річник ðócêoé áóðcû rocznik ruskiej bursy

річник ðócêoé áóðcû rocznik ruskiej bursy

ÐI×ÍÈÊ
ÐÓCÊOÉ ÁÓÐCÛ
2012
ROCZNIK
RUSKIEJ BURSY
ŃŇÎÂŔĐČŘŰÍß „ĐÓŃĘŔ ÁÓĐŃŔ” Â ҐÎĐËČÖßŐ
STOWARZYSZENIE „RUSKA BURSA” W GORLICACH
ĐI×ÍČĘ
ĐÓCĘOÉ ÁÓĐCŰ
2012
ROCZNIK
RUSKIEJ BURSY
çđĺäŕґóâŕëŕ
ÎËĹÍŔ ÄÓÖÜ-ÔŔÉÔĹĐ
pod redakcją
HELENY DUĆ-FAJFER
„ĐÓCĘA ÁÓĐCA”
ҐÎĐËČÖI GORLICE
2012
Çđĺaëiçóâŕío çaâä˙ęű äîňaöči Ěiíińňđa Ŕäěiíińňđŕöči i Цифризациi
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Administracji i Cyfryzacji
Рецензиi
Проф. др габ. Генрик Фонтаньскi
Др габ. Ян Яцек Брускi
Ŕäđĺń đĺäŕęöči
Ńňîâŕđčřűí˙ „Đóńęŕ Áóđńŕ” â Ґîđëčö˙ő
38-300 Gorlice, ul. Sienkiewicza 28
Ęîđĺęňŕ
ßęîâ Ôŕéôĺđ
Варвара Дуць
Recenzje
Prof. dr hab. Henryk Fontański
Dr hab. Jan Jacek Bruski
Adres redakcji
Stowarzyszenie „Ruska Bursa” w Gorlicach
38-300 Gorlice, ul. Sienkiewicza 28
Korekta
Jakub Fajfer
Barbara Duć
© Copyright by
Ńňîâŕđčřűí˙ „Đóńęŕ Áóđńŕ”
â Ґîđëčö˙ő,
2012
© Copyright by
Stowarzyszenie „Ruska Bursa”
w Gorlicach,
2012
Âűäŕâö˙
Ńňîâŕđčřűí˙ „Đóńęŕ Áóđńŕ”
â Ґîđëčö˙ő
Wydawca
Stowarzyszenie „Ruska Bursa”
w Gorlicach
Îďđŕâŕ i ďĺ÷ŕňŕí˙
Dom Wydawnictw Naukowych
www.dwn.home.pl
Oprawa i druk
Dom Wydawnictw Naukowych
www.dwn.home.pl
Íŕęëŕä: 500 ďđčě.
Nakład: 500 egz.
ISSN 1896-222X
Çěińň • Spis treści
Âńňóď. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
Wstęp . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
Modest Humeckij w pamięci kulturowej Łemkowyny
Olena Duć-Fajfer. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
Äîęóěĺíňű • Dokumenty
Łemkowskie utwory rękopiśmienne XVI-XVIII wieków i ich los
Bohdan Horbal. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25
Inwentarz łemkowskich rękopisów Biblioteki Kapituły Greckokatolickiej
w Przemyślu (obecnie w zbiorach Biblioteki Narodowej w Warszawie)
Andrzej Kaszlej . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
Äčńęóđń • Dyskurs
Русины в кисарско-королівскій ґімназиі в Ґорлицях (1906/1907–
1917/1918)
Богдан Горбаль. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63
Erygowanie parafii prawosławnej w Rozdzielu jako element polityki
wyznaniowej w powojennej Polsce
Stefan Dudra. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73
Четверта Русь. Нова реальнiсть в новiй Європi
Павло Роберт Магочiй . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83
Oblicza Łemkowszczyzny – o literackiej kreacji miejsca
Małgorzata Misiak. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95
Лемкiвска повыселенча лiтература як меншыновий дискурс. Пост­ко­
ло­нiяль­не пiзрiня
Олена Дуць-Файфер . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105
„Небо ся ганьбит”. Про народне пониманя порядку свiта
Єжы Бартміньскі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121
Образ свiта в народнiй культурi
Влодзiмєж Павлючук . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 131
Iíńďiđŕöči • Inspiracje
I. Заiнспiруване монолоґом Грубой Берты . . . . . . . . . . . . . . . 141
Iдеал?
Катруся Карольчук . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141
5
Çěińň • Spis treści
В камаратскым обще-жытю
Iвона Шыдло. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 142
Неє спокою на тым свiтi
Магдалина Мацьонґ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 143
Но i уж... но i фертик
Ěŕđňŕ Âŕňđŕëü. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 144
Курю i курю
Анна Масляна. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 145
II. Заiнспiруване сучаснiстю. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 146
Ґен Омен
Анна Масляна i Талька Яґусь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 146
Ех... тоты спiванкы...
Марта Ватраль . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 150
Нештоденна нiч
Магдалина Стец. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 153
III. Заiнспiруване достоменнiстю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 155
Noli me tangere
Ярослав Мазур. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 155
Хто я
Наталия Горбаль. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 160
Đĺöĺíçči i ńďđŕâîçäŕí˙ • Recenzje i sprawozdania
П. Поляньскiй, Карпатскы Новелi, Ґорлицi-Кракiв 2011
Петро Трохановскiй . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 165
Карпатiя, або путованя умераючiм русиньскым свiтом....
