Program rewitalizacji Lwowa-Podzamcze 2012-2025

Transkrypt

Program rewitalizacji
Lwowa-Podzamcze 2012-2025
Програма ревіталізації
Львів-Підзамче 2012-2025
INSTYTUT ROZWOJU MIAST W KRAKOWIE
Львів-Підзамче 2012-2025
Wojciech Jarczewski
Maciej Huculak
Kraków – Lwów 2011
Program rewitalizacji Lwowa-Podzamcze 2012-2025 przygotowany został w ramach współfinansowanego przez Ministerstwo Spraw Zagranicznych Rzeczpospolitej Polskiej projektu Pomoc rozwojowa 2011 nr 539 pt: Poprawa jakości życia mieszkańców jako efekt programu rewitalizacji centrum
miasta Lwowa.
Projekt był realizowany przez Instytut Rozwoju Miast w Krakowie.
Oficjalny ukraiński partner projektu: Instytut Miasta/Urząd Miasta Lwowa.
Kierownik projektu: dr Wojciech Jarczewski – Instytut Rozwoju Miast (IRM) w Krakowie
Ukraiński koordynator projektu: Stepan Wesełowskyj – Instytut Miasta/Urząd Miasta Lwowa
Program Rewitalizacji Lwowa-Podzamcze 2012-2025 został przygotowany pod redakcją
dr Wojciecha Jarczewskiego oraz Macieja Huculaka przez zespół w składzie:
Maria Garcia Fernandez (Universidade da Coruna); Iryna Foheł (Instytut Miasta/Urząd Miasta
Lwowa); Maciej Huculak (Instytut Rozwoju Miast); Karol Janas (Instytut Rozwoju Miast);
dr Wojciech Jarczewski (Instytut Rozwoju Miast); Jonás Sánchez Méndez (Universidade da Coruna);
Wioleta Śmietana (Instytut Rozwoju Miast); Andrij Pundor (Instytut Miasta/Urząd Miasta Lwowa);
Stanisław Szepitjak (Instytut Miasta/Urząd Miasta Lwowa); Stepan Wesełowskyj (Instytut Miasta/
Urząd Miasta Lwowa); prof. Zygmunt Ziobrowski (Instytut Rozwoju Miast); Marjana Zub (Instytut
Miasta/Urząd Miasta Lwowa)
Konsultacje i wsparcie merytoryczne
prof. Jurij Kryworuczko – Główny Architekt Miasta Lwowa (nadzór merytoryczny w procesie przygotowywania Programu Rewitalizacji Lwowa-Podzamcze 2012-2025)
Lilija Onyszczenko-Szweć – Główny Konserwator Zabytków Lwowa
Ołeksandr Kobzarew – pełniący obowiązki prezesa zarządu Instytutu Miasta
Jerzy Adamski – dyrektor Instytutu Rozwoju Miast
Opracowanie graficzne
Wioleta Śmietana (główny grafik) – Instytut Rozwoju Miast
Maria Garcia Fernandez (Universidade da Coruna)
Jonás Sánchez Méndez (Universidade da Coruna)
Recenzent
Prof. dr hab. inż. Tomasz Parteka
Projekt współfinansowany w ramach programu polskiej współpracy rozwojowej Ministerstwa Spraw
Zagranicznych RP w 2011 r. www.polskapomoc.gov.pl. Publikacja wyraża wyłącznie poglądy autorów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministerstwa Spraw Zagranicznych RP.
© Copyright by INSTYTUT ROZWOJU MIAST, Kraków 2011
ISBN 978-83-89440-27-3
Програма ревіталізації Львів-Підзамче 2012-2025 була розроблена та підготовлена в рамках
проекту, реалізацію якого здійснює Інститут Розвитку Міст. Назва проекту: Покращення якості життя мешканців як ефект програми ревіталізації центральної частини міста Львова.
Офіційний український партнер проекту: Інститут міста /Львівська міська рада
Керівник проекту: др. Войцех Ярчевський – Інститут Розвитку Міст (ІРМ) в м. Кракові
Український координатор проекту: Степан Веселовський – Інститут міста/ Львівська міська рада
Програма ревіталізації Львів-Підзамче 2012-2025 була розроблена в Інституті Розвитку
Міст групою під керівництвом др. Войцеха Ярчевського та Мацєя Гуцуляка. До складу
групи ввійшли:
Степан Веселовський (Інститут Міста/Львівська міська рада); Ірина Фогел (Інститут Міста/
Львівська міська рада); Марія Гарсіа Фернандез (Universidade da Coruna); Мацєй Гуцуляк
(Інститут Розвитку Міст); проф. Зигмунт Зьобровський (Інститут Розвитку Міст); Кароль Янас
(Інститут Розвитку Міст); др. Войцех Ярчевський (Інститут Розвитку Міст); Йонас Санчес
Мендез (Universidade da Coruna); Віолета Смєтана (Інститут Розвитку Міст); Андрій Пундор
(Інститут Міста/Львівська міська рада); Станіслав Шепітяк (Інститут Міста/Львівська міська
рада); проф. Зигмунт Зьобровський (Інститут Розвитку Міст); Мар’яна Зуб (Інститут Міста/
Львівська міська рада)
Консультації та основна підтримка
проф. Юрій Криворучко – Головний архітектор міста Львова (перевірка змісту Програми ревіталізації Львів-Підзамче в процесі її розробки)
Лілія Онищенко-Швець – начальник Управління охорони історичного середовища міськради
м. Львова
Олександр Кобзарев – в.о. Голови правління Інституту міста
Єжи Адамський - Директор Інституту Розвитку Міст
Графічний дизайн
Віолета Смєтана (головний графічний дизайнер) – Інститут Розвитку Міст
Марія Гарсіа Фернандез (Universidade da Coruna)
Йонас Санчес Мендез (Universidade da Coruna)
Рецензент
Проф. др. інж. Томаш Партека
Проект співфінансується в рамках програми Польської закордонної допомоги Міністерства
закордонних справ Республіки Польща у 2011 році. www.polskapomoc.gov.pl. Публікація містить
виключно погляди її авторів і не може трактуватись як офіційна позиція Міністерства
закордонних справ РП.
Зміст / Spis treści
Передмовa Олександр Кобзарев / Słowo wstępne Ołeksandr Kobzarew ................. 9
Передмовa Юрій Іванович Криворучко / Słowo wstępne Jurij Kryworuczko ....... 11
Передмовa Лілія Онищенко-Швець / Słowo wstępne Lilija Onyszczenko-Szweć . 14
1. Вступ ........................................................................................................................17
2. Комплексна ревіталізація центральної частини міста Львова ...................19
3. Територія, що включена до Програми ревіталізації Львів-Підзамче
(аналіз) ................................................................................................................21
3.1. Делімітація території, що підлягає ревіталізації ......................................21
3.2. Короткий екскурс в історію розвитку району Підзамче ..........................23
3.3. Забруднення навколишнього середовища ..................................................24
3.4. Транспортне сполучення ............................................................................26
3.5. Історична та культурна спадщина району Підзамче ................................29
3.6. Просторово-функціональна структура ......................................................32
3.7. Туризм ...........................................................................................................35
4.
Концепція ревіталізації Підзамче до 2025 року ..........................................37
4.1. Підзамче сьогодні – висновки з аналізу ....................................................37
4.2. Заплановані напрямки змін – бачення та цілі ревіталізації району
Підзамче .......................................................................................................38
4.3. Eтап I: Перелік обов’язкових завдань в рамках програми
ревіталізації району Підзамче (зокрема, система партнерства) ..............44
4.4. П роекти для підтримки процесу ревіталізації району Підзамче ...........67
5.
Система моніторингу .......................................................................................77
5.1. Щорічний Звіт з моніторингу процесу ревіталізації Підзамче ..........77
5.2. Оцінювання результатів у 2017 році ..........................................................78
5.3. Інформування місцевої громади про перебіг процесу ревіталізації .......79
8
Spis treści
Program rewitalizacji Lwowa-Podzamcze 2012-2025 .............................................81
1.
Wprowadzenie .....................................................................................................83
2.
Kompleksowa rewitalizacja centrum Lwowa ..................................................85
3.
Diagnoza obszar rewitalizacji Lwowa-Podzamcze ..........................................86
3.1. Delimitacja obszaru rewitalizacji ..................................................................86
3.2. Zarys historii rozwoju Podzamcza ................................................................87
3.3. Zanieczyszczenie środowiska przyrodniczego ..............................................88
3.4. Transport i komunikacja ................................................................................89
3.5. Dziedzictwo historyczno-kulturowe Podzamcza ..........................................89
3.6. Struktura przestrzenno-funkcjonalna .............................................................91
3.7. Turystyka .......................................................................................................92
4.
Koncepcja rewitalizacji Podzamcza do 2025 r. ................................................94
4.1. Podzamcze dzisiaj – wnioski z diagnozy ......................................................94
4.2. Planowane kierunki zmian – wizja i cele rewitalizacji Podzamcza ..............95
4.3. Etap I: Lista zadań niezbędnych do realizacji w ramach programu
rewitalizacji Podzamcza (w tym system partnerstw) ..................................100
4.4. Projekty wspierające rewitalizację Podzamcza ..........................................116
5.
System monitorowania .....................................................................................120
5.1. Coroczne Raport z monitowania rewitalizacji Podzamcza .........................120
5.2. Ewaluacja ex-post w 2017 r. ........................................................................121
5.3. Informowanie społeczności lokalnej o przebiegu procesu rewitalizacji .....122
Література/Literatura .............................................................................................126
Передмовa / Słowo wstępne
9
Олександр Кобзарев – в.о. Голови правління Інституту міста
Ołeksandr Kobzarew – pełniący obowiązki Prezesa Zarządu Instytutu Miasta
Львів та його мешканці дуже пишаються славною історією свого міста, яка
налічує більше ніж 750 років, протягом яких місто зростало і розвивалося. Зльоти
і падіння, війни, перебування у складі різних держав, зміни в структурі населення – все це знайшло відображення в самобутній культурі і архітектурному вигляді
міста. Львів – єдине місто України, вся центральна частина якого включена до зони
охорони ЮНЕСКО. Місто має найбільшу кількість пам’яток архітектури в Україні
і в 2009 році отримало звання культурної столиці України.
Іноді історично складається, що одні частини міст розвиваються мають високу кількість туристів, привабливі умови життя, розвинуту економіку, а інші приходять в занепад. На це впливає багато різних чинників і передбачити таки ситуації досить важко. В результаті створюється дисбаланс в розвитку міста, коли
деякі райони виявляються перевантаженими населенням, транспортом, туристичними потоками, а інші втрачають мешканців і поступово деградують в житловокомунальному, соціальному і економічному вимірах. Безумовно в такій ситуації
страждають не тільки мешканці окремих районів, але й всього міста.
На щастя сьогодні існує багато позитивних прикладів ревіталізації історичних
районів. Нас надихають успіхи в Німеччині, Румунії, Польщі та особливо успіх
Кракова з районом Казімеж. Ревіталізація, це не просто відновлення і реставрація
– це привнесення життя в новій якості, що стимулює соціально-культурне і економічне зростання не тільки окремого району, але й міста в цілому. Я впевнений що
наш спільний проект стане першим потужним кроком в привнесенні нової якості
життя для мешканців району Підзамче, новим кроком в розвитку туристичного
і економічного потенціалу міста, а також черговим успіхом співпраці Польщі та
України.
10
Lwów i jego mieszkańcy są dumni z historii swojego miasta, które liczy już ponad
750 lat. Wzloty i upadki, wojny, przynależność do innych państw, zmiany w strukturze
ludności – wszystko to znalazło swoje odzwierciedlenie w oryginalnej kulturze i wyglądzie architektonicznym miasta. Obecnie Lwów jest jedynym miastem Ukrainy, którego
stare miasto zostało wpisane na listę światowego dziedzictwa UNESCO. Miasto posiada
największą liczbę obiektów zabytkowych na Ukrainie i w roku 2009 otrzymało tytuł
Stolicy Kultury Ukrainy.
Czasem bieg historii sprawia, że jedna część miasta szybko się rozwija, ma bardziej
rozwiniętą gospodarkę, atrakcyjne warunki życia, jest odwiedzana przez tłumy turystów,
a inna część miasta podupada. Taka sytuacja jest spowodowana przez wiele czynników,
które niełatwo przewidzieć. W efekcie w rozwoju miasta powstają dysproporcje, niektóre dzielnice są obciążone intensywnym ruchem turystycznym i transportowym, a inne
na odwrót – stopniowo ulegają degradacji. W takich dzielnicach zmniejsza się liczba
mieszkańców, działalność gospodarcza i życie społeczno-kulturalne słabnie. Bez wątpienia na takiej sytuacji cierpią nie tylko mieszkańcy dzielnicy, lecz także mieszkańcy
miasta w całości.
Na szczęście obecnie istnieje wiele dobrych praktyk rewitalizacji dzielnic historycznych, które można wykorzystać we Lwowie. Pozytywne przykłady Niemiec, Rumunii, Polski, a szczególnie sukces Krakowa związany z rewitalizacją Kazimierza, inspirują nas do podjęcia podobnych działań. Rewitalizacja polega nie tylko na odnowieniu
i renowacji, lecz także na wprowadzeniu do życia nowej jakości. Jakości, która przyczyni się do wzrostu aktywności gospodarczej i społeczno-kulturalnej nie tylko w osobnej dzielnicy, lecz także w całym mieście. Jestem przekonany, że nasz wspólny projekt
będzie pierwszym poważnym korkiem w kierunku poprawy jakości życia mieszkańców
Podzamcza, nowym krokiem w rozwoju potencjału turystycznego i gospodarczego miasta i kolejnym sukcesem, który został osiągnięty dzięki współpracy Polski i Ukrainy.
11
Юрій Іванович Криворучко, Головний архітектор Львова
Jurij Kryworuczko, Główny Architekt Miasta Lwowa
Міста ростуть, розвиваються. Зусилля людей спрямовані у цьому напрямку.
Як нерівномірні зусилля людей, так і нерівномірно ростуть міста, окремі їх частини. Ми звикли до нових районів, сьогодні радше до окремих новобудов і з ними
асоціюємо розвиток міста. Проте і райони новобудов поступово старіють. Місто
розвивається також, модернізуючи свої старі квартали, вулиці. Таким чином рухається життя міст.
У переплетінні старого і нового, вчорашнього і сьогоднішнього ми деколи
знаходимо старі речі, які милують наше око, викликають спомини, складають для
нас цінність пережитого досвіду. Такі елементи знаходимо і в містах – у них мовби
зупинився час. Заходячи в такі місця, думаємо: «Як добре, що ви є, що збереглися всупереч цивілізаційному поступу!». Розглядаючись у таких застиглих місцях,
зненацька знаходимо, немов відкриваючи для себе неперехідні, проте давно забуті,
речі, якими переносяться цінності – такі важливі для нас. Ми помічаємо втрачені
коди часу у нашому повсякденні, і відчуваємо, що нам гостро бракує таких несподіваних відкриттів давно забутого, полишеного нами і не нами часу. І випадкові
предмети, будинки, звивини вулиць, пісок незамощених провулків, густющий кущ
бузку, що розрісся на пів вулиці, дітвак, що їздить ровером туди-сюди, погляд старечих очей чи то з-за фіранки, вазонка на підвіконнику, чи затишного подвір’я,
який сповіщає нам, що ми тут, у цьому світі, не одні… Вдивляючись у такі місця,
вдихаючи їх з нічим незрівнянний запах і присмак, хочемо, щоб вони збереглись,
донесли не лише до нас, а і до прийдешніх оцю неповторність автентичності, своєрідності, персоналізованої портретності часу – людей з їх зморшками і шрамами,
забуті і недіючі уже водяні помпи і колодязі у дворах, старезні яблуні у запущених
садах, грушки, що падають у калюжі, освітлені одиноким ліхтарем, фігурки Богородиці у аркових нішах причілків старих будинків, такі ж, проте пусті, ніші, у які
все ще не поставила дбайлива рука господаря фігури, для якої та ніша призначена,
шматки вузькоколійок, якими щось рухалось щонайменше півстоліття тому, високі комини котелень малесеньких фабрик, що напоювали своїм гамором життя цих
колись околиць міста…
Прямуючи у майбутнє такі території зустрінуть на своєму шляху кілька пригод. Однією з них є намагання влади модернізувати ці території, щоб підняти їх
споживчий статус. Іншою пригодою будуть інвестори, які захочуть перетворити ці
приречені квартали на подібні у рідній столиці чи інших далеких краях. Наступним цікавим трафунком для цих територій є їх мешканці, які з одного боку через
12
свою присутність опиратимуться будь-яким новаціям двох перших пригод і це дозволить надовго законсервувати дух цих просторів. А, з другого, своєю невтомною
щоденною працею будуть змінювати аж до невпізнання цю свою маленьку батьківщину, свідомо чи з невігластва нищачи нерідко найцінніші риси цього середовища, яке без них теж неможливо уявити. Пригодою стануть свої кращі і гірші
архітектори, які задовольнятимуть найрізноманітніші смаки тутешніх багатших,
а бідніші обійдуться і без них. Рідкий турист, може навіть виходець з цих країв,
зачудовано дивитиметься на архаїку, що береже півстолітній вигляд кривих вуличок, свіжопофарбованих, а здебільшого облуплених будинків, дерев’яних, але все
частіше цегляних парканів, блиск свіжо покритих бляхою церков, що аж горять
під сонцем, заповнюючи собою панорами, збагачуючи ландшафт, що спотворився
і загубився у непорозуміннях історії…
Ця книга подає рецепти, як стати щасливим у рідному домі. Можливо, найважливіший висновок вартої уваги праці людей з різних частин нашої багатоликої
Європи, які провели це дослідження, полягає у підтвердженні простої істини –
ЛЮДИ ВИ МОЖЕТЕ САМІ СЕБЕ ЗРОБИТИ ЩАСЛИВИМИ НА СВОЇЙ ЗЕМЛІ.
Вчитаймося і вдумаймося у те, що розпочинає і пропонує ця книга…
Підзамчани, ця праця написана для вас! Книга про наше львівське ПІДЗАМЧЕ.
Miasta, wysiłkiem wielu ludzi rosną i rozbudowują się. Jak różnie mogą być oceniane wysiłki ludzi, tak różnie i nierównomiernie mogą się rozbudowywać i rosnąć miasta. Jesteśmy przyzwyczajeni do tego, że w miastach powstają nowe dzielnice składające
się z nowych budynków i z nimi zazwyczaj utożsamiamy rozwój. Z czasem jednak nowe
dzielnice stają się stare. Miasto rozwija się także wtedy, gdy odnawiane i modernizowane są jego stare kwartały i ulice. W taki więc sposób płynie życie miasta.
W mieszance starego i nowego, wczorajszego i dzisiejszego, dosyć często odnajdujemy stare rzeczy, które cieszą nasz wzrok, wywołują miłe wspomnienia, przywołują dawne doświadczenia. Miejsca, w których zatrzymał się czas odnajdujemy również
w miastach. W takich miejscach myślimy: jak dobrze, że coś takiego zachowało się
do dziś, wbrew postępowi cywilizacyjnemu! W takich miejscach rozglądając się wokół,
odnajdujemy nieprzemijające, a jednak zapomniane często wartości, które są dla nas
nadal ważne. Potrafimy zauważyć dawno już stracony w naszej codzienności znak czasu. Zaczynamy odczuwać, że brakuje nam tych nieoczekiwanych odkryć, tych czasów
i miejsc o którym już dawno zapomnieliśmy. Przypadkowe przedmioty, budynki, pełne
zakrętów uliczki, kwitnące bzy, dziecko jeżdżące na rowerze, spojrzenie starych oczu
zza firanki czy niewielkiego podwórka, które mówią nam, że nie jesteśmy na tym świecie sami. Przypatrując się takim miejscom, wdychając ich wyjątkowy zapach chcemy,
żeby zachowały one i przekazały także przyszłym pokoleniom swoją niepowtarzalną
autentyczność i oryginalność. Takim portretem dawnego czasu bywają postaci ludzi
z ich zmarszczkami i bliznami, zapomniane i niedziałające pompy, stare jabłonie w za-
13
niedbanych ogrodach, gruszki spadające do kałuży, samotna latarnia świecąca słabym
światłem, figurki Bogurodzicy w łukowych niszach bocznych fasad starych domów oraz
takie same nisze ale puste, w które gospodarz jeszcze nic nie postawił, odcinki wąskotorówek, którymi nic nie jeździło od pół wieku, wysokie kominy kotłowni niewielkich
fabryk, które swoim hałasem napełniały kiedyś te okolice miasta...
W drodze ku przyszłości takie tereny napotykają liczne wyzwania. Jednym z nich
są działania władzy lokalnej, która stara się unowocześniać miasto podnosząc poziom
życia mieszkańców. Innym wyzwaniem są inwestorzy pragnący transformować kwartały na wzór tych, które są w stolicach ich krajów. Ważną próbą dla takich terenów są
działania mieszkańców, którzy z jednej strony bronią się przed jakimikolwiek innowacjami, co pozwala długo zachowywać atmosferę danych terenów, a z drugiej strony,
swoimi codziennymi działaniami zmieniają nie do poznania te malutkie ojczyzny. To
właśnie mieszkańcy, czasem świadomie, a czasami nieświadomie niszczą unikatowe
cechy danego miejsca bez których czasami trudne je sobie wyobrazić. Wyzwaniem są
także architekci, którzy zazwyczaj dążą do zaspokajania potrzeb bogatych zakładając, że
biedniejsi sami muszą jakoś dać sobie radę. W takich miejscach, na krzywych uliczkach,
które niewiele zmieniły się od pół wieku - rzadki turysta będzie cieszył się przykurzonym dziedzictwem, pokruszonymi tynkami budynków, płotami z drewna i cegieł, blaskiem pokrytych niedawno blachą cerkiewnych bani, które wypełniają sobą panoramy,
wzbogacają krajobraz zniekształcony i zagubiony w nieporozumieniach historii...
Ta książka zawiera receptę na to, jak być szczęśliwym w swoim ojczystym domu.
Być może najważniejszy wniosek międzynarodowego zespołu, który prowadził badanie
w Podzamczu to stwierdzenie prostej prawdy: LUDZIE, MOŻECIE SAMI ZROBIĆ
TAK, ABY BYĆ SZCZĘŚLIWYMI NA SWOJEJ ZIEMI. Wczytajmy się więc i pomyślmy nad tym, co zaczyna i co proponuje ta książka… Mieszkańcy Podzamcza, ta
książka została napisana dla Was! Książka o naszym lwowskim PODZAMCZU.
14
Онищенко-Швець Лілія, начальник управління охорони історичного середовища
Lilija Onyszczenko-Szweć, Kierownik Wydziału Ochrony Środowiska Historycznego Lwowskiej Rady Miejskiej
Історичні топоніми часто відображають забуті місця і давно минулі події в історії міста. Збережена назва дільниці Підзамче говорить про місце її розташування
під замком, хоча від львівського високого замку залишилися лише руїни.
Дільниця Підзамче опинилася поза увагою дослідників та туристів, хоча має
цікаву історію і архітектуру. Точні межі Підзамча важко точно окреслити, однак
в розумінні нинішніх львів’ян Підзамче починається за колією. А залізниці тут могло і не бути. Коли проектували залізницю з Відня до Львова, передбачливі спеціалісти розмістили її на значній віддалі від міста, щоб не обмежувати його майбутній
розвиток. Залізничний двірець збудували аж 2,5 км від центру, що не зовсім сподобалося львів’янам, які почали широку кампанію за реалізацію власного проекту
продовження колії до Бродів, щоб максимально наблизити її до міста. З магістрату
пішов лист до Відня з обґрунтуванням-проханням прокласти колію через Жовківську дільницю і уряд погодився.
Під час будівництва колії, яке почали в 1867 р., натрапили на поховання полеглих в боях під час татарської облоги міста 1895 р. А залізничну станцію, яка
отримала назву Підзамче, збудували на місці Папарівського кладовища, притуленого до Замкової гори.
Залізниця створила проблеми для міського транспорту, який теж почав стрімко розвиватися. Оскільки дверець опинився за колією, дорогу до центру проклали
паралельно до колії аж до замарстинівського мосту. В 1881 р. лінія кінного трамваю, а з 1908 р. електричного трамваю з’єднала центр з Підзамчем. При прокладанні нових доріг знайшли так і не досліджений підземний хід, який провадив
з вулиці Бальонової (нині – Гайдамацької) в напрямку замкової гори.
Залізниця дала поштовх розвитку Жовківського передмістя Львова, як промислового району. Тут розмістилося ряд підприємств і фабрик, найвідомішою
з яких була славна фабрика горілок і лікерів Бачевського. Винахідливі підприємці
вперше запропонували характерну тільки для даної фірми форму пляшки у вигляді карафки, впровадили професійну рекламу, а починаючи з 1930 р. продукцію
фабрики зі Львова відправляли до Відня, Парижа та Праги спеціальними авіарейсами. Загибель фабрики внаслідок бомбардування у вересні 1939 р. оплакувала вся
чоловіча половина міста.
15
Житлова архітектура Підзамча походить в більшості з кінця ХІХ – початку
ХХ ст. На перший погляд це типові будинки, однак серед них зустрічаємо будівлі
в стилі еклектики та сецесії з високоякісним оздобленням ліпниною, столяркою,
ковальством, керамікою. На Підзамчі збудували свої родинні будинки архітектори
Станіслав Дец (вул..Лобачевського, 16), брати Шульци (вул..Хмельницького, 54).
При колишньому Волинському шляху, а тепер вулиці Богдана Хмельницького, стоїть один з найцікавіших і найдавніших храмів Львова – церква святої Параскеви
П’ятниці, яка з огляду свого розташування виконувала також і оборонну функцію.
Унікальний іконостас з початку XVII ст. роботи місцевих іконописців та різьбярів
вартий окремої екскурсії.
Був тут і паровий млин, казарми цісарсько-королівського галицького полку
уланів, садівничі і городничі заклади, кілька синагог, кільканадцять малих і середніх фабрик, як то фабрика ваг, фабрика свічок, руберойду, синьки для білизни.
А старі і нові вулиць назви розповідають про минуле Підзамча: Жовківська – дорога до Жовкви; Млинарська – від розташованих тут млинів; Бальонова, бо на ній
був шинок «Під бальоном»; Ткацька – від численних майстерень львівських ткачів; святого Мартина – від однойменного храму. Підзамче зі своїми вулицями і будівлями, скверами і бруками, історіями і легендами є частиною genius loci Львова
Bardzo często historyczne toponimy (nazwy miejscowe) nawiązują do zapomnianych już dawno miejsc czy wydarzeń w historii miasta. Nazwa dzielnicy Podzamcze
nawiązuje do miejsca jej lokalizacji czyli pod zamkiem, chociaż do dziś zachowały się
tylko pojedyncze fragmenty lwowskiego Wysokiego Zamku.
Dzielnica Podzamcze pozostawała poza uwagą badaczy i turystów, chociaż posiada
ciekawą historię i architekturę. Trudno jest ustalić dokładne granice Podzamcza, jednak
zdaniem dzisiejszych mieszkańców Lwowa dzielnica Podzamcze zaczyna się poza torami. A przecież torów tu mogło nie być. Gdy projektowano linię kolejową z Wiednia do
Lwowa, przezorni projektanci zaplanowali ją w znacznej odległości od miasta, żeby nie
ograniczać jego dalszego rozwoju. Dworzec kolejowy zbudowano wtedy w odległości
2,5 km od centrum, co nie bardzo spodobało się mieszkańcom Lwowa. Rozpoczęli oni
szeroką kampanię w celu realizacji własnego projektu polegającego na przedłużeniu linii
kolejowej w kierunku Brodów, żeby przebiegała ona bliżej centrum miasta. Z magistratu
do Wiednia wysłano wtedy list z uzasadnieniem i jednocześnie prośbą przedłużenia linii
kolejowej przez dzielnicę Żółkiewską. Rząd w Wiedniu wydał na to zgodę.
Podczas budowy linii kolejowej, rozpoczętej w roku 1867 roku, znaleziono groby rycerzy poległych w walkach przy oblężeniu miasta przez Tatarów. Stacja kolejowa
Podzamcze została zbudowana na miejscu cmentarza Papariwskiego, znajdującego się
tuż obok Góry Zamkowej.
Kolej spowodowała problemy komunikacji miejskiej, która zaczęła szybko się rozwijać. Z powodu tego, że dworzec okazał się poza torami kolejowymi, drogę do centrum
miasta budowano równolegle do torów kolejowych aż do wiaduktu na Zamarstynowie.
16
W roku 1881 linia tramwaju konnego, a w 1908 roku już linia tramwaju elektrycznego
połączyła centrum miasta z dzielnicą Podzamcze. Przy budowie nowych dróg znaleziono niezbadane przejście podziemne, które prowadziło od ulicy Balonowej (obecnie ulica
Hajdamacka) w kierunku Góry Zamkowej.
Linia kolejowa sprzyjała rozwojowi Żółkiewskiego przedmieścia Lwowa jako
dzielnicy przemysłowej. Tu znajdowało się wiele zakładów przemysłowych i fabryk,
z których najbardziej znaną była fabryka wódek i likierów Baczewskiego. Pomysłowi przedsiębiorcy zaproponowali charakterystyczny tylko dla tej fabryki kształt butelki
przypominający karafkę. Od roku 1930 w celu dystrybucji wódek zostały zorganizowane specjalne rejsy lotnicze do Wiednia, Paryża i Pragi. Zbombardowanie fabryki we
wrześniu 1939 roku opłakiwała cała męska część miasta.
Większość budynków mieszkalnych Podzamcza powstało pod koniec XIX – na
początku XX wieku. Na pierwszy rzut oka są to typowe budynki, jednak wiele z nich
jest zdobionych wysokiej jakości sztukaterią, ceramiką, elementami kutymi. Na terenie
Podzamcza mieszkali architekci Stanisław Dec (budynek przy ul. Łobaczewskiego 16),
bracia Schulz (budynek przy ul. Chmielnickiego 54). Przy byłym szlaku Wołyńskim,
obecnie ulicy Bohdana Chmielnickiego, znajduje się jedna z najstarszych i najciekawszych budowli religijnych Lwowa – cerkiew św. Paraskewy Piatnicy, która swego czasu,
ze względu na swoje miejsce, także pełniła funkcje obronne. Unikatowy ikonostas pochodzący z początku XVII wieku, wykonany przez miejscowych malarzy ikon i rzeźbiarzy, zasługuje na osobną wycieczkę.
