierzyńcu. Nie brakuje również
chętnych do zwiedzania miejscowego browaru, zaś organizowany
w sierpniu festiwal Letnia Akademia Filmowa co roku gromadzi tłumy
miłośników ambitnego kina. Trzeba pamiętać, że baza noclegowa
w Zwierzyńcu przeżywa wtedy oblężenie.
Okazuje się, że roztoczańskie miasteczko nie zostało jeszcze w pełni
odkryte przez zagranicznych turystów. – Osoby z innych krajów rzadko
zaglądają do informacji turystycznej. Raczej zwiedzają okolicę na
własną rękę, ale nie są to duże ilości osób – przyznaje Bartosz Bielec.
Być może obcokrajowców zainteresują zwierzynieckie osobliwości.
Jedną z nich jest majowa procesja wodna organizowana od 1997
roku w ramach odpustu w słynnym „kościółku na wodzie”. Biskup
z monstrancją w łódce i podążający za nim w kajakach wierni. To
naprawdę niecodzienny widok.
Więcej ciekawostek oraz tradycji związanych z Lubelszczyzną można
poznać, uprawiając tzw. turystykę wiejską. Według opublikowanego
niedawno przez Urząd Marszałkowski „Audytu Turystycznego
Województwa Lubelskiego” jest to jedna z najpopularniejszych form
spędzania czasu w regionie. Jej miłośnicy nie muszą ograniczać
się do wizyty w lubelskim skansenie. Urzędnicy polecają zwłaszcza
Ekomuzeum Lubelszczyzny – Żywa Tradycja, które skupia 32 podmioty
położone w promieniu 50 km od Nałęczowa. W raporcie czytamy, że
„istnieje możliwość uczestnictwa w warsztatach, podczas których
samodzielnie można zrobić podkowę, naczynie gliniane oraz
sprawdzić swoje zdolności artystyczne przy przygotowaniu ozdób
ludowych”. Krótko mówiąc – jeśli poznawać Lubelszczyznę, to od
korzeni.
Dzięki Zoomowi Natury
powiat janowski
znacznie zyskał pod
względem turystycznym.
Z kolei Zwierzyniec,
będący jedną
z najbardziej znanych
miejscowości Roztocza,
na brak turystów nigdy
nie narzekał.
następny artykuł
Jacek Skałecki
The Lublin
region during
the weekend
– let’s start
the season!
UA
PL
UA
There are some places on the tourist map of the Lublin
voivodeship, that immediately come to mind when we
think about going away for the weekend.
Zamość with its renewed Old Town and the modern zoo
or Kazimierz Dolny with some climatic pubs – these are
verified attractions that are enjoyable every time you
visit them
However, for some time now, we have been appreciating less obvious
destinations. The leaders of weekend tourism in the region now also
include: Janów Lubelski and Zwierzyniec.
So far, Janów Lubelski has remained somewhat in the shadow of Janów
Podlaski, famous (especially recently) for its Arabian horse stud. Now,
this may change because of the Nature Zoom – a recreational park
by the Janowski Lake. The complex has more than 10 hectares and,
in addition to the bike paths and a sandy beach, there is a rope park
and modern educational laboratories. – The park was launched in July
last year, and it was visited by about 200,000 people. This year, we are
expecting even better results – says Beata Staszewska, the CEO of the
company managing the park. There is also a helpful new attraction –
the Exit Room. – We have three rooms: ‘Haunted Cellar’, ‘Night in the
Laboratory’ and ‘Roaring 80s’.’ Players have to exit the room by solving
riddles and puzzles, which are not very easy – says the CEO.
The Nature Zoom has quickly become a recognizable brand that is
gaining recognition throughout the country. – We had some very
positive reactions from Warsaw, Łódź and Rzeszów – says Beata
Staszewska. The next step could be to win over the foreigners living
in Poland. – We have guests from abroad, although it still doesn’t
happen very often. We were visited, for example, by people from Spain
of Britain – says the CEO and points out that there was no language
barrier for the park employees.