Алена Блыхова. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 168
Помедже буквами
Богдан Ґамбаль . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 172
Лемкiвскє Форум 2012
Дамiян Трохановскiй. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 177
Трясти, потрясати... жебы ся карало по нашому. Зас празднуваня i целебруваня в Краковi
Марта Ватраль i Анна Масляна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 179
Çŕďčńęű ďđî ŕâňîđiâ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 183
Notki o autorach . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 184
Русины в кисарско-королiвскiй
ґiмназиi в Ґорлицях
(1906/1907—1917/1918)
Богдан Горбаль
4 мая 1906 рока кисар Франц Йосиф дал згоду на основаня к.к. ґiманзиi
в Ґорлицях. Першу клясу принято 1 вересня реченого рока. 12 мая 1912 розпочато будову будынку, котрий мал быти готовий до серпня 1913 за цiну 310 000
корун. Початком вересня 1913 рока до нового будынку перенесено 7 кляс, але
выкiнчаня його тырвало iщы зимом 1913/1914.
Школа мала польскiй характер, так пiд оглядом учытелiв як i ученикiв, але
oкрeм Полякiв вчыли ся гев тiж Русины, серед котрых, як ся здає, Лемкы творили векшiст. В першым роцi iстнуваня был в школi лем єден Русин, але iх кiлькiст
систематычнi пiдносила ся, доходячы до 58 осiб в школьным роцi 1912/1913,
што становило поверх 17% вшыткых студентiв. Хоц офiцийны Sprawozdania
вказуют подiл на ученикiв з мiста Ґорлиц, ґорлицкого повiту i дальшой околицi,
згадує ся тiж што 90% ученикiв походило з трьох повiтiв: ґорлицкого, ґрибiвского
i ясєльского1.
До повекшаня ся чысла ученикiв, в тым тiж ученикiв Русинiв, причынили
ся бурсы. Коли Полякы мали бурсу фундациi Владислава Длуґоша (1864—1937),
то Русины мали двi бурсы. Молодшом была бурса фундациi Руского Педаґоґiчного Товариства во Львовi, котром опiкувал ся парох Маластова
(1903—1926) отец Омелян Менцинський (1865—1926). Была то бурса украiньской орєнтациi, котру оснувано в 1912 роцi, а котра малa 15 мiсц2. Од 1908
рока iстнувала Руска Бурса русофiльской орєнтациi, котром перше опiкувал
ся отец Василiй Курилло (1861—1940) парох в Мацинi Великiй (1891—1910)
а пак бортняньскiй парох (1892—1931) отец Владимiр Калужняцкiй (1861—1934).
Хоц находила ся она по другiй странi мiста i до ґiмназиi треба было iти
пiлтора кiлометра, то i так было то ближе як зо села. Про бурсу писано
в тамтым часi:
1 Sprawozdanie dyrekcyi C.k. Gimnazyum w Gorlicach za rok szkolny 1914, Gorlice 1914, с. 44.
Выкорыстаны в тым дописi Sprawozdania находят ся в: Podkarpacka Biblioteka Cyfrowa, http://www.pbc.
rzeszow.pl/dlibra, котрiй належат ся подякуваня.
2 P. W r o ń s k i, Szkolnictwo na Łemkowszczyźnie 1866-1947, „Rozprawy z Dziejów Oświatyˮ 1990,
ч. 33, с. 197.
63
Äčńęóđń • Dyskurs
Posiada swój własny dom z budynkami gospodarczymi, podwórzem
i ogrоdem. Ubikacje dość wygodne, suche i jasne, urządzenie skromne. Mieści
30–40 uczniów. Przeciętnie miało w niej pomieszczenie 28 uczniów gimanazyalnych3.
В школi наступлювали дост великы змiны в кiлькости ученикiв i в тым, хто
продолжал гын науку. Як што ходит о рокы до часу Першой Свiтовой Войны, то
в часi школьного рока чысло ученикiв зменшало ся пересiчнi о поверх 8%.
Наступлювали тiж значучы змiны медже школьныма роками, коли зо школы
одходили ученикы. Офiцийнi тлумачено то так:
W miarę bowiem jak uczniowie przekonują się, że zdolności ich nie są
wstanie zaspokoić wymagań rosnących z każdą klasą wyższą, opuszczają zakład
i szukają innego dla siebie zajęcia. Choćby zresztą sami uczniowie nie mieli ochoty
rozstawać się ze szkołą, to rodzice, widząc słabe postępy synów, zabierają ich ze
szkoły4.