Na tych terenach znajdowały się również: młyn parowy, koszary halickiego pułku
ułanów cesarsko-królewskiej armii, kilka synagog, kilkanaście małych i średniej wielkości fabryk, jak na przykład fabryka wag, fabryka świec, fabryka produkująca papę asfaltową, fabryka ultramaryny. Tak stare, jak i nowe nazwy ulic opowiadają o przeszłości
Podzamcza: Żółkiewska – o drodze, prowadzącej do Żółkwi; Młynarska – o młynach,
które się tu znajdowały; Balonowa – o karczmie „Pod balonem”; Tkacka – o licznych
pracowniach lwowskich tkaczy; świętego Marcina – o świątyni o tej samej nazwie. Podzamcze ze swoimi ulicami i budynkami, parkami i brukami, historiami i legendami stanowi część genius loci Lwowa.
1. Вступ
17
1. Вступ
Програма ревіталізації Львів-Підзамче 2012-2025 є одним з елементів проекту Покращення якості життя мешканців як ефект програми ревіталізації
центральної частини міста Львова. Даний проект, додаткове фінансування якого здійснювало Міністерство Закордонних Справ РП в рамках програми Допомога, спрямована на розвиток 2011 р., реалізував Інститут Розвитку Міст з міста Кракова. Основним партнером в рамках реалізації даного проекту на Україні
є Інститут міста – комунальна установа створена Львівською міською радою яку
очолює Олександр Кобзарев. До роботи в рамках проекту долучали також інших
працівники міської ради міста Львова. Зокрема, велика допомога була надана професором Юрієм Криворучко, головним архітектором міста Львова, а також Лілією Онищенко-Швець, начальником Управління охорони історичного середовища
Львівської міської ради та їхніми командами. До розробки графічного дизайну
долучили випускників архітектурного факультету іспанського Universidade da
Coruna, які працюють в Інституті Розвитку Міст в рамках освітньої програми «Леонардо да Вінчі DG Освіта і Культура ЄС».
Початково проект переслідував дві мети: навчальну та аплікаційну. Щодо навчальної сторони проекту, в процесі його реалізації було проведено навчання для
групи осіб, які в подальшому зможуть самостійно реалізувати програми ревіталізації у Львові. Навчання складалось з: навчальної поїздки до Польщі, навчальних семінарів у Львові, ознайомлення з моделлю проведення громадських слухань
в рамках підготовки Програми ревіталізації Львів-Підзамче. Учасники навчання
отримали книжки, видані Інститутом Розвитку міст, в яких розглянуто досвід польських міст в сфері ревіталізації.
Програма ревіталізації Львів-Підзамче 2012-2025 була підготовлена у якості
аплікаційного матеріалу, який повинен допомогти місцевій владі, мешканцям та
підприємцям реально відновити один із фрагментів міста. Програма ревіталізації … – це одночасно розробка, яка зможе полегшити процес пошуку зовнішніх
фінансових коштів. Видання даної Програми ревіталізації… буде промоцією викладених в ній ідей та методів ревіталізації у Львові та в Україні. Рішення у сфері ревіталізації, запропоновані для району Підзамче, можуть бути використані та
успішно реалізовані в інших українських містах.
Львів є найбільшим містом Західної Україні, в якому проживає близько 800
ти. осіб. Окрім того, близько 300 тис. осіб проживає в передмісті. Львів є обласним центром, а також найбільшим та найважливішим в даній частині України
туристичним, економічним та навчальним осередком. Протягом останніх років
суттєвим поштовхом для розвитку стало надання місту права приймати матчі в рамках
18
Програма ревіталізації Львів-Підзамче 2012-2025
Чемпіонату Європи з футболу ЄВРО2012. В зв’язку з цією подією будується новий
стадіон, розбудовується аеропорт, будується та відновлюється дорожньо-транспортна
інфраструктура, зокрема дорога, що з’єднує місто з кордонним переходом КраківецьКорчова.
Міська забудова Львова, що поєднує в собі будівлі з різних історичних епох,
була частково зруйнована внаслідок світових війн, які відбувались у XX ст. На сьогоднішній день стара забудова Львова являє собою унікальну, багатонаціональну
спадщину, яку у 1998 році частково було занесено до Списку світової спадщини
ЮНЕСКО.
Після закінчення ІІ світової війни забудова в центральній частині міста Львова почала зазнавати поступової деградації, що було характерним явищем для міст
колишнього Радянського Союзу і, в дещо більшому масштабі, країн колишнього
соціалістичного табору. Усі роботи, які розпочались після 1991 року і були спрямовані на відновлення будинків, мали дуже обмежений характер, що пояснювалось
відсутністю коштів та, дуже часто, використанням техніки та матеріалів невідповідної якості. Існуюча на сьогоднішній день технічна інфраструктура відзначається високим рівнем зношеності і, в більшості випадків, вимагає заміни. Однак,
необхідно підкреслити, що, без огляду на існуючі фінансові складнощі, з року на
рік зростає кількість відремонтованих належним чином будинків та кам’яниць,
яким повернули їх колишню красу та блиск. Зокрема, багато позитивних прикладів можна спостерігати навколо Площі Ринок та на Проспекті Свободи. Дуже
гарним прикладом вдалого відновлення можуть бути також церкви і костели, які
знаходяться в, щонайменше, доброму стані. Нажаль, у старих районах історичної
частини міста, які дещо віддалені від його центральної частини, (н-р., Личаків або
Підзамче) ці позитивні процеси відбуваються набагато повільніше, а їхній масштаб є значно менший.
Охорону матеріальної спадщини, зокрема старих житлових будинків в історичній частині міста, ускладнює низький рівень доходів їх мешканців. На практиці
цей факт не дозволяє покрити витрат на ремонт значної частини історичного житлового фонду. Ремонт будинків, в яких розташовані школи, театри та музеї ускладнюється, в свою чергу, в зв’язку з відсутністю коштів в бюджетах даних установ.
Магазини та фірми, що надають послуги і функціонують в центральній частині
міста, щоразу сильніше відчувають на собі конкурентний тиск, який створюють
великі торгівельні центри, що з’являються на околицях міста, тому, щоб утриматись на ринку, вони повинні докладати щоразу більше зусиль.
Найкращою відповіддю на таке комплексне та багатоскладове явище як деградація є ревіталізація. Комплексна програма ревіталізації для даної частин міста
має виконувати декілька функцій, зокрема:
– зібрати всі найважливіші стратегічні документи та заплановані інвестиційні проекти для відновленого фрагменту міста (влади міста та приватних інвесторів);
2. Комплексна ревіталізація центральної частини міста Львова
–
–
–
–
19
стати підставою для отримання фінансування з іноземних та внутрішніх
джерел;
сприяти збереженню матеріальної та духовної спадщини (що особливо
важливо для ЮНЕСКО);
залучити мешканців до процесу планування та реалізації місцевих проектів, що спрямовані на розвиток (участь в житті суспільства);
створити можливості спостерігати за змінами, що відбуваються.
Ревіталізація – це скоординований процес, до здійснення якого залучені органи місцевого самоврядування, місцева громада та інші учасники. Ревіталізація
є одним з елементів політики розвитку, що спрямований на запобігання процесам деградації урбанізованих районів, кризовим явищам, а також сприяє охороні
національної спадщини, розвитку та якісним змінам, що відбуваються шляхом
зростання суспільної і економічної активності, покращення середовища проживання із одночасним дотриманням принципів збалансованого розвитку.
2. Комплексна ревіталізація центральної частини міста
Львова
Основна частина центральної, історичної частини Львова, зокрема вся територія, що занесена до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, окрім парку на Високому замку та кількох вулиць з житловими будинками, які безпосередньо прилягають до парку, були охоплені двома програмами ревіталізації (рис. 1), зокрема:
a) Інтегрованою концепцією розвитку центральної частини Львова, що
була розроблена фірмою GIZ. Дана концепція охоплює територію 190 га,
куди входить безпосередньо центр міста Львова та Площа Ринок, а також
південна частина зони ЮНЕСКО;
b) Програмою ревіталізації Львів-Підзамче, що була опрацьована в рамках
даних розробок, які здійснював Інститут Розвитку Міст.
Обидві програми з ревіталізації є комплементарними, взаємодоповнюючими і охоплюють більшість території, що внесена до Списку світової спадщини
ЮНЕСКО. Деякі заходи, що заплановані в одній та другій програмах, є подібними,
однак їх відрізняє специфіка територій, які підлягають ревіталізації. Ревіталізація, про яку йдеться в обох програмах, здійснюється з метою запобігання процесу
деградації та сприяння процесам розвитку в центральній частині міста Львова,
зокрема з метою охорони матеріальної та духовної спадщини.
20
Межі Львова
Головні вулиці
Межі території, охопленої Програмою
ревіталізації Львів-Підзамче
Межі зони ЮНЕСКО
Територія, охоплена програмою
Інтегрована концепція розвитку
центральної частини Львова GIZ
Межі історичного центру Львова
0 0,5 1
2
Рис. 1. Межі території, яка підлягає ревіталізації (згідно з програмою, що
була розроблена GIZ та програмою ревіталізації Львів-Підзамче
2012-2025)
Rys. 1. Granice obszarów rewitalizacji (programu przygotowanego przez GIZ
oraz Programu rewitalizacji Lwowa-Podzamcze 2012-2025)
Джерело: власне опрацювання/ Źródło: opracowanie własne
3
км
3. Територія, що включена до Програми ревіталізації Львів-Підзамче (аналіз)
21
3. Територія, що включена до Програми ревіталізації ЛьвівПідзамче (аналіз)
3.1. Делімітація території, що підлягає ревіталізації
Підзамче – це поточна назва одного з районів Львова, що розташований на
північ від залізничної лінії Львів-Броди. Для даного проекту територію Підзамче, яка підлягатиме ревіталізації, було обмежено до 72,5 га і, відповідно, до неї
увійшли наступні вулиці: Замкова-Татарська-Долинського-Хімічна-ДашкевичаЖовківська-Донецька-Хмельницького-Опришківська (рис.2) . Дана територія розташована в широкій долині річки Полтва між пагорбами Розточчя: Кортумовою
горою на сході та пагорбом з Високим замком на півдні. Характер рельєфу місцевості, а також незначні відносні висоти створювали вигідні умови для розвитку
будівництва і промисловості. Територія парку Високий Замок, що безпосередньо
межує з територією, яка підлягає ревіталізації, є рекреаційною зоною і знаходиться під охороною як архітектурна та природна пам’ятка. Слід звернути увагу на те,
що запропоновані в даному документі моделі і рішення можуть бути з успіхом використані на території найближчого оточення.
Основна інформація стосовно території, що підлягає ревіталізації в рамках
«Програми ревіталізації Львів-Підзамче»
– Загальна територія 72,4 га,
в тім 24,5 га території зони ЮНЕСКО (16,3% загальної території зони
ЮНЕСКО)
– Кількість населення – приблизно 5 тис. осіб
– 34,3% – це територія промислового призначення
– Кількість будинків – 676 (серед яких 320 – житлові будинки та будинки,
де розташовані заклади, що надають ті чи інші послуги)
Рис. 2. Територія, що охоплена Програмою ревіталізації Львів-Підзамче 2012-2025
Rys. 2. Obszar włączony do Programu rewitalizacji Lwowa-Podzamcze 2012-2025
0
70 140
Магазини
Аптеки
Склади
280
Медичні об’єкти
420
м
Гастрономічні об’єкти
Заправки
Сервісні пункти
Залізнична лінія
Вулиці
Межі території, охопленої
Програмою ревіталізації
Львів-Підзамче
Школи
Будинки
Незабудовані території
Зелені зони
Промислові зони
Житлові райони
22
23
Назва Підзамче
Немає чітко визначених меж району, який називають Підзамче. З історичної
точки зору ця територія охоплює колишнє передмістя, де проживала більшість
мешканців та надавались послуги на потреби замку. Під кінець XVIII ст. місцевість, яка охоплена сьогоднішньою програмою ревіталізації, отримала назву Гаврилівка, від родини Ґабріеллі, багатих львівських міщан, які мали тут фільварок
у XVII ст. Однак, з прокладанням через Гаврилівку у 1871 році залізничної лінії
Львів-Броди та будівництвом залізничної станції Львів-Підзамче, район стали називати співзвучно назві станції, тобто Підзамче. У міжвоєнний період дана територія входила до складу району ІІІ Жовківське. До розширення меж міста Львова
у 1933 році територія Підзамче була територією передмістя з чітко вираженою
промисловою функцією. Поряд з міськими районами знаходився Замарстинів, на
території якого також відбувались інтенсивні процеси індустріалізації, що було
пов’язано з низькою земельною рентою в сільській місцевості та придатним рельєфом. На сьогоднішній день дана територія входить до складу Шевченківського
району, одного з 6 районів Львова.
3.2. Короткий екскурс в історію розвитку району Підзамче
Підзамче відіграло значну роль в трьох основних етапах розвитку, які вплинули на формування сучасної просторово-функціональної структури міста. Першим
з них був розвиток поселень, які передували заснуванню Львова і були пов’язані із
замком, розташованим на пагорбі Високий Замок. На теренах, прилеглих до замку,
проживала більшість мешканців та виконувались різноманітні роботи на його потреби. Територія, що підлягає ревіталізації, немає визначних пам’яток, яки б датувались цим періодом, однак, подібні пам’ятки знаходяться у безпосередній близькості від неї, тобто між територією ревіталізації та центральною частиною міста.
Одночасно із розвитком міста, яке у 1356 році займало територію сьогоднішньої ринкової площі та прилеглих теренів, територія Підзамче, у його широкому
розумінні, втрачає своє первісне значення, оскільки приміська територія (територія передмість), зокрема якщо йдеться про територію ревіталізації, починає екстенсивно використовуватись. Такі кардинальні зміни спричинило XIX сторіччя та
поява на даній території двох нових чинників, які впливали на формування міста,
а саме, залізниці та промисловості у її сучасному розумінні.
Проведення через територію Підзамче в кінці 60-х років XIX ст. залізничної
лінії Львів-Броди, а також будівництво залізничного вокзалу Львів-Підзамче призвели, за короткий період часу, до розвитку на цих теренах промисловості. Сприяла цьому також близькість до меж міста та низька земельна рента. Виробнича діяльність стала основною складовою, що визначала характер району. На зламі XIX
i XX ст. Підзамче дуже швидко перетворилось на етнічно змішаний, робітничий
і пролетарський район, в якому у міжвоєнний період проживав відносно великий
відсоток корінного українського населення. Вже в період до другої світової війни
24
інтенсивні процеси індустріалізації житлового району та його оточення призвели
до значних негативних наслідків, які полягали, передусім, у забрудненні навколишнього природного середовища та появі транспортних проблем, які погіршували якість життя мешканців. До ІІ світової війни одночасно із розвитком промисловості відбувається розвиток мережі громадського транспорту (зокрема, 2 нових
трамвайних лінії), який дещо покращив транспортне сполучення з районом.
Під час німецької окупації в період ІІ світової війни відбулось масове знищення львівських євреїв. У східній частині території, що охоплена програмою ревіталізації, було створено гетто, остаточна ліквідація якого відбулась у 1942 році. На
проспекті Чорновола знаходиться площа та пам’ятник жертвам львівського єврейського голокосту (мапа з територією гетто).
Після закінчення ІІ світової війни незважаючи на доволі помітні в масштабі
Львова знищення забудови, сліди яких, зокрема, можна побачити недалеко від залізничної станції Підзамче, на території району проживав значний відсоток корінного населення.
У післявоєнний період у Львові спостерігається особливо інтенсивний розвиток промисловості. В цей радянський період Львів, згідно із загальною ідеєю
індустріалізації, перетворюється на потужний промисловий центр, що кардинально змінює його просторово- функціональну структуру, а також район Підзамче. У
1980 році промислове виробництво в Україні, у порівнянні з міжвоєнним періодом, зростає у 14, 3 рази, а в межах Львівської області – в 62,5 рази, а безпосередньо міста Львова – у 110 разів. Особливо інтенсивний розвиток окремих галузей
промисловості відбувається в 70-х роках ХХ ст., коли виробництво металу в СРСР
зростає на 256%, в УРСР – на 259%, а в місті – на 340%. У 1980 році на виробничих підприємствах працювало близько 150 тис. осіб, тобто майже 2/3 всіх працюючих у промисловому секторі міста.
Стрімка індустріалізація міста відбувалась за рахунок ремонту його житлового та історичного фонду, а також за рахунок технічної інфраструктури, призначеної як для потреб населення, так і для розвитку господарської діяльності. Такий
незбалансований розвиток призвів до помітних проблем, що посилювались аж до
першої декади нового тисячоліття і стосувалися забезпечення міста водою.
В період розвитку Львова як соціалістичного промислового центру УРСР,
терени району Підзамче значно збільшили свій промисловий потенціал, зокрема
шляхом розташування тут потужного виробника солодощів – підприємства «Світоч», підприємств, які займались виробництвом радіоелектронної техніки та підприємств РЕМ.
3.3. Забруднення навколишнього середовища
На території, що підлягає ревіталізації, спостерігаються результати негативного впливу промисловості та інтенсивного транспортного руху на стан навколишнього природного середовища. З огляду на велику концентрацію промислових
25
об’єктів у безпосередньому оточенні визначеної території, для аналізу поточної ситуації було взято дещо більшу територію оточення. Загальний стан навколишнього
природного середовища на території Підзамче було визнано незадовільним.
Одним з основних чинників, що негативно впливають на стан навколишнього
природного середовища району Підзамче, є виробнича діяльність. Безпосередньо
на території ревіталізації функціонує близько 7 промислових підприємств, більшість з яких є доволі потужними. В безпосередньому оточенні, тобто в радіусі
1 км від меж території, що підлягає ревіталізації, функціонує ще 53 промислових
підприємства. Негативний вплив у зв’язку з такою великою концентрацією промислових об’єктів на території ревіталізації та в її оточенні проявляється у викидах в атмосферу газу, пилу, у шумі, що створюють підприємства, а також в тому,
що на території декількох підприємств зберігаються небезпечні відходи. Дані
регіональних служб з охорони навколишнього середовища у Львівській області
підтверджують наявність на території Підзамче та навколо неї 6 з 18 існуючих на
території Львова звалищ небезпечних відходів (рис. 3). Окрім того, на даній території найбільша концентрація подібних звалищ в масштабі міста. Серед небезпечних речовин, що зберігаються на звалищах на території Підзамче та його оточенні
є відходи гальванічних виробництв, відходи кольорових металів, шлами, які містять сполуки хрому та утворюються у процесі шкіряного виробництва. Останній
елемент заслуговує особливої уваги, оскільки пов’язаний із роботою шкіряного
підприємства «Світанок», звалища якого у 2009 році були віднесені до групи найбільш шкідливих для навколишнього природного середовища. На території підприємства зберігається понад 4000 тон токсичних відходів, а звалище розташоване
лише в 600 м від межі території, яка підлягає ревіталізації. Слід зазначити, що на
відміну від ситуації, яка склалася на підприємстві «Світанок», звалища відходів
якого перейшли з категорії «небезпечних» до «дуже небезпечних», є і позитивні
приклади реалізації екологічної політики на території, яка підлягала аналізу. Наприклад, підприємство «Галичфарм» успішно реалізувало програму, спрямовану
на зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище. Результатом реалізації програми стало переведення існуючого на підприємстві звалища
небезпечних відходів з «червоної» категорії до «жовтої».
26
Головні вулиці
Межі зони ЮНЕСКО
Звалища небезпечних відходів
0 0,5 1
2
3
км
Рис. 3. Звалища небезпечних відходів у місті Львові
Rys. 3. Składowiska odpadów niebezpiecznych we Lwowie
3.4. Транспортне сполучення
Через територію району Підзамче проходять важливі транспортні потоки,
переважно транзитні. Зосереджені вони вздовж проспекту Чорновола та вулиці
Хмельницького. Найбільше транспортне навантаження припадає на перехрестя
вулиць Хмельницького та Опришківської, оскільки саме цими вулицями відбувається рух з північно-східних житлових районів в центральну частину міста (1860
автом./год.), а також на перехрестя вулиць проспект Чорновола та Під дубом, яки-
27
ми здійснюється рух з північних житлових районів в центр міста (1404 автом./
год.). Обидва ці пункти є одночасно пунктами перетину серйозного транспортного
бар’єру, яким є залізнична лінія Львів-Броди. Автомобільний рух в межах району
є менш інтенсивним. В межах залізничної станції Львів-Підзамче (Хмельницького/Жовківська) та на перехресті вулиць Замарстинівська і Хмельницького інтенсивність руху є в два-три рази нижча, ніж в точках вимірювання для транзитних
маршрутів, тобто 514 та 516 автомобілів на годину. Відмінності в інтенсивності
руху автомобілів впливають на рівень забруднення навколишнього середовища
у визначених пунктах вимірювання.
Окрім того, через територію, що підлягає ревіталізації, відбувається транзитний рух товарів і пасажирів, що пов’язано із залізничною лінією. Висока інтенсивність руху, зокрема вантажні перевезення на даній лінії та пов’язаний із цим
високий рівень шуму, є елементом, який негативно впливає на якість життя в районі житлової забудови. Вимірювання рівня шуму, що проводилось для будинків
розташованих у безпосередній близькості від залізничної колії, перевищує 80 дБ.
Такий рівень є шкідливим для мешканців, зокрема тих, будинки яких розташовані
в радіусі 200 м від залізничної колії.
70 140
280
420
м
Рис. 4. Основні транспортні потоки в районі Підзамче
Rys. 4. Główne potoki ruchu w Podzamczu
0
500 - 1000
1000 - 1300
1300 - 1900
Кількість рухомого складу/год.
Основні напрямки руху
залізничного транспорту
Основні напрямки руху
автомобільного транспорту
Тролейбусні зупинки
Тролейбусні лінії
Трамвайні зупинки
Трамвайні лінії
Залізнична станція
Залізничні лінії
Вулиці
Будинки
28
29
3.5. Історична та культурна спадщина району Підзамче
На території Підзамче, а саме на території ревіталізації та навколо неї, знаходиться загалом 29 історичних об’єктів. Найбільшу кількість становлять будинки,
що датуються першою половиною ХХ ст. та XV-XVIII ст. Загалом вони становлять
4/5 від загальної кількості об’єктів. Відносно невеликий, але помітний відсоток
історичних об’єктів становлять будинки, що датуються XIX ст. К Така вікова структура історичних об’єктів підкреслює особливе значення території Підзамче на всіх
етапах формування міського організму Львова та в період індустріалізації в XIX
ст. та ХХ ст. (рис. 5).
Основою є 24,5 га території, що внесена до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, а це 33,8% від загальної площі, яка підлягає ревіталізації. На цій території, що
є центральною частиною теренів охоплених програмою ревіталізації, розташована
найбільша кількість будинків, що являють собою цінність, оскільки є однією із
складових загального малюнку міста. Заслуговує на увагу той факт, що в безпосередній близькості від даної території розташовані також історичні об’єкти, що
нагадують про промисловий характер даного району, а саме: будівлі колишньої
Фабрики повидла на вул. Хмельницького, 124, будівлі колишнього Горілчаного заводу Бачевського на вул. Хмельницького, 114-116. Обидва ці об’єкти є важливим
елементом історичної спадщини і підтверджують ідентичність району Підзамче.
Якщо йдеться про підтвердження локальної ідентичності району, тут головну
роль може відіграти культурний центр, а саме міський Палац культури ім. Г.Хоткевича.
Безпосередньо історія його виникнення та подальшого функціонування визначили
цю місію, оскільки Палац культури ім. Г.Хоткевича є найстаршим об’єктом подібного призначення у Львові і однією з найстарших культурних установ Львова, яка безперервно функціонує на місці своєї первісної локалізації. В основі виникнення даної
установи було рішення щодо заснування та будівництва робітничого клубу, ухвалене
учасниками генерального страйку у Львові. Саме тоді було створено спеціальний
фонд, куди відраховувались кошти із зарплат робітників і 1% коштів з якого йшов
на будівництво майбутнього клубу. Спеціально було оголошено конкурс на кращий
архітектурний проект будинку клубу, в якому перемогли Карасінський і Врубель.
У вересні 1933 року відбувся урочистий початок будівництва, а його завершення –
в листопаді 1934 року. Будівництво здійснювалось силами робітників цілого міста.
В клубі був зал засідань, бібліотека, оркестровий зал, зал для занять хору та інші
зали. Зовсім незабаром клуб став культурним осередком на мапі Львова.
На території району знаходиться 9 цінних с архітектурної точки зору житлових будинків, які взяті під різні форми охорони. Відповідне позначення цих будинків, що міститиме коротку інформацію безпосередньо про об’єкт, повинно виконувати двояку функцію. З однієї сторони, це буде інформація безпосередньо для потенційних туристів, а з другої сторони, вона буде виконувати набагато важливішу
роль, яка полягатиме у відбудові/пожвавленні локальної ідентичності та створенні
більш тісного зв’язку з районом.
30
ЮНЕСКО
Однією з основних подій з точки зору туристичної привабливості міста Львова, було, без сумніву, внесення Ансамблю історичного центру Львова до Списку
світової спадщини ЮНЕСКО. Заявку української сторони було прийнято під час
конференції ЮНЕСКО, яка відбувалась в Кіото 30 листопада-11 грудня 1998 року.
Із загальної площі території, охопленою програмою ревіталізації, 24,5 га займає територія, що внесена до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, тобто 33,8% загальної площі, яка підлягатиме ревіталізації. Інша частина території ревіталізації знаходиться під охороною в рамках т.зв. буферної зони. Початково це була Територія,
що перебувала під охороною як національна і культурна спадщина і становила
близько 3 тис. га, однак у 2005 році Львівська міська рада визначила нові межі
історичної частини міста і ця площа скоротилась до 2441 га.
Площа буферної зони була визначена в заявці, яка подавалась у 1998 році.
Подібні межі історичної забудови міста Львова знаходились під охороною починаючи з 1975 року. Саме тоді Радою Міністрів УРСР було прийнято відповідне
рішення № 297. Визначення об’єктів, які було взято під охорону відбулось на підставі Закону про охорону пам’ятників, історії та культури, прийнятого у 1970 році,
в який було внесено зміни у 1978 році на підставі Закону УРСР про збереження
і використання пам’ятників історії та культури. Загалом на території, що підпадала
під охорону, знаходилось 209 з 214 пам’яток архітектури національного значення
розташованих на території міста.
Площа, занесена до Списку, становить 120/158 га безпосередньо центральної
частини міста та архітектурного комплексу разом із Собором св. Юра, тобто 5,6%
від загальної площі, що занесена до Списку ЮНЕСКО. Підставою внесення території до Списку ЮНЕСКО були добре збережений історичний малюнок міста Східної Європи, елементи середньовічної міської топографії, а також міська система
розташування, що залишилась майже у незмінному стані. Дуже добре збереглись
як релігійні, так і світські будівлі. Стан збереження матеріальної та просторової історичної міської структури в масштабі Центрально-Східної Європи є унікальним
і може бути прирівняний тільки до стану будівель в Кракові. Існуюча історична
забудова презентує унікальні елементи напрямків в архітектурі та мистецтві, що
були актуальними у Східній Європі, Італії та Німеччині, а в структурі та характері
міста Львова й надалі можна помітити мульти-етнічний характер міста.
Рис. 5. Об’єкти матеріальної спадщини району Підзамче
Rys. 5. Obiekty dziedzictwa materialnego w Podzamczu
0
70 140
Інше
280
Житлові будинки
420
м
Будинки промислового
призначення
Пам’ятники
Костели, церкви
Історичні об’єкти,
що підлягають охороні
Гетто, що існувало
восени 1942 року
Територія, що
віднесена до ЮНЕСКО
Будинки
31
32
Той факт, що майже вся територія ревіталізації є складовою території, що знаходиться під суворою охороною ЮНЕСКО, спричинив необхідність проведення
консультацій із даною організацією при реалізації усіх значних інвестицій та програм, пов’язаних із реставрацією історичних пам’яток. Разом із цим, безпосередньо ЮНЕСКО може запропонувати владі міста певні рішення щодо збереження
унікальних цінностей, якими, в даному випадку, є будинки та міська структура.