Thanks to the Nature Zoom, the Janów poviat has gained a lot in
terms of the tourism. – People come to us and, taking the opportunity,
visit other attractions in the region. We have better developed
accommodation facilities, and a lot of private accommodation has
been created – says Staszewska.
Zwierzyniec, one of the most popular locations of the Rotocze region,
has never suffered from the lack of tourists. However, a real boom
has started a few years ago. The city was able to take advantage from
the fact that you can take part in various forms of activities on a fairly
small area. – Canoeing, hiking and biking, as well as the bathing area,
attract fans of the active rest – says Bartosz Bielec from the Tourist
Information Centre in Zwierzyniec. Many people are also eager to
explore the local brewery; and the festival organized in August (the
Summer Film Academy) gathers crowds of fans of the ambitious
cinema every year. You should remember that it’s very hard to find
accommodation in Zwierzyniec during that time.
It turns out that this city in the Roztocze region has not yet been fully
discovered by foreign tourists. – The Information Centre is rarely visited
by foreigners. They’d rather visit the area on their own, but there are
not a lot of them – admits Bartosz Bielec. Perhaps people from abroad
will be interested in local peculiarities. One of them is the procession
on water in May, organized since 1997 as part of the indulgence feast
of “the church on the water”. There is a bishop with the monstrance
in the boat, and the believers following him in kayaks. It really is an
unusual sight.
You can find more curiosities and traditions associated with the Lublin
region through the so-called rural tourism. According to the “Tourist
Audit of the Lublin Region”, published recently by the Marshal Office,
it’s one of the most popular form of spending time in the region. Its
fans don’t have to limit themselves to visiting the Open Air Museum
in Lublin. The officials especially recommend the Lublin Ecomuseum
– Living Tradition, which brings together 32 entities located within
a radius of 50 km from Nałęczów. We can read in the report that “there
is a possibility to take part in workshops, during which you can make
a horseshoe, a clay vessel, or test your artistic skills in the preparation
of traditional costumes”. In short - if you want to explore the Lublin
region, start from the roots.
Thanks to the Nature
Zoom, the Janów poviat
has gained a lot in
terms of the tourism.
Zwierzyniec, one of the
most popular locations
of the Rotocze region,
has never suffered from
the lack of tourists.
next article
Jacek Skałecki
Люблінський
регіон на
вихідні – сезон
відкрито!
PL
EN
UA
На туристичній карті люблінського воєводства є
місця, які відразу приходять в голову,
коли з’являється ідея поїхати на вихідні за межі
міста. Замостя з відновленим Старим
Містом і сучасним зоопарком, або Казімеж-Дольни з
колоритними кнайпами – це перевірені місця, які
можуть тішити навіть при багаторазових відвідинах
Однак, останнім часом, мешканці регіону почали цінувати менш
очевидні напрямки. До туристичних лідерів поїздок на вихідні
долучили: Янів-Любельський та Звежинець.
Янів-Любельський до цих пір залишався в тіні Янова-Підляського,
відомого (особливо останнім часом) з огляду на стайні
коней арабської породи. Зараз це може змінитися, завдяки
розташованому біля Янівського Заливу парку відпочинку „Зум
Природи” (пол. Zoom Natury). Комплекс займає площу понад 10
га, а окрім велосипедних шляхів та піщаних пляжів, тут можна
знайти тайпарки та сучасні навчальні лабораторії. – Парк почав
діяти в липні минулого року, його відвідало біля 200 тисяч осіб. В
цьому році статистика має бути ще краща – каже Беата Сташевска,
голова товариства, яке завідує парком. Допомогти в цьому можуть
нові квест-кімнати (англ. Exit Room). – В нас є три кімнати: „Підвал
привидів”, „Ніч в лабораторії” та „Шалені 80-ті”. Гравцям необхідно
вийти з них, розв’язуючи не такі вже прості головоломки –
підкреслює пані Сташевска.
Зум Природи за короткий період став відомим брендом, який цінують
в усій Польщі. – Дуже позитивні відгуки ми отримали з Варшави,
Лодзі та Жешува – перераховує Беата Сташевска. Наступним кроком
може стати приваблення уваги проживаючих в Польщі іноземців.
