Untitled - Східноєвропейський національний університет імені

Вступ
Програма навчальної дисципліни “теорія літератури” складена для студентів
спеціальністі 8.02030302 (Мова і література (польська))
Предметом вивчення навчальної дисципліни є теоретичне осмислення літературного
процесу, традиційні для літературознавства усталені теоретико-методологічні одиниці
(герменевтика, семіотика, риторика, формалізм, компаративістика, психоаналіз, деконструктізм), а
також “пограничні” явища (когнітивізм, теорія хаосу тощо).
Міждисциплінарні зв’язки: з курсами “Вступ до літературознавства”,
“Порівняльне
літературознавство”, “Історія польського літературознавства”, “Історія польської літератури”,
“Історія української літератури”, “Історія зарубіжної літератури”, “Філософія”.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
Модуль 1.Teoria dzieła literackiego.
Модуль 2. Teoria procesu historycznoliteracriego
Модуль 3.Teorie badaǹ literackich
1. Мета та завдання навчальної дисципліни
1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “теорія літератури”, з врахуванням
теоретичних досліджень польських літературознавців і філософів (Р. Інгардена, Г. Маркевича,
К. Вики, А. Окопень-Славінської, Я. Слaвінського, К. Нича, Д. Уліцкої, І. Бальбуса, З. Мітосек,
М. Мругальського, Е. Касперського, К. Вольного та ін.) є опанування базових понять науки про
літературу, знайомство з її структурою, оволодіння термінологією, основними науковими
підходами як до окремих художніх творів, так і до літературного процесу загалом.
Усвідомлення в практичних цілях роли поетики для осягнення змісту творів,
потреби цілісного і наукового уявлення про поетичну творчість в єдності всіх її сторін – з
врахуванням різних вимірів, певних ознак, специфіки історико-літературного контексту,
діалогічних відносин між творами, інтегральних процесів в гуманістиці, – доцільності
гетерогенних підходів в аналізі літературних явищ тощо для викладацької та перекладацької
роботи, а також наукової діяльності
1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “теорія літератури” є
оволодіння всім її науковім арсеналом методів і прийомів з метою застосування їх на практиці,
а також для використання досягнень сучасності теоретичної думки як базису для подальших
кроків в науці про красне письменство
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати: базові поняття науки про літературу, її структуру, оволодіти термінологію,
сучасний стан теорії літератури в Польщі і за її кордонами, методологічні підходи, філософію
літератури, теорію літературного процесу, фікційну природу літературного твору, історію
літературознавчих учень ХХ ст. та їхню практичну цінність.
вміти: добре орієнтуватися як у базових поняттях науки про літературу, так і,
враховуючи інтегральні процеси в гуманістиці, у сучасній теорії досліджень літературних
явищ. інтегральних процесів в гуманістиці;
– добре орієнтуватися в працях визначних, в тому числі польських, теоретиків літератури;
– використовувати теоретичні знання при аналізі літературних явищ (окремого твору,
творчості письменника, літературних течій та напрямів, наративних структур, діалогічних
відносин між письменниками, що належать до різних національних літератур тощо);
– використовувати теоретичні знання написанні творчих робіт (критичних статей,
наукових з історії літератури, статей компаративістського характеру, доповідей на наукові
конференції, теоретичних розділів у магістерській праці тощо);
– використовувати теоретичні знання при виконанні перекладів текстів з польської
літератури українською, та російською мовами, і навпаки – українських і російських художніх
текстів польською мовою; при оцінці існуючих перекладів;
– використовувати теоретичні знання в педагогічній діяльності – під час викладання мови
та літератури;
– вміло використовувати теоретичні знання під час теоретичних дискусій.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 210 годин, 7 кредитів ECTS.
2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1. Teoria dzieła literackiego
Тема 1. Wstęp.
Miejsce teorii literatury w nauce o literaturze. Zastanowienie nad tym, co w ogóle oznacza w danej
epoce kategoria literackości czy poetyckości; pokaz wiele możliwości analizy utworu. Dzieło jako konstrukca
wielowarstwowa (R. Ingarden); realizacja systemu konwencji w utworze (strukturalizm – R. Jakobson,
J. Makařovsky, F. Vodička, J. Lotman, R. Barthes, A. Okopień-Sławińska, K. Bartoszyński, J. Ziomek); tekst
literacki ze względu na poziomy znaczeniowo-komunikacyjne (semiotyka) i tak dalej. Utwór i teskt. Koncepcja
R. Hromjaka (Гром’як Р. «Текст літературно-художнього твору: епістологічно-коґнітивні
роздуми»)
Uporządkowania wrzenia metodologicznego, z jakim ma do czynienia współczesny literaturoznawca.
Podejście heterogeniczne do badań literackich.
Тема 2. Funkcja dzieła łiterackiego
Funkcja estetyczna wypowiedzi w dziełe łiterackim. Funkcja poznawcza. Funkcja wychowawcza.
Funkcja ekspresywna. Funkcja dzieła łiterackiego i sytuacja społeczna.
Тема 3. Ontologia dzieła łiterackiego. R. Ingarden, H. Markiewicz i R. Hromjak. Raccourcir .
Szczegółowe badania na temat sposobu istnienia dzieła literackiego. H. Markiewicz “Główne problemy
wiedzy o literaturze”. Dzieło jako konstrukca wielowarstwowa (R.Ingarden, H. Markiewicz i R. Hromiajk).
Raccourcir.
Тема 4. Budowa dzieła łiterackiego
Kilka teorii ze szególnym uwzględnieniem badań H. Markiewicza, M. Głowińskiego, A. OkopieńSławińskiej, J. -Sławińskiego, M. Mayewej, A. Hutnikiewicza, J. Lotman, R. Hromjaka. Funkcje w komunikacji
językowej.
Тема 5. Narrator w dziele literackim.
Sposób narracji. Rozróżnienie narratora autorskiego asertującego, narratora autorskiego fingującego i
narratora fingowanego. Kompetencje narratora (relacja, prezentacja, refleksja). Narrator jest jedną z
najważnejszych postaci w dziełe literackim. Dwa zasadnicze sposoby budowannia postaci literackich: metoda
bespośrednia i metoda pośrednia (H. Markiewicz). Sfera treści i sfera formy w strukturze dzieła literackiego.
Styl i kompozycja utworu literacriego. Podstawowe skladniki treści utworu.
Тема 6. Zagadnienie prawdy w utworze literackim. Różne możliwości jej rozumienia.
Prawda w utworze literackim. R. Handke o czytaniu. Prawda w dziele literackim i fantazja (Według
R. Ingardena). Prawda w dziele literackim i fikcja: wprowadzenie twerdzeń na temat znanych wydarzeń
historycnych czy politycznych; pzejaw prawdy w konstrukcji fikcyjnej (fabuła, utwory fabularne). Historyczny
character prawdy w dziele literackim.
Prawda w dziele literackim według M. Głowińskiego.
Тема 7. Fikcja w dziełe literackim
Pojęcie o fikcji (H. Markiewicz, M. Głowiński i inni). Hans Vaihnger (1911), Juliusz Kleiner o fikcji.
Fircja jako możliwość (A. Lipkowska). Fikcja i rodzaje zdań (Według H. Markiewicza).
Тема 8. H. Markiewicz – badacz fikcji w dziele literackim.
Problemy fikcyjne w zarysie rozwoju H. Markiewicza “Polska nauka o literaturze”. Wyznaczenie
przyrody fikcji w pracy H. Markiewicza “Główne problemy wiedzy o literaturze”.
Тема 9. Zagadnienie oceny dzieł literackich
Sfera wartości konstrukcyjnych (struktura, spoistość, prawdopodobieństwo elementów). Sfera wartości
obrazowych. Sfera wartości emotywnych. Sfera wartości poznawczo-oceniających i postulatywnych.
Zagadnienie oceny dzieł literackich według R. Ingardena, H. Markiewicza, M. Głowińskiego, J. Sławińskiego i
A. Okopień-Sławińskiej: pro et kontra.
Змістовий модуль 2.Teoria procesu historycznoliterackiego
Тема 10. Ewolucja łiteracka
Płaszczyzny przebiegu procesu historycznoliterackiego. Proces historycznoliteracki jako wielostronny
porządek dynamiczny. Prawidłowości wewnętrzne i zewnętrzne. Rozwój literatury łączy się bezspośrednio z
rozwojem danego języka (według M. Głowińskiego, J. Sławińskiego i A. Okopień-Sławińskiej). Czynniki –
ogólnonarodowe i zróżnicowań społecznych – i proces historycznoliteracki. Świat fikcyjny i realny.