Не спомнено нич про тото, же родиче звычайнi може не могли уж за сына
платити або (в однесiню до священничых сынiв) дiшло до перепроваджыня ся до
iнчого повiту, одкале за далеко было доiзджати до школы. Додати тiж треба, же
емiґрация до Америкы была далiй барз популярна. На 38 Русинiв ученникiв
ґiманзиi i нормальной школы в Ґорлицях, котры мешкали в Рускiй Бурсi в першым
роцi єй iстнуваня аж 10 лишыло науку i выiхало на чужыну 5. Коли єднак дал раду
ученник утримати ся в ґiмназиi, несло то зо собом пiднесiня його громадского
статусу. Симеон Пыж споминал:
В тых часах для ґiмназисты старшых кляс радiстю было перебывати
дома. Нихто не наганял до ниякой роботы, бо вшыткым в родинi было
приємнi, же мают медже собом такого студента. Часом з власной охоты
iшол єм на поле помочы грабати сiно, вязати снопы i звозити з поля. Та
бiльше ходил єм по верхах, лiсах, без ниякой цiли. Вечерами тягло далеко
од села, на поляны, де при кошарах, коло худобы, спiвали пастухы. Часто
заходил єм до товаришiв — бурсакiв на села, або i они приходили до мене6.
Вшытко єднак змiнила война. Пiд конец лiта 1914 рока росийскы войска
были уж в Галичынi, але дирекция зарядила отворити школьний рiк. Зголосило ся
барз мало ученикiв, в тым жаден Русин не записал ся на ucznia publicznego7. 23
вересня 1914 рока австрийскє войско заняло будынок школы а 27 вересня выiхали
учытеле бо так войскове комaндуваня наказало зробити вшыткым державным
працiвникам. Школьний рiк 1914/1915 был страчений.
Серед Русинiв покотили ся арештуваня. В мiсце школьной лавы рускы
ґiмназисты стрiтили ся в ґорлицкiй тюрмi i на колiйовiй стациi, де iх ладувано до
ваґонiв. Симеон Пыж, котрого арештувано 3 вересня 1914 рока, споминал:
3 Sprawozdanie dyrekcyi C.k. Gimnazyum w Gorlicach za rok szkolny 1914, с. 100.
4 Там же, с. 42.
5 С. П ы ж, Горлицкiй Бурсак, „Карпаторусский Календарь Лемко-Союзаˮ 1952, с. 80.
6 Тот же, Горлицкiй Бурсак, „Лемкiвскiй Календарˮ 1994, с. 76.
7 Sprawozdanie dyrekcyi C.k. Gimnazyum w Gorlicach za lata szkolne 1915-1916, Gorlice 1916, с. 5.
64
Богдан Горбаль: Русины в кисарско-королiвскiй ґiмназиi в Ґорлицях
На дворi дул холодний вiтер i накроплювало дощом... Загнали нас уж
вшыткых до ваґонiв, та мож рушати в дорогу. Але потяг стоiт i стоiт. А тымчасом
з публикы оддiляют ся групкы, пiдходят близко ґу ваґонам i зазерают до середины.
До нашого ваґона пiдходит група ґорлицкых ґiмназистiв — Полякiв i переводят очы
з єдного на другого. Жандармы дали iм полну свободу. Медже ґiмназистами были
моi добры знаємы, такой товаришы, з котрыма вчыл єм ся в тiй самiй клясi. Колиси были мы добрыма приятелями, але тепер вшытко тото уж ся забыло. Они смiяли
ся i паскудили послiднiма словами: „Ей, ты здраднику, лайдаку, пiдеш на гак! давно
уж треба было вас вывiшати, вы смердячы хамы8!
Денекотры учытеле i значуче чысло ученикiв, в тым Русинiв, пiшло служыти
в войску. Спосеред Руснакiв воювали: Grzegorz Chomkowicz, Mikołaj Gal, Michał
Godżyk, Jan Gyża, Włodzimierz Gyża, Teodory Jadłowski, Konstanty Kobani, Włodzimierz Kobani, Symeon Pyż, Bazyli Rusynko, Aleksander Tełech i Stefan Tytar9.
Володимир Ґыжа вчыл ся в IV клясi в школьным роцi 1913/1914. По одновлiню
наукы был в V клясi в школьным рокцi 1915/1916 i здає ся, што по скiнчыню того
рока пiшол як доброволец до армii. Згынул 1 марця 1917 рока10. Ранений был Михал Ґоджык11, а до росийского плiну попал Володимир Кобанi12.
В часi Ґорлицкой Битвы будынок школы потерпiл страты на 200 000 корун.
Потерпiло тiж цiле мiсто, а до будынку школы пришло мешкати поверх 300 осiб,
котры не мали де ся дiти. Зато пiд конец лiта 1915 рока здавало ся, же страчений
буде наступний школьний рiк, але якоси розпочато його 30 жолтня.
В школьным роцi 1915/1916 в ґiмназиi было лем 240 ученикiв, коли
в школьным роцi 1913/1914 было iх 420. Чысло Русинiв впало до 16 осiб (кус
бiльше як 7% вшыткых ученикiв). Одкальси зявил ся в школi єден Нiмец. Не без
значыня был факт, же жадна з трьох бурс в мiстi не была отворена през цiлий
школьний рiк 1915/1916. Так само было в наступным школьным роцi.
Част Русинiв, котры скорше ходили до школы, порозходила ся по свiтi. Миколай Собин з Бортного провюл войну в Росиi а пiзнiйше оселил ся в Чехословациi,
де студиювал i оселил ся на решту жытя. Симеон Пыж здал матуру в часi войны,
але в Тарновi, а пак студиювал в Празi i выiхал до Америкы.