Інвестиції, які не були схвалені ЮНЕСКО, але були реалізовані і виявлені в процесі здійснення моніторингу, призводять, перш за все, до того, що даний об’єкт переносять із Списку світової спадщини до списку Об’єктів світової спадщини, які знаходяться під загрозою (List of World Heritage in Danger), а у крайньому випадку навіть викреслюють об’єкт зі Списку світової спадщини (наприклад, Дрезден). Найбільш серйозні попередження ЮНЕСКО стосовно інвестицій на території Львова
стосувались перетворення Цитаделі та монастирського комплексу францисканців
на об’єкти готельного типу. Обидва ці об’єкти розташовані у т.зв. буферній зоні.
Слід зазначити, що дана програма ревіталізації відповідає загальному напрямку міжнародної співпраці в сфері реставрації історичної частини міста, на якому
ЮНЕСКО неодноразово наголошувало свою увагу, презентуючи свою офіційну позицію стосовно Львова. В документах ЮНЕСКО зафіксовані позитивні зміни щодо
такої співпраці, зокрема якщо йдеться про німецько-українську (діяльність GIZ) та
польсько-українську співпрацю (Міністерство культури і національної спадщини),
документи містять також рекомендації щодо продовження такого роду діяльності.
3.6. Просторово-функціональна структура
Терени району Підзамче та прилеглі до нього території вже починаючи з ХІХ
ст., а саме з його другої половини, були територіями, на яких стрімко розвивалась промисловість, оскільки на північному сході від території, що підлягає ревіталізації, вже в
той час була розташована міська різниця. Терени на північ від залізничної лінії ЛьвівБроди та Високого замку були привабливим місцем для розвитку промислового виробництва з огляду на свій рівнинний рельєф і той факт, що до 1930 року дані території
знаходились поза межами міста, тому земельна рента тут була значно меншою. Після
ІІ світової війни згідно з положеннями політики індустріалізації в країнах СРСР, в місті
відбувається швидкий розвиток таких галузей промисловості, як: машинобудівна промисловість, металургійна промисловість, хімічна та електротехнічна промисловості.
Територія Підзамче та прилеглі до неї території Шевченківського району є
одним з чотирьох основних осередків промислового виробництва у місті з огляду
на кількість розташованих на них промислових об’єктів. Це т.зв. північна промислова зона. Фрагмент цієї зони, що був включений до програми ревіталізації, протягом довгого періоду часу був центром промислового виробництва. Рівнинна долина річки Полтва, що розташована між пагорбами Розточчя: Кортумовою горою
на сході та пагорбом з Високим замком на півдні, створювала сприятливі умови
для розвитку будівництва та промисловості. У другій половині ХХ ст. ця терито-
33
рія стала центром розвитку легкої та харчової промисловості (виробництво масла,
м’яса, солодощів, хліба).
Другою промисловою зоною Львова є територія західної частини міста, це,
переважно, територія Залізничного району. Ці терени вже давно виконували функцію ремонтно-виробничої бази, яка обслуговувала залізничний транспорт і була
пов’язана із залізничним вузлом Львів-Центральний – Клепарів. Розбудована залізнична мережа, невелика віддаленість від центру міста та зручне транспортне
сполучення були імпульсом для розвитку промислового виробництва, зокрема
розвитку електротехнічної промисловості (виробництво вилкових навантажувачів, двигунів, с/г машин, телевізорів?) та деяких галузей харчової промисловості
(пекарні, виробництво жирів, молочних продуктів та солодощів). У 80-х роках ХХ
ст. поза тодішніми межами міста виникла нова промислова зона Рясне, яка на сьогоднішній день є складовою західної промислової зони.
Третя, південна промислова зона міста розташована в межах залізничної
станції Персенківка та станції Скнилів, які разом утворюють найменш просторово
компактну промислову зону у Львові. Спеціалізацією зосереджених тут підприємств є випуск продукції для потреб електроенергетичної галузі (завод «Іскра»,
виробництво ізоляторів, електротехніки), виробництво автобусів та будівельних
матеріалів (цегляні заводи).
Формування на території міста компактних промислових зон спричинило розвиток на даних територіях технічної інфраструктури (енергозабезпечення, водопостачання та каналізація). На території міста Львова вже стали помітними процеси розвитку таких економічних структур як кластери. Наприклад, сихівський
електротехнічний кластер та кластер будівельних машин.
Окрім промислових об’єктів на території Підзамче зосереджені заклади, що
надають публічні послуги, як, нр., послуги з охорони здоров’я (лікарні та поліклініки), послуги у сфері освіти (вищі та інші навчальні заклади), на території району
розташований театр та будинок культури. Більша кількість таких закладів зосереджена у східній частині району Підзамче, на колишніх теренах єврейського гетто.
Одразу за межами визначеної території, а саме на пр. Чорновола, 45 заплановано
будівництво сучасного музею «Територія Терору».
Інша частина послуг, зокрема магазини та гастрономічні послуги, безпосередньо пов’язана із основними транспортними маршрутами, що проходять через
територію району та вздовж всієї вулиці Хмельницького. Ця транспортна артерія є
основною віссю району і, так само як вул. Замарстинівська, має своє продовження
вже на південній стороні залізничної лінії, що є своєрідним топонімічним відлунням історичної єдності обох частин Підзамче.
Слід звернути увагу на те, що одним з найбільш суттєвих елементів, який
впливає на розвиток Підзамче, є його відокремленість від центральної частини
Замковою горою та активна експлуатація залізничної лінії. Ці дві складові створюють суттєвий просторовий бар’єр, подолання якого займає багато часу та зусиль як
в мешканців району, так і туристів.
34
0 0,5 1
2
3
км
Центри спеціальних послуг
Території, які планується
приєднати у 2011-2025 роках
Буферний центр послуг
Програмою ревіталізаціїЛьвів-Підзамче
Заплановані житлові зони
Напрямки розвитку центру міста
Межі Галицького району
Зони зовнішнього транспорту
Місцеві осередки
Зони відпочинку
Рис. 6. Територія, що включена до Програми ревіталізації Львів-Підзамче
2012 -2025 на тлі запланованої просторової інфраструктури Львова
у 2025 році
Rys. 6. Obszar włączony do Programu Rewitalizacji Lwowa-Podzamcze 2012-2025 na tle planowanej struktury przestrzennej Lwowa w 2025 r.
Джерело/Źródło: Матеріали Генерального плану міста Львова
35
3.7. Туризм
Одним з елементів, що впливає на туристичну привабливість міста, є насичене культурне життя. Без сумніву, цьому сприяє політика, яку проводить місто,
підтримуючи проведення цілого ряду культурних заходів тематичного характеру,
фестивалів, які пов’язані із музикою, культурою чи конкретними продуктами, як
наприклад,: свято кави, свято шоколаду і т.д. Попередня оцінка тенденцій розвитку
туризму у Львові вказує на те, що стратегія, яка була визначена і реалізується вже
протягом кількох років (перелік фестивалів, рік початку, назва), могла спричинити
збільшення туристичного руху навіть на 30-40%.
За підрахунками Міністерства культури України Львів протягом року відвідує
понад 1 млн. туристів. У 2007 році міські служби оцінювали, що ця цифра становитиме менше 1 млн. Згідно з даними аналізу, який здійснював Інститут міста,
кількість туристів протягом останніх років сягала 560 тис.-1 млн., що в середньому
становить 780 тис. туристів в рік. Деякі з рестораторів вважають, що обсяг турпотоку перевищує 400 тис. при місткості ринку понад 3 млн. туристів в рік, що співпадає з результатами рейтингу, який стосувався туризму у Європі і був складений
престижним тижневиком „The Times”. За цим рейтингом Львів є одним з трьох
європейських міст з найвищим рівнем невикористаного туристичного потенціалу.
Цей факт свідчить про можливості розвитку туристичного руху у Львові в середньостроковій перспективі та покращення глобальної економічної ситуації.
Туристичний рух на території, що охоплена програмою ревіталізації, становить 15% від загальної кількості туристів, які відвідують місто. Однак, існує потенціал щодо збільшення цього показника, зокрема за рахунок використання залізничної лінії Підзамче-Личаків, яка проходить через територію ландшафтного
парку «Знесіння». Дослідження, проведені в парку «Знесіння», вказують на велике
незадоволення респондентів станом транспортного сполучення територій для відпочинку із туристичною інфраструктурою .
До найбільш цікавих, вартих уваги туристичних об’єктів Підзамче зараховують:
1. Церкву св. Параскевії з багатоповерховим іконостасом, що є одним з не
багатьох, які збереглися в такому вигляді в Україні та чудовими взірцями
львівської художньої різьби, які також в чудовому стані збереглись до сьогоднішнього дня.
2. Костел св. Мартіна.
Туристична інфраструктура
Незважаючи на вигідне розташування району по відношенню до історичної центральної частини міста, район Підзамче є малодоступним для туристів.
Пов’язано це, передусім, із існуванням т.зв. бар’єрів у вигляді Замкової гори та
залізничної лінії Львів-Броди. Бар’єр, яким є парк Високий Замок, виник внаслі-
36
док неправильного планування системи маршрутів навколо парку. Жоден з маршрутів не дозволяє потрапити на північну сторону пагорбу. Навіть скориставшись
об’їзною дорогою, яка з’єднує місце сходження на пагорб із Замковою вулицею,
в подальшому, щоб потрапити на територію Підзамче, необхідно перетнути необлаштовані і небезпечні для переходу залізничні колії недалеко від залізничного
вокзалу ст. «Підзамче». Щоб потрапити на територію ревіталізації, яка розташована з північної сторони залізничної колії, можна також пройти занедбаним підземним переходом вздовж вулиці Хмельницького, або скористатись з переходу
під естакадою на вул. Опришківській. Підвищенню рівня доступності району для
туристів аж ніяк не сприяють існуюча система громадського транспорту та єдина
трамвайна лінія, яка з’єднує район із Залізничним вокзалом, оскільки зношений та
застарілий рухомий склад не додає комфорту під час їзди.
Стан позначення цікавих туристичних об’єктів на території Підзамче залишається незадовільним. Найцінніші пам’ятки архітектури Підзамче, як наприклад,
церква св. Парскевії , позначені на туристичних дороговказах та трасах, однак безпосередньо біля об’єкту немає елементарної дошки з інформацією про цю найціннішу пам’ятку архітектури і мистецтва Львова. Інформація стосовно інших подібних об’єктів (житлових будинків, чи будівель колишніх підприємств) в такому
ж стані, тобто – відсутня.
Основні історичні об’єкти, що розташовані на території Підзамче, на сьогоднішній день є в усіх путівниках по Львову, виданих польською мовою. Частина
з них містить також пропозиції пішохідних маршрутів, які проходять через територію району, а також основну інформацію про історичні пам’ятки, в тім також
про історичні будівлі колишніх підприємств. Це все наводить на думку, що покращення доступності території, зокрема якщо йдеться про пішохідні маршрути та їх
інфраструктуру, а в майбутньому також і про велосипедні маршрути, є основним
напрямком, який дозволить більш повніше використати туристичний потенціал
району Підзамче.
Гастрономічна база на території району розвинена на середньому рівні. Послуги, що пропонуються, спрямовані, передусім, на задоволення потреб місцевих
мешканців та осіб, що користуються залізничною ст. «Підзамче». Розташування
об’єктів прив’язане до головної транспортної осі території, вул. Хмельницького,
інших головних доріг, проспекту Чорновола та об’єктів, що пов’язані із наданням
публічних послуг (пр. Чорновола, 45а).
4. Концепція ревіталізації Підзамче до 2025 року
37
4.1. Підзамче сьогодні – висновки з аналізу
Підзамче—це територія, яка поєднала в собі багато різноманітних функцій.
Така диференціація пов’язана з першими, історичними функціями, які виконувало
Підзамче, оскільки тут були зосереджені ті види діяльності та ті види мешканців,
яким не знайшлось належного місця в замку на Замковій горі.
На сьогоднішній день значна частина території району відведена під виробничу діяльність (промисловість). Житлову функцію виконують чисельні будинки,
переважна більшість яких була побудована в кінці ХІХ ст. та в першій половині ХХ
ст. Значна кількість осіб, що проживає на території району, працює в розташованих в районі установах та сервісних фірмах, як комерційного (магазини, заправки,
ресторани, бари, готелі. СТО та ін.), так і державного характеру (школи, лікарня,
дім культури, університет та ін.). Підзамче виконує також важливі для Львова в цілому транспортні функції (залізнична станція «Підзамче», дороги виїзду з центру
міста, трамвайна лінія та ін.). Район виконує також ще одну, можливо ще не дуже
помітну, туристичну функцію. Найважливішою пам’яткою архітектури району є
церква св. Параскевії на вул. Хмельницького. Інші численні об’єкти історичної матеріальної спадщини не експонуються.
Значення цих основних п’яти функцій для району Підзамче представлено на
рис.7. На даний час дві найважливіші функції району – це промисловість і житлова
функція. Дещо менше значення мають на сьогоднішній день сервісні функції, хоча
сектор публічних послуг розвинутий дуже непогано, на відміну від сектора комерційних послуг, що зорієнтований, переважно, на локальних мешканців. Потенціал
залізничної станції, після невдалої спроби у 2010 році впровадити рейковий автобус, й надалі залишається невикористаним в повній мірі. Туристи, які, як правило,
йдуть стандартними та відомими туристичними маршрутами, рідко потрапляють
в район Підзамче.
̹͚͗͏͎͓
̹͇͔͖͕͙͗͗͘
̶͕͚͒͊͘͏
̭͏͙͕͉͇͎͇͈͚͕͉͇͒͋
̶͕͓͗͏͕͉͙͒ͬͣ͘͘
38
Рис. 7. Основні функції району Підзамче – станом на 2011 році
Rys. 7. Główne funkcje Podzamcza – stan na 2011 r.
4.2. Заплановані напрямки змін – бачення та цілі ревіталізації
району Підзамче
Підзамче має потужний потенціал щодо розвитку, який може бути використаний в найближчі кільканадцять років завдяки позитивним змінам, що відбудуться
в результаті реалізації програми ревіталізації. Підзамче є однією з тих територій,
на яких запланований розвиток стратегічних елементів економіки Львова, тобто
туристичних та бізнес-послуг (рис. 8) (Львів’яни починають і перемагають, або
чрму варто втілювати стратегію вже сьогодні. 2010). Процес ревіталізації території Львів-Підзамче буде інтегрований і становитиме один із складових елементів
більш масштабніших процесів, що відбуваються у Львові спрямовані на розвиток.
39
СПІЛЬНЕ
ЕКОНОМІЧНЕ БАЧЕННЯ
ДОПОМІЖНА
ІНФРАСТРУКТУРА
КЛАСТЕР
БІЗНЕС - ПОСЛУГ
ПРОЗОРА СИСТЕМА
УПРАВЛІННЯ
АГЕНТСТВО З ПИТАНЬ
СПРИЯННЯ ІНВЕСТИЦІЯМ
ОСВІТА
КЛАСТЕР ТУРИЗМУ
ФІНАНСУВАННЯ
Рис. 8. Запланований розвиток кластерів у Львові
Rys. 8. Planowany rozwój klastrów we Lwowie
Джерело/Źródło: Львів’яни починають і перемагають 2010
Аналізуючи досвід інших, подібних за розміром постсоціалістичних міст
Центральної Європи (Краків, Вроцлав, Братислава) можна помітити, що одночасно з економічним розвитком регіону і міста зростають вимоги щодо привабливості
простору міста. Як результат, старі і сильно зруйновані райони міста, розташовані
в безпосередній близькості від його центральної частини, знову стають привабливими для мешканців, туристів та підприємців: колишні промислові терени стають
цікавим об’єктом для інвестицій, старі кам’яниці ремонтуються і стають привабливим товаром на ринку нерухомості. На вільних ділянках, після демонтажу старих об’єктів, будуються нові, сучасні офісні центри, готелі та торгівельні центри.
Одночасно із покращенням економічної кон’юнктури, подібних змін, на взірець
тих, що відбулись в інших містах Центрально-Східної Європи, можна очікувати
і на Підзамчі. (рис. 9).
̹͚͗͏͎͓
̹͇͔͖͕͙͗͗͘
̶͕͚͒͊͘͏
̭͏͙͕͉͇͎͇͈͚͕͉͇͒͋
̶͕͓͗͏͕͉͙͒ͬͣ͘͘
40
Рис. 9. Заплановані функції району Підзамче у 2025 році
Rys. 9. Planowane funkcje Podzamcza w 2025 r.
Підзамче 2025: Сучасна автентичність
Основна мета ревіталізації до 2025 року: Підзамче – це привабливий район сервісно-житлового призначення, що відкритий для туристів та доброзичливий до подорожуючих
Підзамче є багатофункціональним районом і таким воно повинно залишатись,
хоча згідно з програмою ревіталізації Підзамче до 2025 року має дещо змінити
свій характер. Домінуючою функцією стане житлова функція – існуючий житловий фонд буде відремонтовано, будуть побудовані також нові, сучасні апартаменти. Забудовники завжди охоче будують нові житлові будинки недалеко від центру,
оскільки квартири в них завжди користуються попитом. Мешканці району зможуть
пишатись місцем, в якому вони живуть. Більш розвинутою стане мережа бізнеспослуг. Частина об’єктів, що залишилась після закриття виробничих підприємств,
буде переобладнана в офісні центри, будуть побудовані також абсолютно нові офісні центри. Разом із цим, розвиватиметься мережа послуг для населення, зокрема:
школи, лікарні, торгівельні центри, СТО та ін. Радикально зменшиться значення
промисловості, хоча промислові підприємства не зникнуть остаточно з території
41
району. Припускаючи, що після ЄВРО 2012 туристичний рух до Львова набере
обертів, в центрі міста можна сподіватись проявів побічних ефектів інтенсивного,
масового руху туристів, тобто створення натовпів та значного підвищення цін на
певні види послуг. Підзамче, в такому випадку, стане альтернативною територією,
яка приваблюватиме туристів кліматом довоєнних промислових районів та районів, що зберегли свідчення тероризму ХХ ст. (історія єврейського гетто). Завдяки
розвитку т.зв. приміської колії та внаслідок закриття центральної частини міста
для проїзду автомобілів, залізнична станція «Підзамче» виконуватиме функцію
важливого вузла сполучення для мешканців приміських зон та віддалених житлових районів міста.
Досягнення успіху в процесі ревіталізації району Підзамче можливе лише
у випадку залучення мешканців в процес відновлення району. Влада міста Львова,
а також допоміжні програми, як, наприклад, програма «Сприяння Польщі процесам розвитку» можуть лише ініціювати певний процес змін (Етап І). Досягнення
ж кінцевого успіху (Етап ІІ) вимагає зацікавлення територією та участі приватних
інвесторів, а також бажання і використання потенціалу мешканців району.
Реалізація даної концепції ревіталізації району Підзамче відбуватиметься
в два етапи. Перший етап повинен завершитись підготовкою оцінки ситуації та
переліку конкретних заходів для ІІ етапу.
Етап I 2012-2017 Підвищення рівня ідентичності району Підзамче як перспективного центрального району міста Львова: рушійна сила віри в переміни
Реалізація чисельних суспільних та просторових проектів, які підвищують
рівень привабливості району серед мешканців та туристів. Окремі нові приватні
інвестиції в сфері житла та послуг, ремонт фасадів окремих кам’яниць, які здійснюватимуться згідно з діючими стандартами для проектів міського розвитку.
Створення іміджу та ідентичності району Підзамче як цікавого району, що має
своє майбутнє.
Основна мета Етапу І полягає в тому, щоб переконати мешканців, інвесторів,
забудовників туристів та всіх інших, хто пов’язаний зі Львовом, у привабливості
району Підзамче в майбутньому, ці люди повинні повірити, що на Підзамче чекає
велике майбутнє. Ця віра, яка підкріплюватиметься хоча й невеликими проектами,
що будуть реалізовані в рамках програми ревіталізації, народить бажання (осіб,
фірм та установ) безпосередньо долучитись до процесу розвитку Підзамче. Джерела фінансування Етапу І ревіталізації мають бути різними (кошти місцевих підприємців, мешканців міста, Львівської міської ради), але левова частка коштів повинна
походити із зовнішніх джерел фінансування, як, наприклад, з програми «Сприяння
Польщі процесам розвитку». Необхідно впровадити т.зв. моду на Підзамче.
На даному етапі особливо важливу роль відіграватиме промоція району Підзамче у Львові, в регіоні та на міжнародних форумах. З цією метою необхідно налагодити тісну співпрацю із ЗМІ, необхідно запрошувати представників мас-медіа
на різного роду цікаві заходи.
42
Оцінка та розробка програми на завершення Етапу І – 2017 рік. Проведення детального аналізу суспільно-економічної та просторової ситуації району
Підзамче. Аналіз успіхів (кращих практик) та проблем першого етапу ревіталізації. Розробка детальної програми для Етапу ІІ.
Етап II 2018-2025 Підзамче – це приваблива частина центру Львова. Інфраструктурні інвестиції (зокрема, ремонт доріг, інфраструктури, залізничних колій
та дорожніх полотен), загальні генеральні ремонти існуючих кам’яниць. Нові інвестиції на незабудованих ділянках та колишніх промислових теренах: житлове
будівництво та будівництво об’єктів для сфери сервісу.
На даному етапі відбудеться включення району Підзамче до центру Львова
в його широкому розумінні. Т.зв. мода на Підзамче, впроваджена ще в період реалізації Етапу І, призведе до появи нових інвестицій, влада міста зможе реалізувати чисельні інфраструктурні проекти, зокрема провести ремонт покриття вулиць,
встановити безшумну трамвайну колію та ін. Визначення окремих завдань для даного етапу ревіталізації буде можливе лише після здійснення аналізу результатів
Етапу І, тобто у 2017 році.
43
Етап І. Підвищення рівня
ідентичності району Підзамче
як перспективного центрального
району міста Львова
Оцінка
Підзамче привабливий район сервісно-житлового призначення,
що відкритий для туристів і доброзичливий до подорожуючих
2012
Етап ІІ. Підзамче це приваблива
частина центру Львова
2025
2018
Міські та архітектурні стандарти
Завдання 1
Завдання, які будуть
визначені після оцінки
у 2017 році
Завдання 2
Додаткове завдання 1: Розвиток залізничного
руху та залізничної станції Підзамче
Завдання 3
Завдання 4
Додаткове завдання 2: Вшанування пам'яті жертв терору
Завдання 5
Завдання 6
Додаткове завдання 3: Бізнес-сервіс-центри в районі
проспекту Чорновала та вулиці Ставової
Завдання 7
Завдання 8
Додаткові завдання 4: Перетворення колишньої Фабрики
повидла на культурно-розважальний центр
Завдання 9
Завдання 10
Завдання 11
Завдання 12
Pис. 10. Схема Програми ревіталізації Львів-Підзамче
Rys. 10. Schemat Programu rewitalizacji Lwowa-Podzamcze 2012-2025
44
4.3. Eтап I: Перелік обов’язкових завдань в рамках програми
ревіталізації району Підзамче ( зокрема, система
партнерства)
Досягнення мети даного етапу ревіталізації, яку визначено як: підвищення
рівня ідентичності району Підзамче як перспективного центрального району міста Львова вимагає реалізації великої кількості заходів та виконання завдань, 11 з
яких визначені найголовнішими (12 завдання відведено різноманітним додатковим
ініціативам мешканців та підприємців району Підзамче). Дані завдання детально
описані в таблицях, де міститься також інформація щодо очікуваних результатів,
переліку партнерів, а також показники і графік реалізації, а для деяких концепцій також графічне зображення. Перший етап передбачає реалізацію наступних
завдань (рис. 12):
1. Програма ревіталізації внутрішніх дворів
2. Підземний перехід – „галерея Підзамче”
3. Пішохідний маршрут: Замкова Гора – Підзамче
4. Зона настінних розписів
5. Відновлення брам та балконів
6. Позначення об’єктів матеріальної спадщини та підготовка інформаційних дошок
7. Зустрінемось біля джерела – колодязі, фонтани, джерела
8. Місця громадського відпочинку та активності – відновлення парків
та ігрових майданчиків
9. Нестлє/Світоч – музей шоколаду
10. Путівник по району Підзамче – Підзамче в Путівниках (тобто ЛЕГЕНДА про Підзамче)
11. Фестиваль – Свято району Підзамче
12. …….Твій захід
Кожне з 12 завдань, запланованих в рамках І Етапу ревіталізації Підзамче
детально описано в таблицях, більшість заходів та завдань позначена також відповідними написами на рис. 12.
Процесу ревіталізації району Підзамче сприятимуть також проекти, реалізація яких відбуватиметься в безпосередньому сусідстві з територією ревіталізації.
Серед проектів, що спрямовані на підтримку процесів ревіталізації території Підзамче, було визначено чотири найважливіших, а саме:
1. Розвиток залізничного сполучення та залізничної станції «Підзамче»
2. Вшанування пам’яті жертв терору
3. Бізнес-сервіс-центри
4. Перетворення Фабрики повидла на культурно-розважальний центр
45
Першим кроком, необхідним для початку реалізації окремих завдань в рамках
програми ревіталізації Підзамче, буде визначення стандартів міського розвитку
для даної частини міста. Ці стандарти будуть певними показниками, в межах яких
здійснюватиметься реалізація окремих завдань.
Архітектурні стандарти для району Підзамче визначатимуться також із врахуванням діючих норм щодо просторового планування і будуть стосуватись:
– максимальної висоти будинків
– колірної гами фасадів відремонтованих будинків
– допустимої щільності забудови
– стандартів вуличного покриття
– стандартів гідроізоляції фундаментів та дахів
– інвентаризації будинків, які заборонено утеплювати за допомогою пінополістиролу, щоб не знищувати фасадів
– мінімальних стандартів, які стосуються ремонту помешкань їхніми власниками/орендарями
Намисто – метафора ревіталізації району Підзамче
Метафорою і символом ревіталізації району Підзамче може бути намисто, яке
є своєрідною ознакою комплексності та лінійності даного процесу. Першим і найважливішим елементом процесу ревіталізації Підзамче є Надія. Надія на те, що на
даній території буде зроблено щось добре, що ця територія має перспективи щодо
свого подальшого зростання і розвитку. Вже саме існування Надії змінить погляди
мешканців, приверне увагу інвесторів і сприятиме Діяльності на цій території.
Звичайно, будь-яка Надія потребує підтримки у вигляді конкретних, матеріальних
проектів, що матимуть відповідне фінансове забезпечення. Без такої підтримки Надія дуже швидко перетвориться на безнадійність, ще більшу, ніж була попередньо
апатію. Такою діяльністю і заходами будуть 11 конкретних завдань, запланованих
на 20012-2017 рр. в рамках програми ревіталізації району Підзамче. Додаткове
12 завдання буде виключно ініціативою мешканців та підприємців, які в рамках
даного завдання зможуть реалізувати виключно свої ідеї та проекти.
Намисто з кольоровими намистинами стане сувеніром,, що символізуватиме
процес ревіталізації. Його роздаватимуть під час різноманітних свят культури, які
відбуватимуться на даній території, воно буде додатком до путівників по Підзамче,
діти в школах будуть отримувати його у якості нагороди за перемогу та участь
в конкурсах.
Фестиваль
- Свято
Підзамче
Завдання
№9
Завдання
№8
Завдання
№ 11
Підземний перехід
“галерея Підзамче”
Завдання
№7
Завдання
№ 12
Відновлення
брам та балконів
Завдання
№6
Сподівання
Завдання
№5
Дія
Pис. 11. Намисто – метафора ревіталізації району Підзамче
Rys. 11. Paciorki rewitalizacji – metafora i symbol rewitalizacji Podzamcza
Зона
настінних
розписів
Місця громадського
відпочинку та
Завдання
активності
№ 10
відновлення
парків та ігрових
майданчиків
Музей Шоколаду
Нестлє/Світоч
...місце для
Твоєї пропозиції
Пішохідний маршрут:
Замкова гора -Підзамче
Путівник по
Підзамче - Підзамче
в путівниках (тобто
Легенда) про Підзамче
Зустрінемось біля джерела
колодязі, фонтани, джерела
Завдання
№3
Завдання
№2
внутрішніх дворів
Позначення об'єктів
матеріальної спадщини та
підготовка інформаційних дошок
Завдання
№4
Завдання
№1
46
70 140
280
420
M
Завдання № 9:
Музей Шоколаду
Нестлє/Світоч
Рис. 12. Заплановані завдання в рамках ревіталізації Підзамче
Rys. 12. Planowane zadania rewitalizacji na Podzamczu (poza zadaniami edukacyjnymi i kulturalnymi)
0
Місця громадського
відпочинку та активності
– відновлення парків та
ігрових майданчиків
Зустрінемось біля
джерела – колодязі,
фонтани, джерела
Підготовка
інформаційних дошок
Відновлення
брам та балконів
Настінні розписи
Безпечний перехід
через залізничну колію
Пішохідний маршрут:
Замкова гора-Підзамче
Підземний перехід
– "галерея Підзамче"
Ревіталізація
внутрішніх дворів
Проект ревіталізації
на території Підзамче
Межі території,охопленої
47
48
1.
Програма ревіталізації внутрішніх дворів
Опис завдання (підстави, умови, етапи)
Чисельні внутрішні двори на території Підзамче перебувають в поганому стані і слабо
виконують функції місця щоденного відпочинку мешканців, а також функцію публічного мікропростору, що створює умови для укріплення зв’язків із сусідами. Неналежний естетичний вигляд
внутрішніх дворів є також елементом, який знижує привабливість району в цілому: в очах
майбутніх мешканців, потенційних інвесторів та туристів. Гарні, доглянуті двори є свідченням
того, що мешканці люблять місце, де вони живуть, ототожнюють себе з ним і хочуть залишатись
в цьому місці.
Гарні місця в містах притягують до себе. Вони є своєрідним контрастом на загальному сірому