– Нас відвідують іноземці, однак це ще не трапляється дуже часто.
Приміром, у нас в гостях були іспанці та британці – додає пані
Сташевська та підкреслює, що мовний бар’єр не був проблемою для
працівників парку.
Завдяки комплексу „Зум Природи”, янівський повіт дуже виріс в
туристичній сфері. – Особи, які до нас приїжджають, відвідують
також інші місця в околиці. Збільшилася нічліжна база, з’явилося
багато приватних пансіонів – каже Сташевска.
У свою чергу, Звежинець – одне з найбільш відомих місць регіону
Розточе – ніколи не страждав від відсутності туристів. Однак
справжній бум тут почався декілька років тому. Місто було в змозі
використати факт, що на невеликій території можна займатися
різними видами діяльності. – Сплав на байдарках, пішохідні
та велосипедні шляхи, місця для купання приваблюють фанів
активного відпочинку – перераховує Бартош Бєлец з Туристичноінформаційного пункту в Звежинці. Окрім цього, є багато бажаючих
відвідати місцеву броварню, а серпневий фестиваль „Літня
Академія Кіно” щороку приваблює багато любителів хорошого кіно.
Варто пам’ятати, що нічліжна база в цей період переповнена.
Виявляється, що іноземні туристи ще не повністю відкрили
містечко. – Іноземні туристи рідко заглядають в туристичні
путівники. Вони власноруч гуляють по околиці, але таких людей
небагато – визнає Бартош Бєлец. Можливо, іноземців зацікавлять
особливості містечка. Однією з них є травнева процесія по воді,
яка проходить з 1997 року в рамках відпусту у відомому „костелі на
воді”. Єпископ з монстранцією у човні та віряни, які пливуть за ним
в байдарках – це нестандартне видовище.
Більше цікавинок та традицій пов’язаних з люблінським регіоном
можна дізнатися займаючись так званим сільським туризмом.
Згідно з „Туристичним Аудитом Люблінського Воєводства”, яке
нещодавно опублікувало Маршалковське управління - це один
з найбільш популярних видів туризму в регіоні. Його любителі не
повинні обмежуватись візитом в люблінському скансені. Працівники
управління, перед усім радять відвідати „Екомузей люблінського
регіону – Жива традиція”, який обіймає 32 об’єкти, розміщені в радіусі
50 км від Наленчува. Цитуючи аудит: „існує можливість взяти участь в
мастер класі, під час якого можна самому виготовити підкову, глиняну
посудину, а також перевірити свої художні здібності у виробництві
народних прикрас”. Коротко кажучи, відкривати люблінський регіон
слід починаючи від основ.
Завдяки комплексу
„Зум Природи”,
янівський повіт дуже
виріс в туристичній
сфері. У свою чергу,
Звежинець – одне
з найбільш відомих
місць регіону Розточе –
ніколи не страждав від
відсутності туристів.
наступна стаття
UA
EN
UA
Dagmara Kottke
Czas na
smartwatch’e?
Inteligentne zegarki stają się coraz bardziej
popularne. Producenci kuszą estetycznym
wyglądem i możliwościami. Smartwatch –
funkcjonalna zdobycz technologiczna i godny
„następca” smartphone’a czy raczej kolejny
zbędny gadżet, na który szkoda czasu?
Choć przypomina zwykły zegarek na rękę, to jednak jest czymś
więcej. Smartwatch to mobilne urządzenie kontrolowane przez
system operacyjny i wyposażone w standardy umożliwiające
komunikację bezprzewodową z innymi urządzeniami.
Jakie funkcje oferuje? – To zależy przede wszystkim od jego
producenta i przeznaczenia – mówi Remigiusz Kaczewski, właściciel
bloga Blogotech.eu i wieloletni tester sprzętu. – Co innego oferują
smartwatch’e do tzw. „codziennego użytku”, a co innego zegarki
dla sportowców. Z reguły każdy model ma możliwość integracji ze
smartphone’m. Dzięki temu przy pomocy smartwatch’a możemy
nawiązywać połączenia telefoniczne, odczytywać i wysyłać SMS-y,
sterować aparatem, a w niektórych również prowadzić rozmowy
czy słuchać muzyki. Innymi funkcjami są czujnik jakości snu,
poszukiwanie smartphone’a i zwykłe funkcje takie jak alarm czy
stoper. Można również zmienić wygląd tarczy. – W niektórych
przypadkach możemy pobrać nowe wzory tarcz, które producent
udostępnił w sieci – wyjaśnia Kaczewski.
