Типова програма з Історії польського мовознавства

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
___________________Історія
польського мовознавства_____________
(шифр і назва навчальної дисципліни)
ПРОГРАМА
нормативної навчальної дисципліни
підготовки ________магістра_________
(назва освітньо-кваліфікаційного рівня)
спеціальності__________8.02030302 Мова і література (польська)________
(шифр і назва спеціальності)
Івано-Франківськ – 2013 рік
РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО:
_____ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»____
(повне найменування вищого навчального закладу)
РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ:
__канд. філолог. наук, доцент кафедри слов’янських мов Лазарович О.М._
________________________________________________________________________________
Програма затверджена на засіданні кафедри ____слов’янських мов____
Протокол від “____”________________20__ р. № ___
Завідувач кафедри __________ слов’янських мов _________________
__________________ (___Лесюк М.П.___)
(підпис)
(прізвище та ініціали)
“____”___________________ 20___ р.
Схвалено методичною комісією факультету, інституту.
Протокол від “____”________________20___ р. № ___
“___”______________20__ р.
Голова
_______________ (____Голянич М.І.____)
Затверджено на засіданні Вченої ради Інституту філології.
Протокол від “____”________________20___ р. № ___
Голова
_______________ (____Хороб С.І.____)
(підпис)
(прізвище та ініціали)
ВСТУП
Програма
вивчення
нормативної
навчальної
дисципліни
“Історія
польського мовознавства” складена відповідно до освітньо-професійної
програми підготовки ___магістра____ напряму підготовки, спеціальності
“8.02030302 Мова і література (польська)”.
Предметом вивчення навчальної дисципліни є актуальні проблеми
польського мовознавства, основні етапи та напрямки розвитку польської
мовознавчої думки; науковий доробок польських лінгвістів 19 ст. – поч. 21 ст.
Міждисциплінарні зв’язки:
• загальне мовознавство;
• історія мови;
• порівняльна типологія слов’янських мов.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
Змістовий модуль 1. Основні етапи та напрямки розвитку польського
мовознавства.
Змістовий модуль 2. Перші граматики та лексикографічні праці польської
мови та їх значення для розвитку мовознавства.
1. Мета та завдання навчальної дисципліни
1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Історія польського
мовознавства” є поглибити знання студентів-філологів в галузі польського
мовознавства, зокрема, про розвиток польської лінгвістичної думки, про
основні напрямки наукових досліджень та актуальні проблеми польського
мовознавства на сучасному етапі.
1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни “Історія польського
мовознавства” є розширення загальнолінгвістичної підготовки філологів,
поглиблене вивчення проблем з історії польської філології, основних напрямків
її розвитку; навчити студентів-магістрів узагальнювати отримані філологічні
знання
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати :
• основні напрямки розвитку польського мовознавства;
• етапи розвитку польської лінгвістичної думки;
• історію розвитку польського правопису;
• перші граматики та словники польської мови та їх роль в розвитку
польського мовознавства.
вміти :
• характеризувати сучасний стан польської лінгвістичної думки;
• аналізувати історичні етапи розвитку польської мови;
• давати порівняльну характеристику українського та польського
мовознавства.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться _36_ години/ _1_ кредит
ЄКТС.
2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1. Основні етапи та напрямки розвитку польського
мовознавства.
Тема
1.
Розвиток
польського
мовознавства
як
науки.
Розділи
мовознавства. Термінологія. Мовознавство конкретне і загальне, синхронічне і
діахронічне, конструктивне і функціональне, зіставне, прикладне. Зародження
структуралізму у польському мовознавстві ХІХ ст.: Бодуен де Куртене та М.
Крушевський. Формування польського кола мовознавців (В. Дорошевський,
С. Шобер, К. Ніч). Розвиток класичного структуралізму в польській лінгвістиці
в сер. ХХ ст. (праці Є. Куриловича, З. Штібера та Т. Мілевського). Граматика
генеративна (К. Полянський, Р. Лясковський, З Тополінська). Мовознавство
історично-порівняльне – праці Є. Куриловича та їх значення для розвитку
компаративістики. Когнітивна лінгвістика. Моделювання картини світу у мові
та мовних стереотипів. Наукові зацікавлення Р. Гжегорчикової, Є. Бармінського
Р. Токарського та А. Пайдзінської. Любельська когнітивна школа.
Тема 2. Генеалогія польської мови: старопольський, середньопольський та
новопольський
періоди
в
історії
розвитку
польського
мовознавства.
Періодизація в історії розвитку польської мови: дописемний та писемний
періоди. Періодизація О. Брюкнера, С. Слонського, Т. Лера-Сплавінського,
З. Клеменсевича, С. Урбаньчика. Початки та розвиток польської орфографії.
Писемні пам’ятки польської мови. Розвиток літературної польської мови.
Змістовий модуль 2. Перші граматики та лексикографічні праці польської
мови та їх значення для розвитку мовознавства.
Тема 1. Перші граматики польської мови: “Трактат про орфографію”
Я. Паркоша 1440 р. Граматики польської мови середньопольського та
новопольського періодів. Граматика С. Заборовського 1518 р. “Ortografia
polska” С. Мужиновського.
Тема 2. Розвиток польської лексикографічної науки. Перші словники
польської мови. Латинсько-польський словник Бартоломея з Бидгоща 1531 р.