фоні, на фоні бруду та безладу. Такі місця об’єднують також місцеву громаду, яка починає
цінувати спільний простір та намагається підтримувати його в належному стані. Такий лад та
порядок поступово починає займати щоразу більшу територію. Якщо може бути чисто і гарно
у дворі, то так само може бути гарно на вулиці, в парку, на трамвайній зупинці.
Здійснюючи реалізацію проекту з відновлення внутрішніх дворів, можна відновити давно
забуті елементи матеріальної спадщини – старі пристрої, колишній декор внутрішнього двору
і т.д. Саме тому проект відновлення внутрішніх дворів на Підзамче слід розглядати як одне
з пріоритетних завдань процесу ревіталізації.
Процес реалізації даного завдання буде поділено на три етапи:
a) Ідентифікація та розробка проекту з відновлення внутрішніх дворів в рамках програми
співпраці з Львівською політехнікою, Лісотехнічним університетом (розробка проектів
в рамках дипломних робіт студентами архітектурного факультету)
b) Відновлення внутрішніх дворів за активної участі місцевих мешканців
c) Конкурс із врученням нагород за найбільш доглянутий внутрішній двір на території району
Підзамче
Очікувані ефекти
Доглянуті та гарні внутрішні двори повинні стати одним із символів Підзамче. Ефектом
відновлення внутрішніх дворів буде:
– покращення іміджу району, а також покращення його привабливості, що слугуватиме додатковим аргументом для потенційних нових мешканців, фірм та туристів
– мотивація для здійснення наступних кроків та заходів, спрямованих на покращення естетичного вигляду району також в інших місцях
– підвищення рівня відповідальності за спільні цінності та укріплення зв’язків із сусідами
Партнери реалізації завдання
– власники нерухомого майна
– влада міста Львова
– місцева громада – мешканці будинків, внутрішні двори яких будуть відновлюватись
Показники реалізації
– кількість проектів ревіталізації, розроблених
студентами Львівської політехніки
– кількість відновлених внутрішніх дворів
– кількість внутрішніх дворів, що стали переможцями конкурсу
Графік
Розробка проекту з відновлення одного
внутрішнього двору
2.
49
Підземний перехід – «галерея Підзамче»
Підземний перехід – це «брама» до району Підзамче і в певному сенсі його візитка. На
сьогоднішній день це лише темний, в доволі занедбаному стані перехід під залізничною колією,
який веде до занедбаної частини міста. Нема з’їзду для велосипедів. Стіни переходу, які вже
давно ніхто не малював, вкриті малоцікавим графіті. Перехід ледь освітлюється.
Однак, даний простір має великий потенціал. Після ремонту можна відкрити там галерею
з фотографічними та графічними роботами місцевих митців, які були б присвячені району
Підзамче. Для створення такої галереї достатньо буде встановити на стінах переходу 10-12 рам
з підсвічуванням для фотографій і графічних робіт. Протягом року, хоча б 3-4 рази, необхідно буде
змінювати експозицію галереї, яка, передусім, повинна стосуватись Підзамче і представляти його
з різних перспектив (наприклад, пори року, пам’ятки архітектури, внутрішні двори, традиції,
діти, автомобілі, майстерні, образотворче мистецтво, дитячі роботи, роботи інших митців і т.д.).
Займатись організацією експозиції повинна місцева неурядова організація.
Перехід є широкий, посередині розділений колонами, отже, існує можливість створення
частини для пішоходів і доріжки для велосипедів. З обох сторін переходу необхідно буде
зробити з’їзд для велосипедів.
Процес реалізації завдання буде поділено на три етапи:
a) Ремонт підземного переходу під залізничною колією, а також встановлення цілодобового
освітлення та виконання з’їзду для велосипедів
b) Підготовка 10-12 рам з підсвічуванням для фотографій та графічних робіт і встановлення їх
на одній зі стін підземного переходу
c) Фінансування друку нових фотографій (графічних робіт) для зміни експозиції 3-4 рази в рік,
а також виставлення робіт в галереї (наглядом за «галереєю», процедурою вибору тематики,
авторів та конкретних робіт, організацією вернісажів повинна зайнятись місцева неурядова
організація)
– підвищення рівня привабливості району та покращення його іміджу, зокрема створення
зони, яка може привернути увагу туристів
– підтримка процесу формування локальної ідентичності мешканців Підзамче шляхом чисельних виставок, що підкреслюють цінні елементи простору і життя Підзамче
– підвищення рівня безпеки в підземному переході та пристосування його до руху велосипедів
– привернення уваги ЗМІ до району Підзамче
– місцева неурядова організація
– «Укрзалізниця»
Показник реалізації
– відновлений підземний перехід
– будівництво з’їздів для велосипедів
– створення галереї з 10-12 рамами
Графік
Підготовка проекту, ремонт підземного переходу
та виконання з’їздів для велосипедів та галереї 20 місяців
50
̫͍͕͉͇͔͕͖͇͉͇͔͔͌͗͌͒͒͌͗ͥͦ͘͝
3.
51
Пішохідний маршрут: Замкова Гора – Підзамче
Пізамче розташоване у підніжжя замкової Гори, але для туристів чи мешканців Львова, що
гуляють на Високому замку, не прокладено жодної доріжки, якою б можна були зійти до
Підзамче, а з Підзамче піднятись на Замкову гору. В результаті, всі, хто відвідує Високий
замок та потрапляє на оглядовий майданчик, змушені вертатись в центр тією ж дорогою, якою
прийшли.
Існує необхідність прокладення короткого відрізку доріжки, яка б вела від вже існуючих стежок
через схил Замкової гори до околиць залізничної станції «Підзамче». Ця пішохідна доріжка
може бути прокладена із врахуванням природного рельєфу терену та існуючих ярів. Частково
вона може проходити сходами, розташованими на схилі гори, що зменшить її вплив на природне
середовище.
Прокладання доріжки, що з’єднуватиме Замкову гору з Підзамче вимагає також у будівництва
пішохідного переходу через залізничну колію недалеко від залізничної станції «Підзамче». На
даний час існують лише несанкціоновані стихійні пішохідні переходи через залізничну колію,
якими користуються місцеві мешканці.
Процес реалізації даного завдання буде поділено на два етапи
Визначення та прокладання пішохідного маршруту, що веде від Замкової гори в район Підзамче
Визначення та створення легального пішохідного переходу через залізничну колію недалеко від
залізничної станції «Підзамче»
– збільшення кількості туристів, які відвідуватимуть Підзамче, побувавши на Замковій горі –
включення району Підзамче до системи пішохідних маршрутів у Львові
– підвищення рівня безпеки осіб, що перетинають залізничну колію в районі залізничної
станції «Підзамче»
– «Укрзалізниця»
– Регіональний ландшафтний парк «Знесіння»
– один пішохідний перехід через залізничну колію
– визначення і прокладання пішохідної
доріжки, що веде на Замкову гору
Графік
Підготовка проекту та будівництво пішохідного
переходу через залізничну колію – 20 місяців
Підготовка проекту та прокладання пішохідної
доріжки, що веде на Замкову гору – 24 місяці
52
̞͔͚͖͕͔͕͍ͥͬͬͬ͋ͬ͋͗ͬ͑͘͟͜͞͏
̩͚͒͏ͬ͝
̮͇͖͇͔͕͉͇͔͖͕͔͕͍͒ͬͬͬ͋ͬ͋͗ͬ͑͟͜͏
̶͎͕͌͗͌ͬ͋͌͗͌͑͒ͬͥ͋͒ͦ͜͞
͚͍͈͕͉͕͕͕͒͊͑͗͘͏͙͚͉͇͔͔ͦ͘
̱͇͖͒͏ͦ͝
̫͍͕͌͗͌͒
̮͇͎͔͒ͬ͏͔͇͙͇͔ͬͦ͘͞͝
̫͍͕͉͇͔͕͖͇͉͇͔͔͌͗͌͒͒͌͗ͥͦ͘͝
4.
53
Зона настінних розписів
Чисельні промислові та сервісні заклади, розташовані на території Підзамче, оточені, зазвичай,
брудними стінами, які негативно впливають на імідж району. Такі стіни можуть стати чудовим
основою для настінних розписів, а саме для створення цікавих графіті.
Настінні розписи – це широкоформатні картини, що виконуються в техніці графіті. Графіти,
виконані на Підзамче, можуть розповідати про історію цього місця, а також історію регіону чи
країни. Такі широкоформатні картини додадуть динаміки, кольорів та енергії цьому сірому і
нецікавому простору.
Настінні розписи – це не примітивне графіті, це витвір мистецтва, що створюється для
демонстрації певної історії.
Виконати настінні розписи зможуть безкоштовно студенти художніх ВУЗів, або ж інші
ентузіасти, витрати полягатимуть лише у підготовці стін та закупівлі фарб.
Процес реалізації даного завдання буде поділено на два етапи:
Виконання 10-12 настінних картин невеликого розміру (1-2 метри)
Виконання 305 настінних картин великого розміру
– настінні розписи повинні стати одним із символів Підзамче та однією з візитних карточок
Львова. Настінні розписи, запроектовані та виконані належним чином, допоможуть досягти
наступних ефектів, зокрема:
– покращать естетичний вигляд району за рахунок цікавої колористики та нетипових форм
оздоблення старих та брудних міських стін
– додадуть району Підзамче молодого, сучасного, динамічного та, одночасно, оригінального
вигляду
– стануть одним з елементів, який приваблюватиме туристів на Підзамче
Партнери реалізації проекту
– власники нерухомого майна (міських стін), на яких будуть виконуватись розписи
– місцева громада – настінні розписи повинні схвалити мешканці району
– 3-5 великих настінних графіті, що матимуть декілька метрів
– 10-12 графіті середнього та малого розміру (приблизно 1-2 метри)
Графік
Підготовка проекту та виконання великого
графіті – 6 місяців
Підготовка проекту та виконання малого
графіті – 2 місяці
54
[1]
[3]
[2]
[4]
[5]
[6]
Credits (all of them from Flickr): [1] xornalcerto, [2] eli.pousson, [3] NeverLeaveLondon , [4] magro_kr , [5] andrewtcrummy , [6] bochalla
5.
55
Відновлення брам та балконів
Більшість житлових будинків на території Підзамче – це об’єкти, зведені ще до війни, які
частково знаходяться під охороною як історичні пам’ятки архітектури. Фасади, балкони, брами
та інші деталі у більшості випадків є дуже цікавими, але доволі часто перебувають у жахливому
стані. Іноді до будинків добудовуються балкони, балкони скляться, що знищує фасад будинку
або окремі його елементи. Брами до кам’яниць реставруються неналежним чином, а в деяких
випадках взагалі замінюються на нові, абсолютно стандартні конструкції.
Було б добре провести генеральний ремонт кам’яниць повністю. У зв’язку із відсутністю
фінансових коштів, а також невеликою кількістю об’єднань співвласників, які були б в стані
самостійно оплатити генеральний ремонт будинку, пропонується в рамках програми ревіталізації
розпочати ремонт менших кам’яниць. Також в рамках програми ревіталізації слід звернути увагу
на відновлення вхідних брам та балконів. Місцева громада, беручи навіть невелику фінансову
участь в реалізації даних проектів, зможе наново відкрити красу деталей та красу дерев’яних
вхідних брам.
Слід звернути увагу на те, що подібну роботу на території Львова здійснює німецьке товариство
GIZ, яке реалізує свою програму ревіталізації, тому заплановані в рамках даного завдання заходи
доповнювали б ті проекти, які контролюються товариством GIZ.
Процес реалізації завдання буде поділено на етапи:
a) Ремонт автентичних дерев’яних вхідних брам
b) Відновлення балконів та демонтаж прибудов і засклення, що виглядають неналежним чином
– береження автентичних вхідних брам та їх захист від поступового знищення, привернення
уваги мешканців кам’яниць до цікавих елементів брам
– ремонт балконів та повернення автентичного вигляду старим кам’яницям, рятування від
знищення цінних архітектурних деталей
– мешканці кам’яниць з цінними, дерев’яними брамами, а також власники квартир із прибудованими балконами
– житлові кооперативи (ЛКП, ОСББ)
– кількість відновлених дерев’яних
брам – приблизно 10-15 в рік
– кількість відремонтованих балконів –
приблизно 10 в рік
Графік
Відновлення дерев’яної брами – 2 місяці
Ремонт балкону – 3 місяці
56
̫͍͕͉͇͔͕͖͇͉͇͔͔͌͗͌͒͒͌͗ͥͦ͘͝
6.
57
Позначення об’єктів матеріальної спадщини та підготовка
інформаційних дошок
Чисельні історичні будинки на території Підзамче жодним чином не позначені. В рамках
ревіталізації необхідно буде позначити всі історичні будинки, використовуючи інформаційні
дошки ні взірець тих, що вже встановлені на будинках на Площі Ринок.
Для того, щоб зробити малопомітне, нічим не привабливе місце більш цікавим, часто
використовують ЛЕГЕНДИ. Наприклад, ХІХ-вічні сходи можуть бути просто сходами, або
ж одним з елементів сцени драматичної любовної історії. Різниця полягатиме лишу в існуванні
історії чи ЛЕГЕНДИ. Саме таким носієм історій та ЛЕГЕНД будуть 10-12 інформаційних дошок,
які міститимуть інформацію про те, що на цьому місці існувало чи відбувалось, як мешканці
проводили свій вільний час, хто з відомих чи важливих людей тоді тут жив, хто з них що зробив
або винайшов, чим цінний даний будинок або пам’ятник і т.д. Буде описана також історія
Львівського єврейського гетто та історія церкви св. Парскевії
a) Позначення всіх історичних пам’яток культури та архітектури за допомогою інформаційних
дошок (на взірець дошок встановлених на Площі Ринок у Львові)
b) Підготовка та встановлення 10-12 інформаційних дошок з описом цікавих, вартих уваги
місць та об’єктів на території Підзамче (тексти, фотографії, рисунки до таблиць будуть підготовленні в рамках завдання 5)
– експозиція об’єктів матеріальної спадщини
– надання інформації щодо цікавих місць, видатних осіб, що жили і живуть в цьому районі,
подій і т.д. шляхом встановлення інформаційних дошок для мешканців і туристів
– підвищення рівня туристичної привабливості району Підзамче
– власники нерухомого майна
– місцева громада
Показники реалізації:
– кількість позначених об’єктів
– кількість інформаційних дошок
Графік
Позначення історичних об’єктів – 12 місяців
Підготовка 10-12 інформаційних дошок - 12
місяців
58
7.
Зустрінемось біля джерела – колодязі, фонтани, джерела
Колодязі, помпи, фонтани, струмки – все це ті місця, які з давніх-давен виконували у Львові
дуже важливу роль, що була пов’язана не лише з функцією забезпечення водою. Це завжди
були місця навколо яких вирувало щоденне життя, місця, біля яких збирались мешканці щоб
поговорити, біля яких бавились діти, а ввечері зустрічались закохані пари. Ці місця мають багату
історію, з деякими з них пов’язано багато легенд, історій та анекдотів, що зберігаються в пам’яті
мешканців. Розвиток мережі водопостачання в ХХ ст. призвів до того, що місця, які традиційно
у Львові були пов’язані з можливістю набрати воду, втратили своє первісне значення.
Відновлення місць, які історично були пов’язані із можливістю набрати воду на території
Підзамче та створення навколо них привабливого публічного простору дозволить зберегти цю
оригінальну культурну спадщину та креативно використати її, роблячи міський простір більш
привабливим, об’єднуючи та активізуючи місцеву громаду.
a) Відновлення території навколо джерела на вул. Замковій
b) Відновлення фонтану та прилеглої до нього території на площі біля залізничної станції
«Підзамче» (вул. Огіркова)
c) Ідентифікація всіх існуючих колодязів на території, що підлягає ревіталізації, а також відновлення хоча б однієї такої помпи на потреби місцевих мешканців
Закладається, що джерела/помпи/фонтани стануть одним із символів Підзамче. Окрім
довготривалих та помітних результатів у вигляді відреставрованих історичних фонтанів/місць, де
традиційно набиралась вода, а також покращення якості публічного простору навколо цих місць,
головна т.зв. додана вартість даного завдання пов’язана із додатковими ефектами, зокрема:
– підвищенням рівня привабливості та покращенням іміджу району,
– залученням нових користувачів (мешканців, туристів) та збільшенням попиту на місцеві
послуги
– пробудженням почуття гордості за свій привабливий район та існуючі на його території
пам’ятки
– підвищенням рівня вимог щодо якості публічного простору та мотивацією до здійснення
подібних заходів; як наслідок – підтримка процесів ревіталізації
– власники нерухомості, де розташовані об’єкти, що пов’язані з водою
– місцева громада – зібрання міні-історій, які пов’язані з цими місцями, участь в розробці
проектів ревіталізації публічного простору
– кількість відновлених місць, які
пов’язані із забезпеченням водою
– мапа існуючих колодязів та джерел, які існують на території Підзамче, але не використовуються
Графік
Розробку проекту, виконання та введення в дію одного
з місць на території Підзамче, де б можна набрати воду,
можна здійснити протягом одного календарного року.
В рамках програми ревіталізації буде здійснюватись
реалізація одного такого проекту в рік
8.
59
Місця громадського відпочинку та активності –
відновлення парків та ігрових майданчиків
На території району існує декілька ігрових майданчиків, які використовуються вже дуже давно,
тому перебувають у знищеному стані. Є мало парків, які б мали спеціально обладнані місця для
людей, що прагнуть спокою та відпочинку.
Доглянуті парки є одним з елементів, що впливає на підвищення рівня привабливості району та
стимулює ріст цін на нерухомість. Для потенційних мешканців і підприємців створення гарного і
привабливого парку може бути підтвердженням того, що даний район має серйозні перспективи
щодо свого подальшого розвитку, бо в протилежному випадку хто ж би інвестував у розвиток
парків, дитячих та спортивних майданчиків.
Існування такого простору ще більш об’єднує місцеву громаду, створюючи їй умови та місце для
зустрічей.
На території Підзамче існує декілька місць де б можна було розбити невеличкі міські парки чи
зробити дитячі майданчики. В рамках програми ревіталізації буде відновлено :
a) Дитячий майданчик на вул. Жовківській
b) Парк на вул. Хмельницького
c) Шкільний спортивний майданчик на вул. Шкільній
– об’єднання місцевої громади шляхом створення спеціальних місць для
– покращення іміджу та привабливості Підзамче
– створення умов для безпечного проведення часу дітей та молоді
– власники ділянок на яких існують і повинні бути відновлені парки дитячі та спортивні майданчики
– місцева громада
– кількість відновлених парків, ігрових та
спортивних майданчиків
– кількість осіб, що відвідує вищеназвані
місця для відпочинку
Графік
Підготовка проекту та відновлення одного
такого місця – 18 місяців
60
1
1
1
̫͍͕͉͇͔͕͖͇͉͇͔͔͌͗͌͒͒͌͗ͥͦ͘͝
61
2
2
2
̫͍͕͉͇͔͕͖͇͉͇͔͔͌͗͌͒͒͌͗ͥͦ͘͝
62
3
3
3
̫͍͕͉͇͔͕͖͇͉͇͔͔͌͗͌͒͒͌͗ͥͦ͘͝
9.
63
Нестлє/Світоч – музей шоколаду
Кондитерська фабрика «Нестлє/Світоч», яка розташована на території району Підзамче, – це
підприємство, що має великі традиції та продукція якого відома як на території України, так
і поза її межами.
В багатьох країнах ЄС щоразу більше стають популярними різноманітні музеї техніки, які
відкриваються на території існуючих промислових підприємств. Зокрема, цікавими є музеї,
що створюються на підприємствах, які існують в даному місці вже декілька десятків років.
Пов’язане це з унікальною можливістю використати будинки, що мають історичну вартість та
продемонструвати обладнання, яке на сьогоднішній день вже не використовується. З огляду на
постійне вдосконалення та оновлення процесу виробництва, заклади зменшують територію,
відведену під виробничі приміщення, створюючи, таким чином, можливість будівництва
подібних музеїв.
Подібний мультимедійний, сучасний музей можна створити і на території кондитерської фабрики
«Світоч», яка розташована на території Підзамче у Львові. Концерн «Нестлє» розширює свою
діяльність у Львові, плануючи відкрити у 2011 році Nestle Business Service Centre Europe, в якому
буде створено 350 робочих місць.
Отже, завдяки партнерству та співпраці приватних і державних установ, а також організацій
подібний музей можна створити на території Підзамче. Його відкриття могло б стати гарним
підтвердженням змін, що відбуваються на даній території, а також одним з елементів, які
приваблюють туристів та впливають на позитивний імідж Підзамче.
– символічна зміна іміджу та функції району: від промисловості до сервісних послуг
Партнери реалізації проекту
– Нестлє/Світоч
Графік
визначаються
визначається
64
10.
Путівник по району Підзамче – Підзамче в Путівниках
(тобто ЛЕГЕНДА про Підзамче)
Опис завдання (підстави, умови, етапи )
На сьогоднішній день Підзамче є доволі анонімною частиною міста Львова. На цій території недостатня кількість цікавих місць, музеїв, історії. З іншої сторони, це територія, що має великі, мультикультурні традиції, які нараховують не одне сторіччя і які варто відновити та продемонструвати.
Для того щоб виділити Підзамче з-поміж інших районів, показати його специфіку, необхідно віднайти, а якщо це неможливо, тоді створити ОПОВІДАННЯ (легенду, міф) про Підзамче.
Окрім того, Підзамче може стати елементом туристичного маршруту для тих, кого цікавить щось
більш «екзотичніше», ніж Площа Ринок та проспект Свободи. Такий туристичний маршрут
можна розробити і представити у формі путівника по району Підзамче. Такий матеріал повинен
мати гарну форму, тобто бути невеликим за змістом, містити гарні фотографії, привабливі
малюнки та зображення, цікаві історії, анекдоти та спостереження. В процесі підготовки такого
путівника віднайдуться і найважливіші постаті та діячі, а також пам’ятники і легенди.
На підставі підготовленого для путівника матеріалу будуть підготовлені також тексти для
10 інформаційних дошок, які в подальшому будуть встановлені у різних частинах району
Підзамче і міститимуть інформацію про цікаві місця та пам’ятки архітектури.
Додатково, необхідно звернутись до видавців путівників та розмістити в путівниках по Львову
хоча б деякі цікаві факти та інформацію, яка стосується Підзамче.
Процес реалізації даного завдання буде поділено на етапи:
a) Підготовка і видання (в електронному вигляді та у формі путівника, мінімум трьома мовами:
українською, англійською та польською), а також розповсюдження путівника по Підзамче
b) Розміщення інформації про видатні місця та історичні пам’ятки на території Підзамче в 20
найбільш популярних туристичних путівниках по Львову (зокрема, в Lonely Planet, Pascal,
Bezdroża, Rewasz, путівниках німецько., французькою, іспанською та італійською мовами)
c) Підготовка матеріалів для 10 інформаційних дошок, які в рамках завдання ххх будуть встановлені на території Підзамче
– збільшення інформації про Підзамче в путівниках по Львову
– підвищення рівня обізнаності стосовно існування та привабливості Підзамче у Львові серед
населення і туристів
– збільшення напливу туристів
–
–
–
–
місцеві неурядові організації, школи, спортивні клуби, музичні групи
мешканці, зокрема особи старшого віку
влада міста Львова
місцева громада – зібрання міні-історій, які пов’язані з цією територією, участь в розробці
проектів ревіталізації публічного простору
– кількість проданих/розданих путівників
по Підзамче
– кількість путівників, що містять інформацію про місця, що варті уваги на території Підзамче
Графік
Підготовка та видання путівника по Підзамче –
прибл. 20 місяців
Ознайомлення авторів 20 путівників з
інформацією про туристичну привабливість
території Підзамче – 6 місяців
11.
65
Фестиваль – Свято Підзамче
Організація свята мікрорайону, і навіть вулиці – це дуже популярний в багатьох містах ЄС
спосіб підтримки локальної ідентичності та промоції міста. Такого роду події є, як правило,
демонстрацією активності мешканців. В рамках свята мікрорайону виступають місцеві музичні
колективи, відбуваються показові матчі за участю місцевих спортивних команд, виступають
дитячі танцювальні, балетні та театральні колективи, які демонструють номери та вистави, що
підготували протягом року. Жінки готують місцеві делікатеси, лицарі влаштовують історичні
двобої, а ввечері влаштовується гуляння із пивом та музикою. Організовуються також виставки
живопису, скульптури і т.д., проводяться шахові турніри. Під час свята автентичність, місцевий
характер та атмосфера є більш важливі ніж професіоналізм та високий рівень виконання.
Таке свято слід також організовувати один раз в рік на Підзамче. Для мешканців району це буде
гарна можливість зустрітись, зав’язати нові знайомства, а також нагода показати скільки всього
цікавого відбувається в житті району.
Початково свято може бути одноденним, але поступово, по мірі набуття популярності, воно
повинно перетворитись в подію, що триватиме два, і навіть три дні (наприклад, п’ятниця-суботанеділя). Організатором Свята Підзамче повинна виступити місцева неурядова організація.
– формування локальної ідентичності мешканців Підзамче
– привернення уваги ЗМІ до Підзамче і промоція району в місті та регіоні
– місцевий розвиток
–
–
–
–
–
влада міста Львова
місцева неурядова організація
ЛКП та власники нерухомого майна
місцеві підприємці
школи та заклади культури, що функціонують на території Підзамче, а також місцеві спортивні команди, мистецькі колективи та ін.
Показники реалізації:
– кількість осіб, що бере участь у святі
Підзамче
– кількість та тривалість культурних подій в рамках свята Підзамче
– кількість осіб та колективів, що виступатимуть під час свята Підзамче
Графік
Свято повинно відбуватись один раз в рік,
найкраще до початку літніх канікул. Організація
та проведення свята – 10 місяців.
66
12.
…….Твій захід
Опис завдання (підстави, умови, етапи )
;)
?
?
Графік
?
?
67
4.4. П роекти для підтримки процесу ревіталізації району
Підзамче
Реалізація проектів, спрямованих на підтримку процесів ревіталізації та розвиток Підзамче, відбуватиметься в безпосередньому сусідстві з територією ревіталізації. Передбачається, що внаслідок реалізації даних проектів зросте туристичний рух та зацікавлення даними теренами мешканців Львова, туристів, а також
підприємців. Серед проектів, що спрямовані на підтримку процесів ревіталізації
території Підзамче, було визначено чотири найважливіших, а саме:
1. Розвиток залізничного сполучення та залізничної станції «Підзамче»
2. Вшанування пам’яті жертв терору
3. Бізнес-сервіс-центри
4. Перетворення Фабрики повидла на культурно-розважальний центр
Розвиток території Підзамче вимагає вдосконалення транспортного сполучення, яке передбачає будівництво декількох ділянок доріг місцевого значення, як це
представлено на рис. 13. Розвиток сфери послуг на території Підзамче призведе до
необхідності визначення зони, в якій буде відбуватись лише рух пішоходів, трамваїв та велосипедів, а також зони інтенсивного руху автомобільного транспорту.
70 140
280
420
M
Рис. 13. Проекти, спрямовані на підтримку ревіталізації Підзамче
Rys. 13. Projekty wspierające rewitalizację Podzamcza.
0
Перетворення
колишньої Фабрики
повидла на культурно
- розважальний центр
Офісний центр
Торгівельний центр
Вшанування жертв терору
Розвиток залізничного
руху та залізничної
станції Підзамче
Проекти, що підтримують
процес ревіталізації
району Підзамче
Території, на
яких планується
зосередити більшість
об’єктів сфери послуг
Заплановані основні
траси автомобільних доріг
Заплановані пішохідно
-велосипедні траси
Заплановане
сполучення вулиць
68
69
4.4.1. Розвиток залізничного сполучення та залізничної станції
«Підзамче»
Одним з ключових проектів, що вплине на вдосконалення руху громадського
транспорту в межах міста мають стати два проекти, які пов’язані з залізничною
станцією «Підзамче».
Перший з них полягає у відновленні використання міської залізничної лінії
для пасажирських перевезень. Передбачається, що лінія з’єднуватиме основні
житлові райони (Сихів, Замарстинів) з територією, де зосереджена господарська
діяльність міста, зокрема промислові підприємства (Рясне, район Залізничного
вокзалу), а також підприємства та організації сфери обслуговування (Підзамче).
Одночасно з обмеженням руху автомобільного транспорту в центральній частині
Львова, громадський транспорт в подальшому набуватиме щоразу більшого значення.
Досвід функціонування рейкового автобусу в період з XII 2009 до VI 2010 на
лінії Сихів-Підзамче дозволяє зробити висновки на майбутнє. На даній трасі використовувався сучасний рейковий автобус польського виробництва PESA 620M-004,
розрахований на 167 місць для пасажирів, з яких 93 сидячих місця. Проїзд даним
маршрутом, враховуючи зупинки, тривав 53 хвилини. Протягом дня здійснювалось 14 рейсів. Нажаль, у квітні 2010 року через нерентабельність маршрут був
закритий. До найбільших недоліків даного рішення слід віднести його відокремленість від решти транспортної системи міста (тролейбуси, трамваї, автобуси) як з
точки зору траси, так і з точки зору тарифів. Нова концепція розвитку залізничного
сполучення в межах міста повинна враховувати:
 інтеграцію нових сполучень з існуючою системою громадського транспорту міста
 існуючі розклади руху
 інтеграцію системи тарифів на залізничні перевезення в межах міста з існуючою тарифною системою громадського транспорту, тобто щоб існувала можливість використання квитків для проїзду іншими видами міського
громадського транспорту
 внесення змін в розклад зупинок таким чином, щоб подорожуючі могли
швидко пересісти із залізничного транспортну на інший
 сучасні пішохідно-велосипедні маршрути, що з’єднують зупинки залізничного транспорту з центром того чи іншого району