Niektóre modele są dedykowane osobom uprawiającym sport.
W takich przypadkach nacisk kładzie się na aplikacje rejestrujące
zakres wykonanej aktywności fizycznej. – Takie zegarki są
wyposażone w GPS i współpracują z programami typu Endomondo
Sports Tracker czy Runtastic – tłumaczy Remigiusz Kaczewski.
– Możemy zaznaczać różne aktywności: bieg, pływanie, jazdę
na rowerze; mierzyć czas, dystans, spalone kalorie i inne
ważne dla sportowców parametry. Często takie zegarki mogą
współpracować z urządzeniami mierzącymi wydajność ludzkiego
organizmu, czyli na przykład pulsometrem. Należy jednak
pamiętać, że zegarek, nawet jeśli ma jakąś „inteligencję” (czyli tak
naprawdę zainstalowane różne aplikacje), jest tylko akcesorium
z małym ekranem i baterią, która – podobnie jak w przypadku
smartphone’ów – szybko się wyczerpuje.
Ile zapłacimy za inteligentny zegarek? W popularnych
„sieciówkach” ze sprzętem elektronicznym ceny wahają się od
kilkudziesięciu, przez (najczęstsze) kilkaset, do nawet kilku tysięcy
złotych.
– Mamy w ofercie około 70 modeli – mówi sprzedawca jednego
z salonów z elektroniką w Lublinie. – Ceny są różne i zależą
oczywiście od możliwości danego zegarka i materiału, z którego
jest wykonany. Jeśli chodzi o jakość wykonania, to na przykład
pasek w tańszych modelach jest wykonany ze zwykłego materiału
lub tworzywa sztucznego, podczas gdy droższe smartwatch’e
mają eleganckie paski wykonane ze skóry – wyjaśnia sprzedawca.
Większość producentów to marki, które na co dzień produkują
smartphone’y. W sklepach o smartwatch’e często pytają młodzi
ludzie, którzy przychodzą na zakupy wraz z rodzicami, rozglądając
się za prezentem .
Mówi się, że czas to pieniądz. Czy warto odmierzać go
„inteligentnym zegarkiem”, za który zapłacimy kilkaset złotych?
– Wszystko zależy od tego, w jakim celu zamierzamy go
używać – mówi Remigiusz Kaczewski. – Jeśli smartwatch ma
być jedynie kolejnym gadżetem, to patrząc z punktu widzenia
osoby praktycznej, nie warto. Jeśli natomiast faktycznie
używamy dostępnych w takim zegarku funkcji, to warto
w smartwatch’a zainwestować. Ale na pewno nie 700 złotych czy
więcej. Moim zdaniem wydanie takiej kwoty na zegarek – choćby
nie wiem jak „inteligentny” – to strata pieniędzy.
Jaka przyszłość rysuje się przed smartwatch’ami? – Myślę, że będą
przejmować coraz więcej funkcji ze smartphone’ów, może kiedyś
je zastąpią – prognozuje Andrzej Trafalski, administrator portalu
Techpage.pl. – Na razie jest to produkt niszowy, co wynika z małej
świadomości ludzi i nie do końca rozwiązanych problemów: baterii,
jakości wyświetlaczy czy możliwości oprogramowania.
Ile zapłacimy za
inteligentny zegarek?
W popularnych
„sieciówkach”
ze sprzętem
elektronicznym
ceny wahają się od
kilkudziesięciu, przez
(najczęstsze) kilkaset,
do nawet kilku tysięcy
złotych.
następny artykuł
UA
PL
UA
Dagmara Kottke
Is it time for
smartwatch?