Тема 11. Pojęcie okresu łiterackiego
Używany terminy – okres literacki lub epoka literacka. Prąd łiteracki i okres łiteracki
(według M. Głowińskiego). Składniki prądu literackiego. Pogłądy H. Markiewicza. Periodyzacja
historycznoliteracka (według R. Handke).
Тема 12. Poetyka prądu łiterackiego
Tematyka prądu powstałych w obrębie prądu literackiego (według M. Głowińskiego). Poetyka
własnych założeń artystycznych (manifesty i artykuły programowe – E. Orzeszkowej, B. Prusa, E. Zola,
Z. Przesmyckiego, M. Wankowicza). Poetyka sformułowana i normatywna. Normatywne zasady:
normy formułowane pod adresem twórców; normy odnoszące się do tworzywa i do narzędzi tworzenia.
Tradycjonalizm.
Тема 13. Poetyka modernizmu polskiego: chechy typologiczne i specyficzne
Europejski i polski modernizm: wczesny i dojrzały. Polskie symbolisty i symbolism rosyjski.
Тема 14. Konwencja łiteracka
Konwencja literacka – utrwalony w świadomości społecznej i zaaprobowany przez ogół model
kształtowania różnych elementów literackiego tworzywa. Konwencja stylistyczna. Konwencja
wersyfikacyjna.
Тема 15.Tradycja literacka
Tradycja literacka jako całoksztalt doświadczeń literackich przeszłości stanowiących w danym czasie w
środowisku społecznym układ odniesienia dla inicjatyw pisarskich. Dwojakie podporządkowania elementów
tradycji.
Змістовий модуль 3. Teorie badań literackich
Тема 16. Platon (427 - 347 p. n. e. ) i Arystoteles. (384 - 322 p. n. e. )
Nieobecność poetyki. Filozofia literatury. Poezja. Mimesis. Dialog. Narodziny poetyki. Budowa
tragedii. Prawdopodobieństwo. Retoryka. Terażniejszy pogłąd.
Тема 17. Estetyka klasycyzmu francuskiego i klasycyzmu polskiego
Poetyka normatywna. Klasycyzm. Forma. Imitacio. Problem natury, rozumu i świata empirycznego.
System konwencyjny. Kod języka poetyckiego.
Тема 18. Sztuka jako praktyka samocelowa(Kant, 1724-1804)
E. Kant: metodologiczny zamiar, estetyka, symbolizm w poezji. E. Kant i strukturalizm.
Тема 19. Historia i poznanie. Estetyka F. Hegla (1770-1831)
Filozofia a teoria sztuki. Poezja i poetyckość. Kwestie języka i wypowiadania. Specyfika poezji.
Literatura a rzeczywistość. Poznanie i realizm. Historyzm jako postawa interpretacyjna. Kontynuacja myśli
Hagla.
Тема 20. Estetyka pozytywizmu. H. Taine (1829-1893) i P. Chmielowski (1848-1904)
Proekt unaukowienia humanistyki. Nomotetyzm i naturalizm. Genetyzm i psychologizm.Psychologia
jako podstawa integracji humanistyki. Kryteria wartościowania w historii sztuki. Historia literatury. Krytyka
pozytywizmu (marksizm, “filozofia życia”, strukturalizm). Pozytywizm w wieku XX i dylematy nauki o
literaturze
Тема 21. P. Chmielowski i estetyka pozytywizmu.
P. Chmielowski – krytyk i historyk literatury. P. Chmielowski o rozwoju literatury polskiej. Koncepcja
pozytywizmu P. Chmielowskiego. Poglądy pozytywistyczne w pracach P. Chmielowskiego: “Geneza fantazji”
(1972), “Artyści i artyzm” (1973), “O twórczości poetyckiej ze stanowiska psychologii” (1977).
Тема 22. Metoda filologiczno-historyczna
Filologia. Scherer, Lanson i problemy literatury. Antypozytywizm Kleinera. Zasady naukowości.
Syntezy historyczne a systemy wartości. Znaczenie dzieła.
Тема 23. Przełom antypozytywistyczny w nauce o literaturze
Krytyka scjentyzmu. Humanistyka. Neokantyzm. Nomotetyzm i idiografizm. Teoria ekspresji Crocego.
Husserlowska krytyka psychologizmu. Dilthey i teoria świata ducha. Literatura i ekspresja. Symbolizm w poezji i
światopogląd poetycki. Czytelnik. Rozumienie. Relatywizm a socjologia poznania. Problemy podmiotu wiedzy.
Тема 24. Fenomenologia literatury. Ingarden (1893-1971). Koncepcja D. Ulickiej.
Fenomenologia. Budowa dzieła literackiego. Fikcja a jakości strukturalne utworu. Podstawa estetyczna a
funkcja estetyczna. Poglądy Ingardena na język poetycki a poetyka lingwistyczna. Analiza książki D. Ulickiej
„Ingardenowska filozofia literatury”.
Тема 25. Fenomenologia w badaniach literackich. Ingardena (1893-1970). Badania nad dziełem
literackim.
Czym jest fenomenologia w badaniach literackich. Akty świadomości jako podstawa fenomenologii.
R. Ingardena: polemika z Husserlem. Fundamenty. Wyobrażnia i cogito. Gaston Bachelard. Estetyka i
recepcia.Podsumowanie.
Тема 26. Nieświadomość i język. Psychoanaliza
Sytuacja psychoanalizy. Szkoły podejrzeń. Teoria nieświadomości. Poglądy Freuda na literaturę. Język
pragnienia. Praca snu. Symbolika i psychopatologia życia codziennego. Psychoanaliza literacka: Jung, Frye,
Mauron, Lacan I de Saussure. Informacja i ewokacja. Retoryka nieświadomości. Teoria języka poetyckiego
Kristevej.
Тема 27. Dylematy realizmu. Lukacs (1885 - 1971)
Teoria świadomości klasowej a historia literatury. Proces historycznoliteracki. Realizm.
Wartościowanie. Awangarda. Lukacs a Brecht. Metoda strukturalno-genetyczna. Lukasc a estetyka
marksistowska.
Тема 28. Formalizm rosyjski
Teoria literatury. Przedmiot poznania. Język poetycki. Forma a treść. Chwyt. Badania nad prozą. Fabuła
i sjużet. Morfologia bajki Proppa.Problemy skazu. Teoria rewolucji literackiej Tynianowa.
Тема 29. Strukturalizm
Metoda strukturalna. Lingwistyka de Saussure’a. Struktura i system teorii literatury (strukturalizm
czeski). Problemy historii literatury. Jakobson – problemy komunikacji literackiej.
Тема 30. Strukturalizm
Funkcja poetycka. Język a semantyka. Poezja gramatyki. Badania nad narracją: Levi-Strauss, Barthes,
Todorov. Semantyka strukturalna Greimasa. Wyobraźnia semiologiczna. Koncepcja J. Lotmana.
Тема 31. Analiza strukturalna powieści E. Ożeszkowej “Marta”.
Treść, struktura i kompozycja utworu. System postaci. Tropy w strukturze powieści.
Тема 32. Semiotyka
Teoria znaku de Saussure’a I Peirce’a. Dzieło literackie jako znak: Morris, Mukarovsky i Levi-Strauss.
Modelowanie w sztuce. Poezja a ikoniczność. Wtórne systemy modelujące – Łotman. Poziomy znaczeniowe i
ich transformacje – Barthes. Koncepcja literatury i lektury Barthes’a. Semiologia znaczenia a teoria komunikacji
literackiej. Koncepcja produktywności znaczeniowej – Kristeva. Osiągnięcia semiotyki. Koncepcja O. Łosiewa.
Тема 33.Literatura jako dialodg. M. Bachtin (1897 - 1975)
Pozycja naukowa Bachtina. Walka z formalizmem. Marksistowska krytyka strukturalizmu –
Wołoszynow. Dialog jako interakcja i dialog w literaturze. Filozofia słowa. Teoria powieści. Proces
historycznoliteracki. Literatura a kultura. Konsekwencje metodologiczne.