 інфраструктуру навколо зупинок, наприклад, місця для паркування велосипедів.
Другим важливим елементом інтенсифікації використання залізничної станції «Львів-Підзамче» є запуск туристичного та пасажирського маршруту, який би
з’єднував Підзамче з Личаковом. Протягом останніх кількох років періодично
здійснювались екскурсії цим туристичним маршрутом, однак регулярних паса-
70
жирських перевезень за даним маршрутом не було. Це було пов’язано з наступними проблемами, зокрема:
– поганим технічним станом колії
– відсутністю електрифікації
– продажем будинку залізничної станції «Личаків» та переобладнанням
його у житловий будинок.
Розумно було б підтримувати залізничну лінію у належному технічному стані, який дозволив би використовувати її в майбутньому.
Рис. 14. Схема руху рейкового автобусу в 2009-2010 рр.
Rys. 14. Schemat ruchu autobusu szynowego w latach 2009-2010
Джерело: Зуб 2011a/ Źródło: Zub 2011a
71
Рис. 15. Запланована туристична залізнична колія Підзамче-Личаків
Rys. 15. Planowana kolejka turystyczna Podzamcze-Łyczaków
Джерело: Зуб 2011a/ Źródło: Zub 2011a
4.4.2. Вшанування пам’яті жертв терору
a) Музей «Територія Терору», який планується відкрити на проспекті Чорновола, 45, тобто в безпосередній близькості від території ревіталізації, має
стати великим, сучасним, об’єктом, який вшановуватиме пам’ять жертв
репресій на території Західної України в ХХ ст. Планується, що масштаб
та розмір експозиції даного музею зроблять його одним з найчастіше відвідуваних музеїв у Львові (рис. 16). Існування такого музею спричинить
збільшення кількості туристів на тій території Підзамче, яка підлягає ревіталізації. Однак, до сьогоднішнього дня невідомо, коли і за рахунок яких
коштів буде створено даний музей. Формально він вже існує, і з детальним
планом його розвитку (рис. 22) можна ознайомитись на інтернет-сторінці
http://territoryterror.org.ua
72
Рис. 16. Візуалізація запланованого музею «Територія Терору»
Rys. 16 Wizualizacja planowanego Muzeum Terytorialnego Terroru
Джерело/Źródło: http://territoryterror.org.ua
b) Варто звернути увагу на маркетинговий потенціал, що пов’язаний із історією життя Христини Хігер, яка в часі ІІ світової війни мешкала у Львові
на території єврейського гетто і залишилась живою, а також із виданням
книги її спогадів та фільмом Агнєшки Холанд «У темряві», який описує
історію її врятування та показує терени історичного Підзамче, що знаходились між залізничною колією та центром міста1…Все це в майбутньому
може вплинути на зростання кількості туристів на цих теренах, зокрема
у випадку належного відновлення львівських каналів, де переховувались
євреї під час війни, яке буде своєрідним увічненням пам’яті єврейської
громади у Львові.
1
Укриття, в якому переховувалась Христина Нігер знаходилась в районі костелу св. Марії
Сніжної
73
4.4.3. Бізнес-сервіс-центри:
Як на частині території, що підлягає ревіталізації, так і навколо неї планується реалізація великих інвестицій, пов’язаних з майбутнім розвитком сектору
послуг. Програмою ревіталізації Львів-Підзамче передбачений благоустрій території, що полягатиме у змінах на території колишнього єврейського гетто в межах
двох кварталів, зокрема:
– території колишньої лікарні, що була побудована на місці колишнього
ринку, де торгували худобою і з однієї сторони якої проходить залізнична
колія, а з другої сторони – проспект Чорновола та вулиці Хімічна і Джерельна. На цій території планується побудувати сучасний офісний центр,
який складатиметься з кількох будинків, з яких декілька будуть висотними
(рис. 23 та рис. 24).
– кварталу вулиць Кушевича-Лемківська-Хімічна-пр. Чорновола-залізничний віадук, де заплановано будівництво торгівельного бізнес-центру та
підземного паркінгу.
Інвестиції, пов’язані з новим центром, де будуть зосереджені різноманітні послуги, які не обмежуватимуться лише задоволенням потреб району, стосуються
також безпосередньо т.зв. бази території ревіталізації Львів-Підзамче. Дані інвестиції можна поділити на дві частини:
– ті, що будуть здійснюватись на території в рамках програми ревіталізації,
якою займається GIZ , тобто на південь від залізничної колії. Територія –
частково територія Підзамче, що включена до програми GIZ, до вул. Під
дубом. На даній території планується:
o побудувати офісний центр з багатоповерховим паркінгом на розі вулиць Джерельна та Під дубом, на місті сьогоднішньої станції технічного обслуговування;
o побудувати великий торгівельний центр «Під Дубом», що простягатиметься від вул. Джерельної до площі 700-річчя Львова.
– ті, що будуть здійснюватись в районі вулиць: Замарстинівська-Хімічна_
Липинського+пр. Чорновола, тобто на північ від території ревіталізації
o в південній частині даної території розташовані приміщення лакофарбового заводу. На колишніх промислових територіях планується створити
адміністративний центр, де житлові будинки будуть поєднані з невеликою кількістю об’єктів офісного та торгівельного призначення
o в північній частині території, на вул. Липинського приватний інвестор
планує побудувати великий торгівельний центр.
У зв’язку із зосередження великої кількості об’єктів сервісного призначення
на території колишньої лікарні, варто внести корективи щодо сполучення залізничної зупинки «Гната Хоткевича» на пр. Чорновола з майбутнім офісним цен-
74
тром. В подальшому, при умові відновлення руху рейкового автобусу, це дозволить
взяти частину пасажирських перевезень, обмежуючи рух залізничного транспорту,
що було пов’язано з проїздом на роботу декількох тисяч людей.
Рис. 17. Офісний центр, будівництво якого планується у західній частині
території Підзамче, що підлягає ревіталізації (в районі проспекту
Чорновола)
Rys. 17. Planowane centrum biurowe w zachodniej części obszaru rewitalizacji
w Podzamczu
Джерело/Źródło:концепція ДП ДІПМ „Містопроект” Крупа П.І (з використанням матеріалів
ПП«Проект-Центр»)
75
Рис. 18. Візуалізація офісного центру, будівництво якого планується у
західній частині території Підзамче, що підлягає ревіталізації (в
районі проспекту Чорновола)
Rys. 18. Wizualizacja planowanego centrum biurowego w zachodniej części
obszaru rewitalizacji w Podzamczu
Джерело/Źródło:концепція ДП ДІПМ „Містопроект” Крупа П.І (з використанням матеріалів
ПП«Проект-Центр»)
4.4.4. Перетворення Фабрики повидла на культурно-розважальний
центр
На даний час тривають роботи, пов’язані з розробкою концепції впорядкування адміністративних будинків на території одного з місцевих промислових підприємств, розташованого на вул. Хмельницького, 122. Дані будинки були побудовані
ще на початку ХХ ст. у стилі історизму. Після 1945 року ці будівлі використовувались винзаводом «Молдавино», пізніше – виробничим підприємством «Дари
природи», а вже потім Фабрикою повидла. Останнім часом в цьому місці проводились різноманітні мистецькі акції. Зараз в процесі розробки знаходиться комплексний план впорядкування будинків – існує концепція створення в цьому місці
культурно-розважального центру. Загальна площа будинків становить 1050 м²,
площа земельної ділянки, на якій вони розташовані, становить 1214 м², загальна
кубатура будинків – 6338 м³.
76
Фото 1. Фабрика повидла
Zdj. 1. Fabryka Powideł
Автор/Autor: Андрій Шуляр/Andriej Szuljar
Фото. 2. Один із заходів на території Фабрики повидла
Zdj. 2. Jedno z wydarzeń kulturalnych w Fabryce Powideł
Автор/Autor: Андрій Шуляр/Andriej Szuljar
77
5. Система моніторингу
Необхідним складовим елементом програми ревіталізації Підзамче буде система моніторингу, завдяки якій можна буде: прослідити за процесом змін, ідентифікувати проблеми, зібрати та пропагувати в подальшому добрі практики, інформувати місцеву громаду та оцінити результати процесу в цілому. Система моніторингу Програми ревіталізації Львів-Підзамче буде складатись з 3 елементів:
– щорічних звітів з моніторингу, яку будуть містити оцінку матеріальнофінансового прогресу, а також підсумовувати успіхи та ідентифікувати
проблеми;
– оцінки кінцевих результатів, здійснення якої заплановано на 2017 рік, на
завершення І Етапу ревіталізації та в якості підготовки до ІІ Етапу ревіталізації даного простору;
– системи інформування місцевої громади про хід та результати процесу
(суспільний моніторинг).
5.1. Щорічний Звіт з моніторингу процесу ревіталізації Підзамче
Після завершення кожного року передбачається підготовка Звіту з моніторингу процесу ревіталізації Підзамче. Моніторинг процесу ревіталізації Підзамче та
його результати будуть стосуватись трьох основних сфер (табл.1), зокрема будуть
здійснюватись:
– моніторинг ходу робіт (предметний),
– моніторинг виконання бюджету (фінансовий),
– моніторинг перспектив – нестабільність зовнішніх обумовленостей (ризик).
Моніторинг ходу робіт (предметний) дозволить отримати інформацію про
процес втілення програми ревіталізації району Підзамче та дозволить оцінити її
виконання стосовно до поставлених завдань. Він дозволить також порівняти фактичний стан із бажаним станом. Для здійснення предметного моніторингу будуть
використовуватись наступні показники: продукт, результат, вплив (у виключних
ситуаціях).
Фінансовий моніторинг дозволить отримати інформацію щодо фінансових
аспектів реалізації програми, які будуть підставою для оцінювання доцільності
витрат. Даний моніторинг буде полягати у систематичному порівнянні фактичних
витрат (згідно з укладеними угодами) та запланованим бюджетом.
Моніторинг перспектив – нестабільність зовнішніх обумовленостей. Реалізація програми ревіталізації відбувається в атмосфері невпевненості, яка може
загрожувати реалізації задумів, а може навпаки, створювати можливості для досягнення ще більших успіхів, ніж планувалось. Ризик полягає саму у нестабільності, перемінності результату дій чи заходів, яка є результатом шансів і загроз, що
78
з’являються. Сфера даного моніторингу, під час проведення якого застосовуватимуться різні джерела інформації, має бути доволі широка і охоплювати найбільш
важливі, з точки зору реалізації проекту, події, що відбуваються у різних сферах,
зокрема: економічній, політичній, суспільній сфері та сфері культури, технологічній, законодавчій сфері, сфері регулювання та в екологічній сфері. Виявлені ризики повинні розглядатись в контексті їхнього впливу на процеси реалізації окремих
проектів та програму ревіталізації в цілому.
Табл. 1.
Обсяг інформації в рамках щорічних Звітів з моніторингу процесу
ревіталізації району Підзамче
Предметний
моніторинг
Сфера моніторингу
Процес реалізації
завдання
Підготовка пакету
документів
Графік виконання
проектних завдань
Показники
Продукту, результату,
впливу
Фінансовий моніторинг Моніторинг перспектив
Процес витрати коштів
(грошові потоки та
зобов’язання)
Вартість угоди
Джерела фінансування
Прийнятність витрат
Розрахунок за
зобов’язаннями
Перемінність
зовнішніх
обумовленостей
Ідентифікація ризиків
5.2. Оцінювання результатів у 2017 році
В 2017 році, в період завершення реалізації останніх проектів, передбачених
в рамках І Етапу ревіталізації району Підзамче, передбачається здійснення оцінки кінцевих результатів програми ревіталізації. Таке оцінювання відбуватиметься
у вигляді суспільно-економічного дослідження, в рамках якого оцінюватиметься
якість та необхідність, тобто цінність програми. Згідно з європейською практикою та рекомендаціями Ради ЄС (постанова № 1260 від 21 червня 1999 року),
оцінювання результатів відбувається за 4 критеріями, а саме: результативністю
(effectiveness), ефективністю (effi ciency), практичністю (utility) та тривалістю результатів (sustainability).
Оцінювання результатів Програми реевіталізації Львів-Підзамче матиме підсумковий характер. Воно здійснюватиметься з метою:
– представлення результатів програми – вивчення причинного зв’язку між
здійсненими заходами та отриманими ефектами (показники продукту і результату), а також процесами , що розпочались (показники впливу) – демонстрації масштабів успіху чи поразки;
– підтримки процесів навчання, перевірки передумов і планів, зокрема
в контексті наступних програм.
Передбачається, що оцінювання результатів продемонструє доцільність використання коштів, допоможе також показати, як прогнози стосовно Підзамче ви-
5. Система моніторингу
79
правдались на практиці, тобто наскільки ефективними виявились проведені заходи,
а також буде поштовхом до наступних дій. Результати даного оцінювання будуть
також важливим джерелом інформації для громади міста. Оцінювання результатів
процесу ревіталізації Підзамче полягатиме у здійсненні аналізу т.зв. втручання,
починаючи з затрат (матеріальних та фінансових), оцінки безпосередніх результатів (продуктів) та завершуючи впливом…
5.3. Інформування місцевої громади про перебіг процесу
ревіталізації
Для того, щоб мешканці серйозно ставились до процесу ревіталізації та брали
в ньому участь необхідно розробити систему інформування місцевої громади про
перебіг процесу ревіталізації та результати моніторингу. В рамках програми ревіталізації Львів-Підзамче передбачається постійне інформування мешканців даної
території, а також мешканців міста загалом про масштаби та вид заходів, які проводяться, а також про етап, на якому знаходиться даний процес. Це створюватиме
почуття партнерства та співучасті мешканців району в процесі ревіталізації.
Демонстрація досвіду реалізації процесу ревіталізації буде одним з ключових
елементів, який дозволить активізувати та долучити до процесу ревіталізації незалежних від міської влади суб’єктів (фірми та установи). Спілкування з місцевою
громадою можна здійснювати за допомогою Інтернет-сторінки програми, місцевих мас-медіа, шляхом організації та проведення на відновленій території різноманітних заходів та ін.
Щорічний Звіт з моніторингу ревіталізації Підзамче повинен містити окремий розділ з інформацією щодо відношення місцевої громади до заходів та дій, які
проводяться на цій території. Також у звіті про результати програми передбачений
розділ, в якому будуть представлені успіхи та проблеми співпраці з місцевою громадою.
1. Wprowadzenie
83
1. Wprowadzenie
Program rewitalizacji Lwowa – Podzamcze 2012-2025 jest elementem projektu pt.
Poprawa jakości życia mieszkańców jako efekt programu rewitalizacji centrum miasta
Lwowa. Projekt ten, współfinansowany przez Ministerstwo Spraw Zagranicznych RP
w ramach programu Pomoc rozwojowa 2011 r. był realizowany przez Instytut Rozwoju Miast w Krakowie. Kluczowym partnerem realizacji tego projektu na Ukrainie był
Instytut Miasta – jednostka Urzędu Miasta Lwowa, kierowany przez pana Ołeksandra
Kobzarewa. W prace w ramach projektu włączali się także pracownicy Urzędu Miasta Lwowa. Szczególnie zaangażowali się prof. Jurij Kryworuczko – Główny Architekt
Miasta Lwowa oraz pani Lilija Onyszczenko-Szweć – Główny Konserwator Zabytków
Lwowa wraz ze swoimi zespołami. W opracowywanie materiałów graficznych włączyli
się absolwenci architektury hiszpańskiego Universidade da Coruna pracujący w IRM
w ramach programu edukacyjnego Leonardo da Vinci.
Projekt miał zasadniczo dwa cele: edukacyjny oraz aplikacyjny. W ramach wątku edukacyjnego przeszkolono grupę osób, które w przyszłości będą mogły realizować
programy rewitalizacji we Lwowie. Wykorzystano takie narzędzia szkoleniowe jak: wizyta studialna w Polsce, seminaria szkoleniowe we Lwowie, przeprowadzono modelowe konsultacje społeczne w ramach przygotowywania Programu rewitalizacji Lwowa
– Podzamcze 2012-2025. Uczestnicy szkoleń otrzymali publikacje książkowe wydane
przez IRM, omawiające doświadczenia rewitalizacji polskich miast.
Program rewitalizacji Lwowa – Podzamcze 2012-2025 został przygotowany jako
materiał aplikacyjny, mający umożliwić wieloaspektową, realną odnowę tego fragmentu
miasta. Program rewitalizacji… to jednocześnie opracowanie mające ułatwić pozyskiwanie zewnętrznych środków finansowych. Publikacja tego Programu rewitalizacji…
w formie książkowej ma na celu promocję idei i metody rewitalizacji we Lwowie i na
Ukrainie. Rozwiązania rewitalizacyjne zaproponowane dla Podzamcza mogą być wykorzystane także w innych ukraińskich miastach.
Lwów to największe miasto zachodniej Ukrainy, zamieszkiwane przez niemal 800
tys. osób. Dodatkowo, około 300 tys. osób żyje bezpośrednio poza jego granicami, w obszarze metropolitalnym. Lwów jest stolicą obwodu lwowskiego, a także najważniejszym w tej części Ukrainy ośrodkiem turystycznym, gospodarczym, administracyjnym
oraz uniwersyteckim. W ostatnich latach istotnym impulsem rozwojowym dla Lwowa
stało się przyznanie miastu prawa organizacji meczów w ramach piłkarskich mistrzostw
świata EURO 2012. W związku z tą imprezą powstał nowy stadion piłkarski, rozbudowywane jest lotnisko, buduje się i odnawia infrastrukturę drogową, w tym także drogę
łączącą miasto z przejściem granicznym z Polską, Krakowiec-Korczowa.
84
Zabudowa miejska Lwowa, pochodząca z szeregu różnych epok historycznych,
ucierpiała w nieznacznym stopniu podczas wojen w XX wieku. Obecnie stara zabudowa
Lwowa to unikalne, wielonarodowe dziedzictwo, częściowo objęte od 1998 r. ochroną
w ramach Listy Światowego Dziedzictwa UNESCO.
Historyczna, śródmiejska zabudowa we Lwowie, po zakończeniu II wojny światowej ulegała stopniowej, powolnej degradacji, co było cechą charakterystyczną dla tego
typu miast Związku Radzieckiego i szerzej, wszystkich krajów dawnego bloku socjalistycznego. Podejmowane po 1991 r. prace z zakresu renowacji budynków były bardzo
ograniczone z uwagi na brak środków, a wykorzystywane techniki i materiały były często
niewłaściwej jakości. Istniejąca infrastruktura techniczna (wodociągi, kanalizacja i in.)
charakteryzuje się wysokim stopniem wyeksploatowania i wymaga obecnie w dużej mierze wymiany. Należy jednak podkreślić, że pomimo trudności finansowych z roku na rok
rośnie liczba kamienic i budynków, które są właściwie remontowane i odzyskują dawny
blask. Szczególnie wiele pozytywnych przykładów można zaobserwować w okolicach
Rynku oraz Prospektu Svobody. Dobrymi przykładami udanych renowacji są lwowskie
cerkwie i kościoły, których stan jest już zazwyczaj dobry. Niestety w staromiejskich
dzielnicach oddalonych nieco od ścisłego centrum miasta (np. Łyczaków czy Podzamcze) te pozytywne procesy zachodzą znacznie wolniej, a ich skala jest ograniczona.
Ochronę istniejącego dziedzictwa materialnego, a w szczególności kamienic
mieszkalnych zasadniczo utrudnia niski poziom dochodów ich mieszkańców. Fakt ten
w praktyce uniemożliwia pokrycie kosztów remontów dużej części historycznego zasobu mieszkaniowego przez użytkowników. Remonty budynków publicznych szkół,
teatrów, muzeów i in. są z kolei utrudnione z uwagi na brak środków w budżetach tych
instytucji. Działające w obrębie śródmieścia sklepy i firmy usługowe, odnotowują stale
rosnącą konkurencję ze strony centrów handlowych zlokalizowanych na przedmieściach
– mają coraz większe kłopoty z utrzymaniem się na rynku.
Najlepszą odpowiedzią na tak kompleksową i wieloelementową degradację (jak
pokazują doświadczenia Niemiec (Bryx 2009), Francji (Skalski 2009), Wielkiej Brytanii (Guzik 2009) i Polski (Jarczewski 2009) jest rewitalizacja. Kompleksowy program
rewitalizacji dla danego fragmentu miasta pełni szereg funkcji:
– integruje najważniejsze dokumenty strategiczne i planowane projekty inwestycyjne
– staje się podstawą do starań o finansowanie ze źródeł krajowych i zagranicznych
– przyczynia się do zachowania dziedzictwa materialnego i duchowego (co jest
szczególnie ważne dla obszaru UNESCO)
– włącza mieszkańców w planowanie i realizowanie lokalnych projektów rozwojowych (partycypacja społeczna)
– umożliwia monitorowanie zachodzących zmian
3. Obszar włączony do Programu Rewitalizacji Lwów-Podzamcze (diagnoza)
85
Rewitalizacja jest to skoordynowany proces, prowadzony wspólnie przez władzę samorządową, społeczność lokalną i innych uczestników. Rewitalizacja jest elementem
polityki rozwoju i ma na celu przeciwdziałania degradacji przestrzeni zurbanizowanej, zjawiskom kryzysowym, pobudzanie rozwoju i zmian jakościowych poprzez
wzrost aktywności społecznej i gospodarczej, poprawę środowiska zamieszkania oraz
ochronę dziedzictwa narodowego, z zachowaniem zasad zrównoważonego rozwoju
(Ziobrowski 2010).
2. Kompleksowa rewitalizacja centrum Lwowa
Zasadnicza część śródmiejskiej, historycznej części Lwowa, w tym cały teren objęty strefą UNESCO poza parkiem na wzgórzu Wysoki Zamek i kilkoma ulicami zabudowy mieszkaniowej bezpośrednio do niego przylegającej, został objęta dwoma programami rewitalizacji (rys. 1):
a) Wewnątrzmiejska koncepcja rozwoju centralnej części Lwowa (Інтегрована
концепція… 2011) przygotowany i realizowany przez niemiecką firmę GIZ
(Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit GmbH) i obejmujący obszar blisko 190 ha w ramach którego mieści się ścisłe centrum Lwowa
z Rynkiem i południową częścią strefy UNESCO
b) Program rewitalizacji Lwowa-Podzamcze, przygotowany w ramach niniejszego opracowania przez Instytut Rozwoju Miast.
Oba te programy rewitalizacji są komplementarne, uzupełniają się i obejmuj większość obszaru wpisanego na Listę Światowego Dziedzictwa UNESCO. Niektóre działania planowane w obu tych dokumentach są podobne, inne różnią się uwzględniając
odmienną specyfikę obszarów objętych rewitalizacją. Zasadniczym celem obu tych programów jest powstrzymanie degradacji i wsparcie rozwoju śródmiejskiej części Lwowa,
ze szczególnym uwzględnieniem ochrony dziedzictwa materialnego i duchowego.
Tab.1. Powierzchnia obszarów rewitalizacji IRM i GIZ w 2011r.
Obszar
IRM
GIZ
ogółem
UNESCO* [ha]
24,5
73,8
159
% obszaru rewitalizacji
33,8
39,2
37,7
udział w obszarze UNESCO ogółem [%]
15,4
46,4
61,8
obszar rewitalizacji ogółem [ha]
72,5
188,3
260,8
Źródło: opracowanie własne
*wartości dla obszaru UNESCO zostały obliczone na podstawie analizy materiałów kartograficznych
i różnią się od wartości 120 ha występującej w oficjalnych dokumentach UNESCO.
86
3. Diagnoza obszar rewitalizacji Lwowa-Podzamcze
3.1. Delimitacja obszaru rewitalizacji
Podzamcze to potoczna nazwa obszaru Lwowa leżącego na północ od linii kolejowej Lwów-Brody. Na potrzeby niniejszego projektu obszar rewitalizacji Podzamcza
ograniczono do 72,5 ha ograniczonego przebiegiem ulic: Zamkowa – Tatarska – Dolińskiego – Chemiczna – Daszkiewicza-Żółkiewska – Doniecka – Chmielnickiego-Opryszkiwska (rys. 2). Ten teren położony jest w szerokiej i płaskiej dolinie rzeki Pełtwi pomiędzy wzgórzami Roztocza: Górą Kortumowa (374 m n.p.m.) na wschodzie i najwyższym
wzniesieniem Roztocza, Wysokim Zamkiem (412 m n.p.m.) na południu. Charakter
ukształtowania powierzchni, w tym nieduże deniwelacje terenu stwarzał dogodne warunki do rozwoju budownictwa oraz działalności przemysłowej. Bezpośrednio graniczący z terenem rewitalizacji obszar parku Wysoki Zamek jest objęty ochroną zarówno
konserwatorską jak i przyrodniczą, stanowiąc duży i blisko położony teren rekreacyjny.
Należy podkreślić, że modelowe rozwiązania, zaproponowane w niniejszym dokumencie, mogą zostać z powodzeniem także w innych częściach Lwowa
Podstawowe informacje o obszarze włączonym do Programu rewitalizacji Lwowa-Podzamcze 2012-2025:
– powierzchnia obszaru 72,4 ha,
w tym 24,5 ha obszaru UNESCO (16,3% całego obszaru UNESCO)
– liczba ludności – około 5 tys. osób
– 34,3% to tereny przemysłowe
– liczba budynków - 676 ( w tym 320 pełni funkcje mieszkalne i usługowe)
Nazwa Podzamcze
Brak jest ściśle określonych granic obszaru określanego nazwą Podzamcze. Z historycznego punktu widzenia Podzamcze obejmuje obszar podgrodzia Wysokiego Zamku, będącego względem osady zamkowej przedmieściem (suburbium castrensis Leopoliensis) i pełniącym funkcje mieszkaniowe oraz świadczącego usługi wobec zamku
(Капраль 2000). Pod koniec XVIII w. tereny wchodzące w skład obszaru objętego programem rewitalizacji zyskały nazwę Hawriliwka, która pochodziła od nazwiska osiemnastowiecznych bogatych mieszczan i przedsiębiorców lwowskich Hawriłłów. Wraz
z przeprowadzeniem przez teren Hawriliwki linii kolejowej Lwów-Brody, oddanej do
użytku w 1871 r. i wybudowaniem stacji kolejowej Lwów-Podzamcze pobliski obszar
był określany właśnie mianem Podzamcza. W okresie międzywojennym tereny wyznaczonego obszaru wchodziły w skład dzielnicy III Żółkiewskie. Obecnie obszar ten
wchodzi w skład Rejonu Szewczeńskiego – jednej z sześciu administracyjnych dzielnic
87
Lwowa. Nieduży fragment obszaru rewitalizacji (7,4 ha) położony pomiędzy ulicą Zamkową, a torami kolejowymi należy do Rejonu Halickiego.
3.2. Zarys historii rozwoju Podzamcza
Podzamcze odegrało znaczącą rolę w trzech zasadniczych etapach okresach historycznych, które ukształtowały obecną strukturę przestrzenno-funkcjonalną miasta.
Pierwszym z nich był rozwój osadnictwa przedlokacyjnego staroruskiego Lwowa, związany z zamkiem położonym na wzniesieniu Wysoki Zamek. Obszary przyległe do zamku pełniły funkcje zarówno mieszkalne, jak i usługowo-wytwórcze i zarządzane były
przez namiestnika rezydującego na Niższym Zamku. Jakkolwiek brak jest na terenie
wskazanym do rewitalizacji znaczących zabytków datowanych na ten okres, to jednak
znajdują się one w bezpośrednim sąsiedztwie., w dużej mierze zaś sam obszar jest objęty
strefą ochrony archeologicznej „Podzamcze”.
Wraz z rozwojem miasta lokowanego w 1356 r. na obszarze dzisiejszego placu rynkowego i przyległych obszarów Podzamcze straciło na znaczeniu, ewoluując, zwłaszcza
w przypadku obszaru wskazanego do rewitalizacji, w kierunku bardziej ekstensywnie
wykorzystywanych terenów o charakterze podmiejskim. Zmianę tego stanu rzeczy przyniósł wiek XIX i pojawienie się na analizowanym obszarze dwóch nowych czynników
miastotwórczych, tj. kolei żelaznej oraz działalności przemysłowej.
Przeprowadzenie przez obszar Podzamcza linii kolejowej Lwów-Brody w 1871 r.
oraz budowa dworca kolejowego Lwów-Podzamcze doprowadziły w stosunkowo niedługim okresie czasu do rozwoju na tym terenie funkcji przemysłowych, których lokalizacji sprzyjała także bliskość granicy miasta i związana z tym niższa renta gruntowa (Костецький 2008). Pojawienie się działalności wytwórczej na stałe wpisało się
w charakter funkcjonalny dzielnicy. Podzamcze od przełomu XIX i XX w. gwałtownie
wyewoluowało w dzielnicę robotniczą, proletariacką, o dużym wymieszaniu etnicznym
i stosunkowo dużym w okresie międzywojennym odsetku rdzennej ludności ukraińskiej. Intensywne procesy industrializacji dzielnicy i jej otoczenia już w okresie przed
druga wojną światową doprowadziły do zauważalnych, negatywnych skutków, przejawiających się w głównej mierze w zanieczyszczeniu środowiska, oraz problemach
komunikacyjnych, tym samym pogarszając jakość życia mieszkańców. Jednocześnie
wraz z rozwojem funkcji przemysłowych, przed II wojną światową nastąpił rozwój sieci
transportu publicznego (m.in. dwie nowe linie tramwajowe), który poprawił dostępność
komunikacyjną dzielnicy.
Podczas okupacji niemieckiej w czasie II wojny światowej nastąpiła zagłada społeczności lwowskich Żydów. We wschodniej części obszaru objętego programem rewitalizacji
utworzono getto, które zlikwidowano ostatecznie w roku 1942. Przy prospekcie Czornowola znajduje się plac i pomnik upamiętniający Shoah lwowskich Żydów (rys. 5).
W czasach ZSRR we Lwowie szczególnie intensywne rozwijana była działalności
wytwórcza. W myśl ideologicznie pojmowanej industrializacji Lwów przekształcany
był w istotny ośrodek przemysłowy, co gruntownie zmieniło strukturę przestrzenno-
88
funkcjonalną miasta, w tym także dzielnicy Podzamcze. W 1980 roku produkcja przemysłowa na Ukrainie w porównaniu do okresu przedwojennego wzrosła 14,3 razy, obwodu lwowskiego w 62,5 razy, samego zaś miasta Lwowa 110 razy. Szczególnie intensywny rozwój niektórych gałęzi przemysłu nastąpił w latach 70-tych, kiedy to produkcja
metali wzrosła w ZSRR o 256%, w USRR o 259%,mieście zaś o 340%. W 1980 roku
w działalności produkcyjnej we Lwowie pracowało 150 tys. osób, czyli prawie 2/3 zatrudnionych w sektorze przemysłowym miasta (Шепітяк 2011b). Z powodu braku wody
nie zlokalizowano jednak we Lwowie wielkich zakładów przemysłowych, szczególnie
intensywnie oddziaływujących na środowisko naturalne, historyczną substancję miejską
oraz społeczność lokalną.
Forsowna industrializacja miasta, odbywała się kosztem m.in. remontów substancji
zabytkowej, mieszkaniowej oraz infrastruktury technicznej służącej zarówno mieszkańcom, jak i działalności gospodarczej. Tak silnie niezrównoważony rozwój doprowadził