Хоц школьний рiк 1916/1917 принюс мацiцiй рiст русинького елементу
в школi (17 осiб) то при значучым загальным ростi чысла польскых студентiв,
Русинiв было в школi лем 6.45%. Наступний школьний рiк 1917/1918 был пiд тым
оглядом iщы гiрший. В тым остатнiм школьным роцi пiд австрийском владом было
в ґiмназиi лем осмеро Русинiв i становили они лем 3.6% вшыткых студентiв.
В школi зас одкальси зявило ся двох Нiмцiв, котры мусiли вчыти ся по польскы.
Был то тiж єдиний школьний рiк, коли чысло грекокатоликiв (10) не рiвнало ся
чыслу Русинiв (8). В часi вшыткых iнчых iнтересуючых нас школьных рокiв чысло
Русинiв в школi все было такє само як чысло грекокатоликiв.
8 С. П ы ж, Горлицкiй Бурсак, „Лемкiвскiй Календарˮ 1994, с. 84.
9 Sprawozdanie dyrekcyi C.k. Gimnazyum w Gorlicach za lata szkolne 1915-1916, с. 43-44; III Sprawozdanie dyrekcyi C.k. Gimnazyum w Gorlicach za rok szkolny 1916/17, Gorlice 1916, с. 26-28.
10 Verlustliste ausgegeben am/Листа утрат видана дня 5 VII 1917, ч. 595, с. 4.
11 Verlustliste … 23 ХI 1916, ч. 482, с. 16.
12 Verlustliste ... 8 Х 1917, ч. 614, с. 24.
65
Äčńęóđń • Dyskurs
До ґiмназиi ходили тiж ученикы мойсейового вiроiсповiданя. До часу войны
iх чысло не перевыжшало чысла грекокатоликiв, але цiлий час росло i в школьным
роцi 1913/1914 осягнуло 45 осiб. Додумувати ся можна, же подавали ся они за
Полякiв але Симеон Пыж споминал, же:
В ґорлицкiй ґiмназиi мы Руснакы чули сме ся свобiднiйше, як
в сандецкiй, бо нас было бiльше. В денекотрых клясах разом з єврейскыма
ученниками было нас веце i мали сме перевагу над Поляками13.
Пiдкрислял вiн тiж, же векшiст учытелiв односила ся добрi до рускых
ученикiв14, а вынятком серед них был лем учытель ґеоґрафii Людвiк Сiкора/Ludwik
Sikora, котрий отвертi вказувал неохоту до рускых ученикiв (може зато, же
в Варшавi достал нагайком од козака). I вiн єднак не мiг ся за далего заганяти, бо
коли учытеле несправедливi оцiняли ученикiв, вшыткы они, без взгляду на
нцийональнiст або релiґiю, пiдтримували себе i знали манiпулювати професорiв
проти iнчых професорiв. Пыж споминал тiж польского професора, котрий вчыл
грецкого языка15 i бесiдувал, же ся Русины лiпше од Полякiв вчат. Коли Русины
не приходили до школы на рускы свята, подiбно повiдал: „O moich Rusinków nie
ma ... co ja będę robił tu z wami bałwanami”16.
В школьным роцi 1908/1909 грекокатолицкой релiгii зачал в школi вчыти
священник Iоан Хризостом Дуркот (1870–1931?), парох в Рыхвалдi (1895–1912)
i пiзнiйше Климкiвцi (1912–1922). Мал вiн позицию: „zastępca katechety greckokatolickiegoˮ i вчыл в клясах I–III, разом 6 годин на тыжден i „tudież miewał 1
egzortęˮ (адже штоси в родi промовы або проповiди для ґiмназистiв). Тот
русофiльскiй священник звязаний был зо школом до школьного рока 1913/1914
а з повекшаньом ся школы каждого рока о нову клясу додавано йому 2 годины
працi на тыжден так, же в остатнiм роцi в школi вчыл 14 годин нa тыжден i далiй
„miewał 1 egzortęˮ. 11 XI 1912 Кисарско-Королiвска Краєва Школьна Рада
назначыла украiнского cвященника Александра Ґовду (1871–19??), пароха
в Бoднарцi (1903–1918) грекокатолицкым катехетом в ґiмназиi17. Вчыти грекокатолицкой релiґii зачал вiн єднак в школьным роцi 1913/1914 маючы в клясах I–
VIII 15 годин на тыжден „i miewał 1 egzortęˮ. Выглядат на тото, же в каждiй клясi
вчыл вiн осiбно. Наука грекокатолицкой релiґii в клясах од III до VI оперта была
на пiдручниках авторства Алексiя Тороньского (1838–1899)18. Раз або два раз на
13 С. П ы ж, Ґорлицкiй Бурсак, [в:] Руска Бурса 100 рокiв, Ґорлицi 2008, с. 43.
14 Симеон Пыж (Горлицкiй Бурсак, „Карпаторусский Календарь Лемко-Союзаˮ 1952, с. 78)
твердит, же денекотры польскы професорове ґiманзиi брали пожычкы на векслi в Лемкiвскiй Касi
(котру называт найсильнiйшым банком в Ґорлицях) i будучы фiнансово залежныма од Русинiв гардi ся
односили до русиньскых ученикiв.