Smart watches are becoming more and more
popular. Manufacturers tempt us with aesthetic
appearance and capabilities. Smartwatch – a
functional technological advantage and worthy
“successor” of a smartphone or rather another
useless gadget, not worth of your time??
Although it looks like an ordinary watch, it’s something more.
Smartwatch is a mobile device controlled by the operating
system and equipped in standards allowing for its wireless
communication with other devices.
What features does it offer? – It depends on its manufacturer
and intended use – says Remigiusz Kaczewski, owner of the blog
Blogotech.eu and a long-time equipment tester. Smartwatches
for the so-called “everyday use” have their own specific features,
and smartwatches for athletes have others. As a rule, each model
has the ability to integrate with a smartphone. As a result, we
can use our smartwatch to make phone calls, read and send
text messages, control the camera, and sometimes also have
a conversation or listen to music. Other Features include a sleep
tracker, smartphone location tracking and other normal functions,
such as alarm clock or stopwatch. You can also change the watch
face. – In some cases, you can download new face designs made
available online by the manufacturer – explains Kaczewski.
Some models are intended for people practicing sports. In such
cases, the emphasis is on apps monitoring the physical activities.
– These watches are equipped with GPS and cooperate with
such programs as Endomondo Sports Tracker or Runtastic – says
Remigiusz Kaczewski.
You can select different activities: running, swimming, cycling;
measure time, distance, calories burned and other parameters
important for athletes. Quite often, these watches can cooperate
with devices that measure your body performance, for example
a heart rate monitor. However, you should remember that any
watch, even if it has some “ intelligence” (which only means it has
various apps installed), is only an accessory with a small screen
and a battery which – as in the case of smartphones – quickly
runs out.
How much does a smartwatch cost? In popular retail electronics
stores, the prices range from a few dozens, through (most
frequently) several hundred, to even several thousand Polish
zlotys.
– We offer about 70 models – says a seller from of the electronics
store in Lublin. – Prices vary and depend of course on the
capabilities of a watch and the material from which it is made.
As for quality, for example, the strap in the cheaper models is
made from an ordinary material or plastic, while more expensive
smartwatches have elegant straps made of leather – explains
the seller. Most manufacturers are brands which usually produce
smartphones. Smartwatches are popular among young people,
who ask about them when they come shopping with their parent,
looking for a gift.
They say that time is money. Is it worth to measure it with a “smart
watch” for which we will pay a few hundred Polish zlotys? – It all
depends on what purpose we intend to use it for – says Remigiusz
Kaczewski. – If we consider a smartwatch just another gadget,
then, from a practical point of view, it’s not worth it. If, however,
we are going to actually make use of features available in this
watch, then it is worth investing in. But certainly not 700 Polish
zloty, or more. In my opinion, spending such amount on a watch no matter how ‘smart’ - is a waste of money.
What future awaits smartwatches? – I think that they will take over
more and more functions from smartphones, maybe even replace
them someday – predicts Andrzej Trafalski, a portal administrator
of Techpage.pl. –For the time being, this is a niche product, which
results from low awareness of people and problems that haven’t
been really solved, with battery, display quality and software
capabilities.
How much does
a smartwatch cost?
In popular retail
electronics stores,
the prices range from
a few dozens, through
(most frequently)
several hundred, to
even several thousand
Polish zlotys.
next article
UA
EN
UA
PL
Dagmara Kottke
Настав час
смартвотча?
Розумні годинники стають все більш
популярні. Виробники спокушають естетичним
виглядом та можливостями. Смартвотч – це
функціональний технологічний здобуток і
достойний „спадкоємець” смартфона, або
наступний зайвий ґаджет, на який не
варто витрачати час?
Хоча смартвотч виглядом нагадує звичайний ручний годинник, він
представляє собою більше. Розумний годинник – мобільний ґаджет
з операційною системою та можливостями бездротового зв’язку з
іншими пристроями.