m.in. do zauważalnych i uciążliwych aż do pierwszej dekady nowego tysiąclecia, problemów w zakresie zaopatrzenia mieszkańców miasta w wodę.
W okresie rozwoju Lwowa, jako socjalistycznego centrum przemysłowego USRR,
tereny Podzamcza wyraźnie zwiększyły swój potencjał produkcyjny m.in. poprzez lokalizację dużego producenta słodyczy – zakładów Switocz, zakładów sprzętu radioelektrycznego, czy zakładów REMA. Duża powierzchnia terenów przemysłowych i poprzemysłowych na terenie objętym rewitalizacją może przy odpowiednim zagospodarowaniu stanowić ważny potencjał rozwojowy dzielnicy, jak i samego miasta1.
3.3. Zanieczyszczenie środowiska przyrodniczego
Na terenie objętym programem rewitalizacji można zaobserwować cały szereg negatywnych efektów funkcjonowania przemysłu i intensywnego ruchu transportowego
na środowisko przyrodnicze. Ogólny stan środowiska na terenie Podzamcza określić
należy jako niezadawalający.
Jednym z dwóch głównych czynników negatywnie oddziałujących na stan środowiska przyrodniczego Podzamcza jest działalność produkcyjna. Na terenie samego
obszaru wskazanego do rewitalizacji działa siedem przedsiębiorstw przemysłowych,
w większość dużych. W bezpośrednim otoczeniu tego obszaru tj. do 1 km od jego granic
zidentyfikowano dalsze 53 przedsiębiorstwa przemysłowe (Зуб 2011b). Tak duża koncentracja przemysłu na obszarze rewitalizacji oraz w jego otoczeniu generuje znaczną
emisję zanieczyszczeń gazowych, pyłów oraz hałasu. Na tym obszarze istnieje także
kilku składowisk odpadów niebezpiecznych. Dane regionalnych służb ochrony środowiska obwodu lwowskiego potwierdzają obecność na terenie Podzamcza i jego otoczenia 6
spośród 18 składowisk odpadów substancji niebezpiecznych znajdujących się na terenie
Lwowa (rys. 3). Co więcej, teren ten stanowi największa koncentrację składowisk na terenie miasta. Do substancji niebezpiecznych składowanych na Podzamczu i w jego oto1
Warto zwrócić uwagę, że Lwów w chwili obecnej należy do ścisłej czołowki ośrodków przemysłowych Ukrainy najsilniej dywersyfikujących swoją strukturę przemysłową (Барановський 2009).
89
czeniu należą odpady pogalwanizacyjne, odpady z obróbki metali kolorowych, szlamy
zawierające związki chromu po produkcji garbarskiej. Te ostatnie zasługują na szczególną uwagę. Ich obecność związana jest z działalnością zakładów garbarskich Svitanok,
których składowisko odpadów zostało zaklasyfikowane w 2009r. do grupy najbardziej
szkodliwych dla środowiska przyrodniczego we Lwowie. Na terenie zakładów garbarskich składowane jest ponad 4000 ton toksycznych odpadów. Składowisko to znajduje
się 600 m od granicy obszaru rewitalizacji. Pozytywnym przykładem zmian są zakłady
Halicfarm (Arterium), które skutecznie wdrożyły program zmniejszenia swojego negatywnego oddziaływania na środowisko poprawiając wskutek tego kategoryzacje swojego składowiska odpadów niebezpiecznych z kategorii “czerwonej” do “żółtej” (Зуб
2011b).
3.4. Transport i komunikacja
Przez obszar Podzamcza przebiegają istotne potoki transportowe o charakterze tranzytowym (rys. 4). Koncentrują się one w ciągach ulic: prospekt Czornowola i Chmielnickiego. Największe wartości natężenia ruchu przypadają na skrzyżowania ulic Chmielnickiego i Opryszkiwskiej, które odpowiada za transport z północno-wschodnich dzielnic
mieszkaniowych w stronę ścisłego centrum miasta (1860 pojazdów/h) oraz Czornowola/
Pod Dębem, przez które kierują się potoki pojazdów na linii północne dzielnice miasta
centrum (1404 pojazdy/h). Ruch samochodowy wewnątrz dzielnicy jest już wyraźnie
słabszy. Okolice stacji kolejowej Lwów-Podzamcze (Chmielnickiego/Żółkiewska) oraz
skrzyżowanie ulic Zamarstynowskiej i Chmielnickiego charakteryzują się natężeniem
pojazdów dwu-trzykrotnie niższym od punktów pomiarowych dla szlaków tranzytowych. Różnice w natężeniu ruchu pojazdów samochodowych przekładają się wprost na
zanieczyszczenie środowiska w wymienionych punktach pomiarowych.
Dodatkowo, przez obszar rewitalizacji przebiega tranzytowy ruch towarowy i pasażerski związany z linią kolejową Lwów-Brody. Duże natężenie ruchu (w szczególności
towarowego) na tej linii i związana z nim emisja hałasu jest elementem negatywnie
wpływającym na jakość życia mieszkańców. Pomiary natężenia hałasu dokonane dla
budynków mieszkalnych położonych w bezpośredniej bliskości linii kolejowej przekraczają 80 dB, co należy uznać za poziom bardzo uciążliwy dla mieszkańców, w szczególności położonych w strefie do 200 m od linii kolejowej.
3.5. Dziedzictwo historyczno-kulturowe Podzamcza
Na obszarze wąsko pojmowanego Podzamcza tj. obszaru rewitalizacji, znajduje się
łącznie 12 obiektów zabytkowych. Najliczniejszą grupę (42%) stanowią budowle pochodzące z pierwszej okresów najdawniejszych tj. XV-XVIIIw. Na wiek XIX przypadają tylko dwa obiekty, zaś na pierwszą połowę XX w. 1/3 ogółu. Dość dobrze odzwierciedla to rolę dzielnicy w okresach historycznego rozwoju miasta Lwowa, w szczególności
duże znaczenie w okresie związanym z rozwojem miasta lokacyjnego oraz industriali-
90
zacji początku XX w. Połowa obiektów objętych ochroną pełni funkcje mieszkalne, zaś
¼ to obiekty religijne (rys.5).
Centrum wskazanego do rewitalizacji obszaru Podzamcze stanowi 24,5 ha obszaru wpisanego na Listę Światowego Dziedzictwa UNESCO. Na tym obszarze skupiona
jest najbardziej wartościowa tkanka urbanistyczna. Na uwagę zasługuje również fakt,
że w bezpośrednim otoczeniu obszaru znajdują się również obiekty zabytkowe świadczące o przemysłowym charakterze dzielnicy tj. zabudowania dawnej fabryki powideł
przy ul. Chmielnickiego 124 oraz budynki dawnej fabryki wódek Baczewskiego przy ul.
Chmielnickiego 114-116. Oba te obiekty są ważnym elementem dziedzictwa historycznego, stanowiącego o tożsamości Podzamcza.
Z punktu widzenia odnajdywania lokalnej tożsamości dzielnicy jedną z najważniejszych ról może odegrać centrum kulturalne – Miejski Pałac Kultury im. Hnata Hodkiewicza Jest to jedna z najstarszych instytucji kulturalnych Lwowa funkcjonujących bez
większych przerw w oryginalnej, pierwotnej lokalizacji. Wybudowany został w latach
1933-34 ze składek robotników lwowskich. Klub wyposażony był m.in. w salę obrad,
bibliotekę, salę dla orkiestry, chóru i in. wyrastając szybko na jedno z najbardziej znanych centrów kulturalnych na mapie Lwowa (Фогель 2011a).
Na terenie obszaru wskazanego do rewitalizacji znajduje się dziewięć cennych architektonicznie budynków mieszkalnych objętych różnymi formami ochrony. Ich odpowiednie oznakowanie, zawierające również krótką informację o samym zabytku zwiększy atrakcyjność turystyczną oraz wzmocni lokalną tożsamość.
UNESCO
Jednym z kluczowych, z punktu widzenia atrakcyjności turystycznej miasta Lwowa,
wydarzeń, było, bez wątpienia, wpisanie ścisłego śródmieścia miasta na Listę Światowego Dziedzictwa UNESCO. Akceptacja wniosku strony ukraińskiej nastąpiła podczas
konferencji UNESCO w Kioto w dniach 30 XI – 5 grudnia 1998r. Na terenie objętym
programem rewitalizacji Podzamcza obszar wpisany na Listę Światowego Dziedzictwa
UNESCO zajmuje 24,5 ha, co stanowi 15,4% całego obszaru UNESCO. Pozostała część
obszaru rewitalizacji jest objęta ochroną w ramach tzw. strefy buforowej oraz strefy
ochrony archeologicznej „Podzamcze”. Pierwotnie strefę buforową stanowił ją Obszar
Ochrony Dziedzictwa Historyczno Kulturowego zajmujący ok. 3 tys. ha., który następnie wraz z przyjęciem przez Radę Miasta Lwowa w 2005r. granic obszaru historycznego
miasta został zmieniony i objął mniejszy teren o powierzchni 2441 ha.
Uzasadnienie wpisania centrum Lwowa (w tym Podzamcza) na listę UNESCO odnosi się do faktu wyjątkowo dobrego zachowania historycznej tkanki wschodnio-europejskiego miasta wraz z elementami średniowiecznej topografii miejskiej i praktycznie
niezmienionym układem urbanistycznym. Zachowane budowle zarówno religijne jak
i świeckie prezentują wysoką jakość. Stan zachowania materialnej i przestrzennej historycznej struktury miejskiej są w skali Europy Środkowej i Wschodniej wyjątkowe
i mogą być porównywane jedynie z Krakowem. Jednocześnie sama zabudowa reprezentuje wyjątkowe cechy przenikających się tendencji architektonicznych i artystycznych
91
Europy Wschodniej oraz Włoch i Niemiec. Dodatkowo, wieloetniczny charakter miasta
w dalszym ciągu jest widoczny w strukturze i tkance miejskiej Lwowa.
Fakt objęcia obszaru wskazanego do rewitalizacji ochroną konserwatorską niesie
ze sobą konieczność konsultowania wszystkich bardziej znaczących inwestycji oraz
programów rewaloryzacji zabytków. Jednocześnie samo UNESCO może proponować
władzom miasta pewne rozwiązania zmierzające do lepszego zachowania wyjątkowych
wartości reprezentowanych przez zabudowę i strukturę miejską. Działania inwestycyjne
przez budzące wątpliwości UNESCO, a zidentyfikowane w wyniku monitoringu prowadzą w pierwszej kolejności do wpisania danego obiektu z listy na Listę Zagrożonych
Obiektów Światowego Dziedzictwa (List of World Heritage in Danger), a w skrajnych
przypadkach nie uwzględnienia zalecanych działań, nawet do skreślenia obiektu z Listy
Światowego Dziedzictwa (np. Drezno). Najpoważniejsze jak dotąd zastrzeżenia zgłoszone przez UNESCO w zakresie inwestycji na terenie obszaru objętego ochroną we
Lwowie dotyczyły dwóch inwestycji na obszarze strefy buforowej tj. adaptacji Cytadeli
oraz d. kompleksu klasztornego oo. Franciszkanów na obiekty hotelowe. W materiałach
UNESCO dotyczących Lwowa pojawiła się również propozycja usunięcia w przyszłości
wieży telewizyjnej z bezpośredniego sąsiedztwa cerkwii św. Jura, ze względu jej na
negatywny wpływ na panoramę miasta.
Należy podkreślić, że niniejszy program rewitalizacji, wpisuje się w podkreślany wielokrotnie w oficjalnych stanowiskach UNESCO wobec miasta Lwowa, nurt
współpracy międzynarodowej w zakresie rewaloryzacji zabytkowej przestrzeni miejskiej. Dokumenty UNESCO zauważają pozytywne efekty takiej współpracy zarówno
w przypadku działań niemiecko-ukraińskich (działania GTZ), jak i polsko-ukraińskich
(Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego) i zalecają kontynuację tego rodzaju
przedsięwzięć.
3.6. Struktura przestrzenno-funkcjonalna
Zarówno teren samego Podzamcza jak i jego szerszego otoczenia były obszarem
ekspansji przemysłu, szczególnie od połowy XIX w. Tereny na północ od linii kolejowej
Lwów-Brody i Wysokiego Zamku były atrakcyjnym miejscem dla lokalizacji działalności przemysłowej ze względu na płaskie ukształtowanie terenu. Płaski teren doliny
rzeki Pełtwi położony między wzgórzami Roztocza z Górą Kortumowa na wschodzie
i wzniesieniem Wysokiego Zamku na południu stwarzał dogodne warunki do rozwoju
budownictwa oraz działalności przemysłowej. W drugiej połowie XX wieku teren ten
stał się obszarem rozwoju przemysłu lekkiego i spożywczego (produkcja masła, mięsa,
słodyczy, chleba). Do lat 30-tych XX wieku teren ten leżał poza granicami miasta, co
wiązało się z niższymi podatkami. Po II wojnie światowej, zgodnie z założeniami forsownej industrializacji krajów bloku sowieckiego, w mieście nastąpił intensywny rozwój branż takich jak: przemysł maszynowy, metalowy, chemiczny i elektrotechniczny .
Przemysł Podzamcza oraz jego bezpośredniego otoczenia Rejonu Szewczeńskiego
stanowi jeden z czterech głównych obszarów koncentracji działalności przemysłowej
92
w mieście. Jest to tzw. północny obszar przemysłowy. Jego fragment obecny jest w wyznaczonym do programu rewitalizacji obszarze.
Poza działalnością przemysłową, widoczną wyraźnie na terenie obszaru Podzamcza funkcją są usługi publiczne o znaczeniu ponadlokalnym. Do takich należą m.in.
usługi z zakresu ochrony zdrowia (szpitale, przychodnie), szkolnictwo ponadpodstawowe, wyższe, czy centrum kulturalne, wraz z teatrem. Spora część działalności usługowej
skupia się we wschodniej części obszaru Podzamcza, na terenach b. getta żydowskiego.
Tuż poza granicami przyjętego obszaru, przy prospekcie Czornowola 45 planowane jest
utworzenie nowoczesnego muzeum – Muzeum Terroru Terytorialnego.
Pozostała część usług, taka jak sklepy i usługi gastronomiczne nawiązują do przebiegu głównych szlaków komunikacyjnych przez dzielnicy, ze szczególnym wyróżnieniem ulicy Chmielnickiego na całej swojej długości. Arteria ta jest główną osia dzielnicy i podobnie jak ul. Zamarstynowska, ma swoją kontynuację również po południowej
stronie linii kolejowej, co jest swego rodzaju toponomastycznym echem historycznej
jedności obu części Podzamcza.
Należy podkreślić, że jednym z najbardziej istotnych elementów determinujących
rozwój Podzamcza jest jego wyraźne oddzielenie od centralnej części miasta przez
wzgórze zamkowe oraz intensywnie eksploatowaną linie kolejową. Oba wymienione
elementy stanowią wyraźną barierę przestrzenną, której przekroczenie jest czasochłonne
oraz uciążliwe zarówno dla mieszkańców jak i turystów.
3.7. Turystyka
Jednym z elementów budujących atrakcyjność turystyczną miasta jest także bogate życie kulturalne i artystyczne miasta. Pozytywne należy ocenić politykę wspierania przez władze miasta imprez o charakterze tematycznych festiwali związanych np.
muzyką, kulturą, oraz konkretnymi produktami takimi jak święta: kawy, czekolady itp.
Analizy tendencji rozwojowych turystyki we Lwowie wskazują na to, że ta strategia
konsekwentnie realizowana od kilku lat mogła przyczynić się do wzrostu ruchu turystycznego nawet do 30-40% (Фогель 2011b).
Szacunki Ministerstwa Kultury Ukrainy mówią o ponad 1 mln turystów odwiedzających Lwów rocznie. Służby miejskie w 2007 roku szacowały tą wielkość na niespełna
1 mln turystów. Analizy Instytutu Miasta określają liczbę turystów w ostatnich latach na
pomiędzy 560 tys. a 1 mln, co daje średnioroczną wartość ok. 780 tys. turystów rocznie.
Niektórzy z restauratorów określają wielkość ruchu turystycznego na przekraczającą
400 tys. przy chłonności rynku rzędu nawet 3 mln turystów rocznie, co współgra m.in.
z wynikami rankingu z zakresu turystyki europejskiej przeprowadzonych przez prestiżowy tygodnik The Times. Zaliczył on Lwów do jednego z trzech europejskich miast
o największym stopniu niewykorzystania potencjału turystycznym. Fakty te sugerują
możliwość dalszej intensyfikacji ruchu turystycznego we Lwowie w perspektywie średniookresowej, wraz z poprawą globalnej sytuacji gospodarczej.
4. Koncepcja rewitalizacji Podzamcza do 2025 r.
93
Ruch turystyczny na terenie objętym programem rewitalizacji szacuje się na kilka
procent ogółu odwiedzających miasto turystów. Istnieje jednak potencjał do zwiększenia
tej liczby.
Do największych atrakcji turystycznych Podzamcza należą:
1. Cerkwia pw. św. Paraskewii, z jednym z najlepiej zachowanych przykładów
lwowskiej sztuki snycerskiej, imponującym ikonostasem.
2. Kościól św. Marcina.
Infrastruktura turystyczna
Istotny wpływ na liczbę turystów docierających na obszar Podzamcza ma jego
umiarkowana dostępność pomimo dogodnego położenia względem ścisłego centrum
miasta. Wynika to w głównej mierze z bariery, jaką stanowi Góra Zamkowa oraz linia
kolejowa Lwów-Brody. Bariera związana z parkiem Wysoki Zamek wynika z niekorzystnego rozwiązania przebiegu szlaków pieszych. Żadna ze ścieżek nie prowadzi bezpośrednio z Góry Zamkowej do Podzamcza.Najpopularniejszym sposobem docierania
do obszaru Podzamcza wskazanego do rewitalizacji jest zaniedbane przejście podziemne w ciągu ulicy Chmielnickiego, albo przejście pod wiaduktem na ulicy Opryszkiwskiej. Również układ komunikacji publicznej i jedna linia tramwajowa, łącząca Dworzec
Główny o numerze 6, przy wysokim stopniu zużycia składów i niskim komforcie podróży nie przyczyniają się do poprawy dostępności obszaru dla turystów.
Oznakowanie atrakcji turystycznych na obszarze Podzamcza pozostaje w chwili
obecnej niewystarczające. Najcenniejsze zabytki takie jak np. Cerkwia św. Paraskewii
znajdują się na trasach i drogowskazach turystycznych, jednak przy samym obiekcie
brak jest jakiekolwiek tablicy informacyjnej o tym cennym zabytku sztuki i architektury
Lwowa. Brakuje też informacji dotyczącej pozostałych zabytków Podzamcza (mieszkalnych i przemysłowych).
Główne zabytki obszaru Podzamcza znajdują się obecnie w większości przewodników po Lwowie wydanych w języku polskim (m.in. Strojny 2003; Lwów 2009; Tokarski 2005). Dodatkowo, część z nich proponuje trasy spacerowe, które przecinają obszar dzielnicy, wraz z podstawowymi informacjami o obiektach zabytkowych, w tym
również poprzemysłowych. Prowadzi to do wniosku, że poprawa dostępności obszaru,
w szczególności w zakresie szlaków i infrastruktury pieszej, oraz w przyszłości również
rowerowej jest kluczem do pełniejszego wykorzystania potencjału tkwiącego w zasobie
atrakcji turystycznych Podzamcza.
Zaplecze gastronomiczne na terenie dzielnicy jest rozwinięte w umiarkowanym
stopniu. Oferowane usługi skierowane są w głównej na potrzeby społeczności lokalnej
oraz osób korzystających z dworca kolejowego Podzamcze. Rozmieszczenie placówek
nawiązuje do głównej osi komunikacyjnej obszaru, ul. Chmielnickiego, pozostałych
dróg głównych, np. prospekt Czornowola, oraz większych skupień usług publicznych
(prospekt Czornowola 45a).
94
4.1. Podzamcze dzisiaj – wnioski z diagnozy
Podzamcze to obszar charakteryzujący się silnym przemieszaniem wielu różnych
funkcji. Takie zróżnicowanie funkcjonalne nawiązuje do pierwotnego, historycznego
oblicza Podzamcza, które koncentrowało te rodzaje działalności oraz mieszkańców, dla
których brak było miejsca w zamku na Górze Zamkowej.
Obecnie znaczna część obszaru dzielnicy zajmowana jest przez działalność wytwórczą (przemysł). Funkcję mieszkaniową pełnią liczne kamienice wybudowane przeważnie pod koniec XIX w. i w pierwszej połowie XX w. Znacząca ilość osób pracuje
w zlokalizowanych w tym obszarze instytucjach i firmach usługowych zarówno komercyjnych (sklepy, stacje benzynowe, restauracje, bary, hotele, warsztaty samochodowe
i in.), jak i publicznych (szkoły, szpital, centrum kultury, uniwersytet i in). Podzamcze
pełni także ważne dla całego Lwowa funkcje transportowe (stacja kolejowa Podzamcze, drogi wylotowe z centrum miasta, linie tramwajowe i in.). Dzielnica pełni także
pewną, choć na razie jeszcze dosyć słabo zarysowaną – funkcję turystyczną. Najważniejszym zabytkiem jest cerkiew św. Paraskiewy przy ul. Chmielnickiego. Pozostałe,
liczne tam obiekty dziedzictwa materialnego, nie są eksponowane.
Znaczenie tych pięciu podstawowych funkcji dla Podzamcza przedstawiono na rys.
7. Obecnie dwie najważniejsze funkcje dzielnicy to przemysł i mieszkalnictwo. Nieco
mniejsze znaczenie odgrywają funkcje usługowe, przy czym wyraźnie lepiej rozwinięty
jest sektor usług publicznych. Sektor usług komercyjnych jest mniejszy i nastawiony
w głównej mierze na lokalnych mieszkańców. Potencjał stacji kolejowej, po nieudanej
próbie wprowadzenia autobusu szynowego w 2010 r. ciągle pozostaje wykorzystany
w stopniu niezadowalającym. Turyści, najczęściej podążając standardowymi ścieżkami
wytyczanymi w przewodnikach turystycznych, rzadko zaś docierają do Podzamcza.
7XU\VW\ND
7UDQVSRUW
95
8VĄXJL
0LHV]NDOQLFWZR
3U]HP\VĄ
Rys. 7. Główne funkcje Podzamcza – stan na 2011 r.
4.2. Planowane kierunki zmian – wizja i cele rewitalizacji Podzamcza
Podzamcze posiada duży potencjał rozwojowy, który perspektywie kilkunastu lat,
m.in. dzięki korzystnym przemianom uruchomionym w wyniku realizacji programu
rewitalizacji może zostać wykorzystany. Podzamcze jest jednym z tych obszarów, na
terenie których planowany jest rozwój strategicznych elementów gospodarki Lwowa tj.
usług dla biznesu oraz turystyki (rys. 8) (Львів’яни починають… 2010). Rewitalizacja
obszaru Lwów-Podzamcze będzie zatem silnie zintegrowana z rozwojem Lwowa, stanowiąc element szerszych procesów rozwojowych.
Przyglądając się doświadczeniom podobnej wielkości miast postsocjalistycznych
w Europie Środkowej (Kraków, Wrocław, Bratysława) wyraźnie widać, że wraz z rozwojem gospodarczym regionu i miasta rośnie także zapotrzebowanie na atrakcyjną przestrzeń śródmiejską. W efekcie stare i mocno zniszczone dzielnice miast, leżące w bezpośredniej bliskości centrum stają się ponownie atrakcyjne dla mieszkańców, turystów
i przedsiębiorców. Tereny poprzemysłowe zamieniają się w atrakcyjne obszary inwesty-
96
7XU\VW\ND
7UDQVSRUW
8VĄXJL
3U]HP\VĄ
0LHV]NDOQLFWZR
cyjne, stare kamienice są remontowane i stają się atrakcyjnym towarem na rynku nieruchomości. Na wolnych działkach, po wyburzanych obiektach lokują się nowoczesne
biurowce, hotele i galerie handlowe. Analogicznych zmian wynikających z tych, obserwowanych w innych środkowoeuropejskich miastach trendów można, wraz z poprawą
koniunktury gospodarczej na Ukrainie, spodziewać także na Podzamczu (rys. 9).
Rys. 9. Planowane funkcje Podzamcza w 2025 r.
Podzamcze 2025: Nowoczesna autentyczność
Cel rewitalizacji do 2025 r: Podzamcze atrakcyjną dzielnicą mieszkaniowo-usługową, otwartą na turystów i przyjazną podróżującym.
Podzamcze jest dzielnicą wielofunkcyjną i taką powinno pozostać, choć w wyniku
realizacji programu rewitalizacji do 2025 r. Podzamcze zmieni częściowo swój charakter (rys. 9). Dominująca stanie się funkcja mieszkaniowa – istniejący zasób zostanie wyremontowany, powstaną także nowe, atrakcyjne apartamenty. Zazwyczaj deweloperzy
chętnie budują nowe mieszkania blisko centrum (Szymańska 2008), bo te oferty znajdują zainteresowanie wśród nabywców – atrakcyjne okazują się dobre połączenia ko-
97
munikacyjne, infrastruktura społeczna i techniczna. Lokalna społeczność będzie dumna
z miejsca, w którym mieszka. Znacznie rozwinięte zostaną także usługi dla biznesu oraz
usługi dla ludności. Część obiektów po zamykanych przedsiębiorstwach produkcyjnych
zostanie przekształcona na biurowce, powstaną także zupełnie nowe obiekty biurowe.
Jednocześnie dalej rozwijać się będą usługi dla ludności: szkoły, szpitale, centra handlowe, warsztaty samochodowe i in. Radykalnie zmniejszy się znaczenie przemysłu, choć
nie zniknie on z obszaru dzielnicy całkowicie. Zakładając, że w najbliższej przyszłości,
po EURO 2012 ruch turystyczny do Lwowa będzie stale się nasilał – w centrum miasta
można spodziewać się kumulacji niekorzystnych efektów intensywnego, masowego ruchu turystycznego tj. zatłoczenia i znaczącego wzrostu cen części usług. Podzamcze stanie się wówczas obszarem alternatywnym dla ścisłego centrum, interesującym turystów
szukających klimatu przedwojennych dzielnic przemysłowych oraz poznających doświadczenia terroru XX w, w tym historią getta żydowskiego (podobny proces rozpoczął
się kilkanaście lat temu na krakowskim Kazimierzu (zob. Murzyn 2006). Dzięki rozwojowi kolei podmiejskiej przy jednoczesnym zamykaniu centrum Lwowa dla samochodów osobowych – stacja Podzamcze będzie pełniła funkcję ważnego węzła przesiadkowego dla mieszkańców miejscowości podmiejskich oraz peryferyjnych dzielnic miasta.
W rewitalizacji Podzamcza szczególna uwaga będzie skierowana będzie na utrzymanie
i uwypuklenie wartości istniejącego tam dziedzictwa materialnego i kulturowego.
Osiągnięcie sukcesu w rewitalizacji Podzamcza może udać się jedynie poprzez włączenie mieszkańców w proces rewitalizacji dzielnicy. Interwencje władz miasta Lwowa
oraz fundusze pomocowe np. w ramach programu Polska Pomoc Rozwojowa (Partnerstwo Wschodnie) mogą jedynie zainicjować pewien proces przemian (Etap I). Ostateczny sukces (Etap II) wymaga zainteresowania obszarem inwestorów prywatnych, a także
wyzwolenia energii i potencjału mieszkańców.
Tak zakreślona koncepcja rewitalizacji Podzamcza realizowana będzie w dwóch
etapach, przy czym Etap I powinien zakończyć się ewaluacją i szczegółowym zaprogramowaniem działań dla Etapu II.
Etap I 2012-2017 Wzmocnienie tożsamości Podzamcza jako perspektywicznej
śródmiejskiej dzielnicy Lwowa: zmieniająca moc wiary w zmianę.
Zasadniczym celem Etapu I jest przekonanie mieszkańców, inwestorów, developerów, turystów i możliwie wszystkich związanych ze Lwowem o atrakcyjnej przyszłości
Podzamcza. Ci ludzie powinni uwierzyć, że Podzamcze czeka wspaniała przyszłość. Ta
wiara, wzmacniana licznymi, choć stosunkowo niewielkimi projektami realizowanymi
w ramach programu rewitalizacji, wyzwoli chęć własnego angażowania się (osób, firm
i instytucji) w rozwój Podzamcza. Niezbędne jest wytworzenie czegoś takiego jak moda
na Podzamcze.
Źródła finansowania pierwszego etapu rewitalizacji muszą być zróżnicowane
(środki lokalnych przedsiębiorców, mieszkańców, urząd miasta Lwowa), ale znaczna ich
część powinna pochodzić z zewnętrznych źródeł finansowania jak np. program Polska
Pomoc Rozwojowa.
98
W praktyce ten etap pędzie polegał na realizacji licznych projektów społecznych
i przestrzennych zwiększających atrakcyjność dzielnicy dla mieszkańców i turystów.
Dodatkowo pojawią się także pojedyncze nowe prywatne inwestycje mieszkaniowe
oraz usługowe, remonty fasad niektórych kamienic, realizowane zgodnie z określonymi
standardami urbanistycznymi. Wytworzy się wizerunek (i tożsamość) Podzamcza jako
ciekawej dzielnicy z przyszłością.
Na tym etapie szczególnie istotne będzie promocja Podzamcza w samym Lwowie,
w regionie oraz na forum międzynarodowym. Temu celowi będzie służyła intensywna
współpraca m.in. z mediami, które będą zapraszane do każdego ciekawego wydarzenia
w ramach programu rewitalizacji.
Ewaluacja oraz programowanie na zakończenie Etapu I - 2017 r. W 2017 r.
planuje się przeprowadzenie szczegółowej diagnozy sytuacji społeczno-ekonomicznej
oraz przestrzennej Podzamcza w kontekście zrealizowanych projektów rewitalizacji.
Analiza sukcesów (dobrych praktyk) oraz problemów pierwszego etapu rewitalizacji
pozwoli na szczegółowe zaprogramowanie zadań dla Etapu II.
Etap II 2018-2025 Podzamcze atrakcyjną częścią centrum Lwowa.
W tym okresie przewiduje się liczne inwestycje infrastrukturalne (w tym remonty
dróg, infrastruktury i torowisk dla cichego tramwaju i in.) oraz powszechne remonty generalne istniejących kamienic. Powstaną liczne, nowe inwestycje na niezabudowanych
działkach i terenach poprzemysłowych (głównie mieszkalnictwo i usługi).
Na tym etapie nastąpi włączenie Podzamcza do szeroko pojętego, ścisłego centrum
Lwowa. Wytworzona w Etapie I swoista moda na Podzamcze spowoduje napływ wielu
nowych inwestycji, władze miasta będą realizowały liczne projekty infrastrukturalne.
Wyznaczenie szczegółowych zadań dla tego etapu rewitalizacji będzie możliwe dopiero
po przeanalizowaniu wyników Etapu I, czyli w 2017 r.
99
Etap I. Wzmocnienie tożsamości
Podzamcza jako perspektywicznej
śródmiejskiej dzielnicy Lwowa
2012
Ewaluacja
Podzamcze atrakcyjną dzielnicą mieszkaniowo-usługową, otwartą
na turystów i przyjazną podróżującym (2012 - 2025)
Etap II. Podzamcze atrakcyjną
częścią centrum Lwowa
2025
2018
Standardy architektoniczno
- urbanistyczne
Zadanie 1
Zadania do ustalenia po
Ewaluacji w 2017 r.
Zadanie 2
Zadanie uzupełniające 1: Rozwój ruchu kolejowego i stacji kolejowej Podzamcze
Zadanie 4
Zadanie 3
Zadanie uzupełniające 2: Upamiętnienie Terroru
Zadanie 5
Zadanie 6
Zadanie uzupełniające 3: Centra biznesowo-usługowe w rejonie ulic Czornowola, Stawowej
Zadanie 7
Zadanie 8
Zadanie uzupełniające 4: Przekształcenie Fabryki Powideł na centrum kulturalno-rozrywkowe
Zadanie 9
Zadanie 10
Zadanie 11
Zadanie 12
Rys. 10. Schemat Programu rewitalizacji Lwowa-Podzamcze 2012-2025
100
4.3. Etap I: Lista zadań niezbędnych do realizacji w ramach
programu rewitalizacji Podzamcza (w tym system partnerstw)
Osiągnięcie celu tego etapu rewitalizacji, który zdefiniowano jako: wzmocnienie tożsamości Podzamcza jako perspektywicznej śródmiejskiej dzielnicy Lwowa wymaga realizacji wielu różnych zadań, spośród których 11 uznano za najistotniejsze (dodatkowo jako zadanie 12 przewidziano różnego rodzaju aktywności dodatkowe mieszkańców i przedsiębiorców działających na Podzamczu). Zadania te szczegółowo opisano
w tabelach na kolejnych stronach tego opracowania, przedstawiając także spodziewane
efekty, listę partnerów, a także wskaźniki realizacji i ramowe harmonogramy, a w wybranych przypadkach również koncepcje graficzne. W pierwszym etapie zaproponowano następujące zadania (rys. 11):
1. Program rewitalizacji podwórek
2. Przejście podziemne – galeria „Brama do Podzamcza”
3. Szlak pieszy: Góra Zamkowa – Podzamcza
4. Strefa murali