15 Сиемон Пыж не згадує його з назвиска. Перед войном грецкого языка вчыло в ґiмназиi пару
осiб: Wawrzyniec Heliasz, Emil Język, Władysław Łaszczyński, Maryan Skabowski, Bolesław Jakubowski,
Hilary Dulemba, Stanisław Mendrala, Mieczysław Pawłowski, Wincenty Szczepański, Franciszek Dubas.
Sprawozdanie dyrekcyi C.k. Gimnazyum w Gorlicach za rok szkolny 1914, с. 51-52, 56, 58, 60, 62-63, 65.
16 С. П ы ж, Горлицкiй Бурсак, „Карпаторусский Календарь Лемко-Союзаˮ 1952, с. 78.
17 Sprawozdanie dyrekcyi C.k. Gimnazyum w Gorlicach za rok szkolny 1914, с. 79.
18 Sprawozdanie dyrekcyi C.k. Gimnazyum w Gorlicach za lata szkolne 1915-1916, с. 55-58.
66
Богдан Горбаль: Русины в кисарско-королiвскiй ґiмназиi в Ґорлицях
рiк приiзджали вчены священникы Єзуiты, котры в костелi выголошували
специяльны проповiди для ґiмназистiв. Грекокатолицкы ґiмназисты тiж мусiли на
тоты проповiди ходити19.
В iнчий спосiб як релiгii вчено руского языка. Станiслав Курчак/Stanisław
Kurczak вчыл руского языка „w dwóch oddziałachˮ по двi годины на тыжден (разом
4 годины). Малo то мiсце од школьного рoка 1910/1911, коли введено науку того
языка як єдного з надобовязковых предметiв (належали до них: „język francuski,
stenografia, gimnastyka, śpiew, rysunki odręczneˮ)20. До школьного рока 1913/1914
Курчак, котрий головнi вчыл математыкы i фiзикы, далiй вчыл руского языка по 2
годины тижденно, адже выходит на тото, же зберано ученикiв з рiжных кляс на двi
годины в тыжни. Вчыня руского языка выглядало так:
W оddziale I-ym wzięto zasady gramatyki i przerobiono łatwiejsze ustępy
z wypisów B. Łepkiego21. W oddziale II-gim uzupełniono wiadomości gramatyczne
i przerobiono trudniejsze ustępy z wypisów B. Łepkiego. Prócz tego czytano dłuższe
ustępy z Literatury A. Barwińskiеgo22 (…)23.
Русины, котры доходили до осмой клясы, дост добрi радили собi з кiнцьовыма
еґзамiнами окрем школьного рока 1913/1914. Писемний еґзамiн мал товды мiсце
18–20 мая 1914. Зголосило ся до нього 38 ученикiв, в тым, як ся здає, шестеро
Русинiв. Устний еґзамiн мал мiсце 13–17 червця а перешло до нього 30 учeникiв.
Вшыткы здали, але серед них было лем двох Русинiв (Хомкович i Ядловскiй). Што
ся стало зо штырьома? Не знатя. В роках 1915/1916 i 1916/1917 по двох Русинiв
было в осмiй клясi i вшыткы здали кiнцьовы еґзамiны. В 1917/1918 роцi не было
Русина в осмiй клясi.
Справа чысла Русинiв в ґорлицкiй ґiмназиi в повоєннiй польскiй державi то
осiбна тема. В тiй хвили маме свобiдний доступ лем до пару Sprawozdań з того часу.
В школьным роцi 1918/1919 было в школi лем 8 Русинiв, а в роцi 1919/1920 лем 7.
Видно єднак, же ся справа полiпшала в наступных роках бо в школьным роцi
1927/1928 было iх уж 25 i додумувати ся можна, же неодолгє другє отворiня Руской
Бурсы спричынило дальший рiст iх чысла.
19 С. П ы ж, Горлицкiй Бурсак, „Карпаторусский Календарь Лемко-Союза” 1952, с. 81 твердит,
же старшы ґiмназисты не вiрили в проповiди тых Єзуiтiв i науку школьного катехеты, бо подiбно
вшыткы они смотрили ся на свiт в материялiстычний спосiб.
20 Sprawozdanie dyrekcyi C.k. Gimnazyum w Gorlicach za rok szkolny 1914, Gorlice 1914, с. 86-87.
21 Правдоподiбнi ходит ту о працю Богдана Лепкого (1872–1941): Читанка для середнiх шкiл
з польским язиком викладовим = Wypisy dla szkół średnich z polskim językiem wykładowym: kurs niższy
(1904).
22 Олександр Б р а в і н ь с к і й (1847–1942) створил серию підручників для шкіл і ґімназий:
Огляд народної літератури україньско-рускої до 60-их рoків (1890), Виїмки з народної літератури
україньско-рускої XIX віку для висших кляс середних шкіл (3 вид., 1902; 4 вид., 1905) і Вибір з україньскорускої літератури для учительських семінарий (1901). Не знатя з котрой його книжкы вчено ся
в Ґорлицях.