Тема 34 Dzieło W. Reymonta Chłopi (1902-1909): Сhronotop i fabuła Chłopów .
Fabuła w strukturze epopei W. Reymonta. Chronotop epopei W. Reymonta “Chłopi”.
Тема 35. Literatura i alienacja (marksizm)
Estetyka marksistowska a problemy literatury. Literackie formy ideologiczne. Realizm. Ideologia i
sprzeczności produkcji literackiej. Literatura jako instytucja. Alienacja sztuki. Szkoła frankfurcka. Literatura I
aparaty ideologiczne. Język literacki a instytucje szkolnictwa. Sztuka rewolucyjna. Lektura rewolucyjna a lektura
estetyczna. Literatura a dezalienacja. Świadomość krytyczna i rewolucyjne przesłanie teorii.
Тема 36. Intertekstualność. Koncepcja S. Balbusa.
Funkcja intertekstualna. Intertekst – ujęcie globalne i ograniczone. Intertekstualność a literatura
realistyczna. Tekst ogólny. Awangarda. Świadomość intertekstualna. Intertekst a znaczenie utworu. Lektura,
czytelnik i badacz. Intertekstualizacja i metateksty. Typologia strategii, intertekstualizacji i jej kryteria.
Тема 37. Intertekstualność w poezji Czesława Miłosza.
Intertekstualność w systemie artystycznym wiersza “O książce”. Intertekstualność w strukturze książki
“Piesek przydro:ny”. Intertekstualność istruktura w “Antologii osobistej”.
Тема 38. Literatura i dekonsrukca. Derrida (1930 - )
Derrida a strukturalizm. Semiologia a grammatologia. Dekonstrukcja u Heideggera. Literatura –
mimesis, szczepienie, dysseminacja. Mallarme, Joyce, Celan, Sollers. Pisarz a język – próby negocjacji.
Dekonstrukcjonizm amerykański. Intertekstualność według dekonstruktywistów.
Тема 39. Hermeneutyka
Relatywizm w nauce XX wieku. Problem interpretacji. Historia hermeneutyki – egzegeza a interpretacja.
Ricoeur – rozumienie tekstu drogą do rozumienia siebie. Heidegger – Dasein i prawda dzieła. Przeciw mimesis.
Gadamer – horyzonty tekstu i czytelnika. Mimesis. Hermeneutyka i dekonstrukcja: słynne spory. Ricoeur
przeciw Derridzie. Derrida – krytyk Heideggera. Gadamer i Derrida w Paryżu. Dysseminacja a kumulacja sensu.
Тема 40. Krytyka genetyczna
Przykład Sartre’a. ITEM. Rozwój metody. Siatka pojęciowa. Genetyka a historia literatury.
Rękopisy a komunikacja literacka i produktywność znaczeniowa. Proces pisania. Praca pióra.
3. Форма підсумкового контролю успішності: екзамен
1. Методи та засоби діагностики успішності навчання: співбесіда (під час
індивідуальної роботи і консультацій), відповідь на практичних заняттях, письмова творча
робота (наукова доповідь на наукову конференцію Східноєвропейського національного ун-ту
«Дні науки»), ККР, тестові завдання, виконання модульних завдань, відповідь на іспиті.
2.
Список джерел
1. Арістотель. Поетика./Арістотель – К., 1967.
2. Бахтин М. Эстетика словесного творчества/ М. Бахтин. – М., 1979.
3. Вирмо Ален и Одетт. Метри мирового сюрреализма/ Одетт и Ален Вирмо. - С.-Петербург,
1966.
4. Ґадамер Г.-Ґ. Істина і метод/ Г.-Г Гадамер. – К. , 2000.
5. Галич О. А. Історія літературознавства: підручник/ О. А. Галич. – К.: Либідь, 2013.
6. Гром‫׳‬як Р. Орієртації. Розмисли. Дискурси/ Р. Гром‫׳‬як. – Тернопіль, 2007.
7. Энциклопедический словарь експрессионизма. – М.: ИМЛИ, РАН, 2008.
8. Лосев А. Знак. Символ. Миф/ А. Лосев. – М., 1962.
9. Лотман Ю. Семиосфера/ Ю. Лотман. – С.-Петербург, 2001
10. Мукаржовский Я. Исследования по эстетике и теории искусства/ Я. Мукаржовський. – М.,
1994.
11. Наливайко Д. С. Теорія літератури й компаративістика (переклад з польськ. С. Яковенко)/ Д. С.
Наливайко., - К., 2006.
12. Нич Р. Світ тексту: постструктуралізм і літературознавство (переклад з польськ. О. Галети)/
Р. Нич. – Львів, 2007.
13. Література. Теорія. Методологія (переклад з польськ. С. Яковенко). – К., 2006.
14. Теорія літератури в Польщі. Антологія текстів. Друга половина ХХ- початок ХХІ ст. – К.,
2005.
15. Тынянов Ю. Поэтика. История литературы. Кино/ Ю. Тынянов. – М., 1977.
16. Халізев В. Теорія літератури/ В. Халізев. – М., 1999.
17. Якобсон Р. Работы по поэтике/ Р. Якобсон. – М., 1987.
18. Balbus S. Między stylami/ S. Balbus . – Kraków,1996. – 443 s.,
19. Burzyńska A., Markowski M. P. Teorie literatury XX wieu. Podręznik/ A. Burzyńska,
M. P. Markowski. – Krak‫ں‬w, 2006. – 595 s.
20. Głowiǹski M., Kostkiewiczowa T., Okopieǹ-Sławiǹska A., Sławiǹski J. Słownik terminów
literackich/ M.Głowiǹski, T.Kostkiewiczowa, A. Okopieǹ-Sławiǹska, J. Sławiǹski. – Wrocław –
Warszawa – Kraków, 2005. – 506 s.
21. Markiewicz H. Głuwne pro blemy wiedzy o literatuze/ H. Markiewicz. – Kraków , 1966.
22. Markiewicz H. Wymiary dzieła literackiego/ H. Markiewicz. – Kraków , 1984.
23. Mayenowa M. R. Poetyka teoretyczna. Zagadnienia języka/ M. R. Mayenowa. – Wrocław, 1974.
24. Mitosek Zofia. Teorie badaǹ literackich/ Zofia Mitosek. – Warszawa : WNP, 2005. – 481 s
25. Ulicka D. Ingardenowska filozofia literatuuy/ D. Ulicka. – Warszawa : PWN, 1992. – 275 s.
26. Wolny K. Teoria literatury. Zarys problematyki/ K. Wolny. – Rzeszów, 1997. – 107 s.
27. Zieniewicz A. Pakty i fikcje/ A. Zieniewicz. – Warszawa, 2001.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Кафедра слов’янської філології
Проректор з науково-педагогічної
і навчальної роботи та рекрутації
проф. Гаврилюк С.В. ________
«____» ______________ 2015 р.
Теорія літератури
(Teoria literatury)
РОБОЧА ПРОГРАМА
нормативної навчальної дисципліни
підготовки магістра
спеціальності 8.02030302 «Мова і література (польська)»
Луцьк – 2015
Робоча програма навчальної дисципліни “Теорія літератури” розроблена для студентів
спеціальністі 8.02030302 «Мова і література (польська)»
”26” серпня 2015 р. 9c.
Розробник: Оляндер Луїза Костянтинівна, завкафедри слов’янської філології, доктор
філологічних наук, професор
Рецензент: Моклиця Марія завкафедри теорії літератури та зарубіжної літератури, доктор
філологічних наук, професор
Програма навчальної дисципліни затверджена на засіданні кафедри
слов’янської філології
протокол № 2 від
вересня 2015р.
Завідувач кафедри: _____________________________(Оляндер Л. К)
Програма навчальної дисципліни
схвалена науково-методичною комісією Інституту філології та журналістики
протокол № ___ від «
»
2015 р.
Голова науково-методичної
комісії Інституту філології та журналістики
Зінчук Р. С.
Програма навчальної дисципліни
схвалена науково-методичною радою університету
протокол № ___ від
2015 р.
©Оляндер Л. К., 2015
І. СТРУКТУРА РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Вступ
Програма навчальної дисципліни “теорія літератури” складена для студентів
спеціальності 8.02030302 (Мова і література (польська)).