Словник “Lexikon latinopolonicum” Я. Мончинського. Лексикографічні праці
М. Фолькмара та Г. Кнапського. “Słownik języka polskiego” С.Б. Лінде (1771 –
1847 рр.), Віленський словник 1861 р., Варшавський словник під редакцією
Я. Карловича та А. Кринського. Інші лексикографічні праці.
3. Рекомендована література
1. Bajerowa I. Zarys historii języka polskiego 1939–2000 / І. Bajerowa. –Warszawa,
2003
2. Długosz-Kurczabowa K. Gramatyka historyczna języka polskiego / К. DługoszKurczabowa, S. Dubisz. – Warszawa, 2001.
3. Dubisz S. Język – Historia – Kultura (wykłady, studia, analizy) / S. Dubisz. –
Warszawa, 2002.
4. Heinz A. Dzieje językoznawstwa w zarysie / A.Heinz. –Warszawa, 1978.
5. Helbig G. Dzieje językoznawstwa nowożytnego / G. Helbig. –Wrocław 1982.
6. Ivić M. Kierunki w lingwistyce / M. Ivić. – Wrocław, 1975.
7. Jodłowski S. Losy polskiej ortografii / S. Jodłowski. –Warszawa, 1979
8. Klemensiewicz Z. Historia języka polskiego / Z. Klemensiewicz. – Warszawa,
1974.
9. Kuraszkiewicz W. Gramatyka historyczna języka polskiego / W. Kuraszkiewicz. –
Warszawa, 1972
10.Kuraszkiewicz W. Pochodzenie polskiego języka literackiego w świetle wyników
dialektologii historycznej / W. Kuraszkiewicz. –Wrocław, 1953.
11.Łuczyński E. Językoznawstwo ogólne. Wybrane zagadnienia / E. Łuczyński,
J. Maćkiewicz. –Gdańsk, 1999.
12.Mańczak W. Problemy językoznawstwa ogólnego / W. Mańczak. –Wrocław,
1996.
13.Milewski T. Językoznawstwo / T. Milewski. –Warszawa, 1975.
14.Milewski T. Teoria, typologia i historia języka / T. Milewski. –Kraków, 1993.
15.Miodunka W. Podstawy leksykologii i leksykografii / W. Miodunka. –Warszawa,
1989.
16.Pisarek W. Polszczyzna 2000. Orędzie o stanie języka na przełomie tysiącleci / W.
Pisarek. –Kraków, 1999.
17.Rieger J. Język i językoznawstwo polskie w sześćdziesięcioleciu niepodległości
(1918–1978) / J. Rieger, M. Szymczak. ––Wrocław, 1982.
18.Walczak B. Pochodzenie polskiego języka literackiego w świetle nowej metody /
B. Walczak // Język. Teoria – Dydaktyka.–Kielce, 1990. –S. 5–19.
Енциклопедії та словники
19. Encyklopedia języka polskiego / pod red. S. Urbańczyka, 2 wyd. –Wrocław–
Warszawa–Kraków, 1992.
20. Encyklopedia językoznawstwa ogólnego / pod red. K. Polańskiego. – Wrocław,
1999.
21. Gołąb Z. Słownik terminologii językoznawczej / Z. Gołąb, A. Heinz, K. Polański.
–Warszawa, 1968.
22. Płociennik I. Słownik wiedzy o języku / I. Płociennik, D. Podlawska. –BielskoBiała, 2004.
23. Praktyczny słownik współczesnej polszczyzny / pod red. H Zgółkowej. – Poznań,
1998.
4. Форма підсумкового контролю успішності навчання _екзамен_
5. Засоби діагностики успішності навчання:
• усне опитування на практичних заняттях (за планами практичних
занять);
• письмове опитування (за планами практичних занять);
Зразок тестових завдань:
1. Pierwszą gramatykę języka polskiego napisał:
a) Z- Klemensiewicz;
b) S- Zaborowski;
c) J- Parkoszowic
2. Gramatyka J. Parkoszowica była napisana w roku:
a) 1430;
b) 1440;
c) 1519.
3. Pisownia polska opiera się na zasadę:
a) ortograficzną;
b) fonetyczną;
c) gramatyczną.
• реферати (на одну із тем для самостійного вивчення);
• змістові модулі;
• екзамен.
Програмові вимоги до екзамену.
1. Językoznawstwo jako nauka. Terminologia.
2. Krótki przegląd historii językoznawstwa.
3. Językoznawstwo polskie – rys historyczny.
4. Najważniejsze kierunki rozwoju językoznawstwa polskiego: strukturalizm;
generatywna
gramatyka;
językoznawstwo
historyczno-porównawcze;
językoznawstwo kognitywne.
5.O rozwoju języka polskiego. Genealogia języka polskiego
7. Okres staropolski.
8. Okres średniopolski. Powstanie polskiego języka literackiego.
9. Okres nowopolski.
10. Język ogólnopolski XX wieku.
11. Gramatyki języka polskiego
12. Pierwsze gramatyki języka polskiego
13. Gramatyki języka polskiego doby średniopolskiej i nowopolskiej
14.Leksykografia języka polskiego.
15. Pierwsze słowniki języka polskiego.
16. Słowniki ogólne języka polskiego.
17. Leksykografia polska XX wieku
• реферат та його мультимедійне представлення.