23 Sprawozdanie dyrekcyi C.k. Gimnazyum w Gorlicach za rok szkolny 1914, Gorlice 1914, с. 86.
67
Äčńęóđń • Dyskurs
Русины котры закiнчыли к.к. ґiмназию в Ґорлицях
Chomkowicz, Grzegorz, ur. 19 IV 1891 w Przegoninie (1914)
Студиювал во Вiдни (Universität für Bodenkultur Wien) i Брнi (Vysoká škola
zemědělská). Його цiле дальше жытя звязане было з Чехословацийом, де знаний
был як Gregorij Chomkovič. Початково працувал як науковий працiвник в Moravskom zootechnickom výskumnom ústave v Brne. В 1926 роцi зробил докторат а од
1928 рока был працiвником Ústrednej kancelárie Zemědelskej rady pre Slovensko
(Bratislavа, пiзнiйше Trenčín). В роках 1929–1930 подорожувал по рiжных європскых
краях поглублюючы своi знаня. В роках 1933–1940 выконувал функцию ведучого
реґiонального уряду Roľníckej komory (Nove Mesto nad Váhom). В школьным роцi
1939/1940 зачал працувати на Vysokej školе technickej (Bratislava), де працувал як
учытель оддiлу лiсничой i рiльничой iнжынєриi. В 1943 роцi остал там
надзвычайным професором. В 1946 роцi был уж звычайным професором на Vysokej škole poľnohospodárskeho a lesníckeho inžinierstva v Košiciach, де был тiж
ректором (1948–1949). Од 1952 рока працувал на Vysokej škole poľnohospodárskej
v Nitre, де вюл кафедру зоотехнiкы i был ректором (1956–1958). Написал деси 270
прац. Вмер 11 Х 1968 рока в Trenčíni.
Б. Горбаль, Лемкiвска Зоотехнiка, „Бесiдаˮ 2010, ч. 2, с. 18–19.
Jadłowski, Teodozy, ur. 8 II 1896 w Smerekowcu (1914 z odznaczeniem)
Арештуваний 6 VIII 1914. Вязень Талергофу. Скiнчыл студия i остал
лiкарьом. Вернул до Смерекiвця. Єден з лемкiвскых лiдерiв в роках 1920-тых
i 1930-тых. Член найвыжшых власти Руской Аґрарной Партиi i секретар єй зiзду
в 1928 роцi. Брал участ в чысленных передвыборчых вiчах. Єден з орґанiзаторiв
Лемко-Союзу, поперал незалежну од Львова лемкiвску полiтыку. Член Кон‑
трольной Комiсиi Лемко-Союзу (1935—) i член заряду Руской Бурсы в Ґорлицях
(1933/1934). По войнi был коротко вiйтом в Ґладышовi.
J. Moklak, Łemkowszczyzna w Drugiej Rzeczpospolitej. Zagadnienia polityczne
i wyznaniowe, Kraków 1997, с. 69, 77–78, 88, 181–183.
Gyża, Jan, ur. 9 I 1896 w Łosiu (1915)
Сын учытелiв: Марка (1869—19??) з Лося i Теодоры Демянчык (1871—19??)
з Высовы. Вродил cя в хыжи ч. 149. Перед вроджыньом ся Владимiра (1898—1917)
родина перенесла ся до Высовы, дiм ч. 8, де тiж вродили ся наступны братя: Теодор (1900) i Михал (1902—1964). Вшыткы вчыли ся в ґiмназиi в Ґорлицях (Михал
матура 1922, пiзнiйше лiкар). Отец перед войном перешол на емеритуру а в часi
войны был адмiнiстратором жывця в Высовi. По войнi выiхал з родином на
Украiну. Михал выiхал до Америкы. Родина была украiньской орєнтациi.
http://sites.google.com/site/blechnarkaproject – Iнформациi од Андрия Патроша,
котрий веде „Blechnarka Project”.
Durkot, Teodor, ur. 10 VI 1897 w Rychwałdzie (1916)
Сын грекокатолицкого священника Iоана Дуркота (1870—1931?), пароха
в Климкiвцi. Дальша доля незнана.
68
Богдан Горбаль: Русины в кисарско-королiвскiй ґiмназиi в Ґорлицях
Kuryłło, Antonii Teodor, ur. 15 II 1897 w Męcinie Wielkiej (1916)
Сын грекокатолицкого священника Василiя Куриллы (1861—1940). Дальша
доля незнана.
Mochnacki, Rodion Antoni, ur. 8 V 1896 w Czyrnej (1916)
Сын грекокатолицкого священника Володимира Мохнацкого (1870—1944),
котрий од 1896 рока был помiчником пароха в Чырнi. Студиювал ґеоґрафiю на
Яґайлоньскым Унiверситетi а докторат зробил з фiлософii. Был учытельом
в Тарновi а в часi войны в Краковi (Szkoła Handlowa). По войнi вчыл
в Адмiнiстрацийным Лiцею/Liceum Administracyjne i єдночасно кєрувал
Методычным Осередком Ґеоґрафii/Ośrodеk Metodyczny Geografii. Вчыл в Выжшiй
Школi Громадскых Наук/Wyższа Szkoła Nauk Społecznych Яґайлоньского
Унiверситету i в Выжшiй Педаґоґiчнiй Школi/Wyższа Szkoła Pedagogiczna, де
створил Заклад Дидактыкы Ґеоґрафii/Zakład Dydaktyki Geografii i де был деканом Природничо-Ґеоґрафiчного Факультету/Wydział Przyrodniczo-Geograficzny
(1951/1952—). Автор науковых прац i спiлавтор чысленных пiдручникiв i мап.