Предметом вивчення навчальної дисципліни є теоретичне осмислення літературного
процесу, традиційні для літературознавства усталені теоретико-методологічні одиниці
(герменевтика,
семіотика,
риторика,
формалізм,
компаративістика,
психоаналіз,
деконструктізм), а також “пограничні” явища (когнітивізм, теорія хаосу тощо).
Міждисциплінарні зв’язки: з курсами “Вступ до літературознавства”,
“Порівняльне
літературознавство”, “Історія польського літературознавства”, “Історія польської літератури”,
“Історія української літератури”, “Історія зарубіжної літератури”, “Філософія”.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
Модуль 1.Teoria dzitła literackiego.
Модуль 2. Teoria procesu historynoliteracriego
Модуль 3.Teoria badaǹ literackich
1. Опис навчальної дисципліни
Таблиця 1
Найменування показників
Кількість кредитів 7
Галузь знань,
спеціальність,
освітній ступінь
0203
Гуманітарні науки
8.02030302
«Мова і література
(польська)»
Модулів - 2
Змістових модулів - 3
Загальна кількість годин 210 год.
магістр
Характеристика
дисципліни
Денна форма навчання
Нормативна
навчальна дисципліна
Рік підготовки - 5, 6
Семестр - 9
Лекції - 42 год.
Практичні - 30 год.
Консультації - 14 год.
Тижневих годин:
Аудиторних - 4,2
Самостійної роботи - 7,2
Самостійна робота - 124 год.
Форма контролю - екзамен
2.
Мета та завдання навчальної дисципліни
2.1. Метою викладання навчальної дисципліни “теорія літератури”, з врахуванням
теоретичних досліджень польських літературознавців і філософів (Р. Інгардена, Г. Маркевича,
К. Вики, А. Окопень-Славінської, Я. Словінського, К. Нича, Д. Уліцкої, І. Бальбуса, З. Мітосек,
М. Мругальського, Е. Касперського, К. Вольного та ін.) є опанування базових понять науки про
літературу, знайомство з її структурою, оволодіння термінологією, основними науковими
підходами як до окремих художніх творів, так і до літературного процесу загалом.
Усвідомлення в практичних цілях роли поетики для осягнення змісту творів, потреби
цілісного і наукового уявлення про поетичну творчість в єдності всіх її сторін – з врахуванням
різних вимірів, певних ознак, специфіки історико-літературного контексту, діалогічних відносин
між творами, інтегральних процесів в гуманістиці, – доцільності гетерогенних підходів в аналізі
літературних явищ тощо для викладацької та перекладацької роботи, а також наукової діяльності
1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “теорія літератури” є
оволодіння всім її науковім арсеналом методів і прийомів з метою застосування їх на
практиці, а також для використання досягнень сучасноі теоретичної думки як базису для
подальших кроків в науці про красне письменство
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати: базові поняття науки про літературу, її структуру, оволодіти термінологію,
сучасний стан теорії літератури в Польщі і за її кордонами, методологічні підходи, філософію
літератури, теорію літературного процесу, фікційну природу літературного твору, історію
літературознавчих учень ХХ ст. та їхню практичну цінність;
вміти: добре орієнтуватися як у базових поняттях науки про літературу, так і, враховуючи
інтегральні процеси в гуманістиці, у сучасній теорії досліджень літературних явищ. інтегральних
процесів в гуманістиці;
–
добре орієнтуватися в працях визначних, в тому числі польських, теоретиків
літератури;
–
використовувати теоретичні знання при аналізі літературних явищ (окремого твору,
творчості письменника, літературних течій та напрямів, наративних структур, діалогічних
відносин між письменниками, що належать до різних національних літератур тощо);
–
використовувати теоретичні знання написанні творчих робіт (критичних статей,
наукових з історії літератури, статей компаративістського характеру, доповідей на наукові
конференції, теоретичних розділів у магістерській праці тощо);
–
використовувати теоретичні знання при виконанні перекладів текстів з польської
літератури українською, та російською мовами, і навпаки – українських і російських художніх
текстів польською мовою; при оцінці існуючих перекладів;
–
використовувати теоретичні знання в педагогічній діяльності – під час викладання
мови та літератури;
–
вміло використовувати теоретичні знання під час теоретичних дискусій.
3.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів
Змістовий модуль 1. Teoria dzieła literackiego
Тема 1. Wstęp.
Miejsce teorii literatury w nauce o literaturze. Zastanowienie nad tym, co w ogóle oznacza w danej
epoce kategoria literackości czy poetyckości; pokaz wiele możliwości analizy utworu. Dzieło jako konstrukca
wielowarstwowa (R. Ingarden); realizacja systemu konwencji w utworze (strukturalizm – R. Jakobson,
J. Makařovsky, F. Vodička, J. Lotman, R. Barthes, A. Okopień-Sławińska, K. Bartoszyński, J. Ziomek); tekst
literacki ze względu na poziomy znaczeniowo-komunikacyjne (semiotyka) i tak dalej. Utwór i teskt. Koncepcja
R. Hromjaka (Гром’як Р. «Текст літературно-художнього твору: епістологічно-коґнітивні
роздуми»)
Uporządkowania wrzenia metodologicznego, z jakim ma do czynienia współczesny literaturoznawca.
Podejście heterogeniczne do badań literackich.
Тема 2. Funkcja dzieła łiterackiego
Funkcja estetyczna wypowiedzi w dziełe łiterackim. Funkcja poznawcza. Funkcja wychowawcza.
Funkcja ekspresywna. Funkcja dzieła łiterackiego i sytuacja społeczna.
Тема 3. Ontologia dzieła łiterackiego. R. Ingarden, H. Markiewicz i R. Hromjak. Raccourcir .
Szczegółowe badania na temat sposobu istnienia dzieła literackiego. H. Markiewicz “Główne problemy
wiedzy o literaturze”. Dzieło jako konstrukca wielowarstwowa (R.Ingarden, H. Markiewicz i R. Hromiajk).
Raccourcir.
Тема 4. Budowa dzieła łiterackiego
Kilka teorii ze szególnym uwzględnieniem badań H. Markiewicza, M. Głowińskiego, A. OkopieńSławińskiej, J. -Sławińskiego, M. Mayewej, A. Hutnikiewicza, J. Lotman, R. Hromjaka. Funkcje w komunikacji
językowej.
Тема 5. Narrator w dziele literackim.
Sposób narracji. Rozróżnienie narratora autorskiego asertującego, narratora autorskiego fingującego i
narratora fingowanego. Kompetencje narratora (relacja, prezentacja, refleksja). Narrator jest jedną z
najważnejszych postaci w dziełe literackim. Dwa zasadnicze sposoby budowannia postaci literackich: metoda
bespośrednia i metoda pośrednia (H. Markiewicz). Sfera treści i sfera formy w strukturze dzieła literackiego.
Styl i kompozycja utworu literacriego. Podstawowe skladniki treści utworu.
Тема 6. Zagadnienie prawdy w utworze literackim. Różne możliwości jej rozumienia.
Prawda w utworze literackim. R. Handke o czytaniu. Prawda w dziele literackim i fantazja (Według
R. Ingardena). Prawda w dziele literackim i fikcja: wprowadzenie twerdzeń na temat znanych wydarzeń
historycnych czy politycznych; pzejaw prawdy w konstrukcji fikcyjnej (fabuła, utwory fabularne). Historyczny
character prawdy w dziele literackim.
Prawda w dziele literackim według M. Głowińskiego.
Тема 7. Fikcja w dziełe literackim
Pojęcie o fikcji (H. Markiewicz, M. Głowiński i inni). Hans Vaihnger (1911), Juliusz Kleiner o fikcji.
Fircja jako możliwość (A. Lipkowska). Fikcja i rodzaje zdań (Według H. Markiewicza).
Тема 8. H. Markiewicz – badacz fikcji w dziele literackim.
Problemy fikcyjne w zarysie rozwoju H. Markiewicza “Polska nauka o literaturze”. Wyznaczenie
przyrody fikcji w pracy H. Markiewicza “Główne problemy wiedzy o literaturze”.
Тема 9. Zagadnienie oceny dzieł literackich
Sfera wartości konstrukcyjnych (struktura, spoistość, prawdopodobieństwo elementów). Sfera wartości
obrazowych. Sfera wartości emotywnych. Sfera wartości poznawczo-oceniających i postulatywnych.