5. Odnowienie bram i balkonów
6. Oznakowanie obiektów dziedzictwa materialnego oraz przygotowanie tablic informacyjnych
7. Spotkajmy się u źródła – studnie, fontanny, źródła
8. Miejsca aktywności - odnowienie parków i placów zabaw
9. Muzeum czekolady Nestle/Svitoch
10. Przewodnik po Podzamczu – Podzamcze w Przewodnikach (czyli OPOWIEŚĆ o Podzamczu)
11. Festiwal - Święto Podzamcza
12. ... … … miejsce na Twoje działanie
Każde z 12 zadań planowanych w ramach I Etapu rewitalizacji Podzamcza szczegółowo opisano w tabelach, a większość zaznaczono także odpowiednimi sygnaturami
na rys. 12.
Dodatkowo, rewitalizację Podzamcza będą wspierały projekty realizowane w najbliższym otoczeniu tego obszaru. Wśród najważniejszych projektów uzupełniających
uwzględniono:
1. Rozwój ruchu kolejowego i stacji kolejowej Podzamcze
2. Upamiętnienie terroru
3. Centra biznesowo-usługowe
4. Przekształcenie Fabryki Powideł na centrum kulturalno-rozrywkowe
Pierwszym działaniem, które jest niezbędne do rozpoczęcia poszczególnych zadań
w ramach rewitalizacji Podzamcza będzie określenie standardów architektoniczno-urbanistycznych dla tej części miasta. Standardy te staną się pewnymi ramami (warunkami
brzegowymi), w obrębie których będą realizowane poszczególne zadania.
101
Standardy architektoniczno-urbanistyczne dla Podzamcza wyznaczone zostaną na
podstawie obowiązujących przepisów dotyczących planowania przestrzennego i będą
odnosiły się m.in. takich zagadnień jak:
– maksymalna wysokość budynków
– kolorystyka elewacji domów remontowanych
– dopuszczalna intensywność zabudowy
– standard nawierzchni ulicznych
– standard odwodnienia fundamentów oraz pokryć dachowych
– wyznaczenie budynków, które nie mogą być docieplane styropianem, aby nie
niszczyć elewacji
– minimalne standardy związane z remontowaniem mieszkań przez ich właścicieli/najemców
Paciorki – metafora rewitalizacji Podzamcza
Metaforą i symbolem rewitalizacji Podzamcza może być bransoleta (paciorki),
pokazująca kompleksowość oraz liniowość tego procesu. Pierwszym i najważniejszym
elementem rewitalizacji Podzamcza będzie Nadzieja. Nadzieja, że na tym obszarze wydarzy się coś dobrego. Że ma przed sobą perspektywy rozwoju, wzrostu. Sama tylko
Nadzieja będzie przemieniała serca mieszkańców, zachęci inwestorów do zainteresowania się tym obszarem. Zachęci do Działania. Niezbędne będzie oczywiście wsparcie
tej rozbudzonej Nadziei materialnymi, konkretnymi projektami odpowiednio zabezpieczonymi finansowo. Bez takiej interwencji Nadzieja szybko zamieni się w beznadzieję,
jeszcze głębszą niż początkowa apatia. Takimi działaniami będzie 11 konkretnych zadań, zaplanowanych na lata 2012-2017 w ramach programu rewitalizacji Podzamcza.
Dodatkowe, 12 zadanie to pewna możliwość, przestrzeń dla mieszkańców i przedsiębiorców, którzy mogą wypełniać to symboliczne zadanie swoimi własnymi pomysłami
i projektami.
Metafora rewitalizacji Podzamcza - bransoleta z kolorowymi paciorkami - stanie
się symbolem i gadżetem procesu rewitalizacji. Będzie rozdawana podczas imprez kulturalnych i artystycznych na tym terenie, zostanie dołączona do przewodnika po Podzamczu, dzieci w szkołach będą ją dostawały za udział w konkursach.
Zadanie
nr 9
Strefa
murali
Zadanie
nr 8
Zadanie
nr 11
Przejście Podziemne
- “Galeria Podzamcze”
Zadanie
nr 7
Zadanie
nr 12
Odnowienie bram
i balkonów
Zadanie
nr 6
Nadzieja
Zadanie
nr 5
Zadanie
nr 4
Zadanie
nr 1
Szlak pieszy Góra
Zamkowa - Podzamcze
Przewodnik po
Podzamczu - Podzamcze
w przewodnikach (czyli
OPOWIEŚĆ o Podzamczu)
Spotkajmy się u źródła
- studnie, fonatnny, źródła
Zadanie
nr 3
Zadanie
nr 2
Program
rewitalizacji
podwórek
Oznakowanie obiektów
dziedzictwa materialnego
oraz przygotowanie tablic
informacyjnych
Działanie
Rys. 11. Paciorki rewitalizacji - metafora i symbol rewitalizacji Podzamcza
Festiwal - Święto
Podzamcza
Zadanie
nr 10
Miejsca
aktywności
- odnowienie
parków i
placów zabaw
Muzeum czekolady
Nestle/Svitoch
...Miejsce na
Twoje działanie
102
70 140
280
420
m
Zadanie nr 9:
Muzeum Czekolady
Nestle/Svitoch
Rys. 12. Planowane zadania rewitalizacji na Podzamczu (poza zadaniami edukacyjnymi i kulturalnymi)
0
Miejsca aktywności
-odnowienie parków
i placów zabaw
Zadanie nr 8:
Spotkajmy się u źródła studnie, fontanny, źródła
Zadanie nr 7:
Przygotowanie tablic
informacyjnych
Zadanie nr 6:
Odnowienie bram
i balkonów
Zadanie nr 5:
Murale
Zadanie nr 4:
Szlak pieszy: Góra
Zamkowa - Podzamcze
Bezpieczne przejście
przez tory kolejowe
Zadanie nr 3:
Zadanie nr 2:
Przejście podziemne "Galeria Podzamcze"
Rewitalizacja podwórek
Zadanie nr 1:
Projekty rewitalizacji
na Podzamczu
Granice Programu
Rewitalizacji
Lwów - Podzamcze
103
104
1.
Program rewitalizacji podwórek
Opis zadania (wyzwania, uwarunkowania, etapy)
Liczne podwórka na obszarze Podzamcza są w złym stanie i w niewielkim stopniu spełniają swoje
funkcje jako miejsca codziennego wypoczynku mieszkańców, a także mikro-przestrzeń publiczna
stwarzająca warunki do wzmacniania więzi sąsiedzkich. Brak estetycznych i funkcjonalnych podwórek
jest także elementem obniżającym szerszą atrakcyjność dzielnicy: w oczach przyszłych mieszkańców,
potencjalnych inwestorów oraz turystów. Ładne, zadbane podwórka świadczą o tym, że mieszkańcy
lubią miejsce w którym żyją, utożsamiają się z nim i chcą w tym miejscu pozostać.
Ładne miejsca w miastach przyciągają. Kontrastują z wszechobecną szarzyzną, zaniedbaniem
i brudem. Wzmacniają także lokalną społeczność, której zaczyna zależeć na utrzymaniu wspólnej
przestrzeni w stanie niepogorszonym. Taki ład i porządek promieniuje również na dalsze otoczenie.
Jeżeli może być ładnie na podwórku, to może być ładnie także na ulicy, w parku, na przystanku
tramwajowym. Zadbana przestrzeń podwórka łamie otaczającą bierność postaw mieszkańców
dzielnicy stając fizycznym wymiarem zmiany postaw z „nie da się” na „da się (yes, we can).
Realizując projekty rewitalizacji podwórek można wydobywać zapomniane elementy dziedzictwa
materialnego – stare urządzenia, dawny wystrój podwórek itp. Stąd też projekt rewitalizacji podwórek
w Podzamczu należy uznać z jedno z priorytetowych zadań rewitalizacji.
Realizacja tego zadania powinna zostać podzielona na 3 etapy:
a) Identyfikacja i projektowanie rewitalizacji podwórek w ramach programu współpracy z Politechniką Lwowską oraz Uniwersytet Leśnictwa (przygotowywanie projektów w ramach prac magisterskich przez studentów architektury
b) Realizacja rewitalizacji podwórek przy aktywnym współudziale mieszkańców.
c) Konkurs z nagrodami na najbardziej zadbane podwórka Podzamcza
Spodziewane efekty
Zadbane i ładne podwórka powinny stać się jednym z symboli Podzamcza. Efektem rewitalizacji
podwórek będzie:
 podniesienie wizerunku dzielnicy i poprawa atrakcyjności w przekonaniu potencjalnych użytkowników: nowych mieszkańców, firm i turystów
 motywowanie do podejmowania podobnych działań wzmacniających estetykę dzielnicy także
w innych miejscach
– wzrost odpowiedzialności za dobro wspólne i poprawa współpracy sąsiedzkiej
Partnerzy realizacji zadania
–
–
–
–
właściciele nieruchomości
władze miasta Lwowa
administracja komunalna LKP
społeczność lokalna – mieszkańcy nieruchomości, przy których będą rewitalizowane podwórka
Wskaźniki realizacji:
– liczba projektów rewitalizacji przygotowanych
przez studentów Politechniki Lwowskiej
– liczba zrewitalizowanych podwórek
– liczba nagrodzonych podwórek w konkursie
Harmonogram
Zaprojektowanie rewitalizacji jednego podwórka
(w tym konsultacje z mieszkańcami) – 4 miesiące
Realizacja projektu rewitalizacji jednego
podwórka – 6 miesięcy
2.
105
Przejście podziemne – galeria „Brama do Podzamcza”
Przejście podziemne to „brama” do Podzamcza i niejako jego wizytówka. Obecnie to ciemne, dość
zaniedbane i ponure miejsce w ciągu ul. Chmielnickiego, które prowadzi do zaniedbanej części miasta.
Brakuje ułatwień dla rowerów/osób starszych/matek z dziećmi, a te istniejące są niezadawalające.
Ściany przejścia podziemnego są brudne i pokryte mało estetycznymii grafitti. Przejście jest bardzo
słabo doświetlane.
Przestrzeń tego przejścia posiada jednak duży potencjał. Można tam, po wyremontowaniu, stworzyć
galerię zdjęć i grafiki tworzonych przez lokalnych twórców i opowiadających o Podzamczu. Dla
stworzenia takiej galerii wystarczy na ścianach przejścia podziemnego zamieścić 10-12 podświetlanych
ram na zdjęcia i grafiki. Zdjęcia/grafiki powinny być zamieniane 3-4 razy do roku. Kolejne ekspozycje
powinny opowiadać o Podzamczu z bardzo różnych perspektyw (np. pory roku, zabytki, podwórka,
tradycje, dzieci, samochody, warsztaty, malarstwo, prace dzieci ze szkół, prace artystów i in.).
Zarządzaniem tą galerią powinna zajmować się lokalna organizacja pozarządowa.
Przejście podziemne jest szerokie, rozdzielone po środku filarami. Istnieje możliwość wydzielenia
części pieszej oraz części dla rowerów. Niezbędne wydaje się więc wybudowanie po obu stronach
podjazdów dla rowerów oraz zadaszenia nad wejściami.
Realizacja zadania została podzielona na 3 etapy:
a) remont przejścia podziemnego pod torami w ciągu ul. Chmielnickiego, w tym zamontowanie pojazdu rowerowego oraz oświetlenie całodobowego
b) przygotowanie 10-12 podświetlanych ram na zdjęcia i grafiki na jednej ze ścian w przejściu podziemnym
c) finansowanie 3-4 razy na rok druku nowych zdjęć (grafik) i ich zamontowania w galerii (nadzorem nad tą „galerią”, procedurą wyboru tematyki, autorów oraz konkretnych dzieł oraz organizacją wernisaży powinna zająć się lokalna organizacja pozarządowa)
Spodziewane efekty
 podniesienie atrakcyjności i poprawa wizerunku dzielnicy, w tym utworzenie miejsca interesującego dla turystów
 wsparcie budowy tożsamości lokalnej mieszkańców Podzamcza poprzez liczne wystawy podkreślające wartościowe elementy przestrzeni i życia w Podzamczu
 zwiększenie bezpieczeństwa w przejściu podziemnym oraz udostępnienie go dla ruchu rowerowego
– zainteresowanie mediów Podzamczem
– władze miasta Lwowa
– lokalna organizacja pozarządowa
– środowisko twórców fotografików oraz artystów malarzy
–
–
–
–
odnowione przejście podziemne
budowa podjazdów rowerowych
stworzenie galerii z 10-12 ramami
liczba wystaw w ciągu roku
Harmonogram
Zaprojektowanie, wykonanie remontu przejścia
podziemnego wraz z podjazdem dla rowerów
i galerią - 24 miesiące
106
3.
Szlak pieszy: Góra Zamkowa - Podzamcza
Podzamcze leży u stóp Góry Zamkowej, ale turyści czy mieszkańcy Lwowa, spacerujący po Górze
Zamkowej nie mają żadnej ścieżki, którą mogliby zejść do Podzamcza. Z Podzamcza zaś nie ma
możliwości wejścia na Górę Zamkową. W efekcie odwiedzający ten atrakcyjny punkt widokowy
zmuszeni są wracać do centrum miasta tą samą drogą, którą przyszli.
Brakuje stosunkowo krótkiego, kilkusetmetrowego odcinka ścieżki, który powinien prowadzić przez
zbocze Góry Zamkowej od obecnie istniejących ścieżek do okolic stacji kolejowej Podzamcze. Ta
ścieżka piesza może zostać tak poprowadzona, by wykorzystać naturalne, atrakcyjne krajoznawczo
ukształtowanie terenu, w tym istniejące jary. Ścieżka może zostać poprowadzona częściowo schodami
zawieszonymi nad stokiem góry, co zminimalizuje jej oddziaływanie na środowisko naturalne.
Przygotowanie kompletnej ścieżki łączącej Podzamcze z Górą Zamkową wymaga także zbudowanie
przejścia pieszego przez tory kolejowe w okolicy dworca kolejowego Podzamcze. Obecnie istnieją
wyłącznie niebezpieczne przejścia przez tory, wykorzystywane przez miejscową ludność.
a) wytyczenie oraz zbudowanie szlaku pieszego pomiędzy Podzamczem i Górą Zamkową
b) wytyczenie i zorganizowanie legalnego przejścia przez tory kolejowe w bezpośrednim sąsiedztwie
stacji kolejowej Podzamcze.
Spodziewane efekty
– zwiększenie napływu turystów do Podzamcza, schodzących/wchodzących na Górę Zamkową –
włączenie Podzamcza do systemu tras pieszych we Lwowie
– zwiększenie bezpieczeństwa osób przechodzących przez tory w okolicach dworca kolejowego
Podzamcze
– Koleje Ukraińskie „Укрзалізниця”
– Regionalny Park Krajobrazowy Zniesienie
– realizacji jednego przejścia pieszego
przez tory kolejowe
– wytycznie i budowa ścieżki pieszej na
Górę Zamkową
Harmonogram
Zaprojektowanie i wybudowanie ścieżki pieszej na
Górę Zamkową – 24 miesiące
Zaprojektowanie i wybudowanie przejścia pieszego
przez tory kolejowe – 20 miesięcy
4.
107
Strefa murali
Liczne zakłady przemysłowe i usługowe w Podzamczu są otoczone murami, które zazwyczaj są
brudne i negatywnie wpływają na wizerunek dzielnicy. Te mury mogą być doskonałą przestrzenią do
zamalowania ich atrakcyjnymi grafitti – muralami.
Murale to wielkoformatowe obrazy wykonywane techniką grafitti. W Podzamczu mogą one
pokazywać historię miejsca, regionu i kraju. Takie wielkoformatowe obrazy wprowadzą dynamikę,
kolory i energię w przestrzeń szarą i nieciekawą.
Murale to nie prymitywne graffiti – to dzieła sztuki tworzone z myślą o pokazaniu pewnej historii,
historii ważnej dla mieszkańców Podzamcza, Lwowa, Ukrainy…
Murale mogą być malowane przez studentów malarstwa i innych entuzjastów za darmo – jedynym
kosztem byłoby przygotowanie murów oraz zakup farb.
a) stworzenie 10-12 małych murali (1-2 metry)
b) stworzenie 3-5 dużych murali.
Spodziewane efekty
Murale powinny stać się jednym z symboli Podzamcza, a jednocześnie jedną z wizytówek Lwowa.
Dobrze zaprojektowane i wykonane murale mogą dać następujące efekty:
– poprawa estetyki dzielnicy poprzez wprowadzenie ciekawej kolorystyki i niebanalnej formy
w miejsce szarych i brudnych murów
– nada Podzamczu wizerunek obszaru młodego, dynamicznego, nowoczesnego ale i oryginalnego
– stanie się jednym z elementów mogących zainteresować turystów spacerem do Podzamcza
– właściciele nieruchomości (murów) na których będą powstawały murale (przedsiębiorstwa prywatne, instytucje publiczne i in.)
– społeczność lokalna – murale powinny być akceptowane przez mieszkańców dzielnicy
Wskaźniki realizacji
– 3-5 dużych, kilkumetrowych murali
– 10-12 małych i średnich murali (około 1-2
metry)
Harmonogram
Zaprojektowanie i wykonanie dużego murala – 6
miesięcy
Zaprojektowanie i wykonanie małego murala – 2
miesiące
108
5.
Odnowienie bram i balkonów
Większość budynków mieszkalnych w Podzamczu to obiekty przedwojenne, częściowo już objęte
ochroną jako zabytki. Fasady, balkony, bramy i inne detale w wielu przypadkach są bardzo atrakcyjne,
ale często silnie zniszczone. Balkony są często zabudowywane niszcząc bryłę budynku oraz niektóre
detale. Bramy kamienic są konserwowane w niewłaściwy sposób, a w niektórych przypadkach także
wymieniane i zastępowane nowymi, zupełnie bezwartościowymi elementami.
Docelowo należy przeprowadzać remonty generalne całych kamienic. Z powodu braku środków
finansowych, a także bardzo niewielkiej liczby wspólnot mieszkaniowych, które byłyby w stanie
samodzielnie opłacić remonty – w ramach programu rewitalizacji proponuje się zacząć od mniejszych
projektów. W ramach programu rewitalizacji szczególną uwagę należy zwrócić na odremontowanie
bram wejściowych oraz balkonów. Społeczności lokalne, poprzez niewielką partycypację finansową
w realizacji tych projektów, będą mogły odkryć na nowo piękno detali i drewnianych bram
wejściowych, a jednocześnie poczują się współodpowiedzialne za wspólny majątek (dziedzictwo).
Należy zauważyć, że podobne działania prowadzi GIZ na terenie Lwowa, który objął swoim
programem rewitalizacji. Realizacja tego zadania będzie komplementarne do projektów
nadzorowanych przez GIZ.
a) inwentaryzacja bram i balkonów i wybranie najbardziej cennych (ranking)
b) remonty oryginalnych, drewnianych bram wejściowych
c) odnowienie balkonów i usuwanie brzydko wyglądających zabudowań balkonowych.
Spodziewane efekty
– uchronienie oryginalnych bram wejściowych przed dalszą degradacją oraz zwrócenie uwagi
mieszkańców kamienic na atrakcyjne detale
– remonty balkonów i przywracanie oryginalnych brył starych kamienic, ratowanie cennych detali
architektonicznych
– mieszkańcy kamienic, w których istnieją cenne, drewniane bramy oraz właściciele mieszkań z zabudowanymi balkonami.
– administracja komunalna LKP
– liczba odnawianych bram drewnianych
– około 10-15 rocznie
– liczba remontowanych balkonów – około 10 rocznie
Harmonogram
Odnowienie bramy drewnianej – 2 miesiące
Remont balkonu – 3 miesiące
6.
109
Oznakowanie obiektów dziedzictwa materialnego oraz
przygotowanie tablic informacyjnych
Zabytkowe oraz cennie architektonicznie budynki Podzamcza nie są w żaden sposób oznaczone.
W ramach rewitalizacji niezbędne będzie oznaczenie wszystkich zabytków tablicami informacyjnymi
według systemu opracowanego i wdrożonego już na budynkach w okolicach Rynku.
Uatrakcyjnieniem miejsc pozornie nieistotnych, mało wyróżniających się są OPOWIEŚCI (legendy
miejskie). Schody do kamienicy z XVIII w. mogą być zwykłymi schodami lub też sceną dramatycznej
historii romantycznej pary nieszczęśliwych kochanków. Różnica polega jedynie na OPOWIEŚCI.
Przekaźnikiem OPOWIEŚCI o Podzamczu będzie 10-12 rozbudowanych tablic informacyjnych, na
których znajdą się interesujące opowieści. Będą to opowieści o tym, jak się dawniej żyło, spędzało
wolny czas, kto ważny mieszkał i w którym miejscu, co zrobił lub wynalazł, dlaczego dane zabytki
są tak wartościowe i in. Opisane zostaną takie obiekty dziedzictwa materialnego jak cerkiew św.
Paraskewii Piatnicy i historia lwowskiego getta żydowskiego.
a) oznakowanie wszystkich zabytków kultury materialnej tablicami informacyjnymi (według wzoru
tablic identycznego jak zastosowany w okolicach Rynku we Lwowie)
b) przygotowanie i ustawienie około 10-12 tablic informacyjnych z opisem interesujących miejsc
i obiektów Podzamcza (teksty, zdjęcia i rysunki do tych tablic będą przygotowane w ramach zadania 10)
Spodziewane efekty
– wyeksponowanie obiektów dziedzictwa materialnego Podzamcza
– dotarcie z informacją o ciekawych miejscach, osobach które żyły i żyją w tym miejscu, wydarzeniach i in. poprzez porozstawiane tablice informacyjne do mieszkańców i turystów
– wzrost atrakcyjności turystycznej Podzamcza
– właściciele nieruchomości
– społeczność lokalna
– liczba oznakowanych obiektów
– liczba tablic informacyjnych
Harmonogram
Oznaczenie obiektów zabytkowych – 12 miesięcy
Przygotowanie 10-12 tablic informacyjnych – 12
miesięcy
110
7.
Spotkajmy się u źródła – studnie, fontanny, źródła
Studnie, pompy, fontanny, strumienie – to miejsca, które od wieków pełniły we Lwowie ważne role
związane nie tylko z ich użytkową funkcją, ale także jako miejsca, wokół których toczyło się codzienne
życie; miejsca, w których mieszkańcy mieli czas porozmawiać przy okazji czerpania wody; przy
których bawiły się dzieci, a wieczorami spotykali się zakochani. Miejsca te posiadają bogatą historię,
z niektórymi wiążą się legendy i anegdoty przechowywane w pamięci mieszkańców. Rozwój sieci
wodociągów w drugiej połowie XX wieku sprawił, iż miejsca tradycyjnie związane z czerpaniem wody
we Lwowie straciły swoje pierwotne znaczenie.
Rewitalizacja miejsc historycznie związanych z czerpaniem wody w Podzamczu oraz tworzeniem
wokół nich atrakcyjnej przestrzeni publicznej pozwoli na zachowanie tego swoistego dziedzictwa
kulturowego oraz jego kreatywne wykorzystanie dla uatrakcyjnienia przestrzeni miejskiej oraz
wzmocnienia tożsamości, integracji i aktywizacji lokalnych społeczności. Realizacja zadania została
podzielona na 3 etapy:
a) rewitalizacja otoczenia źródełka przy ul. Zamkowej
b) rewitalizacja fontanny wraz z otoczeniem na placyku przed stacją kolejową Podzamcze (ul. Ogórkowa)
c) identyfikacja wszystkich istniejących studni na obszarze rewitalizacji oraz przywrócenie przynajmniej jednej takie pompy lokalnej społeczności
Spodziewane efekty
Docelowo źródła/pompy/fontanny powinny być jednym z symboli Podzamcza. Poza trwałymi
i namacalnymi rezultatami w postaci odrestaurowanych historycznych miejsc czerpania wody/fontanny
oraz poprawie jakości przestrzeni publicznych wokół tych miejsc, główna wartość dodana tego zadania
wiąże się z dodatkowymi efektami:
 podniesienie atrakcyjności i poprawa wizerunku dzielnicy,
 przyciągnięcie nowych użytkowników (mieszkańców, turystów) i wzrost popytu na lokalne usługi
 wzrost poczuciu dumy i satysfakcji z posiadania atrakcyjnej przestrzeni oraz lokalnego dziedzictwa
 podniesienie poziomu aspiracji wobec jakości przestrzeni publicznej i motywowanie do podejmowania podobnych działań; w konsekwencji wspieranie procesu rewitalizacji
– właściciele nieruchomości na których zlokalizowane są obiekty związane z wodą
– społeczność lokalna – zebranie mini-historii związanych z tymi miejscami, współudział w projektowaniu rewitalizacji tych przestrzeni publicznych
– liczba zrewitalizowanych miejsc
związanych z wodą
– mapa istniejących, ale nieużytkowanych studni, źródeł i pomp na Podzamczu
Harmonogram
Zaprojektowanie, wykonanie i uruchomienie jednego
miejsca związanego z wodą w podzamczu jest możliwe
w ciągu jednego roku kalendarzowego. W ramach
programu rewitalizacji będzie realizowany jeden tego
typu projekt rocznie
8.
111
Miejsca aktywności - odnowienie parków i placów zabaw
Na terenie Podzamcza istnieje kilka placów zabaw, ale są one dosyć mocno wyeksploatowane i nie
nadają się specjalnie do użytku. Brakuje także urządzonych terenów zielonych dla osób szukających
chwili spokoju i wytchnienia.
Urządzone i zadbane parki są także jednym z elementów wpływającym na podniesienie atrakcyjności
dzielnicy i stymulujące wzrost cen nieruchomości. Po stworzeniu atrakcyjnego parku często rośnie
przekonanie wśród potencjalnych mieszkańców i przedsiębiorców, że dany obszar ma przed sobą
perspektywy rozwojowe,. Gdyby bowiem tak nie było, to władze nie inwestowałyby przecież w parki
i place zabaw czy boiska dla młodzieży. Takie miejsca przyczyniają się do wzmacniania więzi
lokalnych tworząc warunki i miejsca spotkań.
Na terenie Podzamcza istnieje kilka miejsc, w których można zorganizować niewielkie parki miejskie
i place zabaw. W ramach programu rewitalizacji odnowiony zostanie:
a) plac zabaw przy ul Żółkiewskiej
b) park przy ul. Chmielnickiego
c) boisko szkolne przy szkole przy ul. Szkolnej.
Spodziewane efekty
– wzmocnienie lokalnej społeczności poprzez stworzenie miejsc spotkań
– poprawa wizerunku i atrakcyjności Podzamcza
– stworzenie bezpiecznych warunków do spędzania czasu dla dzieci i młodzieży
– właściciele działek na których istnieją i mają być rewitalizowane parki, place zabaw i boisko
– społeczność lokalna
– liczba zrewitalizowanych parków, placów
zabaw, boisk
– liczba osób korzystających z tych miejsc
Harmonogram
Zaprojektowanie i rewitalizacja jednego takiego
miejsca – 18 miesięcy.
112
9.
Nestle/Svitoch muzeum czekolady
Funkcjonująca na terenie Podzamcza fabryka czekolady Nestle/Switocz to zakład z dużymi
tradycjami i produkujący bardzo znane na Ukrainie słodycze. W wielu krajach UE coraz większą
popularność zdobywają muzea techniki, m.in. otwierane na bazie istniejących i funkcjonujących
zakładów przemysłowych. Szczególnie interesujące są muzea tworzone w zakładach działających
już kilkadziesiąt i więcej lat w danym miejscu. Istnieje wtedy unikalna możliwość wykorzystania
budynków posiadających historyczną wartość oraz ekspozycji urządzeń wycofanych z eksploatacji.
Z uwagi na unowocześniane produkcji zakłady przemysłowe zmniejszają swoją terenochłonność
tworząc jednocześnie miejsce to budowy tego typu placówek muzealnych.
Takie multimedialne, nowoczesne muzeum można także stworzyć także w zakładach Svitoch we
Lwowie w Podzamczu. Koncern Nestle rozwija swój oddział we Lwowie – w 2011 r. otworzył
tu Nestle Business Service Centre Europe, gdzie docelowo będzie zatrudnione 350 osób (Official
inauguration… 2011).
Istnieje więc realna możliwość utworzenia takiego muzeum w partnerstwie publiczno prywatnym.
Jego powstanie mogłoby być sztandarowym projektem pokazującym przemiany w tym obszarze –
od przemysłu do usług. Byłoby także czynnikiem przyciągającym turystów, a także poprawiającym
wizerunek Podzamcza.
Spodziewane efekty
– symboliczna zmiana wizerunku i funkcji dzielnicy: od przemysłu do usług
– Nestle/Svitoch
Harmonogram
Do dalszego doprecyzowania
Do dalszego doprecyzowania
10.
113
Przewodnik po Podzamczu – Podzamcze w Przewodnikach
(czyli OPOWIEŚĆ o P odzamczu)
Podzamcze jest obecnie dosyć anonimową częścią Lwowa. Brakuje tam szczególnie interesujących
miejsc, muzeów, historii. Z drugiej strony jest to jednak przestrzeń z bogatą, wielokulturową tradycją,
którą warto odnaleźć i wyeksponować. Dla pewnego wyróżnienia Podzamcza, pokazania jego specyfiki
i wartości, niezbędne jest odnalezienie, a jeżeli to niemożliwe to stworzenie OPOWIEŚCI (legendy,
mitu) o Podzamczu.
Jednocześnie Podzamcze może stać się elementem trasy turystycznej dla osób zainteresowanych czymś
bardziej „egzotycznym” niż Rynek i prospekt Swobody. Taką ofertę można stworzyć i przygotować
ją w formie przewodnika po Podzamczu. Materiał ten powinien mieć atrakcyjną formę: stosunkowo
niewielką objętość oraz zawierać ładne zdjęcia, atrakcyjne rysunki i wizualizacje, ciekawe historyjki,
anegdoty i obserwacje. Na potrzeby tego przewodnika wyszukane zostaną najważniejsze postaci,
pomniki, odnalezione zostaną zapomniane legendy.
Na podstawie materiałów przygotowywanych do tego przewodnika opracowane zostaną także teksty
do 10-12 tablic informacyjnych rozmieszczonych w różnych częściach Podzamcza, opisujących
interesujące miejsca i zabytki.
Dodatkowo z syntetyczną, skondensowaną informacją o Podzamczu trzeba będzie dotrzeć do autorów
przewodników po Lwowie, tak aby umieścili tam przynajmniej niektóre interesujące informacje.
Realizacja zadania została podzielona na 3 etapy
a) Opracowanie i opublikowanie (w formie przewodnika i w Internecie) oraz dystrybucja przewodnika po Podzamczu (minimum 3 wersje językowe: ukraiński, angielski i polski)
b) Dotarcie z informacją o atrakcjach Podzamcza do autorów 20 najpopularniejszych przewodników
po Lwowie (m.in. Lonely Planet, Pascal, Bezdroża, Rewasz, przewodniki francuskie, niemieckie,
hiszpańskie i włoskie)
c) Przygotowanie materiałów do 10-12 tablic informacyjnych, które w ramach zadania 6 zostaną
rozmieszczone w Podzamczu
Spodziewane efekty
– wzrost liczby informacji o Podzamczu w przewodnikach po Lwowie
– wzrost świadomości istnienia i atrakcyjności Podzamcza we Lwowie wśród mieszkańców i turystów
– zwiększony napływ turystów
–
–
–
–
lokalne organizacje pozarządowe, szkoły, kluby sportowe, zespoły muzyczne,
mieszkańcy, a w szczególności osoby starsze
społeczność lokalna – zebranie mini-historii związanych z tymi miejscami, współudział w projektowaniu rewitalizacji tych przestrzeni publicznych
– liczba sprzedanych/rozdanych przewodników o Podzamczu
– liczba przewodników w których ukazały się
informacje o atrakcjach Podzamcza
Harmonogram
Opracowanie i wydanie przewodnika po
Podzamczu – ok. 20 miesięcy
Realne dotarcie z informacją o atrakcyjności
turystycznej Podzamcza do autorów 20
przewodników – 6 miesięcy
114
11.
Festiwal - Święto Podzamcza
Organizowanie święta dzielnicy, a nawet ulicy to bardzo popularny w wielu miastach UE sposób
wspierania tożsamości lokalnej oraz promocji miasta. Tego typu wydarzenia są zazwyczaj przeglądem
aktywności mieszkańców. W ramach święta dzielnicy występują lokalne zespoły muzyczne, mecze
pokazowe rozgrywają lokalne zespoły sportowe, dziecięce zespoły taneczne, baletowe, teatralne i in.
przedstawiają przygotowywane przez cały rok występy. Kobiety prezentują przysmaki lokalnej kuchni,
grupy rycerskie staczają ze sobą historyczne pojedynki, a wieczorem odbywają się często biesiady przy
piwie i muzyce. Organizowane są wystawy malarstwa, rzeźby i in., organizuje się turnieje szachowe.
Podczas święta dzielnicy ważniejsza od profesjonalizmu jest autentyczność i lokalność.
Taka impreza powinna być także organizowana raz do roku w Podzamczu. Będzie to okazja do
spotkania się mieszkańców ze sobą, zawiązania nowych znajomości, odnowienia starych oraz
pokazania jak wiele ciekawych rzeczy dzieje się w okolicy. Jednocześnie takie cykliczne święto może
być stanowić medium informujące o postępach w zakresie realizacji programu rewitalizacji dzielnicy.
Początkowo może to być impreza jednodniowa, a po okrzepnięciu, z czasem powinna ewoluować
w dwu, a nawet trzydniowe wydarzenie (np. piątek, sobota, niedziela). Organizatorem Święta