„(...) był uczonym, któremu bliska była sprawa zachowania nie zniszczonej przyrody
dla następnych pokoleń, nie tylko ze względów estetyki otoczenia, ale także jako
warunek konieczny do dalszej egzystencji człowieka”. Вмер в 1981 роцi.
Encyklopedie Teberii; Słownik Sozologiczny: Mochnacki Rodion, http://www.teberia.pl/encyklopedia.php?a=ArtShow&ArtId=1476; Rozwój naukowo-dydaktyczny i kierunki badawcze Instytutu Geografii Uniwersytetu Pedagogicznego im. Komisji Еdukacji
Narodowej w Krakowie, http://www.wsp.krakow.pl/geo/Rozwoj_naukowo-dydaktyczny_IG_UP.pdf
Sandowicz, Józef Mikołaj, ur. 1 XII 1896 w Brunarach Wyżnych (1917–)
Сын грекокатолицкого священника Петра Сандовича (18..—1914). Дальша
доля незнана.
Tytar, Stefan Miron, ur. 26 II 1895 w Gorzance (1917)
Сын грекокатолицкого священника Iвана Титара (1864—19??), пароха
в Ганчовi. Дальша доля незнана.
Durkot, Stefan, ur. 3 XII 1899 w Rychwałdzie (1917 z odznaczeniem)
Сын грекокатолицкого священника Ioана Дуркота (1870—1931?), пароха
в Климкiвцi. Дальша доля незнана.
Hałuszka, Ignacy, ur. 1 I 1897 w Gładyszowie (1917 z odznaczeniem)
Пiзнiйший грекокатолицкiй священник, рукоположений 26 II 1922. Парох
в Рыхвалдi (1922—1924), Брунарi Выжнiй (1924—1931) i Загiрю, пов. Рудка (1931—
1944). З одступлюючыма Нiмцями подал ся на захiд, де был парохом в мiстi
Freiburg (1945—1949) а по приiздi до Америкы, в Jeanette, Pa. (1949—1962). Вмер
9 VIII 1966 в Camden, N.J., похоронений в Philadelphia, Pa.
D. Blažejovskyj, Ukrainian Catholic Clergy in Diaspora (1751–1988): Annotated
List of Priests Who Served Outside of Ukraine, Rome 1988, с. 76.
69
Äčńęóđń • Dyskurs
Godżyk, Michał, ur. 7 IV 1894 w Węglówce (1918 jednogłośnie)
Дальша доля незнана.
Mayerówna, Marya Joanna Zofia, ur. 16 X 1900 w Żółkwi (1918)
Дальша доля незнана.
Gyża, Teodozy, ur. 13 V 1900 w Wysowej (1919 jednogłośnie)
Сын учытелiв: Марка (1869—19??) з Лося i Теодоры Демянчык (1871—19??)
з Высовы. Брат Iоан вродил ся (1896) в Лоси. Перед вроджыньом ся Владимiра
(1898) родина перенесла ся до Высовы, дiм ч. 149. Теодор (1900) i Михал
(1902—1964) вродили ся в хыжи ч. 8. Вшыткы вчыли ся в ґiмназиi в Ґорлицях
(Михал матура 1922, пiзнiйше лiкар). Отец перед войном перешол на емеритуру а в часi войны был адмiнiстратором жывця в Высовi. По войнi выiхал з родином на Украiну. Михал выiхал до Америкы. Родина была украiньской
орєнтациi.
Русины в к.к. ґiмназиi в Ґорлицях
В шторiчным выданю: Sprawozdanie dyrekcyi C.k. Gimnazyum w Gorlicach
подає ся статыстычны iнформациi про чысло Полякiв i Русинiв в каждiй клясi, але
при списку ученикiв до каждой клясы ходячых не подає ся iх нацийональности.
Векшiст з них розпознати мож з назвиск i надiяти ся треба, же знаючий лемкiвскы
назвиска чытач згодит ся з тым educated guess. На жаль iмена тых осiб не сут ту
помiчны, бо в згаданым выданю iмена мают Русины польскы хоц iнча офiцийна
публикация Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Księstwem Krakowskim
не выстерiгала ся Iванiв i Осифiв. Пiд каждым школьным роком подано клясу,
в котрiй были Русины, iх чысло i iх iменний список згiдний з записом ориґiналу
разом з увагами. Звiдальным знаком зазначено Русина, котрого iмена не повело
ся розпознати в списку ученикiв. Застеречы ту треба, же можливы сут в тым
списку блуды.
1913/1914
1b (7) Włodzimierz Dańkowski, Julian Dobrzański, Roman Czerniawski, Stefan
Paluch, Władysław Przybyło, Włodzimierz Mikołaj Koczkodan, ?