Zagadnienie oceny dzieł literackich według R. Ingardena, H. Markiewicza, M. Głowińskiego, J. Sławińskiego i
A. Okopień-Sławińskiej: pro et kontra.
Змістовий модуль 2.Teoria procesu historycznoliterackiego
Тема 10. Ewolucja łiteracka
Płaszczyzny przebiegu procesu historycznoliterackiego. Proces historycznoliteracki jako wielostronny
porządek dynamiczny. Prawidłowości wewnętrzne i zewnętrzne. Rozwój literatury łączy się bezspośrednio z
rozwojem danego języka (według M. Głowińskiego, J. Sławińskiego i A. Okopień-Sławińskiej). Czynniki –
ogólnonarodowe i zróżnicowań społecznych – i proces historycznoliteracki. Świat fikcyjny i realny.
Тема 11. Pojęcie okresu łiterackiego
Używany terminy – okres literacki lub epoka literacka. Prąd łiteracki i okres łiteracki
(według M. Głowińskiego). Składniki prądu literackiego. Pogłądy H. Markiewicza. Periodyzacja
historycznoliteracka (według R. Handke).
Тема 12. Poetyka prądu łiterackiego
Tematyka prądu powstałych w obrębie prądu literackiego (według M. Głowińskiego). Poetyka
własnych założeń artystycznych (manifesty i artykuły programowe – E. Orzeszkowej, B. Prusa, E. Zola,
Z. Przesmyckiego, M. Wankowicza). Poetyka sformułowana i normatywna. Normatywne zasady:
normy formułowane pod adresem twórców; normy odnoszące się do tworzywa i do narzędzi tworzenia.
Tradycjonalizm.
Тема 13. Poetyka modernizmu polskiego: chechy typologiczne i specyficzne
Europejski i polski modernizm: wczesny i dojrzały. Polskie symbolisty i symbolism rosyjski.
Тема 14. Konwencja łiteracka
Konwencja literacka – utrwalony w świadomości społecznej i zaaprobowany przez ogół model
kształtowania różnych elementów literackiego tworzywa. Konwencja stylistyczna. Konwencja
wersyfikacyjna.
Тема 15.Tradycja literacka
Tradycja literacka jako całoksztalt doświadczeń literackich przeszłości stanowiących w danym czasie w
środowisku społecznym układ odniesienia dla inicjatyw pisarskich. Dwojakie podporządkowania elementów
tradycji.
Змістовий модуль 3. Teorie badań literackich
Тема 16. Platon (427 - 347 p. n. e. ) i Arystoteles. (384 - 322 p. n. e. )
Nieobecność poetyki. Filozofia literatury. Poezja. Mimesis. Dialog. Narodziny poetyki. Budowa
tragedii. Prawdopodobieństwo. Retoryka. Terażniejszy pogłąd.
Тема 17. Estetyka klasycyzmu francuskiego i klasycyzmu polskiego
Poetyka normatywna. Klasycyzm. Forma. Imitacio. Problem natury, rozumu i świata empirycznego.
System konwencyjny. Kod języka poetyckiego.
Тема 18. Sztuka jako praktyka samocelowa(Kant, 1724-1804)
E. Kant: metodologiczny zamiar, estetyka, symbolizm w poezji. E. Kant i strukturalizm.
Тема 19. Historia i poznanie. Estetyka F. Hegla (1770-1831)
Filozofia a teoria sztuki. Poezja i poetyckość. Kwestie języka i wypowiadania. Specyfika poezji.
Literatura a rzeczywistość. Poznanie i realizm. Historyzm jako postawa interpretacyjna. Kontynuacja myśli
Hagla.
Тема 20. Estetyka pozytywizmu. H. Taine (1829-1893) i P. Chmielowski (1848-1904)
Proekt unaukowienia humanistyki. Nomotetyzm i naturalizm. Genetyzm i psychologizm.Psychologia
jako podstawa integracji humanistyki. Kryteria wartościowania w historii sztuki. Historia literatury. Krytyka
pozytywizmu (marksizm, “filozofia życia”, strukturalizm). Pozytywizm w wieku XX i dylematy nauki o
literaturze
Тема 21. P. Chmielowski i estetyka pozytywizmu.
P. Chmielowski – krytyk i historyk literatury. P. Chmielowski o rozwoju literatury polskiej. Koncepcja
pozytywizmu P. Chmielowskiego. Poglądy pozytywistyczne w pracach P. Chmielowskiego: “Geneza fantazji”
(1972), “Artyści i artyzm” (1973), “O twórczości poetyckiej ze stanowiska psychologii” (1977).
Тема 22. Metoda filologiczno-historyczna
Filologia. Scherer, Lanson i problemy literatury. Antypozytywizm Kleinera. Zasady naukowości.
Syntezy historyczne a systemy wartości. Znaczenie dzieła.
Тема 23. Przełom antypozytywistyczny w nauce o literaturze
Krytyka scjentyzmu. Humanistyka. Neokantyzm. Nomotetyzm i idiografizm. Teoria ekspresji Crocego.
Husserlowska krytyka psychologizmu. Dilthey i teoria świata ducha. Literatura i ekspresja. Symbolizm w poezji i
światopogląd poetycki. Czytelnik. Rozumienie. Relatywizm a socjologia poznania. Problemy podmiotu wiedzy.
Тема 24. Fenomenologia literatury. Ingarden (1893-1971). Koncepcja D. Ulickiej.
Fenomenologia. Budowa dzieła literackiego. Fikcja a jakości strukturalne utworu. Podstawa estetyczna a
funkcja estetyczna. Poglądy Ingardena na język poetycki a poetyka lingwistyczna. Analiza książki D. Ulickiej
„Ingardenowska filozofia literatury”.
Тема 25. Fenomenologia w badaniach literackich. Ingardena (1893-1970). Badania nad dziełem
literackim.
Czym jest fenomenologia w badaniach literackich. Akty świadomości jako podstawa fenomenologii.
R. Ingardena: polemika z Husserlem. Fundamenty. Wyobrażnia i cogito. Gaston Bachelard. Estetyka i
recepcia.Podsumowanie.
Тема 26. Nieświadomość i język. Psychoanaliza
Sytuacja psychoanalizy. Szkoły podejrzeń. Teoria nieświadomości. Poglądy Freuda na literaturę. Język
pragnienia. Praca snu. Symbolika i psychopatologia życia codziennego. Psychoanaliza literacka: Jung, Frye,
Mauron, Lacan I de Saussure. Informacja i ewokacja. Retoryka nieświadomości. Teoria języka poetyckiego
Kristevej.
Тема 27. Dylematy realizmu. Lukacs (1885 - 1971)
Teoria świadomości klasowej a historia literatury. Proces historycznoliteracki. Realizm.
Wartościowanie. Awangarda. Lukacs a Brecht. Metoda strukturalno-genetyczna. Lukasc a estetyka
marksistowska.
Тема 28. Formalizm rosyjski
Teoria literatury. Przedmiot poznania. Język poetycki. Forma a treść. Chwyt. Badania nad prozą. Fabuła
i sjużet. Morfologia bajki Proppa.Problemy skazu. Teoria rewolucji literackiej Tynianowa.
Тема 29. Strukturalizm
Metoda strukturalna. Lingwistyka de Saussure’a. Struktura i system teorii literatury (strukturalizm
czeski). Problemy historii literatury. Jakobson – problemy komunikacji literackiej.
Тема 30. Strukturalizm
Funkcja poetycka. Język a semantyka. Poezja gramatyki. Badania nad narracją: Levi-Strauss, Barthes,
Todorov. Semantyka strukturalna Greimasa. Wyobraźnia semiologiczna. Koncepcja J. Lotmana.
Тема 31. Analiza strukturalna powieści E. Ożeszkowej “Marta”.
Treść, struktura i kompozycja utworu. System postaci. Tropy w strukturze powieści.
Тема 32. Semiotyka
Teoria znaku de Saussure’a I Peirce’a. Dzieło literackie jako znak: Morris, Mukarovsky i Levi-Strauss.
Modelowanie w sztuce. Poezja a ikoniczność. Wtórne systemy modelujące – Łotman. Poziomy znaczeniowe i
ich transformacje – Barthes. Koncepcja literatury i lektury Barthes’a. Semiologia znaczenia a teoria komunikacji
literackiej. Koncepcja produktywności znaczeniowej – Kristeva. Osiągnięcia semiotyki. Koncepcja O. Łosiewa.