Podzamcza powinna być lokalna organizacja pozarządowa.
Spodziewane efekty
– wzmocnienie tożsamości lokalnej mieszkańców Podzamcza
– zainteresowanie mediów Podzamcze i promocja dzielnicy w mieście i regionie
– rozwój lokalnych
–
–
–
–
–
lokalna organizacja pozarządowa
LKP oraz właściciele nieruchomości
lokalni przedsiębiorcy
działające w Podzamczu szkoły i instytucje kulturalne, zespoły sportowe i artystyczne i in.
– liczba osób biorących udział w święcie
Podzamcza
– liczba i długość wydarzeń w ramach
święta Podzamcza
– liczba występujących osób i zespołów
Harmonogram
Święto powinno odbywać się raz w roku, najlepiej
przed wakacjami. Organizacja i przeprowadzenie tej
imprezy – 10 miesięcy.
12.
115
... … … miejsce na Twoje działanie
;)
Spodziewane efekty
?
?
Wskaźniki realizacji
?
Harmonogram
?
116
4.4. Projekty wspierające rewitalizację Podzamcza
Projekty wspierające rewitalizację i rozwój Podzamcza to niezależne inicjatywy
różnych podmiotów, zlokalizowane w bezpośrednim sąsiedztwie obszaru wybranego do
rewitalizacji. W wyniku realizacji tych projektów wzrośnie ruch turystyczny i zainteresowanie obszarem przez mieszkańców Lwowa i turystów, a także przedsiębiorców.
Wśród projektów wspierających rewitalizację Podzamcza zidentyfikowano cztery najważniejsze:
1. Rozwój ruchu kolejowego i stacji kolejowej Podzamcze
2. Upamiętnienie terroru
3. Centra biznesowo-usługowe
4. Przekształcenie Fabryki Powideł na centrum kulturalno-rozrywkowe
Rozwój Podzamcza wymaga dopracowania układu komunikacyjnego, stąd też niezbędne będzie budowa kilku odcinków dróg lokalnych, co szczegółowo pokazano na
rys. 13. Rozwój usług w Podzamczu spowoduje konieczność wyznaczenia strefy ruchu
uspokojonego (pieszy, rowerowy, tramwajowy) i stref intensywnego ruchu kołowego.
4.4.1. Rozwój ruchu kolejowego i stacji kolejowej Podzamcze
Jednym z kluczowych projektów wpływającym na usprawnienie transportu zbiorowego w obrębie całego miasta mają być dwa projekty związane z dworcem kolejowym
Lwów-Podzamcze.
Pierwszym jest koncepcja reaktywacji pasażerskiego wykorzystania wewnątrzmiejskiej sieci kolejowej na potrzeby ruchu pasażerskiego związanego z połączeniem
głównych terenów mieszkaniowych (Sychów, Zamarstynów) z obszarami koncentracji
działalności gospodarczej zarówno przemysłowej (Riasne, okolice Dworca Kolejowego), oraz przemysłowo-usługowej (Podzamcze).Wraz z planowanym ograniczeniem
ruchu kołowego w śródmieściu Lwowa, transport publiczny będzie w przyszłości zyskiwał na znaczeniu.
Dotychczasowe doświadczenia z użytkowania w okresie grudzień 2009 r. – czerwiec 2010 r. na linii Sychów-Podzamcze szynobusu wymagają wyciągnięcia odpowiednich wniosków na przyszłość. Na wymienionej trasie użytkowany był nowoczesny autobus szynowy produkcji polskiej, PESA 620M-004 wyposażony łącznie w 167 miejsc
dla pasażerów, w tym 93 siedzące. Przejazdu trasy wynosił wraz z postojami 53 min
(rys. 14). Szynobus wykonywał 14 kursów w ciągu dnia. Funkcjonowanie połączeń
obsługiwanych przez autobus szynowy, jako bardzo nieopłacalne, zostało wstrzymane
w kwietniu 2010 roku (przychody z biletów pokryły mniej niż 10% kosztów!). Do największych słabości tego rozwiązania należy zaliczyć brak jego integracji z resztą systemu transportowego (trolejbusy, autobusy, tramwaje) zarówno w zakresie tras, jak i taryf.
Nowa koncepcja rozwoju kolejowych, wewnątrzmiejskich połączeń pasażerskich powinna uwzględniać:
117
– integrację nowych połączeń z systemem transportu zbiorowego funkcjonującym w mieście
– koordynację istniejące rozkłady jazdy
– zintegrowania systemu taryf na wewnątrzmiejskie przejazdy kolejowe z resztą
sytemu transportu zbiorowego tzn. bilety okresowe powinny uprawniać również do korzystania z transportu miejskiego.
– korektę rozkład przystanków transportu miejskiego, tak aby umożliwić szybka
przesiadkę z kolejowego środka transportu na inny.
– nowoczesne ciągi pieszo-rowerowe łączące przystanki kolejowe z centrami
dzielnic
– infrastrukturę w bezpośrednim otoczeniu przystanków np. parkingi dla rowerów.
Drugim elementem intensyfikacji wykorzystania dworca kolejowego Lwów-Podzamcze jest uruchomienie linii turystycznej oraz pasażerskiej łączącej Podzamcze
z Łyczakowem (rys. 15). Okazjonalne kursy turystyczne odbywały się sporadycznie
w okresie ostatnich kliku lat, brak było jak dotąd regularnych przewozów pasażerskich.
Pomimo utrudnień związanych następującymi barierami:
– złym stanem technicznym linii
– brakiem elektryfikacji
– sprzedażą budynku dworca kolejowego Łyczaków i przeznaczeniem go na
funkcje mieszkalne
uzasadnione jest zachowanie linii kolejowej w stanie technicznym umożliwiającym jej
wykorzystanie w przyszłości.
4.4.2. Upamiętnienie terroru
a) Muzeum Terroru Terytorialnego planowane przy prospekcie Czornowola 45,
a więc w bezpośredniej bliskości obszaru rewitalizacji ma być dużą, nowoczesną, multimedialną placówką muzealną upamiętniającą represje na zachodniej
Ukrainie w XX wieku. Skala i zakres tego planowanego muzeum spowodują,
że po jego otwarciu, stanie się prawdopodobnie jednym z najczęściej odwiedzanych muzeów we Lwowie. Istnienie tego muzeum będzie generowało znaczny
ruch turystyczny na obszarze Podzamcza przewidzianym do rewitalizacji. Dotychczas nie wiadomo jednak kiedy i z jakich środków muzeum zostanie wybudowanie. Formalnie muzeum jednak już istnieje, a szczegółowe plany rozwoju
(rys. 16) zamieszczono na stronie http://territoryterror.org.ua
b) Warto zwrócić uwagę, na potencjał marketingowy związany z historią jednej
nielicznych ocalałych z getta lwowskiego, Krystyny Chiger. Zarówno wydanie
jej wspomnień, jak film Agnieszki Holland pt. W ciemnościach, opisujący historię jej ocalenia, wiąże się z terenem historycznego Podzamcza położonego
118
pomiędzy linią kolejową a ścisłym centrum miasta2 i może wpłynąć na wzrost
ruchu turystycznego na tym obszarze w przyszłości, w szczególności w przypadku odpowiednio atrakcyjnego zagospodarowania kanałów lwowskich na
potrzeby upamiętnienia tragicznego końca historii społeczności Żydów lwowskich.
4.4.3. Centra biurowo-usługowe
Zarówno w na części terenu rewitalizacji, jak i w jego bezpośrednim otoczeniu
planowane są duże inwestycje związane z przyszłym rozwojem sektora usług. W obrębie objętym programem rewitalizacji Lwów-Podzamcze planowane zagospodarowanie
terenu zakłada znaczące przekształcenie terenów dawnego getta w obrębie dwóch kwartałów ulic:
– Teren dawnego szpitala powstałego na terenach przedwojennego targowiska
bydła, ograniczonego liną kolejową, oraz pr. Czornowola-Chemiczna-Dżerelna, która ma ulec przekształceniu w nowoczesne centrum biurowe składające
się kilku budynków, w tym wysokościowych (rys. 17 i rys. 18).
– Kwartał ulic Kuszewicza-Łemkowska-Chemiczna-Czornowola-wiadukt kolejowy, gdzie planowane jest centrum handlowo-biznesowe wraz z parkingiem
podziemnym.
Inwestycje związane z nowym rejonem koncentracji usług ponadlokalnych dotyczą również bezpośredniego zaplecza obszaru rewitalizacji Lwowa-Podzamcze. Można
podzielić je na dwie części:
– Położone na obszarze planowanej rewitalizacji przez GIZ, tj. na południe od
linii kolejowej Teren część obszaru Podzamcza objętego programem rewitalizacji GIZ przy ulicy Pod Dębem. W obrębie tego obszaru planowane są:
o centrum biurowe z wielokondygnacyjnym parkingiem na rogu ulic Dżerielnej i Pod Dębem, w miejscu obecnie działającej stacji naprawy pojazdów.
o Duże centrum handlowe „Pod Dębem” rozciągające się od ulicy Dżerielnej
do Placu 700-lecia Lwowa.
– Położone w kwartale ulic: Zamarstynowska-Chemiczna-Lipińskiego-Czornowola, tj. na północ od obszaru rewitalizacji Lwów-Podzamcze
o południowa części tego terenu obejmuje obszar zakładów farbiarsko-lakierniczych. Na terenach poprzemysłowych planowane jest powstanie centrum
administracyjnego, wraz z mieszaną zabudową mieszkaniową z niewielkim
dodatkiem funkcji biurowych i handlowych.
o w północnej części obszaru przy ul. Lipińskogo prywatny inwestor planuje
budowę dużego centrum handlowego.
2
Kryjówka, w której ukrywała się Krystyna Chiger znajdowała się okolicach kościoła Matki Boskiej Śnieżnej.
119
W związku z koncentracją usług biurowych na terenie d. szpitala konieczna będzie korekta związana z połączeniem przystanku kolejowego „Hnata Hodkiewicza” nad
prospektem Czornowola z planowanym obszarem centrum biurowego. Umożliwi to
w przyszłości przy założeniu reaktywacji szynowego, wewnątrzmiejskiego transportu
pasażerskiego ograniczenie części ruchu kołowego związanego m.in. z dojazdami do
pracy kilku tysięcy osób.
4.4.4. Przekształcenie Fabryki Powideł w centrum kulturalno-rozrywkowe
Obecnie trwają prace nad koncepcją zagospodarowania budynków administracyjne
jednego z okolicznych zakładów przemysłowych zlokalizowanych przy ul. Chmielnickiego 122. Znajdujące się tam budynki pochodzą z początku XX i zostały wybudowane
w stylu historyzmu. Zabudowania te, po 1945 roku wykorzystywane były m.in. przez
fabrykę wina Mołdawino oraz później zakład produkcji konserw „Dary Przyrody”, następnie zaś Fabrykę Powideł. W ostatnim czasie w tym miejscu odbywały się wydarzenia kulturalno-artystyczne. W trakcie opracowania jest również kompleksowy plan
zagospodarowania budynków – istnieje koncepcja, aby stworzyć tam centrum rozrywkowo-kulturalne. Te budynki mają sumaryczną powierzchnię 1050 m2, położone są na
działce o powierzchni 1214 m2 i posiadają kubaturę 6338 m3.
120
5. System monitorowania
Niezbędnym elementem programu rewitalizacji Podzamcza będzie system monitorowania, który pozwoli na: śledzenie zachodzących przemian, identyfikowanie trudności, zbieranie i propagowanie dobrych praktyk, informowanie lokalnej społeczności
oraz ocenianie efektów całego procesu. System monitorowania Programu rewitalizacji
Lwów Podzamcze będzie się składał z 3 elementów (na podstawie: Jarczewski 2010):
– corocznie przygotowywanych raportów z monitorowania, które będą oceniały
postępy finansowo-rzeczowe oraz podsumowywały sukcesy i identyfikowały
problemy
– ewaluację ex-post, której przygotowanie planuje się na 2017 r., na zakończenie
I Etapu rewitalizacji Podzamcza i jako przygotowanie do II Etapu rewitalizacji
tego obszaru
– systemu informowania społeczności lokalnej o postępach rewitalizacji (monitoring społeczny)
5.1. Coroczne Raport z monitowania rewitalizacji Podzamcza
Po zakończeniu każdego roku przewiduje się przygotowywanie Raportu z monitorowania rewitalizacji Podzamcza. Wyniki monitorowanie procesów rewitalizacji, przedstawiane w tym raporcie będą skupiały się na trzech obszarach (tab. 2):
– monitorowanie postępu prac (rzeczowy),
– monitorowanie realizacji budżetu (finansowy),
– monitorowanie widnokręgu – zmienności uwarunkowań zewnętrznych (ryzyk).
Monitoring postępu prac (rzeczowy) dostarczy informacji obrazujących postęp we
wdrażaniu programu rewitalizacji Podzamcza oraz umożliwiających ocenę jego wykonania w odniesieniu do wyznaczonych zadań. Pozwoli także na porównanie stanu faktycznego ze stanem pożądanym Monitoring rzeczowy prowadzony będzie z wykorzystaniem wskaźników: produktu, rezultatu, oddziaływania (w wyjątkowych sytuacjach).
Monitoring finansowy dostarczy informacji dotyczących finansowych aspektów
realizacji
programu, będących podstawą do oceny sprawności wydatkowania przeznaczonych środków. Polegać on będzie na systematycznym porównywaniu faktycznie poniesionych wydatków (zakontraktowanych środków) do przewidywanego budżetu.
Monitorowanie widnokręgu – zmienności uwarunkowań zewnętrznych. Realizacja
programu rewitalizacji otoczona jest aurą pewnej niepewności, która zarówno zagraża
realizacji założeń, jak i stwarza możliwości do większego nawet sukcesu. Ryzyko definiowane jest zatem jako taka właśnie niepewność wyniku działań lub zdarzeń, będąca
rezultatem pojawiających się szans i zagrożeń. Zasięg tego monitoringu, prowadzone
z wykorzystaniem licznych źródeł informacji, powinien być dosyć szeroki i obejmować
ważne z punktu widzenia realizacji projektu wydarzenia na płaszczyznach: politycznej,
5. System monitorowania
121
ekonomicznej, społeczno-kulturowej, technologicznej, legislacyjnej i regulacyjnej oraz
ekologicznej. Zidentyfikowane ryzyka powinny być rozpatrywane w kontekście wpływu na realizację poszczególnych projektów i całego programu rewitalizacji.
Tab. 2. Zakres informacji w ramach corocznych Raportów z monitorowania
rewitalizacji Podzamcza
Zakres
monitoringu
Monitoring rzeczowy
Proces realizacji zadań
Gromadzenie
dokumentów
Harmonogram wykonania
zadań projektowych
Wskaźniki
Produktu, rezultatu,
oddziaływania
Monitoring finansowy
Proces wydatkowania
(przepływy gotówkowe
i zobowiązania)
Wartość transakcji
Źródła finansowania
Kwalifikowalność
Kosztów
Rozliczanie zobowiązań
Monitoring widnokręgu
Zmienność uwarunkowań
zewnętrznych
Identyfikowane ryzyk
5.2. Ewaluacja ex-post w 2017 r.
W 2017 r., w okresie zamykania ostatnich projektów przewidzianych w I Etapie
rewitalizacji Podzamcza, przewiduje się zlecenie przygotowania ewaluacji ex-post (końcowej) programu rewitalizacji. Będzie to badanie społeczno-ekonomiczne, oceniające
jakość i wartość programu. Zgodnie z praktyką europejską i zaleceniami Rady Unii Europejskiej (rozporządzenie nr 1260 z 21 czerwca 1999 r.) ewaluacja ex-post obejmie
pytania z zakresu czterech kryteriów ewaluacyjnych: skuteczności (effectiveness), wydajności (effi ciency), użyteczności (utility), trwałości (sustainability).
Ewaluacja ex-post Programu rewitalizacji Lwów-Podzamcze będzie miała charakter podsumowujący. Jej głównymi funkcjami będzie:
– wskazanie wyników programu – zbadanie relacji przyczynowo-skutkowych
pomiędzy podjętą interwencją a efektami (wskaźniki produktu i rezultatu) i wywołanymi procesami (wskaźniki oddziaływania) – pokazanie skali sukcesu lub
porażki.
– wsparcie procesów uczenia się, weryfikacji założeń i planów, szczególnie
w kontekście kolejnych programów .
Zakłada się, że ewaluacja ex-post wskaże sensowność zagospodarowania środków.
Pomoże pokazać jak założenia sprawdziły się w praktyce na Podzamczu – jaka była skuteczność podjętych interwencji i stanowić będzie inspirację do dalszych działań. Wyniki
tej ewaluacji będą także ważnym źródłem informacji dla całej społeczności miejskiej.
Pomiar ex-post całego procesu rewitalizacji Podzamcza sprowadzi się do przeanalizowania interwencji poczynając od nakładów (rzeczowych i finansowych) poprzez bezpośrednie wyniki (produkty), rezultaty i kończąc na oddziaływaniu.
122
5.3. Informowanie społeczności lokalnej o przebiegu procesu
rewitalizacji
Poważne traktowanie mieszkańców rewitalizowanego obszaru wymaga opracowania systemu informowania społeczności lokalnej o przebiegu procesu rewitalizacji
i wynikach jej monitorowania. W ramach programu rewitalizacji Lwów-Podzamcze
przewiduje się stałe informowanie mieszkańców tego obszaru, a także szerzej – mieszkańców całego miasta – o skali i typie podejmowanych działań oraz o stopniu realizacji
założonych celów. W ten sposób mieszkańcy będą mogli wzmocnić poczucie partnerstwa i uczestnictwa w procesie rewitalizacji.
Pokazanie doświadczeń z przebiegu procesu rewitalizacji będzie jednym z kluczowych elementów umożliwiających aktywizowanie i włączania w proces rewitalizacji
podmiotów (firm i instytucji) niezależnych od władz miejskich. Do komunikacji z lokalną społecznością wykorzystywane będą takie dostępne środki jak: strona internetowa
programu, lokalne media, wydarzenia organizowane na obszarze rewitalizowanym i in.
W corocznym Raporcie z monitorowania rewitalizacji Podzamcza powinna znajdować się osobna część, opisująca stosunek społeczności lokalnych do realizowanych
interwencji. Także w raporcie z ewaluacji ex-post przewiduje się rozdział omawiający
sukcesy i problemy współpracy z lokalną społecznością.
Spis rysunków
123
Список рисунків / Spis rysunków
Рис. 1. Межі території, яка підлягає ревіталізації (згідно з програмою, що
була розроблена GIZ та програмою ревіталізації Львів-Підзамче
2012-2025) .....................................................................................................20
Rys. 1. Granice obszarów rewitalizacji (programu przygotowanego przez GIZ
oraz Program rewitalizacji Lwów-Podzamcze 2012-2025) ...........................20
Рис. 2. Територія, що охоплена Програмою ревіталізації Львів-Підзамче
2012-2025 .......................................................................................................22
Rys. 2. Obszar włączony do Programu rewitalizacji Lwowa-Podzamcze 2012-2025 ...............................................................................................................22
Рис. 3. Звалища небезпечних відходів у місті Львові.............................................26
Rys. 3. Składowiska odpadów niebezpiecznych we Lwowie......................................26
Рис. 4. Основні транспортні потоки в районі Підзамче .........................................28
Rys. 4. Główne potoki ruchu w Podzamczu ................................................................28
Рис. 5. Об’єкти матеріальної спадщини району Підзамче.....................................31
Rys. 5. Obiekty dziedzictwa materialnego w Podzamczu ...........................................31
Рис. 6. Територія, що включена до Програми ревіталізації Львів-Підзамче
2012-2025 на тлі запланованої просторової інфраструктури Львова
у 2025 році ......................................................................................................34
Rys. 6. Obszar włączony do Programu Rewitalizacji Lwowa-Podzamcze 2012-2025 na tle planowanej struktury przestrzennej Lwowa w 2025 r. ..............34
Рис. 7. Основні функції району Підзамче – станом на 2011 рoці ........................38
Rys. 7. Główne funkcje Podzamcza – stan na 2011 r. ................................................38
Рис. 8. Запланований розвиток кластерів у Львові.................................................39
Rys. 8. Planowany rozwój klastrów we Lwowie .........................................................39
Рис. 9. Заплановані функції району Підзамче у 2025 році ....................................40
Rys. 9. Planowane funkcje Podzamcza w 2025 r. .......................................................40
Pис. 10. Схема Програми ревіталізації Львів-Підзамче ...........................................43
Rys. 10. Schemat Programu rewitalizacji Lwowa-Podzamcze 2012-2025 ...................43
Pис. 11. Намисто – метафора ревіталізації району Підзамче .................................46
Rys. 11. Paciorki rewitalizacji – metafora i symbol rewitalizacji Podzamcza ..............46
124
Spis rysunków
Рис. 12. Заплановані завдання в рамках ревіталізації Підзамче..............................47
Rys. 12. Planowane zadania rewitalizacji na Podzamczu (poza zadaniami
edukacyjnymi i kulturalnymi) .........................................................................47
Рис. 13. Проекти, спрямовані на підтримку ревіталізації Підзамче .......................68
Rys. 13. Projekty wspierające rewitalizację Podzamcza. ..............................................68
Рис. 14. Схема руху рейкового автобусу в 2009-2010 рр..........................................70
Rys. 14. Schemat ruchu autobusu szynowego w latach 2009-2010 ..............................70
Рис. 15. Запланована туристична залізнична колія Підзамче-Личаків ...................71
Rys. 15. Planowana kolejka turystyczna Podzamcze-Łyczaków ..................................71
Рис. 16. Візуалізація запланованого музею «Територія Терору» ............................72
Rys. 16. Wizualizacja planowanego Muzeum Terytorialnego Terroru..........................72
Рис. 17. Офісний центр, будівництво якого планується у західній частині
території Підзамче, що підлягає ревіталізації (в районі проспекту
Чорновола) .....................................................................................................74
Rys. 17. Planowane centrum biurowe w zachodniej części obszaru rewitalizacji
w Podzamczu ..................................................................................................74
Рис. 18. Візуалізація офісного центру, будівництво якого планується у
західній частині території Підзамче, що підлягає ревіталізації
(в районі проспекту Чорновола)...................................................................75
Rys. 18. Wizualizacja planowanego centrum biurowego w zachodniej części
obszaru rewitalizacji w Podzamczu ................................................................75
Rys. 7. Główne funkcje Podzamcza – stan na 2011 r. ................................................95
Rys. 9. Planowane funkcje Podzamcza w 2025 r. .......................................................96
Rys. 10. Schemat Programu rewitalizacji Lwowa-Podzamcze 2012-2025 ...................99
Rys. 11. Paciorki rewitalizacji - metafora i symbol rewitalizacji Podzamcza............102
Rys. 12. Planowane zadania rewitalizacji na Podzamczu (poza zadaniami
edukacyjnymi i kulturalnymi) .......................................................................103
Wykaz skrótów
125
Список скорочень:
GIZ
– (нім.) Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit GmbH –
Німецьке товариство міжнародного співробітництва
GTZ
– (нім.) Deutsche Gesellschaft für Technische Zusammenarbeit GmbH – Німецьке товариство технічної співпраці
дБ
– децибел
ЄС
– Європейський Союз
ЖЕК – Житлово-Експлуатаційна Kонтора
ЛКП – Львівське Комунальне Підприємство
ОСББ – Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку
пр.
– проспект
РЕМА – (ukr.) завод Pадіо Eлектронної Медичної Апаратури
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
США – Соединённые Штаты Америки
УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка
ЮНЕСКО – (ang.) United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization –
Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури
Wykaz skrótów:
dB
GIZ
– decybel
– (niem.) Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit GmbH –
Niemieckie Towarzystwo Współpracy Międzynarodowej Sp. z o. o.
(d. GTZ)
GTZ
– (niem.) Deutsche Gesellschaft für Technische Zusammenarbeit GmbH –
Niemieckie Towarzystwo Współpracy Technicznej Sp. z o. o.
IRM
– Instytut Rozwoju Miast w Krakowie
LKP
– Lwowskie Przedsiębiorstwa Komunalne – jednostki administracji komunalnej
OSBB – wspólnota(y) mieszkaniowa(e)
pr.
– prospekt
RЕМА – (ukr.) Zakłady Medycznej Aparatury Radioelektronicznej
UE
– Unia Europejska
ul.
– ulica
UNESCO – (ang.) United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization –
Organizacja Narodów Zjednoczonych do Spraw Oświaty, Nauki i Kultury
USRR – Ukraińska Socjalistyczna Republika Radziecka
ZSRR – Związek Socjalistycznych Republik Radzieckich
126
Literatura
Література/Literatura
Bryx M., Jadach-Sepioło A., (red.), 2009, Rewitalizacja miast w Niemczech (w:) Rewitalizacja Miast
Polskich, T.3, IRM, Kraków.
Guzik R. (red.), 2009, Rewitalizacja miast w Wielkiej Brytanii, Rewitalizacja Miast Polskich, T.2,
IRM, Kraków.
Jarczewski W. (red.), 2009, Przestrzenne aspekty rewitalizacji - śródmieścia, blokowiska, tereny
poprzemysłowe, pokolejowe i powojskowe, (w:) Rewitalizacja Miast Polskich, T.4, IRM,
Kraków.
Jarczewski W., Jeżak J., 2010, System monitorowania rewitalizacji, Rewitalizacja Miast Polskich,
T.11, IRM, Kraków.
Murzyn M., 2006, Kazimierz środkowoeuropejskie doświadczenie rewitalizacji, Międzynarodowe
Centrum Kultury, Kraków.
Official inauguration of Nestlé Business Service Centre Europe in Lviv, 2011, Press release Nestlé
Ukraine.
Skalski K. 2009, Rewitalizacja we Francji - zarządzanie przekształceniami obszarów kryzysowych
w miastach (w:) Rewitalizacja Miast Polskich, T.2, IRM, Kraków.
Szymańska D., 2008, Urbanizacja na świecie, Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa.
Ziobrowski Z., Jarczewski W. (red.), 2010, Rewitalizacja miast polskich - diagnoza (w:) Rewitalizacja
Miast Polskich, T.8, IRM, Kraków.
Барановський М.О., 2009, Особливості промислового розвитку і депресивність регіонів
України, ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ, Серія геогр. 2009. Вип. 36. С. 14–22.
Іванов-Костецький С. О., Іванова-Костецька Г. С.,2010, Ґенеза формування промислових
комплексів у межах міста (на прикладі Львова), cc.177-181.
Інтегрована концепція розвитку центральної частини Львова, Львівська міська рада, Німецьке
товариство міжнародного співробітництва (GIZ) ҐмбГ, Львів 2011.
Капраль М., 2000, Населення Підзамча та деканату св. Йоана на передмісті Львова наприкінці
50-х на початку 70-х рр. XVI ст. (за матеріалами фінансових документів), Вісник
Львівського університету. Серія історична. Львів, Вип. 35-36.cc. 469-493.
Колодій В., , Паньків Р., Майкут О., 2007, До гідрогеології і гідрогеохемії Львова й околиць,
Праці наукового товариства ім. Шевченка, Геологічний збірник, Наук. т-во ім.. Шевченка,
Т. 19, cc. 175-181.
Костецький С. О., 2008, Ґенеза промисловості Львова у феноменальному часовому,
просторовому, дійовому і архітектурному вимірах. ХДАДМ, t.3, Харків, cc. 204-208.
Львів’яни починають і перемагають, або чому варто втілювати стратегію вже сьогодні.
Інститут міста. Львів, 2010.
Мазур Т., Король Є., 2006 Спадщина індустріальної культури в структурі історичної забудови
м. Львова, Досвід та перспективи розвитку міст України: Історичні аспекти архітектурної
теорії і практики, зб. наук. пр., Вип.11,. сс. 129-143.
Мазур Т., Король Є., 2011, Промислові території як резерв функціонально-планувального
розвитку центральної частини м. Львова, УДК 711.4, cc. 164-171.
Literatura
127
Об’єднання Співвласників Багатоквартирного Будинку: створення та ефективна діяльність.
Практичний посібник. Інститут міста. Львів, 2010.
Raporty Instytutu Miasta:
Весоловський С., 2011, Огляд преси та наукової інформації про Підзамче, Інститут міста,
Львів.
Зуб M., 2011a, Залізнична станція Підзамче: теперішнє використання та можливості
використання в майбутньому, Інститут міста, Львів.
Зуб M., 2011b, Проблеми, пов’язані з охороною-навколишнього середовища на території
Підзамче, Інститут міста, Львів.
Пундор А.,2011a, Комунальне господарство на території Підзамче, Інститут міста, Львів
Пундор А.,2011b, Плановані проекти та інвестиції в Підзамче, Інститут міста, Львів.
Фогель I., 2011a, Історична спадщина, Інститут міста, Львів
Фогель I., 2011b, Туристичний рух, Інститут міста, Львів.
Шепітяк C.,2011a, Статистичні дані про Підзамче, Інститут міста, Львів.
Шепітяк C.,2011b, Історичний (суспільно-господарський опис) Підзамча, Інститут міста,
Львів.
Звіт за результатами кількісного соціологічного дослідження в рамках проекту «Покращення
життя мешканців як ефект програми ревіталізації міста Львова». Серпень 2011 р.
Dokumenty miasta Lwowa:
Коригування генерального плану міста Львова. ІІ Стадія – Генеральний план» ТОМ 3, Основні
положення, Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, Державний
інститут проектування міст „Містопроект”, Львів 2008.
Містобудівне обґрунтування розміщення офісного центру на пр. Чорновола,45 «Б» в м. Львові,
Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, Державний інститут
проектування міст „Містопроект”, Львів 2008.
Przewodniki:
Strojny A., 2003, Lwów. Miasto Wschodu i Zachodu, Bezdroża, Kraków.
Lwów. (w:) Miasta marzeń, T.7, Mediaprofit, Warszawa 2009.
Tokarski J., 2005, Lwów i okolice, Wydawnictwo Pascal, Bielsko-Biała.
Dokumenty UNESCO:
World Heritage Nomination, L’viv – the Ensemble of the Historic Centre, Wydział Ochrony
i Konserwacji Zabytków Urzędu Miasta Lwowa, 1997.
Program rewitalizacji Lwowa-Podzamcze 2012-2025 jest dostępny na licencji Creative
Commons Uznanie autorstwa 3.0 Polska. Pewne prawa zastrzeżone na rzecz Instytutu
Rozwoju Miast. Utwór powstał w ramach programu polskiej współpracy rozwojowej
realizowanej za pośrednictwem MSZ RP w roku 2011. Zezwala się na dowolne wykorzystanie utworu, pod warunkiem zachowania ww. informacji, w tym informacji o stosowanej licencji, o posiadaczach praw oraz o programie polskiej współpracy rozwojowej.

Program rewitalizacji Lwowa-Podzamcze 2012-2025

Transkrypt

Podobne dokumenty

Rozpałka 1 _21_ 3

Rozpałka 16

Lublin dla Wszystkich. Twarze Lublina

Поділений світ Podzielony świat

Cihazın tanıtımı

Gratulujemy narodowi ukraińskiemu tego wyboru Вітаємо вибір

49053

ehf6342xok

synteza sztuk - wizyt-net

НАБІГ КОЗАКІВ НА ОЧАКІВ