2b (9) Mikołaj Banicki, Miron Durkot, Jan Dutkanicz, Michał Jurkowski, Miron
Kicak, Roman Kuryłło, Bazyli Wasik, Michał Wasylec, Piotr Żełem
3a (1) Marya Mayerówna (uczeń prywatny)
3b (10) Roman Barna, Michał Bubniak, Jan Duda, Borys Durkot, Aleksander
Gowda, Teodozy Gyża, Grzegorz Kochan, Paweł Ropicki, Stefan Sandowicz, ?
4b (5) Włodzimierz Gyża, Mateusz Juszczak, Aleksander Rusyniak, Mikołaj
Sobin, ?
5 (3) Stefan Durkot, Konstantyn Wańko, ?
6b (5) Mikołaj Gal, Ignacy Hałuszka, Antoni Teodor Kuryłło, Rodyon Antoni
Mochnacki, (єден з тых двох: Aleksander Dutka або Jan Woźniak)
7b (10) Teodor Durkot, Jan Gyża, Konstanty Kobani, Piotr Kowalczyk, Symeon
70
Богдан Горбаль: Русины в кисарско-королiвскiй ґiмназиi в Ґорлицях
Pyrz (chlubnie uzdolniony), Bazyli Rusynko, Józef Mikołaj Sandowicz, Aleksander
Tełech, Stefan Tytar (uczeń prywatny)
8b (6) Grzegorz Chomkowicz, Teofil Hurko (uczeń prywatny), Teodozy Jadłowski, Włodzimierz Kobani (uczeń prywatny), Grzegorz Sembrat, Józef Wanat
1914/1915 – Школа заперта
1915/1916
2b (3) Michał Gyża (uzdolniony do następnej klasy), Bazyli Krynicki (uzdolniony
do następnej klasy), Jan Soroka (uzdolniony do następnej klasy)
4 (3) Miron Durkot (uzdolniony do następnej klasy), Aleksander Gowda, Roman
Kuryłło (uczeń prywatny),
5 (5) Jan Durkot (uzdolniony do następnej klasy), Teodozy Gyża (uzdolniony do
następnej klasy), Włodzimierz Gyża (uzdolniony do następnej klasy), Marya Mayerówna (chlubnie uzdolniony, uczeń prywatny), Stefan Sandowicz (uzdolniony do następnej
klasy)
6 (1) Roman Durkot (uzdolniony do następnej klasy)
7 (2) Stefan Durkot (uzdolniony do następnej klasy), Ignacy Hałuszka (uzdolniony do następnej klasy)
8 (2) Rodion Mochnacki (uzdolniony do następnej klasy), Józef Sandowicz
(uzdolniony do następnej klasy)
1916/1917
1а (1) ?
2 (2) Jan Gowda, Teofil Gowda
3b (3) Michał Gyża (uzdolniony do następnej klasy), Bazyli Krynicki, Jan Soroka
(uzdolniony do następnej klasy)
4 (1) Michał Bubniak
5 (5) Miron Durkot (uzdolniony do następnej klasy), Aleksander Gowda (popr.
z pol.), Julian Kaczmarczyk (uzdolniony do następnej klasy), Roman Kuryłło (uzdolniony do następnej klasy), Jarosław Soroka (popr. z niem.)
6 (3) Teodozy Gyża (uzdolniony do następnej klasy), Marya Mayerówna (chlubnie
uzdolniony, uczeń prywatny), Stefan Sandowicz (uzdolniony do następnej klasy)
8 (2) Stefan Durkot (uzdolniony do następnej klasy), Ignacy Hałuszka (uzdolniony do następnej klasy)
1917/1918
2 (1) Jan Gowda
3 (1) Teofil Gowda
4 (1) Michał Gyża (uzdolniony)
5 (1) Michał Bubniak (uzdolniony)
6 (2) Miron Durkot, Roman Kuryłło (6 X 1917 opuścił zakład)
7 (2) Teodozy Gyża (uzdolniony), Marya Mayerówna (chlubnie uzdolniony, uczeń
prywatny), Stefan Sandowicz (31 I 1918 opuścił zakład)
71
1906/1907
19071908
1908/1909
1909/1910
1910/1911
1911/1912
1912/1913
1913/1914
1914/1915
1915/1916
1916/1917
1917/1918
Шкільний
Рік
16 (7.10%)
17 (6.45%)
8 (3.60%)
224
263
223
(1.40%)
(8.10%)
(13.30%)
(16.20%
(15.20%)
(17.10%)
(17.40%)
(15.30%)
1
11
25
40
40
57
58
56
Русины
72
135
188
247
290
334
347
365
Полякы
Нацийональнiст
1
1
2
0
0
0
0
0
0
0
0
69
1
124
11
172
25
231
40
275
40
305
57
316
58
320
56
Школа заперта
206
16
229
17
175
10
19
35
48
3
11
16
16
15
29
31
45
48
51
55
26
40
46
80
86
99
98
121
99
125
93
34
70
140
144
189
228
214
225
94
105
71
16
36
27
63
55
64
93
75
Дальша
околиця
Де мешкают родиче
Грекока- Мойсе- Ґорлиці Ґорлицкій
Німці Римокатолицка
толицка
йова
пов.
Релiґiя
Ученикы к.к. ґімназиі в Ґорлицях на конец школьного рока