Тема 33.Literatura jako dialodg. M. Bachtin (1897 - 1975)
Pozycja naukowa Bachtina. Walka z formalizmem. Marksistowska krytyka strukturalizmu –
Wołoszynow. Dialog jako interakcja i dialog w literaturze. Filozofia słowa. Teoria powieści. Proces
historycznoliteracki. Literatura a kultura. Konsekwencje metodologiczne.
Тема 34 Dzieło W. Reymonta Chłopi (1902-1909): Сhronotop i fabuła Chłopów .
Fabuła w strukturze epopei W. Reymonta. Chronotop epopei W. Reymonta “Chłopi”.
Тема 35. Literatura i alienacja (marksizm)
Estetyka marksistowska a problemy literatury. Literackie formy ideologiczne. Realizm. Ideologia i
sprzeczności produkcji literackiej. Literatura jako instytucja. Alienacja sztuki. Szkoła frankfurcka. Literatura I
aparaty ideologiczne. Język literacki a instytucje szkolnictwa. Sztuka rewolucyjna. Lektura rewolucyjna a lektura
estetyczna. Literatura a dezalienacja. Świadomość krytyczna i rewolucyjne przesłanie teorii.
Тема 36. Intertekstualność. Koncepcja S. Balbusa.
Funkcja intertekstualna. Intertekst – ujęcie globalne i ograniczone. Intertekstualność a literatura
realistyczna. Tekst ogólny. Awangarda. Świadomość intertekstualna. Intertekst a znaczenie utworu. Lektura,
czytelnik i badacz. Intertekstualizacja i metateksty. Typologia strategii, intertekstualizacji i jej kryteria.
Тема 37. Intertekstualność w poezji Czesława Miłosza.
Intertekstualność w systemie artystycznym wiersza “O książce”. Intertekstualność w strukturze książki
“Piesek przydro:ny”. Intertekstualność istruktura w “Antologii osobistej”.
Тема 38. Literatura i dekonsrukca. Derrida (1930 - )
Derrida a strukturalizm. Semiologia a grammatologia. Dekonstrukcja u Heideggera. Literatura –
mimesis, szczepienie, dysseminacja. Mallarme, Joyce, Celan, Sollers. Pisarz a język – próby negocjacji.
Dekonstrukcjonizm amerykański. Intertekstualność według dekonstruktywistów.
Тема 39. Hermeneutyka
Relatywizm w nauce XX wieku. Problem interpretacji. Historia hermeneutyki – egzegeza a interpretacja.
Ricoeur – rozumienie tekstu drogą do rozumienia siebie. Heidegger – Dasein i prawda dzieła. Przeciw mimesis.
Gadamer – horyzonty tekstu i czytelnika. Mimesis. Hermeneutyka i dekonstrukcja: słynne spory. Ricoeur
przeciw Derridzie. Derrida – krytyk Heideggera. Gadamer i Derrida w Paryżu. Dysseminacja a kumulacja sensu.
Тема 40. Krytyka genetyczna
Przykład Sartre’a. ITEM. Rozwój metody. Siatka pojęciowa. Genetyka a historia literatury. Rękopisy a
komunikacja literacka i produktywność znaczeniowa. Proces pisania. Praca pióra.
2. Структура навчальної дисципліни
Таблиця 2.
Кількість годин
у тому числі
Назви змістових модулів і тем
Усього
Практ.
Лек.
Конс.
(Семін.)
1
2
3
4
6
Змістовий модуль 1. . Teoria dzieła literackiego
Тема 1. Wstęp. Miesce teorii literatury w nauce o
2
2
literaturze
Тема 2. Funkcja dzieła łiterackiego
Тема 3. Ontologia dzieła łiterackiego.
R. Ingarden i H. Markiewicz
Сам.
роб.
7
2
2
Тем 4. Budowa dzieła łiterackiego
2
Тема 5 Narrator w dziele literackim. Sposób
2
narracji.
Тема 6. Zagadnienie prawdy w utworze
literackim. Różne możliwości jej rozumienia
Тема 7. Fikcja w dziełe literackim
2
Тема 8. Н. Markiewicz – badacz
2
fikcję w dziele literackim
Тема 9. Zagadnienie oceny dzieł literackich
Разом за змістовим модулем 1
8
4
Змістовий модуль 2. Teoria procesu historycznoliterackiego
Тема 10. Ewolucja łiteracka
2
Тема 11. Pojęcie okresu łiterackiego i prądu
2
łiterackiego
Тема 12. Poetyka prądu łiterackiego
2
Тема 13. Poetyka modernizmu polskiego:
chechy typologiczne i specyficzne
Тема 14. Konwecja łiteracka
2
Тема 15.Tradycja łiteracka
2
Разом за змістовим модулем 2
6
4
2
4
4
4
2
12
6
4
4
6
12
Змістовий модуль 3. Teorie badań literackich
Тема 16. Platon i.Arystoteles. Narodziny poetyki
Тема 17.Estetyka klasycyzmu francuskiego i
klasycyzmu polskiego
Тема 18. Sztuka jako praktyka samocelowa
(Kant, 1724-1804)
Тема 19 Historia i poznanie. Estetyka F. Hegla
(1770-1831)
Тема 20. Estetyka pozytywizmu. H. Taine (18291893) i P. Chmielowski (1848-1904)
Тема 21.
P. Chmielowski
i
estetyka
pozytywizmu.
Тема 22. Metoda filologiczno-historyczna.
Тема 23. Przełom antypozytywistyczny w nauce
o literaturze.
Тема 24. Fenomenologia w badaniach
literackich. Ingardena (1893-1970). Badania nad
dziełem literackim.
Teoria 25. Teoria literatury R. Ingardena
Тема 26 Fenomenologia i strukturalizm
Тема 27. Nieświadomość i język. Psychoanaliza.
Тема 28 Dylematy realizmu. Lukacs (1885 1971)
Тема 29. Formalizm rosyjski
Тема 30 Strukturalizm
Тема 31. Strukturalizm
Тема 32. Analiza strukturalna powieści
E. Ożeszkowej “Marta”
Тема 33 Semiotyka
Тема34.Literatura jako dialog. M. Bachtin (1897
- 1975)
2
2
6
2
16
2
2
2
8
10
2
2
16
2
2
2
2
10
2
2
16
2
2
2
2
2
Тема35. Analiza pracy M. Bacht ina “Poetyka
F. Dostojewskiego”
Тема 36 Dzieło W. Reymonta Chłopi (19021909): Сhronotop i fabuła Chłopów .
Тема 37.Literatura i alienacja (marksizm)
Тема 38 Intertekstualność
Тема 39. Intertekstualność w poezji Czesława
Miłosza.
2
2
10
2
8
Тема 40 Literatura i dekonsrukcja. Derrida
Тема 41. Hermeneutyka
Тема 42. Hermeneutyka i dekonstrukcja.
2
2
2
Тема 42 Krytyka genetyczna
Разом за змістовим модулем 3
2
28
22
6
42
30
14
2
2
Усього годин 210
100
124
3. Теми практичних занять
№
з/п
1
2
3
4
5
Тема
Наратор в литературном призведении (Narrator w dzieie literackim. Sposób
naracji).
1. В. Шмід о типах нораторів.
2. Наратор і його тип у структурі роману Б. Пруса «Lalka».
3. Тип наратора в книзі Ґустава Герлинга-Ґрудзинського «Inny świat»
3. Тип наратора в омані С. Лема «Solaris»
Г. Маркевич – исследователь фікції в літературном творі ( Н. Markiewicz –
badacz fikcji w dziele literackim)
1. Аналіз
праці
Г. Маркевича
«Główne
problemy
wiedzy
o
literaturze»:проблематика і структура.
2. Fikcja i rodzaje zdań (Według H. Markiewicza)
Poetyka modernizmu polskiego: chechy typologiczne i specyficzne
1 Законспектувати розділ «Poetyka prądu łiterackiego» з книги К. Вольного
«Teoria literatury. Zarys problematyki». Доповнити матеріалом про модернізм з
книги «Młoda Polska». Склдасти тези зі статті Яна Стура «Czego chcеmy».