Які в нього функції? – Це передусім, залежить від його виробника
та призначення – каже Ремігіуш Качевскі, власник блога blogotech.
eu та багаторічний тестер пристроїв. – У так званих смартвотчів
„щоденного користування” одні функції, у годинників для
спортсменів – інші. Як правило, кожна модель має можливість
інтеграції зі смартфоном. Завдяки цьому, за допомогою смартвотча
можна виконати телефонний дзвінок, прочитати та надіслати
смс-повідомлення, керувати апаратом, а через деякі моделі
навіть розмовляти чи слухати музику. До інших функцій належать
детектори якості сну, пошук сартфона та звичайні функції, як
будильник, або таймер. Також можна змінити зовнішній вигляд
циферблата. – В деяких випадках можна закачати нові зразки, які
виробник викладає в Інтернет – пояснює Качевські.
Деякі моделі спрямовані на людей, які займаються спортом. У такому
випадку, на перший план виходять програми, які реєструють обсяг
фізичної активності. – Годинники такого типу оснащені GPS-модулями,
вони співпрацюють з такими програмами, як Endomondo, Sports
Tracker або Runtastic – пояснює Ремігіуш Качевскі.
– Ми можемо розпочинати різні дії: біг, плавання, їзду
на велосипеді; вимірювати час, відстань, спалені калорії
та інші важливі для спортсменів параметри. Часто такі
годинники можуть співпрацювати з пристроями, які
вимірюють продуктивність людського організму, наприклад,
пульсоксиметром. Однак, варто пам’ятати, що годинник, навіть
при наявності деякого „розуму” (а в реальності інстальованих
програм) – це лише пристрій з маленьким екраном та
акумулятором, який, подібним чином як у смартфонах, швидко
розряджається.
Скільки коштує розумний годинник? В популярних магазинах
з електронними пристроями ціни коливаються від декількох
десятків, через (найчастіше) декількох сот, аж до декількох тисяч
злотих.
– Ми маємо в продажі біля 70 моделей – каже продавець одного
з люблінських магазинів з електронною технікою. – Ціни різні,
все залежить від можливостей даного годинника та матеріалу,
з якого він виконаний. Що стосується якості виконання,
то, наприклад, ремінь в дешевших моделях виконаний зі
звичайного, штучного матеріалу, а в дорожчих моделях ремені
виконані зі шкіри – пояснює продавець.
Більшість виробників – це марки, які зазвичай випускають
смартфони. В магазинах про смарвотчі зазвичай питають молоді
люди, які приходять в магазин з батьками у пошуках подарунку.
Кажуть, що час – це гроші. Чи варто вимірювати його „розумним
годинником”, за який треба заплатити декілька сот злотих? – Все
залежить від того, яким чином ми хочемо його використовувати
– каже Ремігіуш Качевскі. – Якщо смартвотч має бути лише
наступним ґаджетом, то, з перспективи практичної особи, не
варто. Якщо ж ми дійсно налаштовані використовувати функції
такого годинника, варто в нього інвестувати. Однак, без сумніву,
не 700 злотих і більше. На мою думку, витрата таких коштів на
годинник, навіть неабияк „розумний”, це марнування грошей.
Яке у смартвотчів майбутнє? – Гадаю, вони будуть переймати
дедалі більше функцій від смарфонів, можливо, колись займуть
їх місце – прогнозує Анджей Трафальський, адміністратор
порталу Techpage.pl. – Поки що популярність цього продукту
досить обмежена, що пов’язане з непоінформованістю людей
та невирішеними проблемами з акумулятором, якістю екрана та
можливостями програмного забезпечення.
Скільки коштує
розумний годинник? В
популярних магазинах
з електронними
пристроями ціни
коливаються від
декількох десятків,
через (найчастіше)
декількох сот, аж до
декількох тисяч злотих.
наступна стаття
Magazyn lublin.today jest pierwszym takim wydawnictwem
w historii. Piszemy o tym co lokalne, ale dzięki dostępności
w trzech językach i wykorzystaniu nowoczesnych form
– jesteśmy dostępni na całym świecie.
Lublin.today is the first such publication ever. We write
about the local, but thanks to the three language and new
technologies we are available globally.
Журнал lublin.today – це перший такий журнал в історії.
Ми пишемо про місцеві події, але завдяки доступності у
трьох мовах та використанню сучасних форм
– ми доступні на цілому світі.
find us at:
www.lublin.today