2 Роетика раннього модернізму: стильові особливості. СК і СД символізму.
Розглянути на матеріалі творів С. Виспянського, Я. Каспровича, К. Тетмайра,
Б. Лесьсяна (студенти поділяються на чотарі групи, кожна група готуює спільний
або індивідуальний реферат про стильові особливості символічних творів одного з
поєтів).
3 Роетика зрілого модернізму. Симвлізм і авангард. На матеріалі творів
Ю. Чеховича.
Дотримання літературних норм письменниками (Konwecja łiteracka)
1. На матеріалі книги К. Вольного «Teoria literatury. Zarys problematyki»
підготувати виступ. З‫׳‬ясувати взаємодію літературних норм з традицією.
2. Простежити на прикладі обраного твору всі норми, яких дотримується
автор.
Платон і Арістотель. Народження поетики. (Platon i Arystoteles. Narodziny
poetyki)
1. Проаналізувати розділи книги З. Мітосек.
Кількість
годин
2
2
2
2
2
6
7
8
9
10
11
12
13
2. Filozofia literatury. Poezja. Mimesis.
3. Dialog.
4. Narodziny poetyki.
5. Budowa tragedii. Prawdopodobieństwo.
6. Retoryka.
Estetyka klasycyzmu francuskiego i klasycyzmu polskiego
1. Poetyka normatywna. Klasycyzm. Forma. Imitacio.
2. Problem natury, rozumu i świata empirycznego.
3 System konwencyjny. Kod języka poetyckiego.
P. Chmielowski (1848-1904): еstetyka pozytywizmu].
1. Позитивізм європейський і концепція літератури П. Хмельовськогою
2. Художньо-філософські і естетічні засади П. Хмельовського та його «Історія
польської літератури».
3. Роль П. Хмельовського в літературном процесі Польщі.
Teoria literatury R. Ingardena
1. Apriorystyczne badania literatury. Doświadczenie versus idea. Praca R. Ingardena «O
poznawaniu dzieła literackiego».
2. Przedmiot artystyczny i przedmiot estetyczny.
3. Schematyczna budowa dzieła literackiego.
4. Poszczególne słowo i jego brzmienie.
5. Różne typy brzmień i ich funkcje.
6. Znaczenie nazwy.
7. D.Ulicka jako badacz R. Ingardena.
Структуральний аналіз повісті Е. Ожешко «Марта» (Analiza strukturalna
powieści E. Ożeszkowej “Marta”)
1. Структуралізм у літературознавчих дослідженнях. Теорія літературного творую
Концепція поетичної мови (за З.Мітосек)ю
2. Підготувати конспекти розділу книги З. Мітосек «Структуралізм» і з праць
Ю. Лотмана.
Analiza pracy M. Bachtina “Poetyka F. Dostojewskiego”
1. Діалогічне мислення Михаїла Бахтіна. Е. Чаплеєвич п»»ро діалог, слово і світ
сенсу.
2. Зміст і система доказів в книзі М. Бахтіна «Поэтика Достоэвського»ю
3. Структура книги.
4. Місце «Поэтики Достоевского» в філософській системі М. Бахтіна .
Епопея С. Реймонта «Хлопи» (1902-1909): Просторові та часові
співвідношення (хронотоп) і фабула. (Dzieło W. Reymonta Chłopy Сhronotop i
fabuła Chłopów)
1. Три фабульні лінії (trzy ciągi) в епопеї С. Реймонта «Хлопи»
2. Час лінеарний і простір у структурі твору.
3. Час циклічний і простір структурі твору.
4. Зображення просторових та часових співвідношень як ворота (М. Бахтін) до
художньо-філософського змісту епопеї.
Intertekstualność w poezji Czesława Miłosza.
1. Теоретичні основи інтертекстуальності. Парадигматичні відносини свій / чужий
2. Intertekstualność w systemie artystycznym wiersza “O książce”.
3. Intertekstualność w strukturze książki “Piesek przydro:ny”.
4. Intertekstualność istruktura w “Antologii osobistej”.
Hermeneutyka i dekonstrukcja.
1. Основи сучасної герменевтикию Герменевтика нового часу.
2. Деконструкція і деконструктивізм. Ж. Дерріда. Асиметричні поняттєві пари (+ / –
) як організатори текстую
3. Структуралізм, знак і гра.
4. Структуралізм – семіотика – реконструкція.
2
2
2
2
2
2
14
15
Fenomenologia i strukturalizm
Strukturalizm
2
2
Разом 30
4. Cамостійна робота.
Тема:. Funkcja dzieła łiterackiego (2 год)
Funkcja estetycna wypowiedzi w dziełe łiterackim. Funkcja poznawcza. Funkcja
wychowawcza. Funkcja ekspresywna. Funkcja dzieła łiterackiego i sytuacja społeczna.
Завдання:
1. Закоспектувати підрозділ «Funkcja dzieła łiterackiego» з книги K. Wolnego
«Teoria literatury. Zarys problematyki». – Rzeszów,1997 . – S. 20-24.
2. У свій словничок виписати значення термінів (Słownik terminów litereckich,
red. J. Sławiǹski).
3.Обрати оповідання польського письменника (за вибором студента) і
схарактеризувати через поетику одну з функцій в цьому творі. (Підготуватися до
співбесіди під час консультації).
Тема. Komponenty stylistyczne (KS) i dominanty stylistyczne (DS) w utworach
modernizma
Охарактеризувати стилістичні компоненти (СК) і стилістичні домінанти (СД) у
творах модернізму. Порівняти стилістичні компоненти (СК) і стилістичні домінанти (СД)
модернізму з СК і СД реалізму. Показати на одному з творів.
Тема. Zagadnienie prawdy w utworze literackim. Różne możliwości jеj rozumienia (4
Тема:. Funkcja dzieła łiterackiego (2 год)
Funkcja estetycna wypowiedzi w dziełe łiterackim. Funkcja poznawcza. Funkcja
wychowawcza. Funkcja ekspresywna. Funkcja dzieła łiterackiego i sytuacja społeczna.
Завдання:
1. Закоспектувати підрозділ «Funkcja dzieła łiterackiego» з книги K. Wolnego
«Teoria literatury. Zarys problematyki». – Rzeszów,1997 . – S. 20-24.
2. У свій словничок виписати значення термінів (Słownik terminów litereckich,
red. J. Sławiǹski).
3. Обрати оповідання польського письменника (за вибором студента) і
охарактеризувати через поетику одну з функцій в цьому творі. (Підготуватися до
співбесіди на консультацію).
Тема. Komponenty stylistyczne (KS) i dominanty stylistyczne (DS) w utworach
modernizma
Охарактеризувати стилістичні компоненти (СК) і стилістичні домінанти (СД) у
творах модернізму. Порівняти стилістичні компоненти (СК) і стилістичні домінанти
(СД) модернізму з СК і СД реалізму. Показати на одному з творів.
Prawda w utworze literacrim. R. Hadke o czytaniu. Prawda w dzieie literackim i fantazja
(Według R. Ingardena). Prawda w dzieie literackim i fikcja: wprowadzenie twerdzeǹ na temat
znanych wydarzeǹ historycnych czy politycznych; pzejaw prawdy w konstrukcji fikcjnej fabuła,
utwory fabularny). Historyczny charakter prawdy w dzieie literackim.
Завдання:
1. Закоспектувати підрозділ «Funkcja dzieła łiterackiego» з книги K. Wolnego
«Teoria literatury. Zarys problematyki». – Rzeszów, 1997. – S. 52-54.
2. Зіставити позиції З. Інгардена та М. Gławiǹskiego. Висловити власні думки в
письмовій формі.
Тема: Zagadnienie oceny dzieł literackich (2 год)
Завдання: Дати відповіді на запитання:
Sfera wartości konstrukcyjnych (struktura, spoistość, prawdopodobieństwo
elementów). Sfera wartości obrazowych. Sfera wartości emotywnych. Sfera wartości
poznawczo-oceniających i postulatywnych. Zagadnienie oceny dzieł literackich według R.
Ingardena, H. Markiewicza, M. Głowińskiego, J. Sławińskiego i A. Okopień-Sławińskiej: pro
et kontra.
Тема: Pojęcie okresu łiterackiego i prądu łiterackiego ( год)
Завдання: Підготуватися до співбесіди по проблемам:
Tematyka prądu powstałych w obrębie prądu literackiego (według M. Głowińskiego).
Poetyka własnych założeń artystycznych (manifesty i artykuły programowe –
E. Orzeszkowej, B. Prusa, E. Zola, Z. Przesmyckiego, M. Wankowicza). Poetyka
sformułowana i normatywna. Normatywne zasady: normy formułowane pod adresem
twórców; normy odnoszące się do tworzywa i do narzędzi tworzenia. Tradycjonalizm.
Тема: Tradycja łiteracka (6 год)
Завдання: Опрацювати розділ з книги З. Мітосек (перекласти з польської)
Тема: Platon i.Arystoteles. Narodziny poetyki (6 год)
Завдання: Підготовити тези виступу на тему: Платон і Арістотель в сучасному
дискурсі польської теоріі літератури.
Тема: Estetyka pozytywizmu. H. Taine (1829-1893) i P. Chmielowski (1848-1904) (16
год)
Завдання: Опрацювати тему: «Тен і Хмельовській в книзі Н. Маркшевіча
“Pozytywizm”».
Тема: Fenominologia w badaniach literackich. R. Ingardena (1893-1970) badania
nad dzełem literackim. (16)
Завдання: Опрацювати книгу Інгардена «O dziele literackim». Проаналізувати
позицію Д. Уліцької.
Тема: Metoda filologiczno-historyczna. (10 год)
Завдання: Підготуватися (за книгою З. Мштосек) до індивідуальної бесіди з питань:
Filologia. Scherer, Lanson i problemy literatury. Antypozytywizm Kleinera. Zasady naukowości.
Syntezy historyczne a systemy wartości.
Тема: Formalizm rosijski (10 год)
Завдання: Опарцювати одну-дві праці Р. Якобсона і Б. Ейхенбаумана.
Тема: Chmielowski i estetyka pozytywizmu (8 год)
Тема: Dylematy realizmu. Lukacs (1885 - 1971) (10 год)
Тема: Literatura i alienacja (marksizm) (10)
Тема: Intertekstualność w poezji Czesława Miłosza. (8)
Методи навчання: використовуються репродуктивні методи, в т.ч.
лекція.
розповідь-пояснення, бесіда, а також творчі, проблемно-пошукові методи стимулювання
інтересу до теоретичного мислення, але перевага надається інтерактивним методам навчання.
Це обґрунтовано потребою навчити студентів критично мислити, Аналізувати і враховувати
альтернативні концепції, порушувати и вирішувати актуальні і складні проблеми. вести
дискусію, вміти визначити методологічні підходи до творчої роботи – виступу з доповіддю на
науковій конференції, написанні теоретичного розділу в магістерській праці.
6 . Форма підсумкового контролю успішності навчання –
Формою підсумкового контролю успішності навчання є екзамен.
7. Методи та засоби діагностики успішності навчання
Основні методіи діагностики успішності – контрольне тестування, ККР, написання
реферату, наукової доповіді на «Дні науки» СНУ ім. Лесі Українки, а також успішний контроль
(на кожному практичному заннятті).
8.Розподіл балів, які отримують студенти
Таблиця 3
Загальна
кількість
балів
Т6
T7
T8
T9
T10
T11
T12
T13
T14
Т15
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
МКР 2
Т5
2
МКР 1
T4
Змістовий
модуль 2
Змістовий модуль 3
Т3
2
Модуль 2.
Підсумковий
контроль
Т2
T1
Змістовий
модуль 1
Модуль 1.
Поточний контроль
(мах = 40 б.)
20
40
100
Шкала оцінювання (національна та ECTS)
Сума балів
за всі види навчальної
діяльності
Оцінка
ECTS
90 – 100
82 – 89
75 - 81
67 -74
60 - 66
A
B
C
D
E
1 – 59
Fx
Оцінка за національною шкалою
для екзамену,
курсової роботи
для заліку
(проекту),
практики
Відмінно
Добре
Зараховано
Задовільно
Незадовільно
Незараховано
(з можливістю повторного
складання)
9. Методичне забезпечення
1. Белова Т. Теория литератури. Учебное пособие. – Саратов, 2010.
2. Гром‫׳‬як Р. Методика реалізації рецептивного підходу // Лштературна
компаративістикаю – Вип. 1. К. 6 ПЦ «Фоліант», 2005. С. 64-73.
3. Ingarden R. O dziele literackim/ - Warszawa, 1960.пособие– Волгоград : Изд-во ВолГУ,
1999. – 64 с. [Електроний ресурс]. Режим доступу: bookre.org/reader?file=810632.i
4. Głowiński M, Kjstkiewiczowa T., Okopień-Sławińska A. .Słownik terinów literackich –
Wrocław – Warszawa – Kraków, 2000. – 706 s.
Wolny K. Teoria literatury. Zarys problematyki. – Rzeszów, 1997. – 107 s.
10. Список джерел
1. Арістотель. Поетика./Арістотель – К., 1967.
2. Бахтин М. Эстетика словесного творчества/ М. Бахтин. – М., 1979.
3. Вирмо Ален и Одетт. Метри мирового сюрреализма/ Одетт и Ален Вирмо. - С.-Петербург,
1966.
4. Ґадамер Г.-Ґ. Істина і метод/ Г.-Г Гадамер. – К. , 2000.
5. Галич О. А. Історія літературознавства: підручник/ О. А. Галич. – К.: Либідь, 2013.
6. Гром‫׳‬як Р. Орієртації. Розмисли. Дискурси/ Р. Гром‫׳‬як. – Тернопіль, 2007.
7. Энциклопедический словарь експрессионизма. – М.: ИМЛИ, РАН, 2008.
8. Лосев А. Знак. Символ. Миф/ А. Лосев. – М., 1962.
9. Лотман Ю. Семиосфера/ Ю. Лотман. – С.-Петербург, 2001
10. Мукаржовский Я. Исследования по эстетике и теории искусства/ Я. Мукаржовський. – М.,
1994.
11. Наливайко Д. С. Теорія літератури й компаративістика (переклад з польськ. С. Яковенко)/ Д. С.
Наливайко., - К., 2006.
12. Нич Р. Світ тексту: постструктуралізм і літературознавство (переклад з польськ. О. Галети)/
Р. Нич. – Львів, 2007.
13. Література. Теорія. Методологія (переклад з польськ. С. Яковенко). – К., 2006.
14. Теорія літератури в Польщі. Антологія текстів. Друга половина ХХ- початок ХХІ ст. – К.,
2005.
15. Тынянов Ю. Поэтика. История литературы. Кино/ Ю. Тынянов. – М., 1977.
16. Халізев В. Теорія літератури/ В. Халізев. – М., 1999.
17. Якобсон Р. Работы по поэтике/ Р. Якобсон. – М., 1987.
18. Balbus S. Między stylami/ S. Balbus . – Kraków,1996. – 443 s.,
19. Burzyńska A., Markowski M. P. Teorie literatury XX wieu. Podręznik/ A. Burzyńska,
M. P. Markowski. – Krak‫ں‬w, 2006. – 595 s.
20. Głowiǹski M., Kostkiewiczowa T., Okopieǹ-Sławiǹska A., Sławiǹski J. Słownik terminów
literackich/ M.Głowiǹski, T.Kostkiewiczowa, A. Okopieǹ-Sławiǹska, J. Sławiǹski. – Wrocław –
Warszawa – Kraków, 2005. – 506 s.
21. Markiewicz H. Głuwne pro blemy wiedzy o literatuze/ H. Markiewicz. – Kraków , 1966.
22. Markiewicz H. Wymiary dzieła literackiego/ H. Markiewicz. – Kraków , 1984.
23. Mayenowa M. R. Poetyka teoretyczna. Zagadnienia języka/ M. R. Mayenowa. – Wrocław, 1974.
24. Mitosek Zofia. Teorie badaǹ literackich/ Zofia Mitosek. – Warszawa : WNP, 2005. – 481 s
25. Ulicka D. Ingardenowska filozofia literatuuy/ D. Ulicka. – Warszawa : PWN, 1992. – 275 s.
26. Wolny K. Teoria literatury. Zarys problematyki/ K. Wolny. – Rzeszów, 1997. – 107 s.
27. Zieniewicz A. Pakty i fikcje/ A. Zieniewicz. – Warszawa, 2001.